Хоча первинні прогнози проектування по галузях несумісні, в процесі подальшої прогнозно-планової роботи вони послідовно узгоджуються. Окремі ж прорахунки, недооблік можливостей або, навпаки, надмірна напруженість первинних прогнозних проектувань потреб в кваліфікованих працівниках виправляються в подальших, більш обґрунтованих варіантах.
Потім починається другий круг уточнень, за ним - третій і т.д. В підсумку численних розрахунків приходять до цілісного, обґрунтованого в межах необхідної точності, збалансованих у відомих межах прогнозу потреби галузі в кваліфікованих працівниках.
Арсенал методів прогнозування є різнорідним, і його практичне використовування в проектних оцінках і аналітичних розрахунках залежить від ряду конкретних умов, в яких здійснюється прогноз: наявності і повноти початкових даних, ступеня обліку взаємодіючих чинників, визначальних потребу в робочій силі, підходу і прийомів прогнозування і ін.
Загальна додаткова потреба в працівниках кваліфікованої праці складається з двох основних доданків: додаткової потреби у зв'язку з розвитком виробництва і додаткової потреби для відшкодування спаду працівників.
Визначаючи довгостроковий прогноз, доцільно брати укрупнюючі показники, які ураховують лише в загальному вигляді природний спад і плинність працівників, оскільки динаміку і тенденції змін їх досить важко передбачати. Інакше кажучи, рівень, ступінь збалансованості показників в прогнозі менше ніж в плані.
Отримані шляхом застосування тих або інших методів прогнозні оцінки потреб народного господарства в працівниках кваліфікованої праці є основою для прогнозування і їх підготовки, і при такому підході вимальовується загальна картина вірогідної збалансованості між потребою і підготовкою працівників кваліфікованої праці.
Специфіка зв'язку між потребою народного господарства в працівниках кваліфікованої праці і можливістю її задоволення (підготовкою) полягає в тому, що виникаючі в кожний момент потреби в працівниках, як правило, не можуть бути негайно забезпечені. Вони значною мірою задовольняються лише після певного часу на придбання виробничого досвіду і навиків, практичних знань, пристосовування. При цьому слід ураховувати наростаючий темп науково-технічного прогресу, всі наслідки дії якого на виробництво передбачати неможливо. Задача полягає в тому, Щоб вчасно спланувати майбутні потреби народного господарства в працівниках певних професій і кваліфікацій.
в прогнозованому періоді до 2005 р. такий метод рішення проблеми буде служить економічним інструментом для встановлення необхідних пропорцій в рамках перспективних і потокових планів з метою їх повної балансової ув'язки.
1. Шинків В.С. Управління системою основних виробничих фундацій. Л., 1974.
2. Метод ділових ігор. Огляд МЦНТІ.М., 1976.
3. Системний підхід до наукового управління суспільством. М., 1975.
4. Управління і проблема кадрів.М., 1972.
5. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск. Л.Г. Кашкуревича, Н.Г. Горина. - М.: Высш. шк., 1990.