11. Заснував нові міста (Холм і Львів)
13. Здійснив поїздку до Золотої Орди, коли? (1245 р.)
15. Поставив замість себе воєводу Дмитра, де? (в Києві)
17. Ця подія відбувалася в Дорогочині і мала особливе значення для князівства (коронація).
Синій колір:
2. Здійснив похід на Київ, коли? (1203 р.)
5. Уславився походами проти кого? (половців)
9. Які землі приєднав до Волині? (Болохівську волость, по р. Буг і Случ)
12. 1270 р. - початок чого? (князювання)
16. 1199 р. - яка подія? (об'єднання Галичини і Волині)
18. Біля польського містечка Завихвост у 1205 р. - ? (загинув)
20. Папа римський Інокентій запропонував коронувати його в обмін на що? (на згоду прийняти католицизм)
Чорний колір:
3. 1152-1187 рр. - ? (князювання Ярослава Осмомисла)
6. Сини Данила (Лев, Мстислав, Шварно)
8. Яке православне ім'я мав князь Болеслав? (Юрій II)
10. З якого року перестала існувати Галицько-Волинська держава? (1349 р.)
14. З їх смертю увірвалася династія Данила Романовича (Андрій і Лев II).
19. В Галичині містилися великі родовища товару, від якого залежав добробут населення (солі).
4. Домашнє завдання - конкурс «Кращий літописець».
Одна команда зачитує про діяння Льва Данилович, а друга команда - Юрія І.
5. Розповідь про Галицько-Волинський літопис.
Поки журі підраховує кількість балів, один із учнів розповідає про Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205-1290 рр.) і Волинського літопису (1258-1290 рр.). саме в цьому літописі мі читаємо вперше, що Роман Мстиславович це «самодержець всієї Русі», а смерть Романа стала трагічною подією в історії України, оскільки витворена ним держава ще не встигла настільки зміцніти, щоб існувати без монарха. Процес об'єднання князівств в національну державу був загальмований.
Період після смерті Романа автор назвав, як період «великої смерті в землі Руській». Скориставшись відсутністю князя, боярство продовжувало відігравати лиховісну роль. Але боярство і не підозрювало, яка страшна небезпека наближається до їх земель. Це була монгольська навала. І пише літописець «бо заставили татари, що орали і сіяли пшеницю і просо для них і платили велику данину».
А з якою любов'ю і повагою пише літописець про Данила Романовича. Навіть золотоординський хан і той поважаючи Данила за мужність і почуття власної гідності, прийняв його прихильно. «О, тихіша лиха честь татарськая!» - підкреслював той в літописі. Не вдалося добитися Данилові незалежності і це особливо пригнічувало його всі останні роки, пригнічувало його всі останні роки.
І все ж таки він «був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив... і братолюбством він світився, був із братом своїм Васильком».
6. Бліц-турнір для вболівальників обох команд:
«Особливість і міста королівства»
Літопис називає його мудрим, як Соломон (Данило Галицький)
Його оточували бояри старі і молоді (Мстислав)
Столиці Галицько-Волинської держави (Холм, Львів, Володимиро-Волинськ)
Місто, де відбулася коронація Данила (Дорогочин)
Король Русі і князь Лодомерії (Юрій)
Останні руські князі - схизматики, які були щитом проти жорстоких татар (Андрій і Лев)
Польське місто, яке було приєднане до королівства (Люблін)
Місто, де похований Данило Галицький (Холм)
7. Колективна робота всього класу за завданням:
- Чи справедливе твердження, що саме Галицько-Волинська держава - це правонаступниця Київської Русі? Свою відповідь вчитель просить обґрунтувати. Відповіді учнів.
