На Україні основними центами керамічного мистецтва були Опілля, Миргород, Зіньків, Полтавської обл., Попівка, Нова Водолга Харківської обл., Кути Івано-Франківської обл.
Форми керамічних виробів та їх оздоблення в різних регіонах були позначені місцевими характерними рисами. Водній місцевості переважали геометричні орнаменти, в іншій — на посуді розквітали пишні рослинні візерунки: квіти соняшника, рожі. Розписувалися тільки глиняні іграшки — свищики у вигляді півників, баранчиків.
2. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учитель).
3. Продовження бесіди.
— Дитяча іграшка — зображення півника чи баранчика, створене нестримною фантазією народного майстра (додаток Г-Д).
У давні часи люди робили жіночі фігурки з глини, прикрашали їх візерунками, обліплювали зерном і кидали у вогонь. Навколо вогнища виконували ритуальні дійства пов’язані з культом Матері-Землі. Після виконання цього магічного обряду, що мав принести багатий урожай, фігурки, віддали дітям. Так з’явилися перші іграшки.
Українські народні іграшки надзвичайно різноманітні. Є вони дерев’яні глиняні, сирні, солом’яні, та з інших природних матеріалів, щоправда, відрізняються кольором, формою, візерунком, оздобленням.
4. Послідовність ліплення баранчика вчителем:
а) поділіть пластилін на дві непропорційні частини;
б) з першої зробіть тулуб, для цього розкачайте пластилін прямими рухами рук і утворіть повний валик; кінці валика зігніть дугою, стекою зробіть розріз; пальцями рук сформуйте передні і задні ноги;
в) від загальної форми відтягніть пластилін для шиї та голови, потім зробіть мордочку, а на ній маленький носик;
г) із прохиленого кінця форми зробіть хвіст;
ґ) з другої частини зробіть ріжки і з’єднайте їх з головою; виділіть очі, ніс, голову фігурку розфарбуйте.
5. Практична діяльність учнів.
ІІІ. Підсумок уроку.
1. Бесіда. — Що таке декор (Прикраса).
— Які вироби належать до декоративно-прикладного мистецтва?
— Що таке кераміка?
2. Перегляд та оцінювання робіт.
3. Виставка дитячих робіт.
Наведемо приклад уроку ознайомлення учнів початкових класів із технікою писанкарства.
Тема: Знайомство з народними традиціями писанкарства. Узгодження і контраст силуетної форми і декору. Малювання писанок.
Мета: знайомити учнів з історією писанкарства на Україні, різновидами писанок та способами їх виконання, вчити розмальовувати писанки, використовуючи солярні знаки та символи; розвивати уяву та фантазію, творче мислення; виховувати любов до народних обрядів та звичаїв, прагнення їх продовжувати та розвивати.
Обладнання для вчителя: зразки писанок, таблиці з малюнками писанок і з послідовністю виконання писанки, яйце, свічка, писачок, анілінові фарби.
Обладнання для учнів: яйце, свічки, писачок, анілінові фарби.
На класній дошці: намалювати символи та знаки, які використовуються у писанкарстві.
Обладнання класної кімнати: на стінах дитячі малюнки з весняними квітами та пейзажами, на столі у вазі вербові кошики, у кошичку на великодньому рушничку писанки та їх різновиди.
ХІД УРОКУ
1. Організаційний момент.
На початок уроку вчитель включає магнітофонний запис церковних дзвонів та дзвіночків, що зразу ж дисциплінує учнів та створює настрій до роботи. Учитель перевіряє присутність дітей та наявність у них істру-ментів та матеріалів до роботи. Анілінові фарби розведені заздалегідь.
2. Пояснення нового матеріалу.
а) Повідомлення теми і мети заняття.
Наш сьогоднішній урок ми присвячуємо одному із найважливіших народних свят, що має назву «Пасха» або «Великдень». Познайомимось з народними традиціями писанкарства, видами писанок та способами їх виконання і самі ви спробуєте створити це маленьке диво-писанку.
б) Вступна бесіда.
— Чому свято називається Великдень?
(Великий День — у цей день воскрес Ісус Христос).
— Які ви знаєте символи Великодня?
(Паска, писанка, крашанка, великодній кошик, великодній рушник, дзвони, гаївки).
— Чи задумувалися ви, діти, над тим, як до нас прийшла писанка? Чи говорять вам про знаки й рисунки на яйці? Чому саме писанка стала невід’ємною частиною — символом Великодніх свят?
Про все це ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.
в) Розповідь учителя.
З давніх-давен люди яйце вважали символом початку життя, символом весняного пробудження природи. Тому українська народна писанка має дуже давню і глибоку історію. Яйця розмальовували ще у дохристиянські язичницькі часи, коли люди вірили в багатьох богів (бог Сонця, Бог урожаю, дощу, вітру та ін.). Пізніше, після виникнення християнства писанка увійшла в обряд святкування Великодня. Протягом багатьох століть виробляли певні традиції та обряди з використанням писанок. За народними віруваннями їх готують в суботу, тому що яйця пофарбовані в суботу зберігаються протягом всіх свят. Треба фарбувати 13 штук (12 апостолів і Спаситель). Писанкарство на Україні стало одним із видів народного мистецтва. На Львівщині, Поділлі, Івано-Франківщині створенні цілі музеї писанок. На жаль, найкращі зразки писанок України (понад 7 тис. штук) знищено в Київському музеї під час Великої Вітчизняної війни.
