Організація практики у складі робітничих бригад дозволяє учням швидко освоїтись з умовами праці на виробництві, швидше ввійти у трудовий колектив, розширити свій технічний кругозір. Колективне виконання робіт виховує в учнів відповідальність за свою працю, за додержання технологічної і виробничої дисципліни, впливає на формування особистості молодого робітника.
Проте робота учнів у складі робітничих бригад пов'язана з деякими труднощами. Насамперед порушується навчально-виховний зв'язок між майстром і учнями. Учні не дістають від майстра своєчасної методичної і допомоги, і їх навчання в основному обмежується практичними порадами та демонстрацією прийомів виконання операцій робітниками, за якими вони закріплені. Виникають труднощі в оцінюванні ступеня зростання професійної майстерності учнів, бо в технологічному процесі беруть участь кілька виконавців.
Робота учнів у складі госпрозрахункових бригад ставить і до майстра додаткові організаційно-технологічні вимоги. Характер роботи у госпрозрахункових бригадах вимагає від майстра ретельного підбору учнів за рівнем професійної підготовки і особистими якостями. Особливо слід враховувати зміст робіт, що виконуються бригадами у цей період, співставляти їх із змістом навчальної програми і кваліфікаційними вимогами.
Організація практики в учнівських бригадах можлива у тих випадках, коли базове підприємство визначає окрему виробничу ділянку для самостійного виконання робіт групою учнів і створює для цього необхідні умови. У цих випадках майстер щоденно планує роботу, розподіляє її між учнями, інструктує їх, слідкує за правильністю виконання завдань, приймає роботи і підводить підсумки. При цьому він одночасно виконує ряд функцій майстра ділянки. Якщо виконання доручених робіт викликає в учнів певні труднощі, адміністрація базового підприємства виділяє для допомоги їм кваліфікованого робітника.
При такій формі організації виробничої практики учнів зберігається керівна роль майстра виробничого навчання як у виховному, так і виробничому процесах. Він має можливість систематично проводити колективні та індивідуальні інструктажі. У процесі роботи учні можуть звертатися до майстра за допомогою або консультацією, а він, у свою чергу, має можливість вільно переміщувати їх за видами робіт так, щоб усі учні брали участь в усіх робочих операціях. Виконання робіт по випуску корисної продукції дозволяє ефективно організувати навчально-виховний процес і конкретніше оцінювати працю учнів.
Проте розглядувана форма має ряд недоліків. Насамперед учні не зв'язані з виробничим колективом, не мають можливості вчитися на досвіді кваліфікованих робітників, а це сповільнює формування у них професійної самостійності. Ускладнюється і робота майстра виробничого навчання. Вирішення організаційно-виробничих питань відволікає його від навчально-виробничої і виховної роботи. Методи навчання учнів нерозривно пов'язані з особливостями змісту професії, з організацією і технологічними умовами проведення робіт. В умовах виробництва використовують різноманітні методи навчання учнів.
4. Особливості здійснення виробничої практики
Керівництво виробничою практикою – заключним етапом професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робочих здійснює майстер, застосовуючи в цілому ті ж методичні прийоми, способи й організаційні форми, що й у період навчання в умовах виробництва. У цьому зв'язку розглядаються тільки специфічні особливості діяльності майстра, орієнтуючись на Положення про виробничу практику середніх професійно-технічних училищ, що учаться, що підготовляють кваліфікованих робітників для промисловості, транспорту, зв'язку, торгівлі, суспільного харчування і галузей, що обслуговують населення.
Керівництво виробничою практикою навчальної групи здійснюється майстром виробничого навчання.
Майстер виробничого навчання несе відповідальність за правильність розподілу учнів-практикантів по робочих місцях відповідно до їхньої спеціалізації за професією; за виконання навчального плану і програми виробничого навчання, трудову дисципліну учнів і дотримання ними вимог безпеки праці, дбайливе відношення до устаткування й інструмента, ощадлива витрата матеріалів і енергії, виховання в учнів технологічної дисциплінованості, прагнення домагатися виконання встановлених норм при високій якості роботи; виконує інші функції, передбачені Положенням про майстра виробничого навчання».
