1.Т-25 А.А-41 а. Однорядні.
2. Т-40 В. Д-21 р\ Дворядні У-подібні.
З.Т-150К С. Д-37Е
4.К-701 В. Д-65Н
5.ЮМЗ-6Л Е. Д-240
6.МТЗ-80 Е.ЯМЗ-240Б
7. ДТ-75М О. СМД-62
Вірна відповідь: 1 Ва, 2Са, Звр, 4Бр, 5Ба, 6Еа, 7Аа.
Матричні (з множинними відповідями) завдання складаються з питання та двох алфавітів. В першому алфавіті наведений перелік об'єктів, а в другому перелік їх властивостей. При виконанні завдання студент для кожного з наведених об'єктів повинен вибрати той перелік властивостей, які він вважав їм притаманні.
Приклад 18.
Укажіть деталі, що входять до складу газорозподільного механізму: Тип механізмуДеталі
А. з верхнім розташуванням клапанів
Б. з боковим розташуванням клапанів
1. Клапан
2. Коромисло
3. Розподільчий вал
4. Втулка клапана
5. Пружина
6. Проміжна шестерня
7. Опорна шайба пружини
8. Ось коромисла
9. Сухарики
10.Штанга
11 .Штовхач
12.Шестерня розподільчого вала
Вірна відповідь: А- 1,2,3,4,5,6,7,8,9, 10, 11, 12 Б- 1,3,4,5,7,9, 10, 12.
2.10.5 Форма тестового завдання "на відповідність"
1. Інструкція.
2. Дві множини понять, між якими необхідно встановити відповідність, записані у два стовпчики. В одному стовпчику використовується цифрове позначення елементів, а в другому — літерне.
Над стовпчиком може бути розташована назва кожної множини.
3. Еталонна відповідь.
2.10.6 Вимоги до оформлення тестового завдання "на відповідність"
1. Інструкція надається один раз у лівій верхній частині аркуша (картки) і виділяється шрифтом або кольором.
2. Елементи завдання розташовуються двома колонками слів або фраз.
У множині, поданій у лівому стовпці — перелік суб'єктів знання (відображення предмета або явища матеріального світу), ідентифікованих цифрами.
У множині, поданій у правому стовпці — перелік предикатів знання (відображення тієї або іншої властивості предмета або явища), ідентифікованих літерами.
Для кожного суб'єкту треба підібрати відповідний предикат, позначений літерним індексом. Кожна відповідь може бути використана один або декілька разів чи не використана зовсім.
Бажано, щоб вислів, що описує суб'єкт, був більший за обсягом, предикат — коротким, чітким.
3. Число предикатів повинно бути більше числа суб'єктів тестового завдання. При упорядкуванні таких пунктів варто дотримуватись ряду наступних правил.
1) В інструкції повинно бути чітко визначено як принцип добору пар "суб'єкт -предикат", так і можливість використовувати предикат відповіді один або декілька разів.
2) Предикати рекомендується розташовувати в логічній, алфавітній, цифровій чи хронологічній послідовності.
3) Множина суб'єктів повинна складатися з множини однорідних понять.
4) Число суб'єктів повинно бути не менше 2 і не більше 6.
5) Предикати подаються у вигляді множини правдоподібних значень, сформованої випадковим способом. Кількість правильних значень не може бути меншою кількості суб'єктів.
6) Не складати багато питань. Наявність більше 6 питань викликає замішання студентів і ускладнює процес тестування.
7) Необхідно переконатися в тому, що з відповідних пунктів у першому і другому переліках може бути складено тільки одну правильну комбінацію. Перевірте всі припустимі комбінації і переконайтеся, що кожний пункт у першому переліку може бути правильно зіставлений тільки з одним пунктом у другому.
8) Розмістіть суб'єкти так, щоб їхня послідовність відрізнялася від нумерації відповідних їм предикатів - тобто, щоб пункти одного переліку не розташовувалися навпроти відповідних їм пунктів другого переліку.
2.11 Вимоги щодо використання тестових завдань
2.11.1 Розподіл завдань за рівнем складності
Сукупність завдань, що охоплює певний перелік умінь, які входять до складу ОКХ, утворюють базову контролюючу програму, зміст якої використовується для створення тестів професійної компетенції. Базова програма є своєрідною формою представлення змісту тестового іспиту. Якщо студент спроможний виконати всі завдання, що містяться в тесті, можна сподіватись, що він має потрібну кваліфікацію.
Базова контролююча програма може бути представлена у вигляді друкованої брошури, зі змістом якої студенти мають можливість ознайомитися під час підготовки до перевірки. В процесі підготовки студент знайомиться не з тими завданнями, які він буде виконувати під час тестування, а з їх аналогами.
При конструюванні тесту доцільно дотримуватися наступного розподілу завдань за рівнем складності:
а) 20% стосуються базових знань і принципів (найчастіше вони можуть бути зовсім простими);
б) 65% належать до категорії середньої трудності;
в) 15% складають складні завдання.
