Виконуючи практичні роботи з застосуванням рівневої диференціації, учні закріплюють і вдосконалюють трудові вміння, і дуже важливо до виконання роботи сформувати в них вірний образ цієї трудової дії або операції, особливо в молодших класах.
Таким чином, трудова діяльність є одним з важливих чинників виховання особистості. Коли дитина включається в трудовий процес, вона міняє своє уявлення про себе і про навколишній світ, у неї змінюється самооцінка. Коли вона робить успіхи в трудовій діяльності, то в свою чергу міняє свій авторитет в класі, тобто вона може відчути своє ”я”.
Література
1. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 140с.
2. Богданова С.І. Трудове навчання (для груп дівчат). 7 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 208.
3. Братинич О. Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку // Рідна школа. – 2000. – №11.- с. 49-52.
4. Васенюк Т., Ісаєва О. Рівнева диференціація навчання під час виготовлення швейних виробів // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. – №3. – с.16-18.
5. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. – Х.: Скорпіон, .-2000.- 120.
6. Денисенко Л.І. Трудове навчання: 7кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. залк. / Л.І. Денисенко, О.П. Гнеденко, Т.С. Мачача та ін. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 192с.: іл.
7. Курсова робота з теорії та методики трудового навчання: Методичні рекомендації/ Укл. Далюк Н.Я., Ковальов В.М., Янцур М.С.-Рівне, 1995.
8. Липова Л. Основні концепції диференціації змісту освіти у 12- річній школі // Рідна школа. – 2004. – №5.- с.5-8.
9. Логачевська С. Диференціація – одна з форм інтерактивного навчання молодших школярів // Початкова школа. – 2006. – №10.- с. 18-23.
10. Н. Виховувати трудівника // Сільська школа України. – 2007. – № 10.- с.3
11. Манько О. Тестові завдання // Трудове навчання. – 2008. - №1. – с. 40-43.
12. Педагогічна практика студентів ІV курсу (за вимогою кредитно-модульної системи). Методичний посібник. Спеціальність 6.010100 «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання (технічна праця, обслуговуюча праця)». /Автори-укладачі: М.С. Янцур, А.І. Войтко, Г.І. Наумчук, О.Д. Літковець, О.М. Хоронжевський. – Рівне: РДГУ, 2008. – 84с.
13. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Трудове навчання 5 – 12 класи / Денисенко Л.І., Дятленко С.М., Федченко С.В. та ін. – К.: ВТФ «Перун», 2005. – 256с.
14. Прокопенко В. Застосування «Стоп-тестів» на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. – №4. – с. 18-20.
15. Рябченюк Г.С., Степанчук Н.В. Сучасний урок в інтерактивних технологіях навчання в 1-4 класах. – К.: Видавництво ТОВ фірма «Юлат», 2007.- 120с.
16. Сігула Т. Диференційовані завдання як засіб індивідуального підходу до учнів // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2004. – №4. – с. 23-24.
17. Терещук Г.В. Диференційовані завдання як засіб індивідуального підходу до учнів // Трудова підготовка в закладах освіти. – 1998. – №4(11). – с.7-12.
18. Ткаченко Л. Впровадження принципу індивідуалізації в навчально виховний процес у початковій школі // Початкова школа. – 2003. – №11.- с. 13-15.
19. Трудове навчання: Навч. посібник для 7 кл. серед. шк./В.М.Мадзігон та ін. – К.: Рад. шк.,1991.- 207.
20. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін.-3-є видання, перероб. і доп.-К.: Вища школа, 1992.-334с., іл.
21. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. – К.: НПУ і МПП. Драгоманова 2000р.
22. Якубовський Т. Розвиток творчих здібностей учнів за допомогою різнорівневих карток-завдань // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – №3. – с. 11-12.
Додаток 2
План-конспект заняття з трудового навчання
Клас: 7
ТЕМА ЗАНЯТТЯ:Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:
1. Теоретичні відомості:
Технологічна послідовність виготовлення спідниці. Термінологія ручних, машинних, волого-теплових робіт. Підготовка деталей крою до обробки (перевірка наявності деталей; перенесення ліній виточок, складок, надсічок на симетричні деталі; позначення лінії середини деталей і лінії стегон). Підготовка виробу до першої примірки (зметування виточок, складок, бокових швів; приметування пояса чи корсажної стрічки). Проведення першої примірки, виявлення дефектів та їх усунення.
2. Практична робота: Підготовка і проведення першої примірки.
Підготовка виробу до першої примірки. Проведення першої примірки, виявлення дефектів.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
1. Навчальна:
Ознайомити з технологічною послідовністю виготовлення спідниці. Дати термінологію ручних, машинних, волого-теплових робіт. Ознайомити з підготовкою деталей крою до обробки(перевірка наявності деталей; перенесення ліній виточок, складок, надсічок на симетричні деталі; позначення лінії середини деталей і лінії стегон). Навчити учнів готувати виріб до першої примірки(зметування виточок, складок, бокових швів; приметування пояса чи корсажної стрічки); проводити першу примірку та усувати дефекти.
2. Виховна:
Виховувати в учнів уважність, працелюбність доброзичливість, взаємоповагу під час колективної роботи.
3. Розвивальна :
Сприяти розвитку в учнів наочно-образного мислення, зорової пам’яті, просторової уяви. Розвивати вміння з організації робочого місця, дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
4. Профорієнтаційна:
Продовжити знайомити учнів з професією швачки.
ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ: пряма спідниця, спідниця з зустрічною складкою, спідниця в клини.
ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ:
– підручник Денисенко Л.І. «Трудове навчання 7 клас», 2007р.
– робочий зошит;
– ілюстрації з журналів;
– таблиця «Види дефектів при пошитті спідниці»;
– навчально-технічна документація (НТД):
– технологічні картки «Послідовність виготовлення прямої спідниці»; «Послідовність виготовлення спідниці з зустрічною складкою»; «Послідовність виготовлення спідниці в клини»;
– зразки виробів різного способу пошиття;
– матеріали для контролю знань учнів:
різнорівневі картки-завдання.
ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ :
· кабінет трудового навчання;
· швейні машини;
· інструменти: голка (№ 80), кравецькі ножиці, кравецькі шпильки, праска, лінійка 30 см, олівець НВ, мило або крейда, швейна машина.
· матеріали: нитки в тон тканини (№ 40), деталі спідниці (передня і задня половини, пояс, корсажна стрічка).
ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:
зметування, заметування, зшивання, різання, приметування, копіювання ліній прасування.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
розповідь, демонстрація, робота в групах, самостійна робота, різнорівневі завдання.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:
фронтальна.
Тип ЗАНЯТТЯ: комбінований.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент. ________________________________2 хв.
II. Повторення раніше вивченого матеріалу. _________________5 хв.
III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ___________2 хв.
IV. Вивчення нового матеріалу. ___________________________15 хв.
V. Закріплення нового матеріалу. __________________________3 хв.
VI. Практична робота.
VI.1.Вступний інструктаж. ______________________________ 10 хв.
VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя45 хв.
VI.3.Заключний інструктаж. _____________________________ 3 хв.
VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.
VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. ________________ 5 хв
ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 2 хв.
1) введення учнів в майстерню після дзвоника; привітання;
2) перевірка присутності учнів за рапортом чергового; заповнення вчителем класного журналу;
3) перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, спецодяг, тканина, нитки, інструменти);
4) призначення чергових вчителем ;
5) на столі повинно бути: голка (№ 80), кравецькі ножиці, кравецькі шпильки, праска, лінійка 30 см, олівець НВ, мило або крейда, нитки, деталі спідниці;
6) ознайомлення учнів з планом заняття.
ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ: 5 хв.
Для повторення раніше вивченого матеріалу я проводжу усне фронтальне опитування:
1. Чому існує багато варіантів послідовності виготовлення спідниці?
2. Які з перелічених факторів впливають на послідовність виготовлення спідниці: а) довжина виробу; б) наявність складок; в) колір тканини; г) кількість деталей; д) обсипальність тканини; е) силует тканини.
3. Чому основні деталі виробу до примірки зметують, і тільки після примірки зшивають?
4. Розкажіть узагальнену схему виготовлення спідниці?
Критерії оцінювання:
9 балів – учень добре орієнтується у питанні, вірно відповідає;
7 -8 балів – учень допускає незначні помилки у відповіді на питання;
4 -6 балів – учень мало, тобто погано розуміє зміст питання, відповідає невпевнено, з помилками.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів: 2 хв.
На сьогоднішньому занятті, тема якого «Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів» ви навчитесь здійснювати підготовку виробу до першої примірки (зметування виточок, складок, бокових швів; приметування пояса чи корсажної стрічки); проводити першу примірку та усувати виявлені дефекти. Набуті знання обов’язково знадобляться вам в майбутньому при пошитті одягу. Ви зможете не затрачаючи багато коштів одягатися вишукано і ваші речі будуть ексклюзивними та оригінальними.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 15 хв.
Повідомляю письмово нову тему уроку, її запис учнями.
Розповідь учителя
Для складання технологічної послідовності виготовлення тієї чи іншої моделі спідниці, слід спочатку проаналізувати модель за технічним малюнком та описом. Залежно від силуету спідниці, кількості деталей, їх форми, наявності виточок, складок, зборок, виду оздоблення, виду й місця розташування застібки, а також виду матеріалу і наявного обладнання необхідно вибрати певні способи обробки деталей і вузлів. Так, наприклад, якщо тканина має високу обсипальність, то бічні зрізи спідниці слід обметати до з'єднання її полотнищ. Низ спідниці зазвичай обробляють після з'єднання з поясом для уточнення довжини виробу. Однак низ спідниць з воланами, оборками, фестонами та іншими складними оздоблювальними елементами можна обробляти до з'єднання полотнищ з поясом.