Для того, щоб отримані учнями знання з теми " Прикметник" перетворились на уміння і навички, вони повинні бути багато разів повторені, репродуктовані. Формування умінь і навичок вимагає репродуктивного підходу. Суть його полягає у тому, що вчитель добирає чи конструює завдання, під час виконання яких діти відпрацьовують способи застосування знань [37;с.108].
У таких завданнях, зазвичай, точно вказується порядок дій, які повинні здійснювати учні, при цьому передбачається їх дія за поданим у завданні зразком.
Наприклад, закріплюючи тему "Відмінювання прикметників", можна запропонувати учням вправу: [23;с.25].
1. Спиши, узгодивши прикметники з іменниками, виділи закінчення.
Якщо на Новий рік сильний мороз і невеликий сніг - бути (гарний) врожаю. Якщо дерева в січні вкриті (пухнастий) інеєм - теж ознака (добрий) врожаю. Поява (густий) туману на Новий рік - треба чекати (велика) повені.
Правопис суфіксів -ськ-, -цьк-, -зьк- можна закріпити такою вправою: [23;с.33].
1. Спиши текст, вставляючи пропущені букви.
Славетний коза... кий гетьман Богдан Хмельни...кий був досить освідченою людиною. Вільно володів поль...кою, латин...кою мовами, а пізніше ще і туре... кою та францу... кою.
До репродуктивного підходу вчитель вдається тоді, коли досягнути навчальної мети іншим шляхом неможливо. Тому його використовують під час закріплення знань, засвоєння способів оперування ними.
У початкових класах під час вивчення прикметника кожен із розглянутих прийомів (евристичний, проблемний, частково-проблемний) використовуються не ізольовано один від одного, а у взаємозв'язку. Так під час евристичної бесіди вчитель може використовувати запитання репродуктивного характеру, спрямовані на актуалізацію опорних знань або проблемні, які містять у собі пізнавальну трудність.
Одержані учнями під час розв'язання проблемних питань знання вчитель закріплює виконанням учнями тренувальних вправ (репродуктивний підхід).
Використання різних підходів забезпечує не лише засвоєння учнями граматичного матеріалу, а й формування умінь і навичок його застосування.
У додатку б до даної роботи наведено конспекти уроків з вивчення прикметника у 3 класі загальноосвітньої школи, в яких знайшли відображення наявні підходи до вивчення цієї частини мови.
Складання граматичних таблиць і алгоритмів при вивченні прикметника.
Однією з важливих передумов свідомого засвоєння учнями навчального матеріалу є використання наочності, зокрема різного роду таблиць.
Використання таблиць при вивченні різних частин мови в початкових класах раціоналізує роботу вчителя, пожвавлює процес викладання, економить час і енергію, допомагає зосередити увагу учнів на найбільш важливому, суттєвому, підносить інтереси до виучуваного матеріалу, активізує процес навчання, полегшує засвоєння учнями програмного матеріалу [94;с.205].
Таблиці служать ілюстративним матеріалом для зорових сприймань учнів, допомагають учителеві застосувати під час навчання метод співставлення, порівняння, полегшує застосування прийомів аналізу і синтезу.
На сьогодні існує чимало друкованих таблиць з мови, в тому числі і таких, що стосуються вивчення прикметника [12;с.22].
Проте, вчитель не повинен обмежуватись використанням лише цих таблиць. Він повинен і сам виготовляти потрібні таблиці. А при можливості, залучати до цього учнів.
Використовувати таблиці на уроках мови можна по-різному. Так, вивчаючи новий матеріал, вчитель вивішує таблицю на дошці, учні розглядають її. Потім вчитель проводить аналіз слів, закінчень поданих на таблиці, пояснює особливості форм, наводить аналітичні приклади, виводить правило тощо.
Можна використовувати й такий прийом: після докладного зв'язного викладу матеріалу, що підкреслюється прикладами, записами на дошці, вчитель вивішує таблицю і пояснює виучуваний матеріал з метою глибокого усвідомлення його учнями.
Як за першого, так і за другого прийому використання таблиць важливо, щоб розгляд їх учнями супроводжувався розбором і поясненнями з боку вчителя.. Таблиці слід показувати учням саме в той час, коли вчитель підводить їх до найсуттєвішого, найважливішого.
Так при вивченні в 3 класі роду прикметників учням повідомляється, що рід прикметників залежить від роду іменників. Новий матеріал можна проаналізувати за допомогою такої таблиці:
Таблиця 1.
У процесі виконання тренувальних вправ необхідно постійно звертатись до таблиці і прагнути безумовного запам'ятовування цих родових закінчень, а головне - уміння узгоджувати, користуючись цими закінченнями, іменники і прикметники.
