Таким чином, завдання на закріплення, узагальнення і систематизацію знань та умінь становлять основу текстового компонента робочих зошитів з друкованою основою. У ході дослідження ми дійшли висновку, що форма їх подачі має бути урізноманітнена табличним способом формулювання умов завдань. Ми виходили з того, що завдання робочих зошитів мають відповідати різним рівням сформованості умінь і навичок учнів й мати алгоритмізовану інструкцію з виконання необхідних дій, а за допомогою таблиць цього легко досягти [20].
Узагальнення результатів аналізу теорії і практики створення та використання вербальних засобів навчання дало підстави для теоретичного обґрунтування технології створення робочих зошитів. Слід зауважити, що термін «технологія» стосовно педагогічних процесів є запозиченим й відносно новим. Але, незважаючи на це, досить швидко його стали використовувати у різних словосполученнях: «педагогічна технологія, «освітня технологія», «технологія виховання» тощо. На основі вивчення літературних джерел було зроблено висновок, що технології, котрі стосуються навчально-виховного процесу, є способами реалізації змісту навчання та виховання, передбаченого навчальними програмами.
Оскільки робочі зошити входять до складу навчально-методичного комплексу, то технологію їх створення ми розглядаємо, виходячи із загальноприйнятого тлумачення поняття «технології» як наукового опису способу виробництва. Отже, технологію створення зошитів з друкованою основою ми розглядаємо як процес добору, систематизації, узагальнення дидактичних матеріалів і формування на їх основі особливого типу навчальних посібників для вивчення біології учнями. Складовими технології створення зошитів з друкованою основою є: визначення місця і ролі робочих зошитів у навчальному процесі з біології; створення опорних схем-конспектів як форми узагальнення і систематизації знань; розробка проблемних завдань, що сприяють розвитку творчих здібностей школярів шкіл та учнів професійно-технічних училищ; конструювання алгоритмів виконання окремих завдань; передбачення форм контролю та їх змістового забезпечення; відбір ілюстративного матеріалу, науково-популярної інформації, кросвордів, виконання дидактичних ігор як засобу стимулювання пізнавального інтересу учнів до біології.
Створені у такий спосіб робочі зошити з друкованою основою у формуючому експерименті стали ефективним і сучасним засобом навчання. Технологія їх використання підпорядкована успішному розв’язанню навчально-виховних завдань сучасної школи. Тобто, технологія використання робочих зошитів стосується, насамперед, урізноманітнення форм та методів самостійної роботи учнів. За своїм призначенням зошити з друкованою основою повинні виконувати такі функції: інформаційну, систематизуючу, закріплення та самоконтролю, самоосвіти, інтегруючу, координуючу та розвивально-виховну.
Важливим аспектом створення робочих зошитів, на нашу думку, є чіткість і послідовність змістового наповнення їх навчально-інформаційного блоку. До змістового наповнення робочих зошитів відносимо: апарат організації оволодіння новими знаннями, апарат організації засвоєння знань, апарат організації контролю знань.
Робочі зошити з біології – це набори завдань для організації самостійної роботи школярів, складені згідно з чинною шкільною програмою. Вони охоплюють відповідний шкільний курс біології або його окремий розділ. Зміст робочих зошитів доповнює викладений у підручнику навчальний матеріал, конкретизує основні ідеї, гіпотези, теорії, положення й закономірності курсу методами стислих лекцій, опорних конспектів, запитань репродуктивного й творчого характеру.
Використання робочих зошитів у навчально-виховному процесі з біології дає змогу активізувати та індивідуалізувати процес пізнавальної діяльності учнів, організувати їхню самостійну роботу та здійснювати систему повторень навчального матеріалу з теми, розділу чи всього курсу.
Нині для викладання шкільної біології пропонуються різноманітні навчально-методичні комплекти – програми, підручники, методичні посібники. Добираючи їх, учитель має орієнтуватися насамперед на перелік навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.
Шкільний підручник із біології – це навчальна книга, що містить систематичний виклад певного обсягу знань, які відображують сучасний рівень досягнень біологічної науки та виробництва, й призначена для обов'язкового засвоєння учнями.
Підручник – один із засобів для самостійної роботи учнів, основне джерело знань. Він виконує багато функцій: інформаційну, систематизувальну, інтегрувальну, мотиваційну, самоконтролю тощо. Тому підручник має відповідати таким вимогам, як науковість, доступність, відповідність часовим нормам, оптимальність співвідношення всіх його структурних компонентів. На жаль, у сучасних підручниках із біології зазначені функції реалізуються далеко не повною мірою. Крім того, нові підручники вводяться в школу без експериментальної перевірки й серйозної експертної оцінки [23].