Вчитель узагальнює відповіді учнів і робить висновок:
Після занепаду Київської Русі Галицько-Волинська держава на ціле століття продовжила існування державності на східнослов'янських землях і стала головним політичним центром України. З часу коронації Данила Романовича не лише фактично, а й юридично ця держава набула статусу самостійної Української держави. Вона була визнана римським папою і країнами Східної та Центральної Європи. Саме це королівство в очах європейської громадськості було державою руського народу, Руссю, спадкоємницею Руської імперії. Саме воно на руїнах останньої стало єдиною політичною силою, спроможною об'єднати навколо себе решту українських земель. Однак для втілення цієї ідеї потрібні були ще й сприятливі міжнародні відносини, а також воля і самовіддана діяльність української політичної еліти. Сприятливих міжнародних відносин в ті часи не було, адже і Золота Орда, і Польща, і Угорщина всіляко протидіяли зміцненню і розширенню королівства. А припинення існування династії Даниловичів і надали спричинило гостру політичну кризу в Українському суспільстві. Розпочалася тривала і запекла боротьба Литви і Польщі за українську землю. І боярство Галичини виявилось неспроможним, нездатним захищати свої землі. З 1349 року Українське королівство припинило своє самостійне існування.
8. Підсумковий етап уроку.
Учитель підводить підсумки конкурсів, називає переможців, виставляються оцінки.
III. Домашнє завдання
Перевірити контурні карти: кордони Галицько-Волинського князівства після 1199 р. до 1349 р.
Скласти ребуси за словами: бояри, князь, держава, Львів, метрополія.
Рішення проблемних завдань на уроці історії є найвищим етапом організації роботи з учнями. На відміну від звичайних уроків, проблемне навчання спитається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Чітке формулювання навчальної проблеми – одне із головних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку.
Характерною рисою проблемного навчання є постановка перед учнями проблемної ситуації, яка спонукає їх не тільки користуватися готовими знаннями, але й самостійно (або під керівництвом вчителя) здобувати нові знання.
Існують різноманітні шляхи створення проблемної ситуації:
постановка проблемних завдань;
організація дискусії на уроці;
організація пошукової роботи школярів.
Проблемна ситуація на уроці залежить від:
характеру навчального матеріалу;
актуальних проблем сучасності;
життєвого досвіду школярів.
При оцінюванні проблемних завдань високо оцінюються використання учнями:
знань з історії;
знань з літератури;
довідкових джерел;
засобів масової інформації.
2.2 Засоби навчання на уроках історії
Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання [2, с. 90].
До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди [2, с. 91].
Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.
В науці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів. Ми послуговуємося класифікацією польського дидакта В.Оконя, в якій засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня.
Прості засоби.
1. Словесні: підручники, навчальні посібники і под.
2. Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і под.
Складні засоби.
1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші.
2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо.
3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео.
4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі [2, с. 93].
Прості словесні і візуальні (наочні) засоби навчання мають давню історію. Головними з них є підручники, навчальні посібники. Підручник - це навчальна книга, яка детально відображає зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню. Цю інформацію він передає не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах.
Прості візуальні засоби (наочні засоби) допомагають повноцінному розкриттю і засвоєнню змісту навчального матеріалу. Інколи вони слугують самостійним джерелом інформації.
Основною функцією засобів наочності є ілюстрація, допомога у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища.
Наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на два види:
1) зображення предметів і явищ,
2) самі предмети, макети, моделі, що діють.
До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картини, репродукції, креслення, фотографії, карти, глобуси, ноти. До другого виду належать реальні предмети: живі або засушені рослини, живі або законсервовані тварини, гербарії, колекції, прилади, інструменти, апарати, вироби, будь-яке виробництво, моделі (наприклад, мотор, парова машина), макети, до діють, (наприклад, пластична репродукція земної поверхні, рельєф місцевості).
Технічні засоби навчання (ТЗН). Основними функціями ТЗН є забезпечення інформаційної насиченості навчальновиховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. ТЗН мають змогу долати часові і просторові межі, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію [2, с. 94].
За способами впливу на учнів ТЗН поділяються на три групи: візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові).
Візуальні ТЗН - це засоби, в яких носіями інформації є діафільми, діапозитиви, епіпосібники і транспаранти, що подаються учням за допомогою діапроекторів, епіпроекторів і графопроекторів (кодоскопів) у вигляді нерухомих зображень предметів [2, с. 95].