4.Оцінювання готовності майбутніх вчителів до застосування ІКТ у процесі навчання ІМ.
Інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) – сукупність технологій, що дозволяють знаходити, збирати, обробляти, створювати, передавати та подавати інформацію, керувати і користуватися нею та сприяти різним формам комунікації. Інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) як поняття, що використовується для опису шляхів, що вже існують, і тих, що є інноваційними та які забезпечують глобальний доступ до інформації і підтримку тим, хто обирає освіту продовж життя. Інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, зберігання, опрацювання, передавання та подання інформації, яка розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами. ІКТ відкривають кожному, хто навчається, доступ до практично необмеженого обсягу інформації, що забезпечує безпосередню «включеність» в інформаційні потоки суспільства.
У вищих педагогічних навчальних закладах переважно запроваджена дворівнева система підготовки з ІКТ, що охоплює майже весь термін навчання студента і включає вивчення інформатики та інформаційних технологій (перший, другий курс навчання), та методики застосування засобів ІКТ в навчальній діяльності (старші курси).
Навчальний курс “Інформаційно-комунікаційні технології в освіті” призначений для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, спеціальність “Математика”.
Навчально-пізнавальна діяльність студентів залежить і від освітнього середовища. Психологічний клімат в колективі, матеріальна база, технології навчання - мають значний вплив на рівень розвитку пізнавальної активності студентів .
Можна виділити об’єктивні та суб’єктивні чинники впливу на розвиток пізнавальної активності студентів у навчальному процесі.
Під об’єктивними будемо розуміти ті чинники, на які викладач не має прямого впливу:
- пізнавальні потреби;
- мотиви пізнавальної діяльності;
- інтереси;
- вольові процеси;
- початковий емоційний стан студента.
Під суб’єктивними чинниками будемо розуміти ті, на які викладач опосередковано впливає:
- увага;
- сприйняття;
- емоційний фон (на емоційний стан студента викладач може вплинути через емоційний фон, який він створює на парі);
- особистісний фактор;
- освітнє середовище, в якому перебуває студент.
Лабораторна робота, як форма організації навчання, найбільш повно реалізує розвиваючі задачі навчання. Вона сприяє формуванню вмінь і навичок студентів, учить їх планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль, ефективно формує пізнавальні інтереси, озброює різноманітними способами діяльності.
Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
На такому занятті специфічна діяльність викладача спланувати роботу студентів заздалегідь. Він здійснює оперативний контроль, допомагає, підтримку і вносить корективи в їхню діяльність. Підводячи підсумок роботи, педагог сприяє формуванню в учнів адекватної самооцінки і відповідного відношення до викладача.
Результатом навчання є формування інформатичної готовності вчителя математики, яка пропонуємо вважати однією з провідних складових характеристики сучасного вчителя, що передбачає знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості. Отже, інформатично-комунікативна компетентність – це новий об’єкт оцінювання якості навчання та важливий показник її ефективності.
РОЗДІЛ ІІ КОМПОНЕНТИ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ З КУРСУ «ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ»
ІІ.1 Методичні вимоги щодо вибору навчальної програми з курсу «Застосування ІКТ у процесі навчання математики»
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
«ЗАСТОСУВАННЯ ЩФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ»
Опис предмета навчального модуля
Предмет: інформаційно-комунікаційні технології в навчанні математики
| Курс: підготовка бакалаврів | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| кредитів ЕСТS: 7,5 | 0801Математика 6.080100Математика бакалавр | за вибором: 7 семестр |
| лекції: 36 год. | ||
| змістових модулів: 5 | лабораторні роботи: 84 год. | |
| загальна кількість годин: 270 | самостійна робота: 151 год. | |
| тижневих годин: 5 | індивідуальна робота: 23 год. | |
| вид контролю: залік. |
Метою вивчення навчальної дисципліни «Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання математики» є формування у студентів інформаційної та методологічної компетентностей майбутніх вчителів математики.
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ КУРСУ
1 СЕМЕСТР (4 кредити) – залік
| Тема | Кількість годин відведених на | |||||
| Лекції | Лабораторні заняття | Самостій-ну роботу | Індивіду-альну роботу | |||
| Змістовий модуль 1. Вступ. Інформаційно-комунікаційні технології у сучасній освіті. | ||||||
| Тема 1. Поняття інформаційно- комунікаційних технологій та їх місце у сучасній освіті. | 2 | |||||
| Тема 2. Роль та місце інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні математики. | 2 | 1 | ||||
| Тема 3. Психолого-педагогічні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання математики. | 2 | 1 | ||||
| Тема 4. Методичні можливості, що надає використання ІКТ у навчанні математики. | 2 | 2 | ||||
| Всього годин | 8 | 4 | ||||
| Змістовий модуль 2. Використання редактору формул, електронних таблиць та інтернет-ресурсів у підготовці методичного забезпечення вчителя математики | ||||||
| Тема 5. Редактор формул Equations та його використання у підготовці дидактичних матеріалів та завдань для моніторингу. | 2 | 4 | ||||
| Тема 6. Використання електронних таблиць у підготовці дидактичних матеріалів та завдань для моніторингу. | 2 | 4 | ||||
| Тема 7. Використання інтернет-ресурсів у підготовці вчителя математики до уроку та на уроці. | 2 | 4 | ||||
| Всього годин | 6 | 12 | ||||
| Змістовий модуль 3. Мультимедійні засоби навчання математики. | ||||||
| Тема 8. Презентації MS PowerPointу навчальному процесі. | 2 | 2 | ||||
| Тема 9. Педагогічні вимоги щодо структури та змісту презентації | 2 | 2 | ||||
| Тема 10. Створення навчальних презентацій. | 2 | 6 | ||||
| Тема 11. Використання навчальних презентацій при проведенні різних організаційних форм навчання математики | 2 | 4 | ||||
| Всього годин | 12 | 14 | ||||
| Змістовий модуль 4.Програмні засоби у навчанні математики. | ||||||
| Тема 12. Класифікація математичних пакетів (навчального призначення та професійних). | 2 | 2 | ||||
| Тема 13. Педагогічних програмний засіб GRAN 1 | 1 | 2 | ||||
| Тема 14. Педагогічних програмний засіб GRAN 2 | 1 | 2 | ||||
| Тема 15. Педагогічних програмний засіб GRAN 3 | 1 | 2 | ||||
| Тема 16. Педагогічних програмний засіб DG | 1 | 2 | ||||
| Тема 17. Педагогічні програмні засоби "Математика, 5 клас", ТерМ-7. | 1 | 2 | ||||
| Тема 18. Педагогічні програмні засоби Алгебра 7-9, Schooltools. | 1 | 2 | ||||
| Тема 19.Математичні програмні засоби Matcad, Matlab. | 1 | 2 | ||||
| Тема 20. Математичні програмні засоби Maple, Mathematica. | 1 | 2 | ||||
| Всього годин | 10 | 18 | ||||
| Змістовий модуль 5.Використання ІКТ у процесі навчання математики в основній школі. | ||||||
| Тема 21. Комп'ютерно-орієнтоване тематичне планування тем. | 2 | 2 | ||||
| Тема 22. Використання ІКТ у процесі вивчення математики у 5-6 класах | 1 | 6 | ||||
| Тема 23. Використання ІКТ на уроках алгебри у 7-9 класах. | 1 | 6 | ||||
| Тема 24. Використання ІКТ на уроках геометрії у 7-9 класах | 1 | 6 | ||||
| Всього годин | 12 | 12 | ||||
| Змістовий модуль 5. Стереометрія | ||||||
| Тема 23. Паралельність та перпендикулярність прямих і площин у просторі | 2 | 2 | ||||
| Тема 24. Вектори, координати та геометричні перетворення у просторі | 2 | 2 | ||||
| Тема 25. Геометричні тіла та поверхні. Многогранники | 2 | 2 | ||||
| Тема 26. Геометричні тіла та поверхні. Тіла обертання | 2 | 2 | ||||
| Тема 27. Комбінації геометричних тіл | 2 | 2 | ||||
| Всього годин | 10 | 10 | ||||
| Всього годин за 1 семестр | 48 | 48 | ||||
