Читаємо вірш М. Познанської «Пролісок».
Я перша квіточка весни,
Я пролісковий цвіт.
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь,
Росту між кленів і дубів.
Люблю і сонце й тінь.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси, гаї,
Живу іздавна тут.
—Що робив пролісок узимку? (Взимку пролісок спав).
—Що снилося проліскові? (Весна, тепло).
—З чим порівнюються листочки проліска? (З довгими рученьками).
—Діти, уявимо, що пролісок малесенький хлопчик. У нього є очі, руки, він відчуває тепло і холод, уміє говорити.
Складаємо про нього казочку.
Учні придумують окремі речення (початок казки).
Був собі малесенький пролісок. Узимку він спав у мерзлій землі. Йому було холодно. Снилася проліскові весна...
—Що ж сталося одного разу? (Одного разу пригріло сонечко. Земля відтала. Проліскові стало тепло).
—Що тоді він зробив? (Діти дають просту відповідь: він виліз з-під землі).
Щоб допомогти учням образніше описати появу проліска на світ, учитель ставить їм допоміжне запитання:
—А що ви робите, коли тільки-но прокинетеся? Коли ще й очей не відкри -ваєте? (Потягуємося). То, очевидно, й пролісок потягнувся? І казка продов -жується: «Прокинувся пролісок, потягнувся, вистромив із землі зелені ручки і подумав: «Це вже, мабуть, весна прийшла!» Він зовсім виліз на поверхню розкрив свої блакитні очі. Усміхнувся і сказав: «Здрастуй, веснонько!».
У класі кожен учень записав нову казочку в зошит для творчих робіт і намалював до неї малюнок.
Виразне читання вірша «Пролісок» Д. Павличка. Створення словесних малюнків. Вірш читається у музичному супроводі.
Я бачив, як зірниця впала, Як на снігу вона палала, Як сніг, біліший від лілеї, Вночі іскрився біля неї. Де в темноті зоря згоріла, З'явилась вранці квітка біла, І сонце стало ніби вище, І сніг лежав, як попелище.
—Якою уявляється поетові ніжна біла квіточка? Як вона з'явилася вранці?
Складіть словесні малюнки за уявою.