ДИПЛОМНА РОБОТА
Методика підготовки та використання тестів з навчальної дисципліни «Механізація сільського господарства»
Зміст
Вступ
1. Методи та форми контролю знань та вмінь студентів та випускників вищих навчальних закладі
2. Методи підготовки та практика використання тестів
2.1 Цільова спрямованість тестового іспиту
2.1.1 Дидактична характеристика тестового контролю
2.2 Структурний аналіз змісту тестового іспиту
2.3 Методика підготовки тестів
2.4 Показники ефективності тесту
2.5 Рекомендована практика систематизації змісту тестового іспиту
2.6 Загальні вимоги до тестових завдань
2.7 Класифікація тестових завдань
2.7.1 Практика використання тестових завдань різних форм
2.7.2 Зауваження щодо створення тестових завдань
2.7.3 Рекомендації щодо формування змісту тестових завдань
2.8 Рекомендована практика складання тестового завдання відкритої форми
2.8.1 Форма тестового завдання відкритої форми
2.9 Рекомендована практика складання тестових завдань закритої форми (тестові завдання з наданими відповінями)
2.9.1 Основні правила формування тестових завдань
a) Кожне тестове завдання повинно бути присвячено важливій темі
2.9.2 Узагальнення технічних дефектів тестових завдань
2.1 Методика створення тестових завдань з множенним вибором
2.10.1 Форма тестових завдань з множенним вибором
2.10.2 Методика створення тестових завдань на відновленняпослідовності (вибірково впорядковующого типу)
2.10.3 Форма тестового завдання «на відновлення послідовності»
2.10.4 Методика створення тестових завдань «методика створення тестових завдань на відповідність» (багатоалфовітні тестові завдання)
2.10.5 Форма тестового завдання «на відповідність»
2.10.6 Вимоги до оформлення тестового завдання «на відповідність»
2.10 Вімоги щодо використання тестових завдань
2.11.1 Розподіл завдань за рівнем складності
2.11.2 Форма пред’явлення тестового матеріалу
2.11.3 Рекомендована практика оформлення брошури тесту
2.11.4 Перевірка якості та доопрацювання тестів
2.11.5 Рекомендована практика проведення тестування
2.11.6 Психологічні особливості тестування
2.11.7 Методика оцінки результатів тестового контролю
3. Розробка тесту успішності з дисципліни «Механізація і автоматизація сільського виробництва»
a. Етапи створення тесту
b. Освітньо–кваліфікаційна характеристика фахівця «Технолог організатор аграрного бізнесу»
c. Систематизація змісту тестового іспиту
d. Тест з теми «Просапні культури»
e. Оцінка результатів тестового контролю
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
У сучасному світі, який ввійшов у трете тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.
Для України, у культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція - це входження до єдиної сім'ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Як свідомий суспільний вибір перспектива європейської інтеграції - це вагомий стимул для успіху економічної і політичної трансформації, що може стати основою національної консолідації. Європейська інтеграція, таким чином, стає ключовою ланкою відкриття України світу, переходу від закритого тоталітарного до відкритого демократичного суспільства.
З метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі Указами Президента України затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС.
Згідно зі "Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу", затвердженої Указом Президента України, поряд з іншими напрямами європейської інтеграції культурно-освітній та науково-технічний займають особливе місце, зумовлене потенційною можливістю досягти вагомих успіхів у інтеграційному процесі саме на цих напрямах. Вони охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну і технологічну сфери.
Інтеграційний процес на відповідних напрямах полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища.
Здійснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на відміну від технічних, обмежень на контакти і обміни, на поширення інформації. Особливо важливим є здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм наукових досліджень.
Протягом 1995-2004 рр. Міністерство освіти і науки Україні на основі міжнародних документів з питань демократії, гуманізації в галузі освіти і прав людини здійснило ряд масштабних заходів по створенню нової нормативно-правової бази національної вищої освіти України. Прийнятий в Україні комплекс нормативно-правових документів, пройшов апробацію на міжнародному рівні і визначає ідеологію реформування всієї освітньої галузі.
Незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості.
Чимало випускників вищих навчальних закладів не досягай належного рівня конкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це зобов'язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті.
Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі.
Зазначені процеси диктують перш за все необхідність визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації.
В Україні, як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти визначені Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.
Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.
Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку вищої освіти є:
• особистісна орієнтація вищої освіти;
• формування національних і загальнолюдських цінностей;
• створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти;
• постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;
• запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;
• формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення і використання позабюджетних коштів;
• підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки;
• розвиток освіти, як відкритої державно-суспільної системи;
• інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів.
Сучасні загально цивілізаційні тенденції розвитку роблять системо утворюючий вплив на реформування системи освіти України, яке передбачає:
• перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямком відповідно до її здібностей, та забезпечити її мобільність на ринку праці;
• формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтересам особи та потреби кожної людини і держави в цілому;
• підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання на протязі всього життя;
• піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинутих країнах світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство.
Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформація кількісних показників освітніх послуг у якісні. Цей трансформаційний процес має базуватися на таких засадах:
• по перше, це національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина держави Україна, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;
• по друге, розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватись законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Водночас, необхідно враховувати при цьому не менш важливі чинники - соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов'язані насамперед з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;