2.11.2 Форма пред'явлення тестового матеріалу Тестові завдання представляються у вигляді брошури
Необхідно, щоб зміст брошури був представлений в декількома (4...6) варіантами, різниця між якими полягає в порядку розташування тестових завдань і порядку розташування відповідей та позначеннях елементів малюнків у завданнях закритого типу. Кількість брошур для тестування повинна бути підготовлена в кількості на дві — три більше за кількість випускників. Брошури, що використовуватимуться при контролі, отримують номери варіанта від 1 до п, де п - це кількість студентів, які перевірятимуться. Це робиться для того, щоб створити у студентів уяву, що кожний з них виконує оригінальний варіант тесту. В дійсності, оскільки кількість оригінальних варіантів 4...6, то при п'яти оригінальних варіантах брошури, що мають позначення 1,6,11,16,21 і т. ін., матимуть один і той самий варіант кодів відповідей, тобто є одним і тим самим варіантом тесту.
2.11.3 Рекомендована практика оформлення брошури тесту
1. Тестові завдання однакової форми в складі тесту об'єднуються в окремі розділи. На початку розділу із завданнями певної форми розташовується інструкція по їх виконанню.
2. Текст інструкції виокремлюється від тексту змістовної частини умови завдання за допомогою шрифтів.
3. Текст змістовної частини умови завдання записується великими літерами або виділяється жирним шрифтом.
4. Варіанти відповідей тестового завдання:
• мають окрему цифрову або літерну індексацію;
• друкуються малими літерами;
• розташовуються у стовпчик симетрично змістовної частини тестового завдання.
5. Нумерація тестових завдань у брошурі наскрізна, незалежно від типу тестового завдання.
6. Тестові завдання нумеруються арабськими цифрами.
Кожне завдання та інструкцію щодо його виконання розподіляють на сторінки так, щоб це легко сприймалося студентами: нумерація питань за допомогою цифр і позначення за допомогою латинських літер (міжнародне правило) повинні бути уніфіковані по всій тестовій брошурі і чітко виділятися.
На іспиті студент читає завдання і набір відповідей у тестовій брошурі, а правильні відповіді відзначає на спеціальному аркуші (бланку відповідей).
2.11.4 Перевірка якості та доопрацювання тестів
Після складання тесту необхідно перевірити його відповідність дидактичній меті, яка повинна бути досягнута за його допомогою. Перевірка ефективності тесту проводиться двома шляхами — експертна оцінка та порівняння результатів тестування з оцінками з інших видів атестації.
Під час перевірки теста оцінюються три показники:
• зрозумілість (доступність) змісту завдань для тих студентів, що відповідатимуть на них;
• валідність тесту;
• спроможність студентів виконати тест в той час, який відводиться для його виконання.
До експертної оцінки залучаються викладачі з тієї предметної області, для визначення знань з якої складений тест, та студенти, які на думку викладача, засвоюють матеріал на достатньо високому рівні. Всі питання та зауваження, які зроблять експерти під час виконання теста за змістом завдань, повинні бути уважно розглянуті та проаналізовані; всі неточності, можливі помилки, недоречності та непорозуміння — усунені. Обов'язково фіксується час, що витрачається експертами на виконання теста. Якщо експерти не встигають виконати тест в час, який можна відвести в структурі занять для проведення перевірки, тест повинен бути перероблений —скорочується кількість завдань або їх алфавіти. В тих випадках, коли попередньо обмеження в часі на виконання теста невідоме, витрати часу експертів допомагають його з'ясувати.
Після проведення тестування обов'язково порівнюються його результати з наслідками інших видів атестації — середнім балом в додатку до диплому та оцінкою ДЕК дипломної роботи або проекту.
2.11.5 Рекомендована практика проведення тестування
При проведенні екзаменаційного тестування необхідно
дотримуватись таких правил:
а) екзаменаційні тестові завдання повинні бути складені відповідно до переліку умінь в ОКХ;
б) з метою виключення можливих помилок підготовлені
екзаменаційні тести повинні ретельно перевірятися;
в) формулювання змісту кожного завдання та перелік пропонованих відповідей повинно бути перевірено та уточнено експертом (стороннім фахівцем);
г) на початку екзамену випускник отримує брошуру із завданнями та бланк запису відповідей; на обкладинці брошури з тестовими завданнями повинна бути надрукована інформація для випускників, наприклад, кількість балів за відповідь на кожне питання, максимально можлива сума балів за відповіді на всі питання тесту, відведений на роботу час, дозвіл на використання додаткового або довідкового матеріалу тощо;
д) зверху на бланку (рис.З, а) студент записує своє прізвище та № варіанта брошури з текстом. Бланк має дві таблички кожна з яких складається з двох колонок: ліва - номери завдань, права - відповіді. Записи на бланку повинні виконуватися чітко, всі елементи відповіді повинні відокремлюватися комою та проміжком;
е) екзаменатор зобов'язаний простежити за тим, щоб на бланках відповідей були записані прізвища або кодові номери випускників і щоб заповнений бланк був підписаний;