Оволодіння в національній школі кожним учнем рідною культурою, основою культури інших народів є запорукою повноцінного громадського життя, продуктивної праці в ім'я підвищення добробуту представників різних національностей.
В умовах „розкріпачення” шкільного життя, вільного вибору педагогічними колективами, вчителями, напрямів, форм і методів роботи з учнями педагогіка народознавства відіграє роль серцевини навчально-виховного процесу. У багатьох школах виникають нові педагогічні явища, малі академії народних мистецтв (МАНМ), університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського, сопілкарського мистецтва, етнографічні групи, фольклорні ансамблі та інше. На вищому науковому рівні відроджують свою діяльність історично-краєзнавчі та етнографічні музеї, а також музеї і кімнати народного побуту.
Одним з шляхів викладання народної творчості є впровадження факультативного курсу „Музичне краєзнавство” з метою комплексного вивчення музичної культури краю в єдності аспектів творчості і виконавства, професійного та народного мистецтва. Програмою факультативного курсу передбачено застосовувати такі форми навчання, як лекції, семінари, екскурсії, експедиції, конференції. Спеціально розроблена система завдань по збиранню музичного фольклору сприятиме розвитку вмінь і навичок самостійної роботи пошукового, дослідницького, творчого характеру.
Реалізація принципів народного виховання має багатоплановий характер і, як правило, здійснюється із застосуванням різноманітних форм музично-естетичного виховання школярів.
Відомі три основні види форм виховання: колективно-масові, які містять в собі конкретні форми – тематичні вечори, лекції-концерти, екскурсії та культпоходи, радіо- та телепередачі, вечори-зустрічі з відомими фольклористами, виконавцями народних пісень та інше; групові – гуртки, студії, секції, факультативи, клуби любителів народної творчості, об'єднання тощо; індивідуальні – що включають самостійне виконання завдань кожним учнем під керівництвом учителя та контролем батьків, які допомагають безпосередньому вивченню фольклорно-пісенного матеріалу, поглибленню теоретичних знань, розширенню музичного світогляду та інтересу школярів.
Таким чином, на практиці застосовуються методи музично-естетичного виховання як найефективніший засіб реалізації форм народного виховання. Загальна класифікація таких методів дає можливість поділити їх на три класи: словесні, наочні та практичні.
До словесних методів музично-естетичного виховання на матеріалі народно-пісенної творчості належать бесіди, дискусії, обговорення концертів та обмін враженнями про них, обговорення екскурсій, статей про пісенну творчість, письмових творів, контрольних робіт, теле- та радіопередач тощо.
До наочних методів школярів належить колективне відвідування концертів, екскурсії до музеїв, знайомство з фольклористами, виконавцями народних пісень, перегляд тематичних теле- та радіопередач, кінофільмів тощо.
Практичні методи музично-естетичного виховання на матеріалі народно-пісенної творчості включають пошукову роботу і збирання та записування народних пісень, створення музеїв, тематичних кімнат, кутків, стендів, організацію оглядів, конкурсів, вечорів-зустрічі з ученими фольклористами та інше.
Доцільно використовувати ігрову методику для вивчення фольклорного матеріалу на уроках музики. У навчальних середовищах моделюється зміст об'єктів шляхом його конструювання самими учнями. Розробка навчально-ігрових середовищ на основі фольклору дозволить значно поліпшити зміст навчального процесу і приведе до зміни традиційних способів вивчення матеріалу. Поєднання емоційної привабливості, яка притаманна грі з графічними, інформаційними та іншими можливостями комп'ютера, несе в собі великий дидактичний потенціал, який може і повинен бути реалізований в шкільній практиці.
Особливо цікаво використовувати таку форму вивчення фольклору на уроках музики під час знайомства з темою „Календарно-обрядовий цикл”, яка передбачає:
- графічні образи, костюми, побутову атрибутику;
- вибір персонажів, визначення їх функціональної ролі в конкретних ситуаціях;
- виділення конфліктів, що визначають динамічні властивості комп'ютерного навчально-ігрового середовища;
- визначення музичного змісту кожної навчально-ігрової пізнавальної ситуації.
При створення такої навчальної гри за етнографічної тематикою України необхідно залежно від часу й регіону вибрати відповідну побутову атрибутику, одяг, кольорову палітру, музичний матеріал. Це дозволить розв'язати проблему взаємопроникнення різних видів мистецтва, використовуючи народні традиції.
Така форма заглиблення у навчальне середовище незвична для учнів, її можна використовувати як на уроках музики, так і в позакласній роботі. Це дає змогу використанню нових інформаційних технологій у навчальному процесі і дозволяє з нової точки зору побачити проблему музичного розвитку школярів.
Педагогічний зміст, закладений у народній творчості, і реальна можливість розв'язання виховних завдань, які стоять перед школою, шляхом використання фольклору визначають необхідність вести роботу в позаурочний час у таких напрямках:
1) Організація безпосередньої художньої творчості у фольклорних формах, що можливо в рамках колективу художньої самодіяльності, створеного на базі класу, який використовує в своїй роботі традиції фольклору (музично-пісенні, хореографічні, інструментальні та інші).
2) Орієнтація підростаючого покоління на освоєння цінностей народної художньої скарбниці в процесі широкого використання фольклору в позаурочній діяльності не тільки як репертуарного джерела, а й як засобу активізації учасників в організаційно-масових формах культ просвітньої роботи.
3) Здійснення педагогічного впливу на учнів за допомогою благотворного спілкування дітей і членів їхньої сім'ї під час занять у шкільних фольклорних колективах.
Засвоєння народних творчих традицій сприяє формуванню в учнів умінь, навичок реалізовувати свої задуми, створювати власні проекти, конструкції. Так формується творчий потенціал особистості.
З метою успішного формування людини-творця треба відроджувати і розкривати далі національні художні школи (гуцульську, кролевецьку, петриківську, решетилівську, опішнянську та інші). Кожне село, місто необхідно перетворювати в осередок традиційних народних мистецтв, ремесел і промислів, підносити їх на новий творчий рівень.
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО – ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА.
2.1.Констатуючий експеримент.
Мета: виявити рівень знань з народної музичної та пісенної творчості, знання про народні музичні інструменти, обряди, звичаї, традиції.
Для проведення експериментальної роботи виділено експериментальну та контрольну групи дітей в кількості 10 дітей на одну групу. З експериментальною групою працювала я, з контрольною – вчитель музики. Методика роботи складається з трьох завдань.
Завдання перше: бесіда про народну музичну творчість.
1) Які народні пісні ви знаєте?
2) Коли вони виконуються?
3) Які народні свята ви знаєте?
4) Які народні ритуали ви знаєте?
5) Хто виконував ці ритуали?
6) Які народні танці ви знаєте?
7) Що таке календарно-обрядові пісні?
8) Коли їх виконують?
9) Яка головна мета цих пісень?
10) Про що розповідається в народних піснях?
Завдання друге: „Вгадай жанр пісні”.
1) Як називається пісня?
2) Коли вона виконується?
3) Якому святу присвячена пісня?
4) Які народні інструменти потрібні для її виконання?
Завдання третє: інсценування зимових обрядових пісень.
1) Зміст обряду.
2) Головні персонажі.
3) Елементи костюмів.
4) Творчість (виконання різдвяних пісень, колядок і щедрівок).
За результатами експериментального дослідження складено таблицю успішності дітей експериментальні групи:
| №п/п | Іменадітей | 1 завдання | 2 завдання | 3 завдання | Рівень | |||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| 1 | Ярослав З. | + | - | + | + | + | + | - | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | 16 – В |
| 2 | Роман Ц. | + | - | - | + | - | - | + | + | - | - | - | + | - | - | - | + | - | + | 7 – С |
| 3 | Артем Р. | - | - | + | - | - | + | - | - | + | - | - | - | - | + | - | + | - | - | 5 – Н |
| 4 | Ганна М. | + | + | - | - | - | - | - | - | + | + | - | - | + | - | + | - | + | + | 8 – С |
| 5 | Олександр Б. | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | - | + | + | + | - | + | - | 15 – В |
| 6 | Віталій С. | + | - | + | - | + | - | + | + | + | + | + | - | - | - | + | - | - | - | 9 – С |
| 7 | Богдан К. | + | - | - | + | - | - | + | + | - | - | + | + | - | - | - | - | + | + | 8 – С |
| 8 | Олена Б. | - | - | + | - | - | + | - | + | + | - | + | + | - | + | - | + | + | - | 9 – С |
| 9 | Ганна Г. | - | - | - | - | + | + | - | + | - | - | - | - | - | + | - | + | - | + | 6 – Н |
| 10 | Анастасія Р. | + | + | + | + | + | + | + | + | + | - | - | + | - | + | + | - | - | + | 13 – В |
Діти з високим рівнем знань: