3) наочний показ, демонстрація об’єктів, що супроводжується розповіддю вчителя. На цьому етапі приділяється увага цікавості навчального матеріалу екскурсії, його значущості для дітей, і для цього в періодичних педагогічних виданнях впроваджені тематичні рубрики на допомогу вчителю із додатковим матеріалом з природознавства (наприклад, рубрика «Зелена сторінка» у журналі «Початкова школа»), а на телебаченні – спеціальні навчальні програми.
Слід підкреслити, що багатьма дослідниками, зокрема, Е. Дерим-Оглу, Н. Томіліною та іншими, визначалось, що спілкування з природою повинно бути захоплюючим, а тому вони радили спиратися на досвід дітей та практичну значущість матеріалу екскурсії. Наприклад, зазначалось, що опис слідів тварин слід перемежовувати із розповідями про їхній образ життя, опис тварин – з їхнім значенням для людини [4].
Під час екскурсій використовується різноманітний цікавий матеріал, як-то: загадки, ребуси, головоломки, вірші, пісні, малюнки тощо. Під час екскурсій учителя часто пов’язують зміст екскурсії з краєзнавством (використовують дані з місцевих періодичних видань, краєзнавчої літератури, відбирають та використовують краєзнавчий образотворчий матеріал).
Особлива увага приділяється вивченню особливостей місцевої природи і праці людей. Водночас учитель під час розповіді, окрім питань, пов’язаних із темою екскурсії, також звертає увагу учнів на загальні аспекти природознавства (наприклад, спостереження за змінами у природі в різні пори року, взаємозв’язок у природі, правила поводження у природі, збереження рослин і тварин, господарство країни, значення природи для людини тощо). Це дозволяє учням глибше проникнути у природу, зрозуміти зв’язки всього живого на планеті, взаємозалежність, корисність усіх природних об’єктів, сформувати уявлення про складність, унікальність, безперервність життя. На цьому етапі вчитель також відповідає на питання, що виникли в учнів під час екскурсії, а також обговорює з ними різноманітні проблеми з теми;
4) самостійна робота учнів, яка передбачає спостереження, виконання заздалегідь визначених завдань учителя, складання таблиць, малюнків, збір наочно-ілюстративного матеріалу та ін.;
5) узагальнююча бесіда, під час якої учні та вчитель формулюють висновки, обговорюють результати екскурсії, чи були досягнуті її завдання і в якій мірі, учитель оцінює знання, здобуті учнями, рекомендує прочитати додаткову літературу, дає домашнє завдання (зробити малюнок, скласти оповідання, невеликий твір, записи в щоденниках з природознавства тощо).
Навчальне і виховне значення екскурсії у значній мірі залежить від того, як проведено її узагальнення [6; 11]. Зазвичай після закінчення екскурсії учитель проводить бесіду, в якій діти обговорюють не лише проблеми з теми екскурсії, але й загальні питання, пов’язані із звичайними спостереженнями природи (погода, тварини, птахи, рослини, явища природи, які бачили діти).
Діти після екскурсій також заповнюють зошити з природознавства, відповідають на питання та розв’язують різноманітні завдання для перевірки [8], роблять малюнки на основі своїх вражень та гербарії, сувеніри, використовуючи природні матеріали.
Таким чином, екскурсії з природознавства широко використовуються у початковій школі, оскільки вони надають молодшим школярам самостійність у спостереженні об’єктів природи, стимулюють їхню розумову і творчу пізнавальну діяльність при виконанні навчальних завдань. До того ж, екскурсії мають не менше значення й для розвитку естетичних почуттів учнів, оскільки екскурсії привертають їхню увагу до краси рідної природи, до багатства фарб, звуків, краси форм та ароматів. Отже, цілеспрямоване проведення екскурсій з природознавства сприяє формуванню екологічних уявлень та культури молодших школярів і почуття особистої відповідальності за стан природи і підростаючого покоління.
Мета:
o у процесі дослідів і практичних робіт познайомити учнів з деякими властивостями води;
o формувати практичні вміння працювати з лабораторним устаткуванням, ставити досліди, вести спостереження;
o учити дітей робити висновки за результатами спостережень;
o учити розуміти роль води в житті людини;
o закріпити знання властивостей повітря, розуміння його необхідності, важливості для життя людини.
I. Актуалізація вивченого матеріалу. Контроль за засвоєнням знань.
Тест по темі «Повітря і його охорона»
1. Повітря прозоре:
а) так; б) ні.
2. Повітря має колір:
а) так; б) ні.
3. Повітря має запах:
а) так; б) ні.
4. Що відбувається з повітрям при нагріванні?
а) розширюється; б) стискується.
5. Що відбувається з повітрям при охолодженні?
а) розширюється; б) стискується.
6. Який газ поглинають при подиху людина, тварини й рослини?
а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.
7. Який газ виділяють при подиху людина, тварини й рослини?
а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.
II. Повідомлення теми й мети уроку
Учитель: Сьогодні ми поговоримо ще про одну речовину, без якої життя неможливе. Назвіть цю речовину, відгадавши загадку.
Я й крижинка блакитна,
Я и крапля дощова,
Я сніжинка вирізна,
Я по травичці розлита,
Догадайся, хто ж я?
(Вода)
По яких ознаках догадалися?
Усі чули про воду?
Говорять, вона скрізь!
Ми її не зауважуємо,
Ми звикли, що вода – Наша супутниця завжди!
– Сьогодні ми з вами познайомимося з «найбільш дорогоцінною копалиною нашої планети» – так вважають учені – водою.
– Здається, що простіше води? І все-таки. Чи так добре ви знайомі з водою – героїнею нашого уроку? З її звичайними й незвичайними проявами в природі.
III. Новий матеріал
1. Лабораторна робота «Властивості води».
Зараз ми з вами станемо дослідниками. До нас у лабораторію надійшла речовина невідомого походження.
Ціль:
· встановити її властивості й визначити, що це за речовина;
· навчитися правильно оформляти висновки.
Які у вас думки, що це за речовина? Будемо доводити.
2. Техніка безпеки при проведенні лабораторної роботи.
Дослід №1.
· Переливання води з однієї склянки в іншу.
· Що відбулося з водою?
· Яку властивість ви виявили?
Висновок: вода текуча, перебуває в рідкому стані.
Дослід №2.
· Діти пробують воду на смак (з домашньої склянки).
· Який смак має речовина?
Висновок: речовина не має смаку.
Дослід №3.
· Візьміть склянку з водою.
· Опустите в неї ложку.
· Чи видна вона?
Висновок: речовина є прозорою.
Дослід №4.
· Визначення кольору води за допомогою кольорових смужок.
· Чи має вода колір?
Висновок: вода безбарвна.
Дослід №5.
· Перед нами рідина невідомого походження. Вона може бути з різким, неприємним запахом. Необхідно нюхати невідому рідину, дотримуючись запобіжних заходів й безпеки:
· Cосуд перебуває на деякій відстані, рукою роблять хвилеподібні рухи (як би «підганяючи» до себе воду над посудиною поступово, при необхідності наближаючи посудину.
· Чи має вода запах.
Висновок: речовина не має запаху.
Фізхвилинка.
Дослід №6.
· Учитель наливає ту саму воду в посудини різної форми.
· Чи має вода власну форму, або вона приймає форму посудини?
Висновок: вода не має форми.
Дослід №7.
Вода – розчинник.
· не можна пробувати незнайому речовина, а якщо дуже потрібно, то крапельку, щоб переконатися, що це не небезпечно.
· У домашню склянку – цукор, у хімічні склянки – крейда, пісок. (Розмішати)
· Чи бачимо ми тепер цукор?
· Що відбулося?
· Спробуйте на смак. Який смак став у води?
Висновок: вода – розчинник.
· Чи всі речовини розчинилися?
· Що відбулося з речовинами, які розчинилися?
Дослід №8.
Уявіть, що ця вода з ріки.
· Чи можна її пити прямо з ріки?
· Що ж робити? Як зробити так, щоб воду можна було пити?
· Воду треба очистити. Для цього існують спеціальні фільтри.
Фільтр – пристрій для очищення рідини.
· Удома в багатьох є фільтри системи «Джерельце». Основна частина фільтра – активоване вугілля, але їм може служити й спеціально очищений пісок.
Висновок: вода фільтрується – очищається за допомогою фільтра від нерозчинних часток.
· Хто може пояснити, чому воду від деяких речовин можна очистити за допомогою фільтра?
· Варто пам'ятати, що мікроби теж набагато менше відстаней між частками фільтра, тому відфільтрована вода не може вважатися повністю очищеної й безпечною для пиття.
Дослід №9.
· З'ясуємо, що відбувається з водою при нагріванні й при охолодженні. Колбу із трубкою, з підфарбованою водою, опустити в гарячу воду. Вода піднялася.
· Чому?
· Ту ж колбу поставити в тарілку з льодом. Вода в трубці опустилася.
· Як це пояснити?
Висновок: вода при охолодженні стискується, а при нагріванні розширюється.
3. Підсумок лабораторної роботи.
· Розглянете заповнену таблицю.
· Які властивості нашої рідини ми встановили?
· Звіримо наші спостереження з «ключем» підручника (стор. 34).
· Довели, що наша рідина вода?
| № п/п | Параметри | Властивості |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. | Стан Смак Прозорість Колір Запах Форма Чи розчиняє речовини? Що відбувається – при нагріванні – при охолодженні | рідка, текуча без смаку прозора без кольору без запаху не має розчинник розширюється стискується |
Розбір ситуацій.
· Яку властивість води людина використовує, коли миє посуд, пере білизну?