Таким чином, узагальнюючи матеріал можна сказати, що народний танець - це фрагмент загальної культури народів, де є присутнім утворення, виховання, облагороджування людської природи, упорядкованість у людських відносинах, що призначена для гуманізації й соціалізації людини, система цінностей, позитивні якості, стійкість. За допомогою танцю ще парубок може сформуватися у всебічну, цілісну, творчу особистість.
Висновки по І розділу
1. Культура – основне поняття для позначення особливої форми організації життя людей. Вона припускає наявність особливої суб'єктивної реальності, найпростішим прикладом якої є особливе світовідчування, або мінталитет. Культура розпадається на різні області, сфери: звичаї, мова письменність, характер одягу, робота, постановка виховання, наука, техніка, мистецтво, релігія, всі форми прояву об’єктивного духу даного народу.
2. Хореографічна культура охоплює різнорідні процеси та окремі події, художні тенденції і діяльність митців, пов’язаних із сценічним танцювальним мистецтвом.
3. Танець – це розвиток психологічно – тілесного початку, він являє собою частину утворення, частину щоденних або святкових подій; це культура, релігія, професія, лікування і терапія, виховання, розвага, мистецтво.
4. Характерний танець – це академічна форма окремих національних танців, створених за допомогою поєднання народного танцю з високо професійною технікою класичного танцю.
5. Народний танець, як сценічний жанр суттєво сприяв подальшому розвитку національної хореографічної культури. Специфіка розвитку українського сценічного танцювального мистецтва полягала у тяжінні до національної образності, розробки стилістики народно – сценічного танцю.
Розділ ІІ. Дослідно–педагогічна робота з формування хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії
2.1 Діагностичний етап дослідження
Метою дослідно – педагогічної роботи було визначення рівня сформованості хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії. Дослідницька робота проводилась у Дитячій музичній школі №5 (м. Одеса) на паралелі 5 класів, а також на базі професійного хореографічного училища, де навчаються учні після 9 класу загальноосвітньої школи, але за віком відповідають підліткам.
Мета діагностики: виявити рівень сформованості хореографічної культури у підлітків. Діти музичної школи не займаються хореографією, не мають певного виконавського досвіду, вони лише можуть сприймати хореографічне мистецтво. Тому робота з ними відповідала сутності роботи з глядачем. Тобто, сформована хореографічна культура була наслідком пасивного спілкування дітей з хореографічним мистецтвом (народний танець) і на основі власного розважально – танцювального досвіду (позакласна робота, клубні вечори).
А учні училища мають певний досвід виконання хореографічних постанов, вони є учасниками танцювального гурту училища, тому рівень їх хореографічної культури є слідством як пасивного так і активного спілкування з хореографічним мистецтвом.
Нас цікавили спільні та розбіжні якості в рівнях сформованості хореографічної культури двох категорій підлітків. Сама категорія «підлітки» - це найважливіший і складніший з усіх віків дитинства. Але це і найвідповідальніший період, тому що в ньому складаються основи моральності, формуються соціальні установки, відношення до себе, до людей та суспільства.
Стабілізуються риси характеру і основні форми міжособистісної поведінки. Головні мотиваційні риси цього вікового періоду пов’язані з активним спрямуванням на особисте самовдосконалення, - самопізнання, самовираження та самоствердження. [;222] У своєму дослідженні ми орієнтувалися саме на категорію підлітки, бо нас цікавили соціальні аспекти хореографічної культури, які проявляються поза межами шкільної освіти, в позашкільних формах досугової діяльності, в поза шкільних закладах освіти, в яких часто зустрічаються підлітки, на яких соціальні фактори впливають більш вразливо.
Виходячи з матеріалів першого розділу дослідження, ми визначили наступні критерії хореографічної культури засобами народної хореографії, які були спільними для двох категорій дослідження: підлітки та молоді. Такими критеріями для нас були:
- Культурологічно – пізнавальний, який відповідав за ступень сформованості культурологічної складової хореографічної культури, наявність відповідальних знань з питань хореографічного мистецтва, розуміння особливостей української народної хореографії, та її порівняння з іншими народами.
Показники до першого критерію:
- Знання з історії розвитку народної хореографії;
- Активність пізнавальної сфери;
- Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства;
Шкала кожної відповіді передбачала від 0 до 3 балів. «3» бали – це повна, аргументована, вірна відповідь; «2» бали – відповідь вірна, але не досить повна, і не досить аргументована; «1» бал – відповідь абстрактна, не чітка; «0» - відповідь невірна, неаргументована, але зовсім відсутня.
- Аксіологічно – регуляційний, який відповідав за якість ціннісних орієнтацій досліджуваних, вміння аналізувати та визначати власну думку, надати оцінку.
Показники до другого критерію:
- Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру;
- Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну думку;
- Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості;
Шкала оцінок була наступною:
«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку.
«2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб;
«1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.
«0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.
- Художньо – емоційний, який стимулює пошук самостійних шляхів реалізації художнього світовідношення учнів у соціокультурній діяльності, та відповідає за емоційність сприйняття хореографічного образу;
Показники до третього критерію:
- Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній діяльності;
- Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду;
- Емоції та вплив на глядачів, артистичність;
Шкала оцінок була наступною:
«3» - прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості, емоційного досвіду;
«2» - присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне;
«1» - дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду;
«0» - відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.
- Творчо – інтерпретаційний, який відповідав за організацію хореографічного процесу на інтегрально – духовному рівні з опорою на творчу самореалізацію учнів.
Показники до четвертого критерію:
- Творча уява і фантазія в постановчій роботі;
- Яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації образу;
- Творча спрямованість та активність в обговоренні образу хореографічного твору;
Шкала оцінювання:
«3» бали - високий рівень творчої уяви і фантазії, яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації твору, творча спрямованість та активність в обговоренні образу;
«2» бали - не досить високий рівень творчої уяви і фантазії, слабка творча спрямованість і винахідливість;
«1» бал – епізодична творча спрямованість, відсутня творча уява і фантазія;
«0» бал – відсутність творчої уяви і фантазії, творча спрямованість і винахідливість.
Виявлення рівнів сформованості названих критеріїв у студентів здійснювалося за допомогою методів дослідження: творчі завдання, педагогічне спостереження, анкети опитування, навчальне тестування.
У таблиці 2.1 ми пропонуємо критеріальний апарат дослідження з відповідними методами та шкалою оцінювання результатів.
| Критерії | Показники | Методи | Шкала оцінювання |
| Культурологічно - пізнавальний | Знання з історії розвитку народної хореографії;Активність пізнавальної сфери;Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства; | Спостереження, анкета, тестування. | «3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку.«2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб;«1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.«0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання. |
| Аксіологічно - регуляційний | Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру;Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну думку;Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості; | Педагогічне спостереження, анкета, тестування. | «3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку.«2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб;«1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.«0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання. |
| Художньо - емоційний | Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній діяльності;Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду;Емоції та вплив на глядачів, артистичність; | Творчі завдання, педагогічне спостереження. | «3» - прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості, емоційного досвіду;«2» - присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне;«1» - дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду;«0» - відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід. |
| Творчо - інтерпретаційний | Творча уява і фантазія в постановчій роботі;Яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації образу;Творча спрямованість та активність в обговоренні образу хореографічного твору; | Творчі завдання, спостереження. | «3» бали - високий рівень творчої уяви і фантазії, яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації твору, творча спрямованість та активність в обговоренні образу;«2» бали - не досить високий рівень творчої уяви і фантазії, слабка творча спрямованість і винахідливість;«1» бал – епізодична творча спрямованість, відсутня творча уява і фантазія;«0» бал – відсутність творчої уяви і фантазії, творча спрямованість і винахідливість. |
Констатувальний експеримент проходив за такою логікою: