Таблиця 3.2.1.
Розподіл розумово відсталих дошкільників за результатами використання у ситуаціях уявлень про самоконтроль (у % )
| Вік дітей | Усього дітей | Показники дій контроля | ||||
| Орієнтація на контроль | Вміння знаходити помилки | Вміння з’ясовувати причини помилок | Випереджаючий контроль (вміння прогнозувати помилки) | Заключний контроль (вміння виправляти помилки) | ||
| 6років | 20 | 71,4 | 71,4 | 67,3 | 42,3 | 57,1 |
| 7 років | 20 | 84,6 | 84,6 | 73,1 | 50,0 | 76,9 |
Дані табл. 3.2.1.показують, що значна частина досліджуваних правильно визначає смислове значення ситуацій, що включають в себе помилкові і перевірочні дії, які повинні здійснити герої або сама дитина. У даному випадку показники у семилітніх дітей значно виші, що пояснюється їх не великим життєвим досвідом і продуктивністю діяльності, хоча готовність до сприйняття і виконання даного роду завдань у обох дорослих груп в цілому однакова. Тому констатуюча частина перевірки найбільш виражена у діях досліджуваних (6 років – 71,4 % , 7 років – 84,6 % ), ніж корегуюча (відповідно 57,1% і 76,9%, коли потрібно узагальнити перевірочні дії і з’ясувати найбільш приватні для перевірки. Однак, якщо врахувати той факт, що необхідно контролювати себе, то після навчання показники уявлень про можливі помилки (6 років – 42,3 і 7 років - 50,0 %) є достатньо високими для даної категорії дітей.
Експериментальне навчання виявило, що сформована стійка зацікавленість дітей до здійснення дій перевірки і її значення у житті людей знайшла відображення практично у будь-якій діяльності розумово відсталих дошкільників.
Отже, за результатом аналізу першого етапу експериментального навчання можна зробити висновок про те, що розумово відсталі дошкільники мають уявлення про необхідність перевірки власних дій, здатні зафіксувати і визначити причини помилок, за допомогою експериментатора прогнозувати наслідок помилкових дій. Ці дані підтверджують необхідність та ефективність проведення підготовчого етапу для формування самоконтроля.
Б. Освоєння розумово відсталими дошкільниками дій самоконтроля.
Як показало експериментальне навчання, система прийомів, що забезпечує усвідомлення розумово відсталими дошкільниками функції зразка, як засобу контроля, містить у собі як загальнодидактичні прийоми навчання, так і спеціальні прийоми корекційного впливу.
Важливим моментом для усвідомлення розумово відсталими дошкільниками зразка-еталона як засобу самоконтроля з'явився прийом порівняння інформаційної сторони події (результату) з еталоном (зразком) і без нього. При цьому діти мали можливість переконатися, що завдання, виконане з використанням зразка, є більше якісним, чим без нього. З метою осмислення необхідності використання зразка для контроля використовувався ігровий прийом-прийняття дитиною на себе ролі контролера в ситуації продуктивної діяльності. Кожна дитина, яка брала участь в експерименті, мала можливість переконатися, що виконувати роль контролера, тобто здійснити перевірку, вона зможе лише при наявності зразка.
Крім того, на основному етапі з'явилися й придбали значення мотиви, що виконують соціальну функцію контроля. У цьому зв'язку і створювалася система навчання, заснована на онтогенезі контрольної дії, формування якої починається з моменту прийняття дитиною на себе функції зовнішнього контроля дорослого в умовах активної взаємодії з ним, а також взаємоконтроля, на етапі якого підсилюється мотивація перевірки як допомога товаришеві. Останньою ланкою в системі навчання контрольним діям є формування безпосереднє самоконтроля, основним показником наявності у розумово відсталих дошкільників було вміння в процесі виконання експериментальних завдань простежити за своїми діями, щоб попередити й зафіксувати помилки. Ефективними в навчанні виявлені такі прийоми словесної регуляції перевірочної діяльності дітей: а) опис і пояснення, як зразок впливає на якість результату, що супроводжуються показом виконання й одночасною перевіркою кожної операції завдання; б) бесіда, що випереджає подальші самостійні контрольні дії дитини з роз'ясненням про призначення зразка як засобу контроля; в) питання дітям до виконання завдання для усвідомлення процесу виконання дій або перевірки їх з опорою на зразок; г) підсумкова образна сюжетна розповідь для закріплення розуміння розумово відсталими дошкільниками функції зразка.
Для стимуляції перевірочних дій дошкільників були використані різні прийоми: а) наочно-зорові: показ педагогом дій перевірки за зразком і без нього, рухів, їхніх окремих елементів; б) тактильно-м'язові прийоми наочності: на шляху дитини ставляться воротца-дуги, щоб їх переступити, треба високо підняти ноги. Наприклад, завдання «не зачепити воротца» зв'язується у свідомості дитини з кістково-м'язовим відчуттям при здійсненні помилки. І якщо воротца задінуться, дитина сама визначає неправильність свого руху; в) наочно-слухові, за допомогою яких здійснюється наочна регуляція дій дитини: при виявленні дитиною помилки дорослий ударяє в бубон, або використає дзвіночок, ляскає в ладоши, тобто фіксує увагу дитини на помилці.
