Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.
Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням.
У зарубіжній школі найчастіше використовують такі форми навчання обдарованих дітей: прискорене навчання; збагачене навчання; розподіл за потоками, сетами, бендами; створення спеціальних класів і спеціальних шкіл для обдарованих дітей (відокремлене та спеціальне навчання) [9, 34].
Прискорене навчання. Враховує здатність обдарованих дітей швидко засвоювати навчальний матеріал. Прискорене навчання може відбуватися завдяки більш ранньому початку навчання дитини у школі, “перестрибуванню” через класи, переходу до старшої вікової групи, але тільки з деяких предметів, більш ранньому вивченню курсу, який пізніше вивчатиметься всім класом, тимчасовому переведенню обдарованих учнів у спеціальну групу. Але такий темп навчання нерідко породжує нові проблеми, оскільки інтелектуальна перевага дитини не завжди супроводжується психологічною зрілістю. Часто виявляються прогалини у знаннях дитини, які стають помітними на пізніших стадіях навчання.
Збагачене навчання. Використовують у роботі з класами, в яких навчаються діти з різними здібностями. Збагачена якісно програма має бути гнучкою, передбачати розвиток продуктивного мислення, індивідуальний підхід при її використанні, створювати умови, за яких учень міг би навчатися з притаманною йому швидкістю, самостійно вибирати навчальний матеріал, методи навчання.
Розподіл за потоками, сетами, бендами. Передбачає розподіл дітей на однорідні групи (потоки). У таких групах діти не відчувають дискомфорту, спричиненого конкуренцією, темп навчання відповідає їх здібностям, є більше можливостей для надання допомоги тим, хто її потребує. Але з часом ці групи знову стають неоднорідними, виникають проблеми, зумовлені внутрішньою диференціацією. Серед негативних рис такого підходу — відбір до груп за соціальними критеріями, зниження мотивації у навчанні, послаблення змагальності в класі. У британській школі практикують розподіл учнів за здібностями: бенди (три-отири групи по 120—140 учнів, де відсутня внутрішня диференціація навчання) і сети (об'єднання учнів, котрі виявили здібності у вивченні одного предмета). Відповідно один предмет учні вивчають в одній групі, що працює з певною швидкістю, інший предмет — в іншій, яка працює з іншою швидкістю).
Створення спеціальних класів і спеціальних шкіл для обдарованих дітей. Зумовлене тим, що обдаровані діти краще почуваються з рівними собі за інтелектуальним розвитком. Проте більшість зарубіжних учених вважають це недоцільним, оскільки за такої форми навчання певною мірою відбувається соціальна дезінтеграція обдарованих особистостей: навчання ізольовано від ровесників може мати негативні наслідки для їх загального, соціального та емоційного розвитку.
Робота з обдарованими дітьми відбувається за спеціальними програмами, які акцентують увагу на певних сильних сторонах особистості (посилююча модель), або на слабких (коригуюча модель), посилюють сильні сторони, щоб компенсувати слабкі (компенсуюча модель) [7, 104].
Вибір форми навчання залежить від можливостей викладацького колективу, його здатності й уміння налагодити навчання відповідно до результатів діагностичного обстеження дітей, стимулювати їх когнітивні (лат. cognitio — знання, пізнання) здібності, індивідуальні особливості кожної дитини.
Пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти, як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти, є створення умов для всебічного розвитку школярів як особистостей, розвитку їхніх талантів. Обдарована людина може дати державі, людству в цілому значно більше, ніж людина з посередніми здібностями. Тому суспільство в цілому зрозуміло й усвідомило те, наскільки важливо виявити обдарованих дітей на ранньому етапі їхнього розвитку, забезпечити їм можливості для повноцінного навчання, виховання та самовдосконалення.
Вирішення проблеми обдарованості останнім часом набуло особливої ваги в навчально-виховних закладах м. Хуста. Завдяки наполегливій праці вчителів, психологів, методистів склалась і впроваджується певна система виявлення та розвитку талановитої молоді. Робота міського методичного кабінету в питаннях роботи з обдарованими дітьми спрямована на реалізацію основних положень міської програми ,,Обдарована дитина”, затвердженої рішенням 9 сесії Хустської міської ради 5 скликання від 21.01.2008р., протокол №613, мета якої – забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для виявлення обдарованої молоді і надання їй підтримки в розвитку творчого потенціалу, самореалізації такої молоді, її постійного духовного самовдосконалення та залучення до роботи з нею висококваліфікованих педагогічних працівників.
