академія - вищий заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, мас високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
До цього типу вищого закладу освіти в системі МВС України відноситься Національна академія внутрішніх справ України. Профіль підготовки фахівців порівняно з університетом тут помітно звужений, однак система, котра виступає як об'єкт управління, також відзначається високим рівнем складності.
До складу Національної академії внутрішніх справ України входять три навчально - наукових інститути, один з яких виконує особливе завдання - підготовку керівних кадрів для органів внутрішніх справ, а також заочний факультет. Як структурні підрозділи академії виступають Київський інститут внутрішніх справ (три факультети денної і один заочної форми навчання) та Львівський інститут внутрішніх справ (два факультети денної форми навчання) [27]. Сюди також відноситься Дніпропетровська юридична академія МВС України.
Інститут - вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, освіти, провадить наукову та науково-виробничу діяльність, має високий кадровий та матеріально-технічний потенціал.
На сьогоднішній день в системі МВС України успішно функціонують 8 інститутів. Вони є або структурними підрозділами Національного університету внутрішніх справ (Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС), Національної академії внутрішніх справ України (Київський та Львівський інститути внутрішніх справ), або самостійними закладами освіти (Донецький інститут внутрішніх справ, Луганський інститут внутрішніх справ, Одеський інститут внутрішніх справ, Запорізький юридичний інститут МВС України,, Харківський інститут пожежної безпеки МВС України, Черкаський інститут пожежної безпеки МВС України ім. Героїв Чорнобиля). Наслідком продуманої організаційно-структурної політики МВС України є спеціалізація інститутів за певними конкретними напрямами підготовки кадрів для ОВС. Прикладом можуть слугувати Харківський, Черкаський інститути пожежної безпеки, котрі готують фахівців для підрозділів пожежної охорони усієї України.
Завдання управління інститутами в системі МВС України мають об'єктивно менш складний характер саме в силу більш простої структури керованих систем, однак також вимагають високого рівня організації управлінської діяльності. До складу відомчих інститутів входять, як правило, 2-3 факультети.
Училище - вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.
В системі МВС України діють 3 училища: Донецьке училище міліції МВС України, Чернігівське училище внутрішніх справ МВС України, Львівське пожежно-технічне училище МВС України. Управління ними вимагає достатнього рівня кваліфікації, здійснення оптимальних організаційних заходів. Варто зауважити, що внаслідок виваженої і цілеспрямованої управлінської діяльності училище може стати фундаментом для організації навчального процесу на більш високому освітньо-кваліфікаційному рівні. Прикладом може слугувати училище підготовки молодших спеціалістів Університету внутрішніх справ, котре внаслідок проведення низки чітко спланованих організаційно-управлінських заходів реорганізовано у факультет кримінальної міліції.
Управління вищим закладом освіти здійснюється на засадах поєднання єдиноначальності та колегіальності.
Керівництво вищим закладом освіти здійснює ректор, який призначається наказом міністра внутрішніх справ України. Повноваження ректора широкі й обумовлені необхідністю оптимального керівництва роботою щодо розв'язання широкого спектру завдань, котрі постають перед ВНЗ МВС України.
Посада ректора вимагає особливих якостей: обізнаності не лише в питаннях організації та здійснення навчального процесу, а й усіх основних напрямах оперативно-службової діяльності, боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями, захисту громадського порядку, наявності власного досвіду практичної правоохоронної діяльності, широкого наукового кругозору і високого рівня наукової кваліфікації. Та особливого значення набувають організаційні якості, управлінські навички, вміння працювати з людиною. Адже управління в суспільстві - це управління людьми за допомогою людей. Тому врахування потреб, інтересів, ідеалів - найважливіший критерій управління. З іншого боку, невід'ємною складовою змісту управління є свідомий вплив на групу людей, котрі складають персонал ВНЗ для координації, узгодження, організації їх діяльності, оптимізації розв'язання управлінських завдань. Як наслідок цілком закономірного визнання ролі ВНЗ в системі МВС України, складності й важливості виконуваних ректором управлінських функцій є віднесення цієї посади до вищого начальницького складу.
Ректор діє у відповідності із чинним законодавством та розробленим і затвердженим міністром внутрішніх справ України Статутом вищого навчального закладу, погодженим з Міністерством освіти України.
До його компетенції віднесено самостійне (в межах чинної нормативно-правової бази) вирішення усіх питань діяльності ВНЗ МВС України. Ректор розпоряджається усім майном закладу освіти та коштами, укладає договори, видає доручення, відкриває банківські рахунки ВНЗ та здійснює від його імені будь-які інші дії без особливого на це доручення.
Важливою функцією ректора є представництво: він репрезентує вищий заклад освіти у всіх органах, установах, підприємствах, організаціях, відповідає за результати діяльності підпорядкованого йому ВНЗ перед Міністерством внутрішніх справ України.
Ректор за погодженням з МВС приймає рішення щодо кооперації вищого закладу освіти в області освітянської, наукової та іншої діяльності з іншими закладами та установами.
Великими є повноваження ректора в кадрових питаннях, а саме:
представлення до Міністерства внутрішніх справ України подання про призначення і звільнення від посади проректорів ВНЗ;
призначення і звільнення з посад усього особового складу закладу освіти, окрім тих осіб, що заміщують посади з номенклатури МВС України;
вживання заходів морального та матеріального заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з КЗпП України та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ;
формування на основі штатного розкладу контингенту курсантів, слухачів, студентів, вихованців, ад'юнктів, докторантів, магістрантів вищого закладу освіти, відраховування їх з ВНЗ та поновлення на навчання;
представлення працівників, курсантів та слухачів для зарахування їх в кадри Міністерства внутрішніх справ, присвоєння спеціальних звань відповідно до „Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС".
Важливим напрямом діяльності ректора є визначення функціональних обов'язків працівників ВЗО, затвердження положень про структурні підрозділи.
Ректор вищого закладу освіти МВС України постійно тримає під своїм контролем виконання навчальних планів і програм, планів науково-дослідних робіт та планів впровадження їх результатів у практичну діяльність та навчальний процес.
До його завдань належить контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я курсантів, слухачів, студентів, вихованців, працівників.
Ректор здійснює організаційно-управлінські заходи щодо побутового обслуговування курсантів, слухачів, студентів, працівників, їх оздоровлення. Розробляє і спільно з профспілковим комітетом (для урахування інтересів вільнонайманого персоналу) подає на затвердження конференції трудового колективу вищого закладу освіти Правила внутрішнього розпорядку.
Окремим завданням, покладеним на ректора ВНЗ, пов'язаним зі специфікою підготовки кадрів до майбутньої оперативно-службової діяльності в лавах органів внутрішніх справ МВС України, є забезпечення захисту відомостей, що складають державну та службову таємницю.
До компетенції ректора належать також інші питання, пов'язані з життєдіяльністю вищого закладу освіти.
Варто відзначити, що таке широке коло розв'язуваних завдань тягне за собою й велику відповідальність. Керівник несе її за невиконання усіх покладених на вищий заклад освіти завдань, а також за результати фінансово-господарської діяльності.