Сучасний стан розвитку освіти характеризується підвищенням ролі біологічних знань у навчанні та вихованні майбутнього покоління держави. З огляду на це, особливого значення набуває проблема посилення процесуальних аспектів навчання (навчання учнів способів здобуття, критичного осмислення і перенесення необхідної інформації у практичну діяльність, формування навичок самоосвіти). У розв’язанні зазначеної проблеми провідна роль належить шкільному підручнику та готовності вчителя до організації роботи учнів з ним.
Аналіз історичного розвитку освіти показав, що розуміння вченими значущості формування навичок користування навчальною книгою були відомі ще за часів Платона, Аристотеля. Не обійшли увагою проблему книжного навчання відомі мислителі, починаючи з епохи Київської Русі (Володимир Мономах, Ярослав Мудрий), видатні педагоги, психологи минулого (П. Могила, Г. Сковорода, Б. Грінченко, І. Огієнко, К. Ушинський, Я. Чепіга, Г. Ващенко, С. Русова, Г. Костюк, В. Сухомлинський). Значна увага проблемі оптимального поєднання різноманітних підходів до конструювання шкільного підручника приділялась І.Д. Звєрєвим.
Аналіз літературних джерел показав, що за останні десятиріччя організація роботи учнів з підручником не була предметом досліджень українських учених у галузі педагогіки та методики навчання біології. Окремі питання використання методичного потенціалу підручника розглянуті в працях Т.А Завади, В.Д. Ковальчука, Г.С. Петріщевої.
Підготовка педагога до організації творчої співпраці вчителя та учня у процесі навчально-пізнавальної діяльності з використанням методичного потенціалу інформаційних джерел, основних положень теорії вдосконалення професійної компетентності вчителя, надання практичних рекомендацій щодо організації самоосвіти вчителів вивчалася Н.М. Буринською, В.Ф. Паламарчук, Л.Б. Паламарчук, О.Я. Савченко, А.В. Степанюк та іншими.
Аналіз концепцій створення шкільного підручника вітчизняних педагогів засвідчив, що його функції як основного засобу навчання досить повно розкриваються дидактами та методистами. Наголошується що, систематичне застосування підручника впливає на якість навчання учнів, сприяє активізації пізнавальної діяльності, визначенню навчальної траєкторії школяра (навчання, виховання, розвиток). У працях психологів наголошується на важливості відповідності підручників віковим індивідуальним можливостям учнів, на врахуванні: прийомів організації фронтальної, індивідуальної, групової роботи, формуванні мотивів, які спонукають школярів до навчання [28].
У дослідженнях Т.І. Шамової Г.М. Шемякіної, Г.І. Щукіної, присвячених організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищенню їх інтересу, підручнику відводиться роль важливого засобу навчання.
Водночас проведений аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив встановити коло нерозкритих питань щодо визначення проблеми використання методичного потенціалу підручника під час організації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення біології. Зазначена проблема ще не знайшла належного відображення в дослідженнях з теорії та методики навчання біології, оскільки: а) відсутнє методологічне обґрунтування; б) не виявлено закономірності формування методичної підготовки вчителя біології до організації роботи учнів із джерелами інформації під час вивчення біології; в) не встановлено взаємозв’язок і взаємозалежність методичної обробки шкільного підручника та вміння вчителя застосовувати його потенціал під час організації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології; г) недостатньо враховано процесуальний аспект навчання в методичному апараті підручника біології.
Як наслідок, у шкільній практиці має місце низький рівень сформованості умінь учнів працювати з підручником.
Під електронними виданнями та ресурсами (ЕВР) розуміють інформаційні продукти, для відтворення яких потрібен комп'ютер. Електронними виданнями (ЕВ) зазвичай називають інформаційні продукти, які розміщуються на матеріальних носіях: дискетах, оптичних компакт-дисках (CD-ROM, DVD). Електронні інформаційні ресурси (ЕІР) – це інформація, що міститься в комп’ютерних мережах.
Виокремлюють чотири групи ЕВР.
Видання/ресурси для підтримки й розвитку навчального процесу (навчальні ЕВР) – електронні навчальні посібники, які містять систематизований матеріал у рамках програми навчальної дисципліни. Вони націлені на вивчення предмета «з нуля» до меж предметної галузі, визначених навчальною програмою, й охоплюють усі види навчальної діяльності: здобуття інформації, практичні заняття в традиційних і нових формах, атестацію. Навчальні ЕВР спрямовані на підтримку роботи й розширення можливостей учителя та на самостійну роботу учнів.