Здійснюючи свою роботу у взаємодії із Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти, кафедрами Дрогобицького педагогічного інституту, загальноосвітніми навчальними закладами міста, міський методичний кабінет виконує такі завдання:
- вивчає, узагальнює прогресивний досвід роботи з обдарованою молоддю та розробляє пропозиції щодо використання його в практиці роботи установ освіти;
- вивчає педагогічні умови формування творчої особистості дитини в загальноосвітніх навчальних закладах та закладах нового типу;
- відбирає ефективні методики та технології роботи з юними обдаруваннями;
- готує методичні матеріали, рекомендації з урахуванням сучасних досягнень психолого-педагогічної науки з питань роботи з обдарованими і здібними учнями;
- готує і вносить пропозиції щодо організації та проведення предметних олімпіад, конкурсів, турнірів з метою вдосконалення таких форм роботи з обдарованою молоддю;
- проводить консультації, організовує семінари з питань роботи з творчими і обдарованими дітьми;
- здійснює цілеспрямовану співпрацю з методичними службами освіти міста по вертикалі: міський методкабінет – загальноосвітній навчальний заклад – педагог [8, 104].
Таким чином методкабінет здійснює науково-методичну, організаційну та координаційну роботу.
Обдаровані діти – золотий запас нації, її інтелектуальна еліта, гордість і надія України, джерело її авторитету у світі. Наше завдання полягає в тому, щоб створити умови для виявлення та розвитку обдарованих дітей.
З метою забезпечення пріоритетності системи пошуку, навчання, виховання і підтримки обдарованих дітей та молоді у структурі міської освіти працює заклад нового типу – Хустська гімназія-інтернат та три спеціалізовані школи: спеціалізована школа І-ІІІ ступенів№1 імені Августина Волошина – з поглибленим вивченням французької мови, спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 – з поглибленим вивченням англійської мови, спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №6 – художньо - естетичного спрямування.
З метою забезпечення реальних умов для повноцінного розвитку особистості в Хустській гімназії-інтернаті (директор - Заслужений вчитель України Онофрей М.С.) створена така освітньо-виховна система, за якої інваріантний компонент навчального процесу гармонійно поєднується з додатковими освітніми послугами, кількість та якість яких визначаються варіативним компонентом змісту освіти. Формування шкільного компонента тут розглядається як основна передумова виконання кожним учнем власних інтелектуальних, моральних і духовних завдань, зумовлених його можливостями, потребами, інтересами і здібностями. За рахунок годин варіативної частини навчального плану читаються курси: хореографія, психологія, риторика.
У даному навчальному закладі поглиблена підготовка учнів досягається в результаті профільного навчання, вивчення спеціальних курсів, відвідування факультативів, занять в клубах, студіях, гуртках. Підготовка окремих учнів проводиться за індивідуальними планами, ефективно проводиться навчально-пошукова робота з гімназистами. Широко практикується захист творчих науково-пошукових робіт, розвиваючі заняття з психологом, позакласна робота в Малій академії наук.
В Україні практично відсутні програми виявлення і розвитку обдарованих дітей. Тому найчастіше в заклади нового типу відбирають просто успішних учнів, але ця успішність – результат не стільки особливих здібностей, скільки певних рис характеру (волі, організованості, відповідальності) або сприятливих для розвитку соціальних умов. В гімназії прагнуть створити такі умови через підбір педагогічних кадрів та підвищення їхньої професійної майстерності; використання у роботі з дітьми інтерактивних методів навчання та методів дослідження; забезпечення високого ступеня свободи учнів у виборі видів занять не лише в гімназії, а й поза нею; індивідуального підходу до розвитку нахилів, інтересів, здібностей гімназистів. Досвід роботи з обдарованими дітьми в гімназії-інтернаті узагальнено заступником директора з навчально-виховної роботи, вчителем-методистом Анталом Михайлом Івановичем та широко використовується в навчальних закладах міста [14, 132].
Вдосконалення навчально-виховного процесу в спеціалізованих школах І-ІІІ ступенів № 1, 3 (директори Кучернюк П.М., Ігнатко В.М.) відбувається через виокремлення класів високого творчого потенціалу, нестандартний розподіл часу варіативної частини навчального плану. У 2007-2008 н.р. розпочалося втілення Міської цільової програми ,,Школа майбутнього”. Для цього в 2009 році виділено із міського бюджету 341,1 тис. грн. (в 2008 році - 996,2 тис. грн.) на зміцнення та модернізацію матеріальної бази Хустської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3.