Розроблено та охарактеризовано методику використання народних прикмет природознавчого характеру при навчанні молодших школярів. Метою її є розширення, поглиблення, систематизація набутих знань, формування в учнів уявлення про природу як джерело знань, добра і краси, матеріального й морального благополуччя кожної окремої особистості і нашого народу загалом.
Виявлено, що реалізація в навчальній роботі народних знань робить уроки більш цікавими, змістовними, а участь учнів в дослідницькій роботі, пов’язаній із проблемою дослідження забезпечує більш високу пізнавальну активність і глибоку ґрунтовність набутих знань.
З метою перевірки наведених теоретичних положень проводилося експериментальне дослідження особливостей використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» та їх впливу на пізнавальну активність молодших школярів. У процесі експериментального дослідження досліджувався рівень знань та пізнавального інтересу експериментального і контрольного класів. Для визначення впливу експериментальної методики навчання учням були запропоновані різноманітні завдання та анкети. Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики
Таким чином, використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру забезпечує тісний зв'язок шкільного навчання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, їх взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в пізнанні природи.
Звичайно, не все з традиційного набутку нашого народу на сьогоднішній день має практичну вартість. Але це не означає, що ми не повинні знати про них, оскільки, як показали результати нашого дослідження, народні знання володіють невичерпною мудрістю.
Список використаних джерел
1. Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1982. — 240 с.
2. Бабиченко В.М., Ніколаєва Н.В., Дмитренко В.П., Паламарчук Л.Б. Весна в Україні // Український географічний журнал. — 1996. — №1. — С.58-63.
3. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів / С.Балашова // Почат. шк. - 2005. - № 3. - С. 19-21.
4. Берлянд М.Е., Красиков П.Н. Предсказание заморозков и борьба с ними. — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1960. — 148 с.
5. Бойко Н.О. Формування в учнів потреби в знаннях як основи їх пізнавального інтересу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. – Харків: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 1998. – С. 128-131.
6. Булашов Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: космологічні українські народні погляди та вірування. – К.: Довіра, 1992.- 414 с.
7. Воропай О. Звичаї нашого народу.- К.: Оберіг, 1991.-Т.1.- 448 с.
8. Грищенко В.Н. Миграции птиц и народные верования // Гуманитарный экологический журнал. — 1991. — Вып. 1. — С.23-32.
9. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. — К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. — 203 с.
10. Дяченко Т. Ставлення до природи у дітей східних слов'ян /Т.Дяченко // Шлях освіти. - 2002. - № 3. - С.49-53.
11. Жаркова І.І. Теоретичні засади формування природничих знань дієво практичного характеру у молодших школярів // Проблеми педагогічних технологій. — Вип. 2. — Луцьк: Волинська друкарня, 2003. — С. 51-54.
12. Енциклопедія українознавства. — К., 1994. — 400 с.
13. Етнографія України / За ред. С.А.Макарчука. — Львів: Світ, 1994. — 520 с.
14. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — К.: АТ „Обереги”, 1994. — 528 с.
15. Коваль Н.С. Люби і бережи рідну природу // Початкова школа. – 1991. - № 1. – С. 14-15.
16. Культура і побут населення України. — К.: Либідь, 1991. — 232 с.
17. Лановик М. Українська усна народна творчість. – К.: Знання-Прес, 2001.-с.57.
18. Лазебна О. Формування активної екологічної позиції школярів // Рідна школа. – 2003. - № 6. – С. 58-60.
19. Лебедева А.А. Народные знания славян. Этнография восточных славян. — М.: Наука, 1987. — 540 с.
20. Лобановська О. Вчити розуміти природу // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 23-25.
21. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун. ім. Г.С. Сковороди. - 2-ге вид., доп. - X.: О.В.С., 2000 – 123 с.
22. Любар І.Г. Народ завбачує погоду. — К.: Знання, 1990. — 32 с.
23. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. – К., 1994 – 182 с..
24. Михельсон В.А. О погоде и как ее можно предвидеть. — М.-Ленинград: Огиз, Ленсельхозгиз, 1935. — 68 с.
25. Мелаш В. Екологія для молодших школярів // Початкова школа. – 2001. - № 5. – С 22-25.
26. Народні прикмети. Мова квітів. Символіка кольору. — К.: Глобус, 1991. — 18 с.
27. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа. – 1990. – 301 с.
28. Огієнко І. Українська культура. – К.: Довіра, 1992.
29. Парнюк М.О. Народні прикмети і передбачення. — К.: Наукова думка, 1975. — 130 с.
30. Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 265 с..
31. Пустовіт Г. Формування особистісного ставлення учнів до природи у психолого-педагогічному контексті // Рідна школа. – 2006. - № 2. – С. 3-6.