Для контроля усвідомлення процесу виконання дітьми дій за зразком застосовувалися ігровий і змагальний метод на матеріалі дидактичних, словесних і рухливих ігор.
Використання прийому «допомоги» художникові знайти й виправити помилки підсилювало мотивацію дітей на перевірку, активізувало в цілому їхні перевірочні дії.
Паралельно фіксувалася увага дітей на словесному оформленні власних контрольних дій за допомогою системи питань:
Що тобі допомагає правильно виконати завдання?
На що потрібно дивитися, виконуючи завдання?
На що ти дивишся, перевіряючи завдання?
У процесі навчання дошкільники навчилися використовувати зразок як засіб самоконтроля. До кінця експериментального навчання спостерігалася корінна зміна виконавських і контрольних дій дитини убік їхнього виконання тільки з опорою на зразок.
У результаті навчання розумово відсталі дошкільники навчилися використовувати зразок як основний засіб контроля. Більша частина шестиліток і практично всі діти підготовчої групи не приступали до завдання, попередньо не вивчивши зразок.
Отримані матеріали показали, що відбулися позитивні зрушення в оволодінні навичками зіставлення результата із зразком. Так, якщо до навчання дошкільники, лише мигцем глянувши на зразок, приступали до виконання завдання, то після навчання вони не приступали до нової операції, не перевіривши правильність попереднього, використовуючи візуальне промірювання або перцептивну форму самоконтроля.
Приводимо один із прикладів спільного обговорення з дітьми результатів виконаного завдання.
Група - підготовча, вік - 7 років.
Умови: Вадик - одержав інструкцію виконати завдання, використовуючи самоконтроль.
Сергій-виконував завдання «на швидкість», орієнтований на самоконтроль не був.
Експериментатор, хто перший виконав завдання?
Сергій (емоційно зовні не вдоволений, засвоївши візуально, що його результат гірше). Я.
Експериментатор. А хто з вас виконав завдання краще?
Вадик - Я.
(Сергій мовчить).
Експериментатор. Сергій, перевір, чи правильно ти виконав завдання, виправ помилки, щоб завдання в тебе було виконано не гірше, ніж у Вадика. (Сергій охоче коррегирує свій результат, самостійно виправляючи помилки).
Експериментатор. Вадик, я просив, щоб кожний намагався бути першим. Правильно?
Вадик. Так.
Експериментатор. А ти не засмучєний, що Сергій перший виконав завдання?
Вадик. Ні.
Експериментатор. Чому?
Вадик. У мене не було помилок.
Експериментатор. Сергій, а тепер у Вадика теж краще?
Сергій. І в мене краще.
Експериментатор. Потрібно говорити, що у мене тепер теж правильно. Повтори.
Сергій. У мене тепер правильно.
Експериментатор. Вадик, а чому Сергій вважає, що в нього правильно?
Вадик. У нього немає помилок.
Експериментатор. Ви у двох молодці. А тепер скажіть, як потрібно виконувати завдання, щоб було швидше або щоб було правильно?
Вадик. Щоб було правильно.
Експериментатор. Сергій, а правильно-це як ще ми говоримо?
Сергій. Щоб не було помилок.
Навчання показало, що інструкція педагога, спрямована на поточну й підсумкову перевірку своєї діяльності, ефективно впливає не тільки на її якість, а також на зрушення мотиву (у цьому випадку змагального) на мотив якості виконання завдання.
Коментування своїх дій розумово відсталими дошкільниками сприяло вдосконалюванню перевірочної діяльності в її структурних компонентах: констатації помилки або розбіжності зі зразком.
Промовлення дитиною своїх дій під час виконання як усього завдання, так й окремих його операцій несе функцію зворотного зв'язку в механізмі самоконтроля, а остання вміщає наступну інформацію: а) чи виконується та дія, що намічена; б) чи правильно вона виконується; в) чи відповідає форма дії даної операції; г) чи формується дія з належною мірою узагальнення, освоєння (автоматизованості, швидкості виконання); д) чи немає помилок в результаті виконання дії.
Зворотний зв'язок виникає при наявності сигнальних ознак для визначення узгодження або розбіжності результатів із зразком. З огляду на конкретність мислення розумово відсталої дитини, порушення процесів запам'ятовування й відтворення матеріалу, коментування своїх дій, з'явилося тим можливим і необхідним корекційним прийомом, за допомогою якого в результаті експериментального навчання з'явилися передумови перевірочної дії; багаторазово актуалізувався мотив перевірити те, що вже виконано; виник зворотний зв'язок, що сигналізує про хід виконання тієї або іншої операції; здійснилася рання корекція в цілому всієї психічної діяльності розумово відсталої дитини.