Зараз традиції писанкарства відроджуються, особливо в нас, на Західній Україні. Наші писанки знають у всьому світі, по них впізнають українців. З писанкою порівнюють все, що гарне, кажуть «Дівчина, мов писанка». А Т. Г. Шевченко писав: «Неначе писанка село».
Різновидом писанок є крашанка — це яйце, пофарбоване в якийсь один колір (червоний, синій, зелений, жовтий), без нанесення орнаменту. В залежності від місцевості пофарбовані яєчка називають ще «галками», «галунками», «сливками», «мальованками»(додаток Е-Ж).
Крашанка — коли віск або фарба падає краплинками, створюючи химерні малюнки, мальованка — малюнок наноситься пензликом, дряпанка — це коли орнамент видряпується гострим предметом. (Вчитель демонструє зразки).
Яйце з нанесеним орнаментом і відповідно пофарбоване називають писанкою, Малюють писанки спеціальним «писачком». Це маленька металева трубочка з дерев’яним держачком, у яку заливають розтоплений віск і малюють по яйцю. Візерунки можуть бути рослинні, тваринні, геометричні, мати зразки побутових предметів.
Кольори у писанці мали кожний своє символічне значення: жовтий — символ світла і чистоти, говорить про щастя, урожай; оранжевий — сила і влада, колір вогню і золотого сонця, що заходить; зелений — свобода, воля, воскресіння живого; червоний — колір дії вогню, любові, поваги до Христа; чорний — смерть, страх, повага до померлих душ; коричневий — символ матері-землі; синій — синє небо, повітря, талісман здоров’я; білий — чистота, ніжність. Фарби ці добували з рослин, були вони яскравими і довговічними. Зараз використовують анілінові фарби, які і ми будемо використовувати.
г) Пояснення виконання завдання.
Зараз ми з вами почнемо розмальовувати писанку. Спочатку візерунок можна нанести простим олівцем, а потім воском. Щоб знайти, що намалювати на писанці розглянемо зразки знаків і символів, які використовуються з давніх-давен і кожен з яких має якесь значення, щось означає.
Коло, сонце — солярні знаки, символ світла і щедрості. Сонце — центр і основа небесних просторів. Бог — це світло, а тому сонце є символом Бога. В писанкову символіку вносили рух і малювали сонце у вигляді восьмикутної зірки, зорі, рожі. До найстаріших форм сонця належить триніг і триріг, які є знаком святого числа 3. Крім предметів побуту, використовувалися рослинні і тваринні форми:
3. Самостійна робота учнів.
Вчитель працює разом з учнями. Допомагає в роботі, виправляє помилки. Якщо часто зустрічаються однакові помилки, то зупиняє роботу учнів і пояснює даний етап роботи ще раз. Під час самостійної роботи звучить тиха, спокійна музика. Діти, яким учитель заздалегідь дав завдання знайти вірші, легенди, розповіді про писанки, розповідають їх своїм однокласникам.
Після нанесення малюнка спочатку писанку опускають в найсвітлішу жовту фарбу, дальше в темнішу червону, тоді синю і т.д. створюючи тим самим три-, чотириколірні писанки.
Вчитель нагадує про послідовність, акуратність і точність у роботі.
4. Підсумок уроку.
— Звідки прийшла до нас писанка?
— Які види розмальованих яєць ви знаєте?
— Які символи і знаки використовують у писанкарстві?
— Що на уроці видалося важким, а що легко далося?
5. Домашнє завдання.
Сьогодні ви, діти, вчилися малювати писанки. Кажуть, що малювати їх має право тільки добра, лагідна людина, яка живе у мирі з усіма. Сподіваюся, що саме такими дітьми ви ростите. Незабаром Великодні свята. Тому разом з батьками у суботу готуйте писанки — ці маленькі символи Життя, даруйте їх друзям, родичам, славте світле Воскресіння Христове, примножуйте і збагачуйте славні традиції нашого народу.
Наступним етапом дослідження стало використання проаналізованих художніх технік у практичній образотворчій діяльності молодших школярів.
2.3 Результативність експериментального дослідження
В умовах оновлення змісту освіти в українській національній школі, розбудови української національної культури, спроби надати національній освіті загальноєвропейського характеру і входження її у світове співтовариство виключно важливого значення набуває використання естетико-виховних можливостей народного образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, глибокий духовний зміст та поліфункціональність якого покликані сприяти передачі естетичного досвіду попередніх поколінь, формувати в учнів початкових класів здатність сприймати, оцінювати та примножувати культурні традиції українського народу, сприяти вдосконаленню естетичного виховання і розвитку учнів.