Училище здійснює навчально-методичне керівництво виробничою практикою учнів, стежить за своєчасним забезпеченням учнів обладнаними робітниками місцями, матеріалами, інструментами, необхідними приладами й апаратурою для виконання виробничих завдань відповідно до вимог навчальних програм по професіях і діючими на підприємстві стандартами, технічними вимогами, правилами і нормами безпеки праці; перевіряє виконання учнями встановлених норм виробітку, проводить облік виконаних кожним учнем робіт, організує разом з підприємством інструктування учнів, вивчення новітньої техніки і технології, застосовуваної на виробництві, прийомів і методів праці кращих робітників за професією, оволодіння якими дає можливість учням-практикантам успішно виконувати виробничі завдання, домагатися високої продуктивності праці і якості робіт»
Зі специфічних особливостей навчально-виховної діяльності майстра в період виробничої практики необхідно розглянути наступні характерні варіанти організації і керівництва навчанням учнів прийомам і способам праці передовиків і новаторів виробництва:
бесіди майстра і новатора, передовика з учнями про особливості організації й оснащення їхніх робочих місць, організації праці, основних напрямках новаторських досягнень, особливостях прийомів і способів купа, що дають високі результати;
керівництво майстра спостереженнями учнів за роботою передовиків виробництва;
особистий показ майстром передових прийомів праці – найкращий спосіб інструктування учнів;
залучення передовиків виробництва до показу своїх прийомів і способів праці учнем;
організація спеціальних вправ учнів по відпрацьовуванню передових прийомів і способів праці;
організація вивчення учнями передових прийомів і способів праці безпосередньо на робочих місцях кваліфікованих робітників у процесі спільної роботи у виробничій бригаді;
організація взаємонавчання шляхом прикріплення учнів, що освоїли передові прийоми, для тих, хто їх ще не освоїв;
широке залучення учнів до раціоналізаторської діяльності, самостійному удосконалюванню застосовуваних прийомів і способів праці з колективним обговоренням відпрацьованих самостійних рішень і пропозицій;
використання матеріалів шкіл передового досвіду (передових методів праці), що діють у цеху, на ділянці, на підприємстві в цілому (технологічні карти, інформаційні бюлетені, матеріали НТИ, інструкції і т.п.);
використання цехового виробничого інструктажу.
5. Загальні вимоги до керівництва виробничим навчанням і практикою
При будь-яких умовах організації і проведення виробничого навчання і практики основним учителем професії і вихователем учнів є майстер виробничого навчання.
Майстер повинний добре знати умови виробництва, у яких проводиться виробниче навчання (практика) учнів: структуру, організацію, номенклатуру продукції (послуг, робіт), систему керівництва, оснащеність, технологію, систему матеріально-технічного забезпечення, систему господарювання і т.д.
Найбільший навчально-виховний ефект дає така організація виробничого навчання (практики), коли учні виконують самостійні навчально-виробничі завдання. Необхідно завжди прагнути забезпечити учнів самостійними об'єктами роботи.
Не забувайте, що найважливіший стимул якісної і продуктивної праці – матеріальний. Забезпечуйте обов'язкову справедливу оплату навчально-виробничої праці учнів. Одна з найважливіших задач майстра при навчанні учнів в умовах виробництва і проведенні виробничої практики – забезпечення безпечних умов роботи учнів.
Жоден випадок порушення безпечних умов праці учнів, жоден випадок порушення правил безпеки учнями не повинний залишитися без уваги майстра, без уживання відповідних заходів. При плануванні своєї роботи намічайте в першу чергу інструктування тих учнів (бригад), що приступили до нової чи роботи виконують важкі, складні завдання.
При перекладі учнів для навчання на нове робоче місце йому потрібно чітко роз'яснити, де він буде працювати, що буде робити, що він повинний освоїти, чому навчитися. Перед перекладом учнів на нове, незнайоме їм устаткування, на роботу з нової виробничої технології з застосуванням незнайомих учнем способів праці необхідно організувати спеціальне їхнє вивчення і вправи по відпрацьовуванню відповідних трудових прийомів.
Навчання методом «проб і помилок» – надійний, але малоефективний спосіб навчання. Тому організуйте процес навчання так, щоб жоден учень не був наданий сам собі. Майстер завжди повинний точно знати, де в даний час працює кожен учень його групи, хто їм (нею) керує, що і як він (вона) робить, наскільки виконувана робота відповідає вимогам навчальної програми.
Недостатня зайнятість, неробство – головна причина низького рівня професійної підготовки і вихованості учнів, порушень дисципліни. Уважно стежите і уживайте своєчасних заходів для повного завантаження учнів навчально-виробничими роботами. Строго стежте за правильністю завантаження учнів роботою. Не допускайте використання учнів на підсобних і допоміжних роботах, а також на роботах, що не відповідають вимогам навчальних програм.