| тема | Лекції | Лабораторні роботи | Самостійна робота | ||
| Вступ. Інформаційно-комунікаційні технології та їх застосування у навчанні математики. | 2 | 2 | |||
| Заліковий кредит 1. Комп'ютерно-орієнтоване навчання математики | |||||
| Змістовий модуль 1. Комп'ютерно-орієнтована методична система навчання математики | 6 | 2 | 30 | ||
| Тема 1. Особливості комп'ютерно-орієнтованої методичної системи навчання математики. . Основні вимоги до організації навчання математики зі застосуванням ІКТ. | 2 | 6 | |||
| Тема 2. Напрямки використання ІКТ у навчанні математики. | 2 | 2 | 4 | ||
| Тема 3. Класифікація ІКТ і приклади їх застосування. | 2 | 20 | |||
| Заліковий кредит 2. Технології створення й опрацювання текстових і числових даних | |||||
| Змістовий модуль 2. Текстовий редактор | 6 | 8 | 38 | ||
| Тема 4. Поняття тексту і його обробки. Створення нового документа. Основні об'єкти в текстовому редакторі (символ, абзац, документ) та операції з ними. | 2 | 8 | |||
| Тема 5. Принципи форматування тексту. Форматування символів тексту: вибір шрифту, зміна розмірів літер, накреслення, кольору, встановлення ефектів. Форматування абзаців: зміна відступів, типу вирівнювання. Робота зі сторінками. Робота з фрагментами тексту: виділення, вставляння, переміщення, копіювання, вилучення, пошук і заміна фрагментів тексту. Використання буфера обміну. | 2 | 8 | |||
| Тема 6. Таблиці у навчанні. Види таблиць і їх цільове призначення. Вставляння таблиць до текстового документа. Форматування таблиць. | 2 | 2 | 8 | ||
| Тема 7. Робота з "графічними об'єктами в середовищі текстового редактора. Введення формул, оздоблення тексту. | 2 | 10 | |||
| Тема 8. Шаблони документів. Структура документа. | 2 | 2 | 4 | ||
| Змістовий модуль 3. Електронні таблиці | 2 | 4 | 20 | ||
| Тема 9. Електронні таблиці: призначення, основні можливості. Основні об'єкти в електронних таблицях і операції над ними (комірка, лист, книга). Введення чисел, формул і тексту. Абсолютна і відносна адресації комірок. Стандартні функції. Редагування і форматування таблиць. Побудова діаграм і графіків. | 2 | 2 | 12 | ||
| Тема 10. Використання електронних таблиць для створення дидактичних матеріалів,і завдань освітнього моніторингу. | 2 | 8 | |||
| Заліковий кредит 3. Мультимедійні технології у навчанні | |||||
| Змістовий модуль 4. Мультимедійні засоби навчання | 12 | 10 | 54 | ||
| Тема 11. Поняття комп'ютерної презентації. Загальні правила та педагогічні вимоги до створення текстів, рисунків, анімації і звуку на слайдах, гіперпосилань і систем навігації. | 4 | 10 | |||
| Тема 12. Створення навчальних презентацій. Педагогічний сценарій. | 4 | 6 | 20 | ||
| Тема 13. Проектування різних етапів уроку з використанням ІКТ | 4 | 4 | 24 | ||
| Змістовий модуль 5. Програмні засоби у навчанні математики | 8 | 12 | 54 | ||
| Тема 14. Програмні засоби цільового призначення. Комп'ютерні енциклопедії, довідники, словники, перекладачі, графобудівники. | 10 | ||||
| Тема 15. Педагогічні програмні засоби навчання математики: СЖАШ, СЖАК-2Б, ОК/Ш-ЗБ, гЗо,ЕДК. | 4 | 6 | 20 | ||
| Тема 16. Програми універсального призначення для проведення тренувальних вправ або контролю знань учнів (ТегМ, евристичні тренажери, курси «Открьітая математика»). | 2 | 4 | 14 | ||
| Тема 17. Програми-шаблони (оболонки) для створення навчальних програм та методичного забезпечення уроків. | 2 | 2 | 10 | ||
| Разом | 36 | 36 | 198 | ||
4. Завдання для самостійної роботи