Репортаж як жанр, в якому динамічно і документально точно відтворені події через безпосереднє сприйняття автора. Завдання репортажу- показати, розкрити, описати саму подію, подати свої спостереження, завдяки чому створюється ефект присутності. Прийоми досягнення ефекту присутності. Динаміка опису як важлива ознака репортажу. Емоційність репортажу. Обсяг репортажу.
Практична робота: рольова гра „Репортаж зі шкільного фестивалю казок”.
4.2 Аналітичні жанри. Кореспонденція як один із найпопулярніших газетних жанрів, у якій оперативно, в публіцистичній формі відображено дійсність. Висвітлення на підставі аналізу актуальних, але порівняно нешироких тем з конкретними висновками та узагальненнями. Найважливіші риси кореспонденції: оперативність, аналітичність, авторське ставлення до баченого і викладеного. Два типи кореспонденції: інформаційна та аналітична. Характерні ознаки кореспонденції: достовірність, доказовість, цікавість.
Стаття як науковий або публіцистичний твір порівняно невеликого розміру, який досліджує якусь значну і важливу суспільно-політичну, літературно-мистецьку , наукову чи іншу тему. Відмінність між кореспонденцією та статтею як двома аналітичними жанрами. Різновиди статей: передові, пропагандистські, теоретичні, проблемні, оглядові, критико-біографічні.
Практична робота: ділова гра „Підготовка статті”.
Рецензія як твір літературно – мистецької та наукової критики, де аналізують та оцінюють книжки, реферати, спектаклі, вистави тощо.
Практична робота: написання рецензії на твір, реферат, шкільний спектакль тощо.
4.3Художньо – публіцистичні жанри.
Нарис як художньо – публіцистичний твір оповідного характеру, в якому автор описує побачені ним реальні факти, події, людей. Різновиди нарисів: портретний, проблемний, подорожній, науково-популярний, нариси за тематикою шкільного життя, замальовка тощо.
Практична робота: написаня нарису: „Наш видатний земляк”, „Портрет моєї сім’ї”, „Мій улюблений учитель” тощо.
Есей як невеликий твір наукового, історичного чи літературно-критичного змісту вільної композиції, який трактує тему згідно з особистими враженнями та міркуваннями автора. Публіцистичний стиль жанру. Есей як жанр , в якому вільно трактовано літературні, філософські, естетичні, моральні й соціальні проблеми з широким і грунтовним осмисленням теми.
Практична робота: написання есея „Найщасливіший день в моєму житті”.
Фейлетон як невелика стаття, в якій злободенні факти і події зображено в гумористичному або сатиричному плані. Найважливіші ознаки фейлетону: актуальність проблематики, чітка суспільно-політична спрямованість автора, документальність, живий, дотепний виклад, використовування таких засобів як гротеск, гіпербола, каламбур, сарказм, жваві діалоги.
Фейлетон як синтез трьох складників: публіцистичного, сатиричного, художнього.
Гумореска як невеликий прозовий чи віршований твір про кумедну пригоду або рису характеру. Побудова гуморески на вигаданих фактах, які мають життєву аналогію. Гумореска – як жанр, який викликає жартівливий і добродушний сміх.
Практична робота: складання гуморесок зі шкільного життя.
Пародія – сатиричний або гумористичний твір, який імітує творчу манеру письменника чи стиль якогось твору, щоб його висміяти. Спрямованість пародії на виявлення вад у літературних творах шляхом її перебільшення.
Практична робота: складання пародій для КВК.
Епіграма як невеликий вірш сатиричного змісту, спрямований проти окремої особи чи якогось негативного суспільного явища. Карикатурне та уїдливе загострювання в епіграмі висміюваних рис.
5. Створення матеріалів для газети «Юнпрес» (16 годин)
Створення та випуск 8 номерів газети «Юнпрес»
6. Години спілкування (10 годин)
Дискусії, «Круглі столи», конференції та інше.
7. Підсумкове заняття (4 години)
Діагностичне заняття - виявлення знань учнів. Посвята в журналісти. Підведення підсумків за рік навчання.
