Вважаю також, що необхідно заохочувати в наказах по школі не тільки педагогів-новаторів, але й тих викладачів, які за результатами діагностування постійно підвищують педагогічну майстерність. Разом з тим не завжди потрібно поспішати з доганами за недоліки в роботі, оскільки «партнерська» бесіда з викладачем (поради і рекомендації) дозволить останньому правильно сприймати зауваження керівника. Особливу увагу в ракурсі розглянутого питання потрібно приділяти молодим педагогам, адаптація яких до роботи зі школярами не завжди проходить швидко і успішно.
На мою думку, кращих результатів контролю з метою отримання інформації, проведення діагностики і прогнозування подальших «успіхів» у роботі можливо досягти тільки завдяки участі самих виконавців — керівників методичних об'єднань, членів методичної ради, творчих груп учителів, які мають дотримуватися певних вимог:
1.Цілеспрямованість, оперативність.
2.Принциповість, об'єктивність, компетентність в оцінці діяльності
учасників процесу навчання і виховання.
3.Диференційованість та індивідуальний підхід Ідо педагогів при
проведенні контролю.
4.Наукова обгрунтованість, точність, повнота і конкретність вис
новків, рекомендацій і пропозицій.
5. Дійсність, вимогливість і ефективність (перевіряється реальний стан навчально-виховного процесу, його вплив на розвиток особистості й підвищення якості знань учня відповідно до його пізнавальних можливостей).
6.Гласність (результати перевірок бажано відображати як письмо
во, так і у формі словесних зауважень).
7.Виховна і мотиваційна значущість проведеного контролю (для
учнів і вчителів).
Такий підхід дозволить створити систему внутрішкільного контролю, що забезпечить здоровий морально-психологічний клімат у колективі, сприятиме успішному функціонуванню освітнього закладу.
Члени педколективу можуть брати участь у всіх основних видах
контролю:
— попередньому: застосовується для ознайомлення з методикою
викладання вчителя, стилем його діяльності, окремими ділянками його роботи (можливо, за власною пропозицією викладача);
— класно-узагальнюючому (взагалі не може здійснюватися без
участі класного керівника, інших учителів, що навчають учнів конкретного класу, обов'язково підключаються керівник методичного об'єднання,
фахівці високого рівня);
— паралельному, коли здійснюється відвідування однойменних
уроків різних вчителів — важливою є думка щодо визначення якості й
ефективності роботи колег, учнів, батьків, але не можна допускати
протиставлення, щоб не порушити морально-психологічну рівновагу в колективі і не перевести вивчення питання в оцінювання роботи;
— персональному (бажано застосовувати під час проведення атестації вчителя за його безпосередньої участі, під час вивчення рівня викладання, системи роботи з наступним узагальненням досвіду тощо);
— тематичному, що передбачає проведення системи контролю
за певною тематикою (розвиток творчих здібностей учнів на уроці,
форми організації самостійної роботи учнів на уроці, володіння
комп'ютерною технікою, методи активізації пізнавальної діяльності учнів тощо);
— оперативно-якісному, який є завершальним або заключним на
певний період.
У школах нашого міста застосовуються такі форми контролю: добровільний взаємний контроль, самоконтроль, громадський огляд знань (при активній участі учнів), творчий звіт «портрет педагога», який дозволяє не лише представити професійні можливості вчителя, але й розкрити індивідуальні риси особистості, творче мислення і потребу формувати творчу особистість учня.
Аналіз нових форм контролю дозволяє помітити перехід контролю «вертикального» в контроль «горизонтальний», в якому беруть участь самі педагоги.
Цілком слушне твердження Ю.А. Конаржевського щодо того, що в загальноосвітній школі «спостерігається перехід від вертикального ієрархічного, загального контролю до контролю «горизонтального». На його думку, «горизонтальність» зумовлюється участю самих виконавців у внутрішкільному контролі. Вчений пояснював, що в поняття «контроль» має вкладатися нове розуміння. Педагогічний контроль — це не просто акт механічної перевірки відповідності нормі, стандарту, а вмотивованість людини працювати якісно, осмислювати мету та завдання діяльності, що приводить до її цілеспрямованості, створення всіх необхідних умов для якісної роботи (6, с.37).
Звичайно, від якісної роботи педагогічного колективу залежать стан навчально-виховного процесу, рівень знань, умінь і навичок учнів (основний показник ефективності роботи освітнього закладу).