32. Рыженков Г.Д. Народный месяцеслов. Пословицы, поговорки, приметы, присловья о временах года по погоде. – М.: Современник, 1991. – 126с.
33. Рощин А.Н. Сам себе синоптик. — К.: Радянська школа, 1990. — 195с.
34. Русін М.Ю. Фольклорні традиційні сучасності. – К., 1991.
35. Сиваченко М.Є. Сторінки української літератури і фольклористики. – К.: Наукова думка, 1990 – 176 с..
36. Симонова Л.П. Задания по екологии для младших школьников // Начальная школа. – 1998. - №6. – С. 42-49.
37. Скуратівський В. Місяцелік: Український народний календар. — К.: Мистецтво, 1993. — 208 с.
38. Ткачев А. Метеорологи // Наука в твоей профессии. — 1978. — №8. — С.5-8.
39. Українське народознавство / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Гори, Р.Ф.Кирчіва. — Львів: Фенікс, 1994. — 608 с.
40. Форрестер Ф. Тысяча и один вопрос о погоде. — Ленинград: Гидрометеорологическое изд-во, 1968. — 384 с.
41. Фрєзер Дж. Золотая ветвь. Исследования магии и религии. – М., 1983. – с.339.
42. Хренов Л.С. Народные приметы и календарь. — М.: Агропромиздат, 1991. — 64 с.
Додаток 1
Анкета для вчителів початкової школи
1. Чи обов’язково, на вашу думку, на кожному уроці «Я і Україна» проводити фенологічні спостереження?
_____________________________________________________________
2.Чи вважаєте ви за доцільне використовувати народні прикмети природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»?
_____________________________________________________________
3.У чому, на вашу думку, полягають педагогічні можливості народних прикмет природознавчого характеру?
_____________________________________________________________
4. На якому етапі урокувикористання народних прикмет народознавчого характеру є найбільш ефективним?
_____________________________________________________________
5.Коли ви вважаєте більш доцільно вивчати дані питання: на уроках чи в позаурочний час?
_____________________________________________________________
6.Які методи навчання повинні стати домінуючими при використанні народних прикмет у навчанні молодших школярів?
_____________________________________________________________
7. Чи володієте ви достатнім рівнем знань з даної проблеми?
_____________________________________________________________
8. Чи забезпечені ви науково-популярною літературою з відповідної проблеми?
_____________________________________________________________
9. Чи достатньо навчального матеріалу підручника для пізнання навколишнього світу, особливостей змін та взаємозв’язків у природі?
_____________________________________________________________.
10. Чи достатній рівень знань про народні прикмети та їх прогностичний характер у молодшого школяра сьогодні?
_____________________________________________________________
Додаток 1
Індивідуальний робочий зошит учнів початкової школи
Фенологічні спостереження з використанням народних прикмет
учня (учениці) 4 класу
індивідуальної групи № 1
загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
(прізвище, ім’я, по-батькові)
Табл.1.
Результати спостереження, пов’язані із підтвердженням достовірності народних прикмет
| №п/п | Народна прикмета | Дата спостереження | Результати спостереження | Висновок про достовірність народної прикмети |
| 1 | Якщо 1 лютого (Макара) погода ясна, то весна буде рання | |||
| 2 | Якщо 14 лютого (Трохима) на нічному небі багато зірок - весна очікується пізня | |||
| 3 | Якщо 14 березня (Явдохи) погода сонячна і тепла - буде тепле літо | |||
| 4 | Якщо 24 травня (Мокія) буде туман - літо буде дощовим | |||
| 5 | Якщо на Трійцю (49 день після Великодня) йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця | |||
| 6 | Якщо 23 серпня (Лаврентія) безвітряна погода, осінь буде теплою і сухою. |
Табл.2.
Результати виявлення зв’язків між живою та неживою природою та їх підтвердження у народних прикметах
| №п/п | Дата спостереження | Об’єкт та явище спостереження | Народна прикмета, пов’язана з цими спостереженнями |
| 1 | 4.065.06 – 9.06 | дощ, на воді багато бульбашокдощ | “Якщо на воді під час дощу з’являються бульбашки, то негода недовго” |
| 2 | |||
| 3 | |||
| 4 | |||
| 5 | |||
| 6 |
Додаток 3
Народні прикмети про погоду
На весну
Якщо 1 лютого (Макара) погода ясна, то весна буде рання. Якщо 4 лютого (Тимофія) після обіду буде сонячно - весна буде рання. Якщо 14 лютого (Трохима) на нічному небі багато зірок - весна очікується пізня. ьЯкщо сніг випав 15 лютого (Стрітення) - весна буде дощовою і холодною, а якщо в цей день сонячно - весна буде рання. Якщо цього ж дня погідно, але не видно сонця, то морози посиляться 24 лютого (Власа).