У 4 класі новим для учнів є відмінювання прикметників і правопис відмінкових закінчень. Це питання є центральним у процесі вивчення прикметника у 4 класі.
По мірі знайомства із відмінюванням прикметників складається таблиця відмінкових закінчень прикметників. Така таблиця складається для усього класу і кожним учнем для себе. Здається доцільним заготовити шаблон таблиці. Учень заповнює таку ж таблицю у себе в зошиті або на окремій картці. Така робота сприятиме кращому засвоєнню навчального матеріалу.
При виконанні вправ учням можна дозволити деякий час користуватись цією таблицею, яка виконує роль довідника.
Робота з нею дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками і запам’ятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметника різні. Визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає;
Який? - зелений
Якого ? - зеленого
Якому ? - зеленому тощо.
Закріплюючи на письмових вправах цей матеріал, вчитель повинен весь час скеровувати увагу учнів на таблицю і вимагати узгоджувати відмінок іменника і прикметника за її зразком. Саме за такого способу використання таблиць у процесі вивчення нового матеріалу в його усвідомленні братиме участь зорове сприйняття, а це сприятиме кращому засвоєнню виучуваного матеріалу.
Можна запропонувати учням створити таблицю і під час вивчення категорії числа прикметників у 3 класі. У роботі над складанням такої таблиці учні зможуть прийняти найактивнішу участь.
Працюючи над створенням такої таблиці, вчитель спочатку показує один предмет (м'яч, яблуко тощо), а потім два такі ж предмети. Учні називають предмет і його ознаку (наприклад, колір), а потім записують на дошці і в зошитах у два стовпчики (однина і множина) іменники з прикметниками. На дошці над словами записують однина і множина. З лівого боку проти слів відповідно позначається чоловічий, жіночий і середній рід. Таким чином, складається таблиця змінювання за числами прикметників у сполученні з іменниками.
Іноді можна пропонувати учням завдання списати у зошити приклади з таблиці, а потім перейти до їх опрацювання і виконання вправ з підручника.
Так, таблицю змінювання прикметників за числами вчитель може представити у готовому вигляді, а потім запропонувати списати у зошити приклади з неї і продовжити їх опрацювання за такими, наприклад, питаннями:
- Чи змінюються прикметники за числами? Підтвердить відповідь прикладами з таблиці.
- Яка частина слова змінюється? (закінчення).
- Виділіть позначкою закінчення прикметників у однині і множині.
- Назвіть закінчення чоловічого, жіночого і середнього роду в однині.
- Уважно розгляньте на таблиці змінювання прикметника у множині; зробіть висновок про закінчення цих прикметників.
Після опрацювання прикладів з таблиці учні можуть продовжити закріплення вивченого, виконуючи вправи з підручника.
Аналогічно можна побудувати роботу над вивченням правописання суфіксів - ськ-, - зьк-, - цьк- у 4 класі загальноосвітньої школи.
Завершуючи роботу над темою " Прикметник" у 4 класі можна запропонувати учням створити схему (таблицю 4), у якій би узагальнилось усе відоме їм про прикметник як частину мови. Тому схему (таблицю) можна запропонувати учням у готовому вигляді, або скласти разом з ними на уроці у процесі повторення вивченого.
Таке схематичне зображення усього вивченого матеріалу допоможе учням систематизувати та краще засвоїти його, адже у процесі усвідомлення матеріалу у такий спосіб братиме участь як слухове так і зорове сприйняття, що сприятиме кращому засвоюванню матеріалу.
Важливе місце в процесі вивчення граматики і, зокрема, алгоритмізація як засіб програмування розумових операцій [72;с.232]. Виконання алгоритмів приводить до правильного виконання певного завдання.
У вивченні граматики використовуються в основному алгоритми розпізнавання граматичних форм, частин мови, членів речення тощо.
Учням молодших класів у процесі вивчення прикметника можуть бути запропоновані, наприклад, алгоритми пошуку прикметника, визначення відмінку прикметника, його роду, числа тощо. Наприклад, алгоритм визначення роду прикметника може мати такий вигляд:
1. Знайти іменник, з яким зв’язаний прикметник;
2. Визначити рід цього іменника;
3. За родом іменника встановити рід прикметника.
Лише враховуючи всі ці моменти, можна правильно визначити рід прикметника.
Аналогічні алгоритми можуть використовуватись для визначення відмінку і числа прикметників.
Формуванню навичок написання родових закінчень прикметників сприятиме оволодіння учнями таким алгоритмам:
1). Поставити питання і визначити, з яким іменником зв'язаний прикметник;
2). Визначити рід іменника і рід прикметника;
3). Згадати закінчення прикметника усього роду;