· методичні матеріали з проведення державних іспитів і захисту випускних (дипломних, магістерських) проектів (робіт).
Усі ці матеріали мають відповідати Державному стандарту освіти України.
До Державного освітнього стандарту належать:
1) освітньо-професійна програма (ОПП) підготовки фахівця – це перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із визначенням обсягу годин (кредитів), відведених для їх вивчення, а також форм підсумкового контролю знань, умінь і навичок. Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни передбачає час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студента. Співвідношення між обсягами аудиторних занять та самостійної роботи студентів (форми і періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом вищого закладу освіти).
Наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань та проведення контролю тощо) визначається структурно-логічною схемою підготовки;
2) освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це основні вимоги до професійних якостей, теоретичних знань, виробничих умінь і навичок фахівців, які відповідають визначеному освітньому рівню та необхідні для успішного виконання професійних обов’язків. Зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики визначає Міністерство освіти і науки України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;
3) структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов’язковим компонентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.
Згідно з чинними нормативними актами вищим закладам освіти четвертого рівня акредитації надається автономне право визначення змісту освіти, але він не може бути нижчим від нормативного.
Тести як система формалізованих завдань призначені для встановлення відповідності освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня особи вимогам Державного стандарту освіти (освітніх, освітньо-кваліфікаційних характеристик).
Тести розробляються Міністерством освіти і науки України окремо для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня і напряму підготовки (спеціальності). Вони мають бути доступними для кожного вищого закладу освіти як засіб контролю якості підго-товки фахівців.
Нормативні навчальні дисципліни визначаються Державним стандартом освіти (освітньо-професійною програмою підготовки). Дотримання їх назв є обов’язковим для вищих закладів освіти, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого Державним стандартом освіти.
Вибіркові навчальні дисципліни вищий заклад освіти вводить для якомога повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективнішого використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. Вони можуть бути обов’язковими для вивчення всіма студентами й такими, які обирають студенти індивідуально.
Вибіркові навчальні дисципліни впроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної та фахової (теоретичної і практичної) підготовки.
Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.
Навчальна програма складається з пояснювальної записки, тематичного викладу змісту навчальної дисципліни і списку літератури.
Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів Державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові.
Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються і затверджуються вищим закладом освіти.
Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.
У робочій навчальній програмі відбивається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.
До робочої програми входять: тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.
Робочі навчальні програми нормативних і вибіркових навчальних дисциплін розробляють відповідні кафедри.
Навчальні програми, робочі навчальні програми разом з навчальними планами є основними документами, якими керуються факультети (відділення) та кафедри (предметні або циклові комісії) вищих закладів освіти в організації навчального процесу.
Відповідно до Державного стандарту освіти для кожної спе-ціальності складається навчальний план – нормативний документ, який розробляє вищий заклад освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, визначаючи перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відбивається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу.
Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником вищого закладу освіти.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план – нормативний документ, розроблений вищим закладом освіти на поточний навчальний рік, що конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семестрами.
Згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу кожним навчальним закладом розробляються інформаційні пакети та індивідуальні навчальні плани студентів. Індивідуальний навчальний план студента – це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.
Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і містить усі нормативні навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, обрані студентом, з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.
Індивідуальний навчальний план складають на кожний навчальний рік і затверджують у порядку, встановленому вищим закладом освіти, але, як правило, деканом факультету (завідувачем відділення).
Методичне керівництво індивідуальним навчанням студентів і контроль за виконанням ними індивідуальних навчальних планів проводять декани факультетів (завідувачі відділень) та відповідні кафедри (предметні або циклові комісії).
Обов’язковими для вивчення є не лише вибіркові навчальні дисципліни, визначені вищим закладом освіти, а й обрані студентом і введені до його індивідуального навчального плану.
За відповідність рівня підготовки студента вимогам Державного стандарту освіти несуть відповідальність керівники структурних підрозділів закладів освіти – декани факультетів (завідувачі відділеннями), завідувачі кафедр (голови предметних або циклових комісій).
За якість підготовки фахівців у вищому закладі освіти загалом персональна відповідальність покладається на керівника вищого закладу освіти.
Відповідальність за виконання індивідуального навчального плану повністю покладається на студента. Невиконання індивідуального навчального плану з вини студента є підставою для відрахування його з вищого закладу освіти.
Право студента на користування навчальними приміщеннями, бібліотекою, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання регламентується Статутом та Правилами внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.
Навчальний графік – це інформаційно-розпорядчий документ, який визначає порядок і терміни проведення всіх видів навчальних занять відповідно до навчального плану.
Навчання за модульним принципом передбачає розподіл навчального матеріалу за модулями, тобто потребує, щоб навчальний матеріал дисципліни був структурованим на конкретні елементи знань, розділеним на логічно завершені частини за певним принципом.
Кількість модулів з навчальної дисципліни залежить: від загальної кількості елементів теоретичних і практичних знань, їхньої трудності та складності, від виділеного загального часу на вивчення дисципліни, часу аудиторного навчання.
Під час складання робочої навчальної програми важливо врахувати, що залікові кредити містять модулі одного або декількох видів навчальної діяльності студентів (аудиторну, самостійну та індивідуальну роботу студента).
За розрахунку часу треба зважати на те, що обсяг аудиторної роботи не має перевищувати 50% залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити 25%.
Програми містять необхідну кількість модулів, що відбиває рівень засвоєння навчальної дисципліни.