Прогнозований результат
Учні повинні знати:
У чому полягає поняття журналістики;
Що таке засоби масової інформації (ЗМІ); основні види ЗМІ; особливості ЗМІ;
Що належить до друкованих ЗМІ;
Призначення газети як друкованого ЗМІ;
Що таке жанри журналістики; ознаки жанрів журналістики; на які групи розділяють жанри журналістики;
Які жанри журналістики належать до інформаційних.
Які жанри журналістики належать до аналітичних;
які жанри журналістики належать до художньо-публіцистичних;
Що таке замітка; звіт; інтерв’ю; види інтерв’ю; репортаж;
Що таке кореспонденція;
Найважливіші риси кореспонденції, типи кореспонденції; характерні ознаки кореспонденції;
Що таке стаття; чим відрізняється стаття від кореспонденції; різновиди статей;
Що таке рецензія.
Що таке нарис; різновиди нарисів;
Що таке есей;
Що таке фейлетон; найважливіші ознаки фейлетону;
Що таке гумореска та пародія;
Що таке епіграма.
якості, необхідні журналістові;
Правила журналістської діяльності;
Як правильно вибрати тему; як правильно підібрати назву;
Правила журналістської етики.
Учні повинні уміти:
Розрізняти основні види ЗМІ;
Визначати групи жанрів журналістики за їхніми ознаками та рисами;
Відрізняти та визначати види інформаційних жанрів;
Відрізняти та визначати художньо-публіцистичні жанри;
Відрізняти та визначати аналітичні жанри;
Готувати найпростіші замітки, звіти, інтерв’ю, репортажі зі шкільного життя;
Готувати найпростіші кореспонденції та статті, рецензувати твори, реферати, шкільні спектаклі тощо;
Писати нариси; есеї; гуморески та пародії.
Вибирати головне серед численних деталей, що стосуються певного явища;
Правильно визначати тему та жанр матеріалу;
Підбирати назви відповідно жанру і теми;
Правильно та грамотно висловлювати думки і ставлення до тих чи інших подій;
Дотримуватися правил журналістської етики.
Література
1. Конституція України
2. Ворошилов В.В. Журналістика. Учебник: 3 издание.-С-Пб.:Изд-во Михайлова В.А. – 2001.
3. Горбачук В.Г., Зоц І.О., Романько В.І. Основи журналістики: навч. пос.- Слов’янськ, 2002.
4. Грабельников. А.А. Работа журналиста в прессе: Уч. пос. – М.: РИП-холдинг,2001.
5. Качкан В.А. жанри журналістики.- К.: НМК ВО,1988.
6. Михайлів І.Л. історія української журналістики: навч. пос.для вузів.-2000.
7. Москаленко А.З. Вступ до журналістики.- К.: Школяр,1997.
8. Рабочая книга редактора районной газеты: Опыт. Методики. Рекомендации/ Под редакцией Я.Н. Засурского.-М.: Мысль,1988.
9. Развивайте дар слова. Факультативный курс «Теория и практика сочинений разных жанров (8-9 классы): Пособие для учащихся/ сост. Т.А. Ладыженская, Т.С. Зепалова.- М.: Просвещение,1990.
10. Учёнова В. Беседы о журналистике.-М.: Мысль,1970.
11. Бекасов Д.Г. Корреспонденция, статья - жанры публицистики. - М.: Изд-во МГУ, 1972.
12. Белановский С.А. Методика и техника фокусированного интервью. - М.: Наука, 1993.
13. Беневоленская Т.А. О языке и стиле газетного очерка. - М.: Изд-во МГУ, 1973.
14. Гадалко А.Е. Задачи и упражнения по развитию творческой фантазии учащихся. - М.: Просвещение, 1985.
15. Гвоздев Л. Техника интервью: Учебное пособие. – М.: Гендальф, 1999.
16. Горохов В.М. Основы журналистского мастерства. - М.: Изд-во МГУ, 1986.
17. Горохов В.М. Слагаемые мастерства. - М.: Мысль, 1982.
18. Есин Б.И. История русской журналистики 19 века. - М.: Высшая школа, 1989.
19. Журбина Е.И. Теория и практика художественно-публицистических жанров. Очерк. Фельетон. - М.: Мысль, 1969.