Смекни!
smekni.com

Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт" (стр. 2 из 4)

1.2 Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін

Погоджуючись зі словами Чернякової С., можна зробити висновок, що проведення нестандартних уроків — завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповідь своїх однокласників. На основі добровільності та зацікавленості формується позитивна мотивація до навчання, розвивається учнівська і педагогічна творчість, враховуючи потреби часу. [21, с.15-17]

Виходячи з цього, в основі нестандартної форми навчання лежить поєднання інформаційного (репродуктивного), проблемного (евристичного) й ігрового навчання. А звідси і три рівні активності учнів.

У 1998-1999 роках російські вчені анкетували понад 2000 школярів з метою встановлення відповіді на слідуюче питання: "Що потрібно зробити, щоб вивчення предмету стало більш цікавим? ".[2, с.30-32]

Були отримані слідуючі відповіді:

· вчителю потрібно цікавіше розповідати матеріал (44% - учні 8 класів, 76% - учні 10 класів);

· потрібно частіше надавати учням можливість проводити досліди самостійно (80 і 90%);

· добре було б заохочувати оригінальні відповіді та судження школярів (70 і 90%);

· необхідно зробити більш різноманітними форми навчальних заняття: поряд з уроком проводити

· конференції, диспути, аналіз економічних ситуацій тощо (20 і 60%).

Отже, слід зазначити, що економічна освіта в школі не може бути обмежена лише змістовим аспектом. Засвоївши основи економічні знань, навчившись читати й аналізувати актуальні економічні матеріали, розбиратися в економічних повідомленнях та програмах уряду, учні мають розуміти, що економічна теорія - це розумовий ресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитися "грати" основні економічні ролі, вступати в цивілізовані взаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов'язаних з майбутньою практичною діяльністю.

Тобто шкільна економічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі із використанням нестандартних форм навчання, головною метою яких є підвищення та підтримка інтересу учнів до навчання, заохочування до творчої діяльності та таке інше. Але перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх в систему недоцільно, через велику втрату часу, відсутності серйозної .пізнавальної праці, невисокої результативності і інше.

Отже, конкретизуючи вище сказане, головними особливостями використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін є:

1. використання учнями набути теоретичних знань на практиці у вигляді конкретних умінь та навичок;

2. заохочення і підвищення зацікавленості учнів до навчання економічних дисциплін;

3. можливість врахування інтересів учителів і учнів.

Таким чином, давши трактування "нестандартного заняття" згідно з науковою літературою, розглянувши їх класифікацію, а також закцентував увагу на детальному вивченні особливостей використання нестандартних форм організації навчання при викладанні економічних дисциплін, можна зробити слідуючі висновки:

- по-перше, учні мають розуміти, що економічна теорія – це розумовий ресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитися "грати" основні економічні ролі, вступати в цивілізовані взаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов'язаних з майбутньою практичною діяльністю;

- по-друге, шкільна економічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі, а вміле використання нестандартних занять — це лише доповнення до традиційного викладання з метою заохочувального характеру та для поєднання практичної і теоретичної частин подання матеріалу;

- по-третє, згідно із зазначеною класифікацією можна встановити, які саме нестандартні заняття слід застосовувати при вивченні тієї чи іншої теми задля розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальної діяльності.


РОЗДІЛ 2

Методика використання нестандартних форм організації навчання на уроках курсу "Економіка"

2.1 Роль курсу "Економіка" в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку

Перехід до ринкових відносин об'єктивно породжує гостру потребу в реалізації підприємницького потенціалу громадян України на основі ефективного використання їх господарської ініціативи. Позбавлення стереотипів зрівнялівки, утриманства та споживацької психології, подолання економічної неграмотності. Сьогодні стає все більш очевидним той факт, що нецивілізований ринок і гонитва за миттєвою вигодою, недобросовісна реклама та непорядність у ділових стосунках – не скільки результат непродуманої економічної політики, скільки показник розвинутості економічної свідомості і мислення населення України. Адже один з найбільших дефіцитів нашого нинішнього життя – дефіцит економічної культури, уміння раціонально мислити і грамотно господарювати, виявити ініціативу, йти на розумний ризик, дбаючи про майбутнє. Тому надії на відродження України треба пов'язувати з широкою економічною освітою населення, насамперед учнів загальноосвітніх шкіл.

Перед сучасною економічною освітою школярів, на погляд Гражевської Н., стоять такі завдання: [2, с.30-32]

· загальноосвітнє, пов'язане з формуванням світогляду та розвитком розумових здібностей на основі економічного способу мислення;

· практичне, пов'язане з формуванням навичок економічної поведінки, уміння робити раціональний вибір та реалізувати свої громадянські права в демократичному суспільстві;

· підготовчо-професійне, пов'язане з ранньою діагностикою та розвитком професійних навичок до підприємницької діяльності;

· виховне, пов'язане з формуванням раціональних ціннісних переконань, економічної культури, ділової етики тощо.

Розв'язання цих завдань потребує впровадження в практику загальноосвітніх закладів не окремого економічного курсу або предмет, а цілісної системи шкільної економічної освіти, орієнтованої на різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності учнів. Загальна програма економічної освіти школярів має включати:

¨ Програму економічної освіти для початкових 1-4 класів (азбуку економіки);

¨ Програму економічної освіти для середніх 5-8 класів (економіку найближчого оточення: школи, сім'ї тощо);

¨ Програму економічної освіти для учнів 9-10 класів (загальний курс економіки);

¨ Програму економічної освіти для учнів 11-12 класів (курс прикладної економіки: основ бізнесу, підприємницької діяльності, фермерського господарства, банківської справи тощо);

¨ Програму економічної освіти для учнів ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням економічних дисциплін.

Такий підхід дасть можливість створити єдиний освітній простір та забезпечити варіативність вимог з урахуванням вікових особливостей, індивідуальних можливостей і потреб школярів, дати різнорівневу економічну освіту залежно від профілю конкретної школи та потреб учнів.

Досвід свідчить, що підвищення рівня економічної грамотності учнів позитивно впливає на морально-психологічну і практичну готовність випускників шкіл до життя у нових соціально-економічних умовах.

Саме тому предметом шкільного курсу "Економіка" є закони, з урахуванням яких відбувається управління економічною поведінкою людей, відносини власності між ними, розвитком науки, засобами виробництва та ін. Отже, економіка як окрема дисципліна вивчає питання, які охоплюють основу життєдіяльності будь-якого суспільства. Вона є джерелом знань про навколишній світ, виконуючи освітні, виховні, профорієнтаційні та інші функції.

Отже, впроваджуючи в практику загальноосвітніх закладів систему шкільної економічної освіти, потрібно враховувати не тільки необхідність підвищення рівня економічної грамотності учнів, їх готовності до життя в сучасних ринкових умовах, а також враховувати різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності з метою більш ефективного засвоєння матеріалу, що викладається. Тобто необхідно спиратися на психологічні аспекти вікового розвитку особистості, мотивуючи діяльність учнів за допомогою головних цінностей, які є провідними на даному етапі їх становлення.

Саме аналіз психологічної літератури, зокрема підручника Столяренко Л.Д. "Основы психологии", дозволив виділити і систематизувати наступні особливості навчання учнями старшого шкільного віку, спираючись на психологічні характеристики юнацького етапу в розвитку людини [18].

Виходячи з цього, юнацький вік (15-18 років) – етап формування самосвідомості і власного світогляду, етап людської близькості. Це період прийняття відповідальних рішень, що визначають усе наступне життя людини: вибір професії і свого місця в житті, виробітку життєвої позиції тощо. [18]

Учні старшого шкільного віку зневажливо ставляться до порад старших. Увійшовши в третю стадію розвитку пізнавальних процесів, у них формується абстрактне і понятійне мислення. Тому розуміння економічної інформації протікає ефективніше, якщо інформація дається педагогом у чіткій логічній послідовності, теоретичні положення ілюструються конкретними прикладами, навчальний матеріал викладається на доступно рівні з урахуванням наявних знань і рівня розвитку мислення учнів. Також дуже необхідна чітка направленість на навчання.

Наприклад, щоб засвоїти поняття курсу "Економіка", для підлітків необхідно піднести їх на мові образів і операцій. Участь учнів в експериментальній роботі також може бути позитивним стимулом для розвитку творчої активності. Необхідно правильно поєднувати активні та традиційні методи навчання, максимально використовувати на учбових заняттях домашніх творчих завдань та т. і.