Так діти, разом із вчителем, формують перелік народних прикмет, пов’язаних із добовими та сезонними змінами на даному уроці, а також отримують завдання перевірки їх достовірності. Якщо ці зміни добові – то на наступному уроці, якщо сезонні – то після їх тривалого аналізу.
г) організувати фронтальну, групову або індивідуальну роботу, відповідно до мети та поставлених завдань.
- фронтальніспостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом учителя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об'єкти і цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план.
Кожне завдання перед розв’язанням повторюється вчителем або учнем («За чим будете спостерігати?.. Далі простежте за...» та ін.). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатів з кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє учителеві здійснювати поточний контроль за спостереженням і його коригувати.
Крім того, словесне вираження результатів сприймання вголос одним учнем, а про себе іншими дозволяє кожній дитині усвідомити зміст, порівняти власний результат із результатами однокласників, при потребі придивитись, прислухатись, звернути увагу на окремі деталі. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюється учителем (якщо складний) і повторюється учнями або робиться школярами самостійно.
- груповіспостереження. Завдання виконуються групами по 2-4 учні. Групи можуть складатися з учнів з однаковим («сильні», «середні», «слабкі») і різним рівнями підготовки. Такі групи не стабільні. Склад їх рухомий і визначається «зоною актуального розвитку» дітей на кожному конкретному етапі навчання. Обов’язковим для створення групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин.
Залежно від навчальної ситуації, дидактичної цілі використання методу спостереження у процесі навчання можливе застосування різних варіантів методики організації групових спостережень.
1. У групах діти з однаковою підготовкою. Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка до безпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всі групи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робиться фронтально.
2. У групах діти з однаковою підготовкою. Завдання для груп різні за змістом. Така робота доцільна на підсумковому уроці, коли діти володіють теоретичними знаннями, а деякі спостереження вони вже проводили в ході засвоєння окремих тем розділу. Дидактична ціль цих спостережень конкретизувати теоретичні знання, уточнити сформовані уявлення і розширити. Рівень самостійності дітей у такій ситуації зростає, тому вчитель диференціює завдання через зміст і міру своєї допомоги. Наприклад, для слабших учнів вибираються простіші об’єкти спостережень, конкретні тіла і явища, пропонується детальний план спостережень, здійснюється безпосередній контроль.
Наслідки спостережень кожної групи обговорюються фронтально. Діти роблять висновки, показують свої об’єкти спостережень, коментують етапи спостережень, їх послідовність.
3. У групах діти з різною підготовкою. Методика організації може бути подібною до попередніх варіантів. Різниця у тому, що «сильні» учні допомагають слабшим.
- індивідуальніспостереження виконуються кожним учнем самостійно. В основному вони ведуться під час виконання домашньої роботи. В індивідуальних завданнях найповніше враховуються індивідуальні особливості, рівень розвитку і підготовки, пізнавальні інтереси школярів, що досягаються різними шляхами. Наприклад, може бути однакова ціль, але об’єкт спостереження вибирається кожною дитиною самостійно. Або завдання однакове за змістом, а міра допомоги учням різна тощо.
2) Польові спостереження. Проводити їх бажано щодня, на протязі року, оскільки в народних прикметах зосереджені не лише добові (соловей співав усю ніч – перед гожим днем; якщо сонце сходить в тумані – буде тихо і душно; духота під час ходу сонця означає, що під вечір задощить), а й сезоні закономірності (рано опало листя з липи - зима буде лютою; якщо береза листям вкривається раніше за клен, то літо буде сухим, якщо навпаки – дощовим; багато було пролісків – гарно вродить картопля”).
Велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, має вибір конкретних об’єктів. Вони повинні бути знайомі школярам, цікавими й доступними для сприймання. Якщо це рослини своєї місцевості, то вибирають ті, які гарно квітнуть, дають плоди, використовуються людиною в різних цілях, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому місці, де їх можна бачити здалеку і підійти до них близько. Важче зробити вибір серед тварин (птахів, звірів, комах та ін.), потрібно, щоб учитель сам добре знав фауну своєї місцевості: тварин, які живуть тут, місця, в яких вони найчастіше зустрічаються.