Підвищення якості здійснюваного внутрішкільного контролю за станом навчально-виховної роботи є одним із ефективних шляхів вдосконалення системи управління освітнім закладом. На думку І.Гуревича, «контроль є не тільки стимулом творчого і професійного зростання вчителя, але й мотивує його діяльність. Технологія сучасного контролю має сприяти розвитку самоконтролю. Останній е результатом взаємодії адміністрації і педагога» (1, с.2). Дослідник вважає, що такий підхід дозволить побудувати систему сучасного внутрішкільно-го контролю. '
Структура системи контролю, на думку Н.В. Москаленко, містить у собі як складовий компонент контроль не тільки за професійною діяльністю вчителя, його методичним зростанням, організацією навчально-пізнавальної діяльності учнів, але й за динамікою отриманих результатів, рівнем розвитку учнів, зміною і дією різноманітних факторів, що впливають на якість їхніх знань, ефективність навчання і виховання в цілому. Дослідник пише: «Багатогранність зв'язків між управлінськими функціями та їх компонентами неможливо зрозуміти, не розглядаючи їх лише в формально оперативному плані» .
Відомо також, що навчально-виховний процес є складною динамічною системою, яка тісно пов'язана з іншими системами суспільної діяльності, тому потрібно звернути увагу на багатомірність його компонентів. Сьогодні дедалі більше керівників школи роблять спробу застосовувати під час проведення контрольних перевірок сучасне діагностичне оцінювання результатів діяльності ЗОШ. Все ширше використовуються кваліметричний інструментарій, освітній моніторинг, експертні оцінки.
За своїм змістом контроль переходить від тематичного, проблемного, фронтального в якісно новий стан. Тут не можна не погодитися з думкою Н.Калініної і М.Лук'янової, що «будь-який освітній заклад потребує порівняльного дослідження у вивченні результатів освітнього процесу на основі чітко виробленої системи критеріїв і хронологічних рамок вимірювань» (5, с. 191). Тільки на цій основі можлива об'єктивна інформація про діяльність навчального закладу, яка потрібна для оцінки професіоналізму вчителя і визначення рівня досягнень учнів, для корекції діяльності педколективу й розвитку пізнавальних можливостей школярів. Вона також необхідна керівнику середньої загальноосвітньої школи для проектування навчально-виховного процесу і визначення стратегії розвитку освітнього закладу, своєчасного коригування управлінських рішень. Вважаю, що адміністративний контроль потрібно здійснювати за участю експертних груп (моніторинг якості знань учнів певних класів або з певних навчальних дисциплін; тестування з метою виявлення рівня розвитку школярів; анкетування, з метою визначення «рейтингу» майстерності окремих учителів тощо).
Таким чином, створюється механізм активної суб'єктивно-суб'єктивної взаємодії в системі контролю, який дозволяє залучити кожного педагога до свідомого самовдосконалення своєї діяльності. Тільки такий підхід дозволить сформувати у педагога уміння проектувати власну діяльність, спрямовану на досягнення запланованого результату.
Створена система контролю в школі дозволить керівнику не тільки визначити результати діяльності, а й управляти різними ланками педагогічного процесу, самими викладачами заради досягнення вищої ефективності в роботі навчального закладу.
Розділ ІІІ
Використання комп’ютерних технологій в
управлінській діяльності директора школи
Назріло питання створення професійних комп’ютерних програм, які допомогали б керівникові школи обробляти інформацію про результати навчально-виховного процесу, аналізувати її і приймати на цій основі оптимальні управлінські рішення. Проте вже нині з цією метою можна використовувати можливості начвних програмних продуктів.
Розглянемо для прикладу методику використання електронних таблиць Microsoft Excel для вивчення та аналізу системи уроків учителів і планування на цій основі методичної роботи в школі.
Для оцінки основних параметрів навчальних занять можна використати спеціальні таблиці (дивс. табл. 1), які роздруковуються за допомогою Microsoft Word з двох сторін аркуша формату А4. Такі таблиці під час спостереження та аналізу уроків дають можливість кількісно (в балах) оцінити реалізацію навчальних, виховних і розвиваючих цілей заняття, оптимальність добору матеріалу, дотримання принципів навчання, доцільність вибору форм і методів навчання, доцільність вибору форм і методів навчання, стимулювання контролю, здійснення диференційного та індивідуального підходів, узагальнення і систематизацію матеріалу тощо. Ці бали виставляються в крайній правій графі таблиці. У внутрішніх графах таблиці фіксується кількість використаних на уроці фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи, словесних, наочних і практичних, репродуктивних і пошукових, індуктивних, дедуктивних і традуктивних методів навчання, методів стимулювання мотивів інтересу до знань і стимулювання методів обов’язку, усних, письмових і практичних методів контролю. Зрозуміло, що параметри, за якими оцінюється ефективність навчального заняття, можуть бути й іншими, залежно від мети вивчення, системи уроків, специфіки предмета. Довільною також може бути і шкала оцінювання - чотирибальна, десятибальна чи інша.