1963 – 1972 рр. П. Ю. Шелест. Своєю кар'єрою зобов'язаний підтримці Хрущова і Підгорного. Коли постало питання про усунення Хрущова, Шелест вважав, що об'єктивної необхідності замінювати Хрущова на Брежнєва не було: “Це моє тверде переконання, хоча сам брав участь у тому, що сталося”.
1.3.3.5 Розширення повноважень союзних республік
(За бажанням вчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійне вивчення)
Розповідь учителя.
У період хрущовської “відлиги” було здійснено низку заходів, які розширили права республік, у тому числі й УРСР.
Українці стали частіше висуватися на керівні посади в республіці, а також в Союзі.
Розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ.
Активізувалась діяльність УРСР на міжнародній арені. Так, якщо в 1953 р. республіка була членом 14 міжнародних організацій, то в 1955 р. – 29. До 1959 р. УРСР підписала або приєдналася до 65 міжнародних договорів та інших актів. У 1954 р. Україну відвідало 69 закордонних офіційних делегацій, у 1956 р. – 145, 1958 р. – 305. Україну стали відвідувати і закордонні туристи. Так, якщо в 1953 р. їх було лише 805 осіб, то вже в 1958р. – 23 054. Зросли обсяги участі України в зовнішньоекономічних зв'язках СРСР.
Унаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль Ради Міністрів УРСР, зокрема рад народного господарства і місцевих рад депутатів трудящих, перейшло 97 % підприємств проти 34 % у 1953 р.
Розширилися права республіки у формуванні свого бюджету, у питаннях матеріально-технічного постачання, збуту продукції, будівництва, використання капіталовкладень.
До підпорядкування республіки передавалися питання обласного адміністративно-територіального устрою, районування, віднесення міст до обласного, республіканського підпорядкування.
До компетенції УРСР належали питання прийняття кримінального, цивільного і процесуального кодексів, установлення основ законодавства про судоустрій та судочинство.
Та всі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції.
1.3.4 Закріплення вивченого матеріалу
Вчитель закріплює знання учнів з вивченого матеріалу, використовуючи прийом “Мікрофон”. Діти по одному виходять до дошки, беруть в руки імпровізований мікрофон (олівець) та відповідають на поставлені запитання:
1) Що таке “відлига”? Які її складові?
2) Як відбувався процес реабілітації жертв сталінських репресій?
3) Чим були зумовлені зміни в українському керівництві?
4) У чому полягало розширення прав УРСР?
1.3.5 Підсумки уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці
Учитель підкреслює, що суспільно-політичне життя УРСР у 1953 – 1956 рр. проходило під знаком лібералізації радянського режиму. Вона включала в себе демонтаж сталінської репресивної системи, засудження культу особи Сталіна, реабілітацію жертв масових репресій, послаблення контролю держави над суспільно-політичним життям, розширення прав республік тощо. Але реформи у політичній сфері були половинчастими і непослідовними. Вони не торкалися основ тоталітарного режиму, залишалася монополія КПРС у всіх сферах суспільного життя, недоторканними виявились догми марксизму-ленінізму.
Після виступу участь учнів на уроці та їх відповіді піддаються аналізу. Виставляються бали.(Сьогодні ви дуже добре попрацювали на уроці, аналізували, відповідали на запитання. Але я хочу, щоб наступного разу відповідаючих було більше. Аня, Саша і Марина отримують сьогодні 11 балів, Катя, Маша та Дмитро – 10 балів).
1.3.6 Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника “Стан економіки України наприкінці 1950 - у першій половині 1960-х рр.”, звернути увагу на виділені дати та моменти в тексті. За бажанням підготувати доповідь про життя і діяльність партійного діяча (на вибір).
Оцінка за урок:Підпис:
2. Урок в форме пресс-конференции
Тема: Оппозиционное движение в Украине во второй половине XX века (в конце 50-х — 80-х гг..)
Цель: повторить, закрепить и обобщить материал по теме; развивать умения аргументированно отстаивать свою точку зрения, сравнивать и анализировать историческую информацию, совершенствовать навыки логического мышления, образной речи; воспитывать чувство толерантности, неравнодушное отношение к украинской истории, разобраться в морально-этическом аспекте данной темы.
Тип урока: урок проверки и учета знаний, умений и навыков в форме пресс-конференции.
Учебно-методическое обеспечение: портреты диссидентов; плакат «Демократические процессы в современном государстве»; таблички с названиями телеканалов, изданий периодической печати, профессиями выступающих, плакат с кроссвордом «Имена диссидентов»; аудиокассета с записью фрагмента песни группы «Океан Эльзы», плакат с высказыванием историка И. Лысяка-Рудницкого.
2.1 Ход урока
2.1.1 Организационний момент
Учитель организовывает учеников для работи (уберите с парты все лишнее. Приготовьте литературу, тетрадь). Учитель приветствует школьников (Добрый день, дети! Я рада вас всех видеть. Вы готовы к нашему уроку? Хорошо, садитесь.)
2.1.2Фокус урока
Слово учителя. Оппозиционное движение, представленное тремя основными течениями диссидентов, — непростая страница в истории Украины.
Посмотрите на лица этих людей — всем им была уготована нелегкая, часто трагическая судьба... Их методы сопротивления были мирными, но добились ли диссиденты каких-либо результатов? Обратите внимание на точку зрения историка Ивана Лысяка-Рудницкого: «Пока живет человек несогласный — живет и человечество в целом». Согласны ли вы с этим?
Тема диссиденства настолько важна и сложна с морально-этической точки зрения, что достойна обсуждения на пресс-конференции.
Ключевой вопрос, на который мы сегодня должны ответить, уже обсуждался на городском турнире историков. Итак: «Диссидентское движение против «советского Левиафана» — поражение или победа?»
В. библейской мифологии Левиафан означает огромное морское чудовище, пожирающее все вокруг... На вопрос, справились ли с ним диссиденты, нам предстоит сегодня ответить.
Пресс-конференция объявляется открытой!
2.2 Методическая справка
Тема пресс-конференции известна ученикам за 1-2 недели: они получают роли и готовят свои вопросы и выступления.
2.3 Рекомендуемая литература
1. Турченко ф. Г., Панченко П. П., Тимченко СМ. Новейшая история Украины. Часть вторая (1939-2001). Учебник для 11 кл. —К.: Генеза, 2001 (§23, 28).
2. Касьянов Г. Незгодш: украшська штелйгенщя в рус! опору 1960-1980-х рок1в. — К., 1995.
3. Дзюба И.. Западня // Зеркало недели. — 2003. — №9.
4. Гель I.. Духовшсть Украши 1 спшьний европейсь-кий д1м //Украша. Наука 1 культура. — Випуск 26-27. — К., 1993.
5. Один з двадцяти: беседа з А. Шевчуком //Украина. Наука 1 культура. — Випуск 26-27. — К., 1993.
6. Драч И.. Мир тревоги и надежды //«Работница». — 1989.
7. Богораз Л.. «Я не боролась. Просто жила...» //«Огонек». — 1993.
Перед началом урока в классе создается соответствующая обстановка: в две линии — друг против друга — расставляются столы; на столах — таблички с надписями телеканалов и т. п., один из учеников играет роль
фотокорреспондента — фотографирует происходящее; над одной из линий столов — плакат с надписью «Советское время», над другой — «XXI век».
2.4 Ход пресс-конференции
Слово учителя. Наша пресс-конференция — не совсем обычная: сегодня встречаются представители советского времени и XXI века. Им предстоит попытаться найти ответ на поставленный нами вопрос.
Но для начала я предлагаю всем присутствующим небольшую игру-разминку «Цепочка ассоциаций»: по предложенным ассоциациям вам необходимо будет определить ключевое слово, имеющее непосредственное отношение к зарождению диссидентского движения.
2.4.1 Игра «Цепочка ассоциаций»
Ассоциация № 1 Включается музыкальный фрагмент песни «А за вшном майже весна...» группы «Океан Эльзы». Ассоциация № 2 Ученикам предлагается анекдот, популярный в среде интеллигенции советского времени: «Сюрреализм — это то, что я чувствую; реализм — это то, что я вижу; соцреализм — это то, что я слышу».
Ассоциация № 3 Внимание учеников обращается на плакат «Демократические процессы в современном государстве», где перечислены признаки демократического общества. Ассоциация № 4 Реальный случай из жизни школьников 80-х годов XX века.
...Школьная линейка перед рождественскими праздниками. Выступает представитель администрации: «Дети! Я и так знаю, что вы будете щедровать, но только не говорите, из какой вы школы!...» Ассоциация № 5 Это фамилия известного писателя: Илья Эренбург. Слово учителя. На какие же мысли натолкнули вас предложенные ассоциации? Какое слово ключевое?
(Ответ: № 1 — весна; №2 — принцип соцреализма в культуре; № 3 — отсутствие демократии в советский период; №4 — атеизм; №5 — повесть И. Эренбурга «Оттепель». Ключевое слово — «оттепель».)
2.4.2 Дискуссия по вопросу украинского диссидентства
Слово учителя. Действительно, период «оттепели», который был основным содержанием десталинизации, способствовал духовному обновлению в жизни общества; как почки на деревьях, возникали произведения представителей интеллигенции, в которых просматривалась попытка расширить «границы соцреализма», ответить на замалчиваемые вопросы...
У кого из присутствующих есть вопросы по этому поводу?
Корреспондент газеты «Голос Украши» (XXI век):
— У меня вопрос к известному адвокату 70-80-х годов XX века: каковы причины возникновения диссидентского движения в Украине? В чем особенности украинского диссидентства?
Адвокат (70—80-е гг. XX века):