Нами розроблено план (індивідуальний робочий зошит) шкільних фенологічних спостережень з використанням народних прикмет (додаток 1), в якому діти на протягом року занотовували явища та їх зміни у природі. Весною проводилися наступні спостереження: приліт граків, приліт шпаків, початок льодоходу на річці, початок цвітіння ліщини, початок цвітіння верби, перший виліт бджіл, початок весняної оранки, початок кування зозулі, початок сівби ранніх ярих культур, приліт перших ластівок сільських, поява листя на березі, поява перших хрущів, початок цвітіння кульбаби, початок випасу худоби, початок цвітіння вишні і т.д.
Останній етап роботи - обробка зібраних матеріалів (завершальний або підсумковий). На основі спостережень учні роблять висновок про тісні зв’язки між живою та неживою природою; відшукують закономірності та залежності та віднаходять їх підтвердження у народних прикметах. Дані види робіт дадуть наочне уявлення про зміст фенологічної роботи; крім цього вони сприяють розвитку спостережливості і допитливості в учнів цього віку, а також інтересу до своєї місцевості і до її вивчення, до її дослідження.
Спостереження за природою поглиблюються, учні набувають навиків по користуванню приладами. Складнішим стає характер обробки результатів спостережень. Ведуть спостереження за погодою, відмічають стан неба, опади, температуру повітря, напрям вітру. Вчаться користуватися компасом, флюгером, опади вимірюють опадоміром, в снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою, лінійкою. Ці спостереження набувають конкретнішого характеру. Спостереження за неживою природою потрібно поєднувати зі змінами в рослинному і тваринному світі, звертаючи увагу на зв’язок з живою і неживою природою.
Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, більше дізнаватися.
З учнями ІV кл. організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Для зацікавлення вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності (розгляд таблиць – прикмети погоди). Для спостереження беруть ті рослини, які вивчаються за програмою. Результати спостереження занотовують у таблиці, що є найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.
Цінними є фенологічні спостереження за озимими культурами, особливо восени, що дає змогу передбачити стан зимівлі, їх та розвиток навесні. Доцільно організувати спостереження за найпоширенішими комахами – шкідниками: колорадським жуком, озимою совкою, буряковим довгоносиком, луговим метеликом, біланом капустяним, біланом жилкуватим.
При цьому звертають увагу на те, які умов сприяють появі шкідників і їх розвитку, які є методи боротьби. Виявляють корисних комах: сонечка, трихограми, мурашки.
Обробку і узагальнення результатів спостережень проводять письмово; їх можна супроводжувати поясненнями вчителя і розповідями учнів.
Ці дві форми тісно пов’язані між собою. Заповнюючи таблиці діти можуть дати словесну характеристику місяця або сезону. Вся робота повинна бути направлена на встановлення причинно-наслідкових зв’язків і взаємозалежностей.
В 4 класі спостереження і узагальнення спостережень повинні проводитись на більш високому рівні, використовуючи спостереження за попередні роки, а також весь наочний матеріал. При узагальненні матеріалу учні встановлюють закономірності явищ в природі, причинні залежності, зв’язки між живою і неживою природою.
Ефективність роботи по організації спостережень залежить від того, наскільки вони пов’язані з практичними роботами. Щоб успішно провести роботу по узагальненню матеріалу необхідно чітко продумати мету і значення узагальнень: за який період будуть підводитись підсумки, які були спостереження. Які знання одержать діти на уроках, яких умінь і навиків набудуть в процесі обробки матеріалів і узагальнень, які виховні знання вирішаться на уроці, які будуть використані знання одержані на основі спостережень.
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей використання народних прикмет природознавчого характеру у процесі учбової діяльності.
Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап, у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкової школи з проблеми дослідження, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.
Практичний етап експериментального дослідження був пов’язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв’язанням завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту у 4 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці.