Методика використання мультимедійних технологій при вивченні теми "Загальні відомості про менеджмент" у 10–11 класах (стр. 5 из 6)

2.2. Планування навчального процесу

Для того, щоб діяльність вчителя була продуктивною на кожному уроці, вчитель повинен планувати свою роботу.

Планування занять - це розробка цілей, завдань і змісту уроків в цілому і кожного зокрема на поточний час і певний період. Планування розрізняють перспективне і поточне. До перспективного належить планування занять на навчальний рік, семестр та планування навчальної теми, до поточного — планування уроку.

Для планування занять складають календарно-тематичний план, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів до уроків, які теми будуть вивчатися, скільки практичних робіт потрібно виконати тощо.

Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки, де розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінювання діяльності учнів, визначено обсяг знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні на заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал згруповано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчених тем, передбачено програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. [20]

Тематичне планування передбачає визначення типу уроку (чи організаційної форми навчання), визначення обсягу матеріалу, підбір наочності, використання ТЗН і підбір фактичного матеріалу (вправи, задачі та ін.).

У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактичне обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань. [20,68] Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків, зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів та ін.

В поурочних планах рекомендується визначати тему і мету уроку, здійснення міжпредметних зв'язків, методи і прийоми проведення уроку, види навчальної роботи учнів, матеріал і завдання для вправ, практичних або лабораторних робіт, наочні посібники. Розглянемо схему календарно-тематичного плану, подану в таблиці 1. Календарно тематичний план занять з теми „Загальні відомості про менеджмент” див. додаток 1.

Таблиця 1.

Календарно-тематичний план занять з _____

По темі __________________________________________

№ заняття	Тема занять і його зміст	Мета заняття та його тип	Міжпредметні зв’язки:	Дидактичні засоби і наочні посібники	Методи і методичні прийоми	Календарний термін проведення занять
1	2	3	4	5	6	7

Методична підготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на нього, коли подає новий матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їхнім знанням з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань.

Велике значення має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, вибирати об'єкти роботи, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях. Передові вчителі систематично стежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлений у ній передовий досвід і застосовують його в своїй роботі.

При підготовці до уроку враховують: а) провідні мотиви, інтереси учнів до даного предмету, ставлення їх до уроків вчителя; б) рівень сформованості уміння вчитися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання; в) рівень активності учнів на уроках; увага і дисциплінованість; г) уміння застосовувати їх знання на практиці; д) здібності кожного, потенційні можливості; е) можливості використання ТЗН та наочності; є) працездатність самого вчителя; ж) санітарно-гігієнічні умови майбутнього уроку.

Поурочний план передбачає: а) дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним; б) назву, тип і мету уроку; в) структуру уроку; г) його зміст; д) методи і прийоми роботи вчителя і учнів; е) навчальне обладнання і домашнє завдання. [24,46]

Підготовка вчителя до уроку закінчується складанням плану-конспекту уроку, структура якого залежить від його типу. Класифікація уроків за освітньою метою найзручніша для їх аналізу й планування. Складаючи календарний чи тематичний план, учитель розподіляє уроки за окремими розділами і темами відповідно до освітньої мети, від якої залежить і тип уроку. Розглянемо таку типологію уроків: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок формування умінь і навичок; 3) урок комплексного застосування знань, умінь і навичок; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь і навичок; 6) комбінований урок. Якщо вивчаються поняття закони, теорії і ставиться мета свідомого й міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань. [4,78]

Підготовка вчителя до уроку-презентації займає досить багато часу, оскільки необхідно знайти певну інформацію, яку можна використати для слайдів. Потім необхідно визначити кількість слайдів, відобразити їх, підібрати картинки, фото та анімацію. Проте задля хорошого результату проведення уроку, справжній вчитель готовий затратити багато часу.

2.3. Експериментально перевірити розроблену методику та дати рекомендації по її застосуванню

Велику увагу в дослідженні приділено питанням активізації навчання з використанням нових інформаційних технологій, в основі яких є використання мультимедійних технологій.У відповідності до основних факторів і вимог проведення педагогічного експерименту нами були проведені експериментальні уроки (уроки-презентації).

Перший етап включав: аналіз науково-методичної літератури, програм та шкільних підручників; підбір технічного обладнання (наявність комп’ютерна кабінеті); підбір вчителів і контингенти учнів, бесіди з вчителями, учнями; розробка педагогічних програмних.

На другому етапі проводилася розробка методичного апарату і проходив пошуковий етап навчального експерименту у вибраних класах. Результати пошукового етапу експерименту дозволили скоректувати структуру, зміст уроків і практичних робіт, а також питання застосування мультимедійних технологій в навчальному процесі. Конструювалися і формулювалися завдання, відбирався необхідний навчальний матеріал з підручника в комплексі з іншими навчальними засобами.

Третій етап – навчаючий експеримент, в процесі якого проходила експериментальна перевірка методики застосування мультимедійних технологій на уроках вивчення нового матеріалу та проводився аналіз отриманих результатів.

Дослідження проводились у формі експериментальних уроків. В ході експерименту здійснювались педагогічні спостереження, поточний і підсумковий контроль в експериментальних і контрольних класах для перевірки ефективності застосування НІТН.Основним критерієм результативності методики застосування мультимедіа в навчальному процесі ми вважали різницю в результатах проведення практичного заняття школярів експериментальних і контрольних класів. Кількість учнів, які на високому рівні оволоділи необхідними уміннями

1 – дають професійну характеристику менеджера;

2 – аналізують сутність менеджменту;

3 – виконують схематичне планування;

4 – презентують бізнес-план.

Діаграма яскраво демонструє, що учні експериментального класу краще оволоділи необхідними знаннями, ніж учні контрольного класу. Різниця між основними показниками становить біля 15%, що переконливо свідчить про ефективність використання мультимедійних технологій. Всі показники експерименту, проведеного в ході навчального процесу, підтверджують якісний вплив застосування комп’ютера і програмного забезпечення. В ході експерименту підтвердилась універсальність мультимедійних технологій і можливість їх застосування для проведення занять і з інших предметів.

Проведені дослідження дозволяють сформулювати такі висновки: Аналіз психолого-педагогічних, методичних джерел і практики викладання ОПД в загальноосвітній школі показав, що для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках вивчення нового навчального матеріалу необхідно удосконалити методику використання НІТН та розробити ефективне програмованезабезпечення для вивчення курсу ОПД на сучасному етапі.В ході проведеного дослідження було виявлено, що одним із методів активізації пізнавальної діяльності учнів, а в результаті підвищення рівня і глибини знань є відеометод, який включає впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання.