Проба Руф'є. У досліджуваного, після 5 хв відпочинку в положенні лежачи, на спині визначають пульс за 15 с (Рі); потім на протязі 45 с він виконує 30 присідань. Після закінчення навантаження досліджуваний лягає, і у нього знову підраховується пульс за перші 15 с (Рг), а потім - за останні 15 с першої хвилини відновлення (Рз). Оцінку працездатності серця здійснюють за формулою:

, де ІР – індекс Руф’є

Таблиця 1.2

Оцінка значення індексу Руф'є
Показник		Оцінка					Характеристика
< 3		Висока працездатність					Атлетичне серце
4-6		Добра працездатність					Дуже добре серце
7-9		Середня працездатність					Добре серце
10-14		Задовільна працездатність					Серцева недостатність середнього ступеня
15 і >		Погана працездатність					Серцева недостатність сильного ступеня
Оцінка фізичної працездатності за пробою Руф'є
Показник працездатності	Оцінка		Кількість дітей					Характеристика
			місто		село
			дівчата	хлопці	дівчата	хлопці
Висока	< 3		4	5	7	8		Атлетичне серце
Добра	4-6		4	6	10	8		Дуже добре серце
Середня	7-9		7	9	8	11		Добре серце
Задовільна	10-14		13	9	3	2		Серцева недостатність середнього ступеня
Погана	15 і >		3	1	2	1		Серцева недостатність сильного ступеня

Іншим тестом, який не вимагає спеціальної підготовки і складних обрахунків є тест PWC170

Застосування тесту PWC170 при поглибленому обстеженні населення рекомендовано Міжнародною біологічною програмою. Проте, не дивлячись на значне поширення і застосування PWC170, немає загальноприйнятої методики його проведення.

У дорослих можна з достатньою точністю представити потужність роботи, яка виконується при пульсі 170 ударів.

У дітей вихідна частота пульсу значно вища, ніж у дорослих лежить в області більш високих величин частоти серцевих скорочень, звичайно вище 130-140 уд/хв [37]. Тому в рамках зони лінійності у дітей не можна дотримуватись однієї з основних вимог методу про те, що різниця частоти пульсу при першому і другому навантаженні повинна бути біля 40 уд/хв. При невеликій різниці величини навантажень і частоти серцевих скорочень (менше 20 уд/хв) точність визначення PWC170 знижується [16].

Фізична працездатність у дітей вивчена недостатньо, Є лише одиничні роботи, які присвячені вивченню PWC170 у дітей молодшого шкільного віку.

Платонов В.Н. [32] вивчав PWC170 у дітей, які займаються і не займаються спортом. У юних спортсменів 8-9 років PWC170 було значно вище, ніж у тих, хто не займається спортом.

Розділ ІІ. Методика, організація та контингент дослідження

Протягом 2008-2009 років під спостереженням знаходилося 52 дітей початкових класів. З них 27 дітей були з Львівської загальноосвітньої школи №2, а решта дітей були з Городищенської загальноосвітньої школи І—II ступенів (Жидачівського району, Львівської області). Вік учнів був в межах 8-9 років. Всі учні, які брали участь в обстеженні, відносились до основної медичної групи.

Для реалізації мети та завдань дипломної роботи використовувалися наступні методи дослідження:

Аналіз науково-методичної та спеціальної літератури.

Антропометричні та фізіологічні вимірювання.

Педагогічне тестування [39].

Педагогічне спостереження.

Математично-статистична обробка результатів [35].

2.1 Методи педагогічного дослідження

2.1.1 Аналіз науково-методичної і спеціальної літератури

Для визначення мети, завдань та методики дослідження нами була опрацьована класична література з проблем фізичного здоров'я, його залежності від рухової активності, фізичного розвитку, фізичної підготовленості і факторів, від яких вони залежать, а також особливості фізичного стану у різних клімато-географічних і соціальних зонах [17, 20, 23, 28, 30, 33].

2.1.2 Антропометричні і фізіологічні методи

Антропометричні та фізіологічні методи використовувалися з метою оцінки морфо-функціонального статусу організму. Визначалися наступні антропометричні показники: довжина тіла (см), маса тіла (кг), окружність плеча (см) і грудної клітки (см), талії (см), стегна (см) та екскурсії грудної клітки за загальноприйнятою методикою.

Життєва ємність легень (ЖЄЛ) визначалася за допомогою водяного спірометра. Для оцінки фізичної працездатності застосовували пробу Руф'є. Цей метод полягає у визначенні з 30 присідань. Пульс визначався після 5 хвилин відпочинку в положенні лежачи за 15 секунд до навантаження, в перші та останні 15 секунд 1-ої хвилини відновлення. Індекс Руф'є (ІР, ум. од.) розраховувався за формулою та таблицею (1.2.)

, ум. од.

Гнучкість оцінювання за допомогою аналізу рухливості куль суглобу з вихідного положення стоячи на лаві, сидячи на підлозі.

Статична сила визначалась кистевою і становою динамометрією за загальноприйнятою методикою.

Інші контрольні випробування: згинання і розгинання рук в упорі лежачи; підтягування на перекладині, підйом в сід за 90 с, стрибок у довжину з місця на динамічну силу, човниковий біг 4 х 9 на прудкість проводились у відповідності до методики "Державних тестів оцінки фізичної підготовленості населення України" [9]. Програма тестування була розрахована на чотири дні: перший день - реєстрація антропометричних даних, другий день - тестування на силу м'язів рук, спритність, гнучкість, силу м'язів ніг або тулуба; третій та четвертий дні за послідовністю контрольних вправ (тестів) аналогічні.

Розділ III. Аналіз і узагальнення результатів

3.1 Особливості фізичної працездатності учнів початкових класів

Оцінка фізичної підготовленості, виявлення закономірностей вікового розвитку у дітей, проводилася з допомогою спеціальних педагогічних тестів, які в основному були рекомендовані Державними тестами фізичної підготовленості населення України [9].

Таблиця 3.1 Структура системи педагогічного тестування

Якості, які підлягають тестуванню	Характеристика, що оцінюється	Зміст тесту
Максимальна сила	Статична сила	Киснева динамометрія
	Швидка сила	Стрибок у довжину з місця
	Динамічна сила	Згинання і розгинання рук в упорі лежачи
Силова витривалість	Силова витривалість тулуба	Піднімання тулуба з В.П. лежачи позаду
Спритність	Координація і швидкість бігу	Човниковий біг 4 х 9
Гнучкість	Рухливість хребетного стовпа	Нахил сидячи вперед

Фізичний розвиток молодших школярів визначався антропометричним методом, за загальноприйнятою системою [7]. Оцінка фізичного розвитку проводилася методом "стандартів"

Для педагогічних і лікувально-профілактичних цілей висновок про рівень фізичного розвитку дитини робився по сукупності тотальних розмірів тіла з врахуванням кореляційних співвідношень. При індивідуальній оцінці розвитку та основним сигмальним відхиленням від середньої арифметичної величини оцінювалося фізичний розвиток дітей по 5-ти градаціях:

Низький від М - 26 і нижче;

Нижче середнього від М - 16 до М - 26;

Середній М ± 16;

Вище середнього від М + 16 до М + 26;

Високий від М + 26 і вище [10].

Для оцінки реакції організму дітей на фізичні навантаження, особливості функціонального стану кардіореспіраторної системи, визначалася фізична працездатність.

З цією метою застосовувався тест PWC170 з сходинчастим зростаючим навантаженням:

1. Перед початком дослідження визначалася вага дитини в тому одязі і взутті, в якому вона здійснювала сходження на сходинку.

Вимірювалася вихідна частота серцевих скорочень за хвилину в спокої.

Перше навантаження - 16 підйомів за 1 хвилину (тривалість 3 хвилини) під метроном, встановлений на 64 удари за хвилину. Друге навантаження, яке слідувало без перерви — 22 підйоми за хвилину (тривалість 2 хвилини) під метроном, встановлений на 88 уд/хв.

В кінці другого навантаження на протязі 30 сек. визначалася частота серцевих скорочень аускулятивним методом біля серцевого поштовху.

5. Розрахунок PWC170 проводився за формулою В.Л.Карпмана з врахуванням змін, запропонованих Л.І.Абросімовою, В.Є.Карасик і ін.

де ЧСС – частота серцевих скорочень, які реєструються у вихідному положенні;

ЧСС2 – частота серцевих скорочень в кінці другого навантаження;

N2 = h × n × 1,5 — навантаження на степ-тесті, де h - висота сходинки в метрах; n - частота підйомів; 1,5 - коефіцієнт перерахунку на поступальну роботу.

Для статистичної обробки даних застосовувалися наступні формули:

1. Середнє арифметичне (М):