На початкових етапах оволодіння письмом, коли в дитини ще відсутні кінестатичні уявлення, рухи контролюються зором. Педагог пише потрібну букву на дошці, пояснює спосіб дії. Дитина стежить зором, мисленно аналізує структуру букви, в корі головного мозку в неї утворюється модель буквеного знака, який треба відтворити в зошиті. Написання букви в зошиті також супроводиться зоровим контролем, відбувається зорове зіставлення написаного із зразком і коригування величини, форми, положення букви на лінійці та її окремих частин. Дитина має справу з такими просторовими відношеннями як справа, зліва, вгорі, внизу, під лінією, на лінії, посередині рядка та інше. Орієнтування на сторінці зошита, утворення рефлексу на відношення, координація рухів руки, зору дається дитині досить важко.
Учитель має враховувати специфіку самого процесу письма, як складного комплексу дій для того, хто буде ним оволодівати, особливостей системи знаків, які має дитина засвоїти і набути навичок самостійного їх використання.
Першокласники опановують два алфавіта – друкований і писаний, а в алфавітах – накреслення малих і великих букв. Під час формування графічних навичок письма, як і будь-яких навичок, у корі великих півкуль голови дитини створюються відповідні нервові зв’язки, умовні рефлекси, асоціації між почутим, вимовленим і побаченим словом, складом, буквою. Одночасно з реагуванням на той чи інший знак-символ дитина має виконати ряд правил: сісти за парту відповідно до вимог гігієни; розташувати зошит, взяти ручку і тільки після цього, дивлячись на зразок, приступити до написання букви. Рухи під час зображення букв, складів, слів залежить від фізичного розвитку дитини, попередньої підготовки, взагалі психологічної готовності до навчання. Треба враховувати те, що в частини першокласників недостатньо розвинена права рука, пальці не можуть протягом тривалого часу виконувати необхідні рухи. Складність і багатоплановість дій при одночасному дотриманні декількох правил викликає у дітей напруження руки, а інколи і скованість усього тіла. Як наслідок рука втрачає свою рухливість, письмо уповільнюється, а вимога вчителя писати швидше приводить до гірших, а не кращих результатів. Тому в першому півріччі для першокласників письмо має бути повільним. Таку вимогу ставив К.Д. Ушинський, перед учителями, які навчали дітей 8-9 річного віку. Він радив зразу міцно закладати основи навичок письма, закріплюючи звичку до правильного сидіння "Всі ці звички надзвичайно важливі для здоров’я дитини і для ходу самого навчання. Вони набагато легше засвоюються дітям тепер, при перших легких завданнях, ніж пізніше, коли ці завдання стануть досить складними і займуть всю увагу дитини… Навчивши дитину триматися прямо, ми збережемо дуже багато часу пізніше, позбавимо себе від необхідності безперервних зауважень".
2. Підготовка руки дитини до письма
2.1 Вправи для підготовки руки
Корисними вправами для підготовки руки дитини до письма є декоративне малювання фарбами та олівцями на обмеженому просторі, зорові й слухові диктанти, які проводяться у першокласників. Розвивають дрібні м’язи руки і дидактичні ігри з дрібними дидактичними матеріалами: паличками, соломинками, кульками, втулками та іншим. Також для дітей вводяться спеціальні вправи, покликані підготувати руку до письма: навчити безвідривних рухів, орієнтування в зошиті тощо. Отже підготовка руки дитини до письма передбачає розвиток:
- п’ясті руки й дрібних м’язів пальців;
- координації рухів руки, пальців, очей, передпліччя;
- окоміру (вміння визначити центр, середину, підпорядкувати рухи руки, очей контролю свідомості);
- просторових уявлень (зліва, справа, внизу, над і під лінією, між лініями);
- плавності, точності й ритму рухів;
- уміння проводити протягом 0,5 хв безвідривні лінії олівцем на папері, в зошиті.
2.2 Система вправ
Відповідно до програми подано систему вправ з підготовки руки дитини до письма. Так, у першому кварталі дітям пропонуються вправи на проведення прямих і похилих, ламаних, вертикальних і горизонтальних ліній; у другому – вправи на проведення округлих, на півовальних, овальних ліній; вправи третього кварталу мають підготувати руку дитини до безвідривного проведення ліній. Вправи передбачають вправляння дітей у різних видах штриховки. Штрихування прямими лініями (вертикальними і горизонтальними), штрихування геометричних фігур (квадрата, прямокутника, трикутника) та предметів прямокутної, квадратної, циліндричної форми. Штрихування похилими лініями геометричних фігур і предметів овальної форми. Штрихування уривчастими короткими лініями геометричних фігур, кола, овала, предметів прямокутної та овальної форм.
Штрихування на півовалами предметів овальної форми (шишка, рибка, качан кукурудзи).
Штрихування спіральними лініями предметів круглої і овальної форми (коло, овал, слива, вишня, жолудь..)
Штрихування лініями з петлями трикутника, овала, кола.
Штрихування крапками зображень яблука, груші, моркви, вишні, буряка…
Мішане штрихування: в одному орнаменті або візерунку поєднуються кілька видів штриховки.
2.3 Гігієнічні норми
Заняття з підготовки руки дитини до письма потребують додержання певних гігієнічних вимог. Дотримання гігієнічних правил в першу чергу забезпечує охорону здоров’я дитини. Відомо, що сильне схиляння дитини призводить до стиснення грудної клітки, утруднює нормальне дихання, погіршує кровообіг. А переміщення центра ваги вперед змушує напружуватись м’язи тулуба, низький нахил голови утруднює кровообіг у потилиці і викликає прилив крові до очей; неправильне розташування зошита – напруження очей.
Систематичне порушення гігієнічних правил може призвести до погіршення зору і викривлення хребта. Отже, основну увагу вчитель повинен приділити правильному розташуванню дітей за партою, сидіти так, щоб весь корпус вільно знаходився на стільці, спина при цьому має бути випрямлена; підошви ніг мусять стояти на підлозі або підставці, руки лежати на столі або парті до ліктя, тільки кінчики ліктів на 1-2 сантиметри можуть звисати з краю парти.
Зошит лежить похило (вліво), кут нахилу нижнього кінця сторінки по відношенню до лінії парти становить приблизно 250; нижній лівий кут сторінки, на якій пише учень має знаходитись навпроти середини грудей. Поступово заповнюючи сторінку, дитина лівою рукою пересуває зошит вгору ліворуч.
Особливої уваги заслуговує і такий елемент в письмі, як ручка. Залежно від місцевих умов вчитель може вибрати для письма свого класу або авторучку відповідного розміру або кулькову ручку, але всі учні мають користуватися однаковими знаряддями письма.
Ручка повинна бути певної товщини (8 мм), довжина (11-15 см) без випуклих граней на 2-3 см від початку кульки.
Ручку дитина притримує трьома пальцями: великим, середнім і вказівним, кут нахилу кулькової ручки доходить до 70-750, щоб паста легко виходила з кульки. Кінець ручки спрямований до плеча. Пальці від кінця кульки знаходяться на відстані 2-2,5 см. Великий палець тримати легко зігнутим, притримуючи ним ручку з лівого боку і дещо вище вказівного пальця. Вказівний палець тримати легко зігнутим зверху ручки, без напруження, середній палець притримує ручку з правого боку; останні два пальці тримати зігнутими, не притискуючи їх до долоні.
Притримувати кисть руки, злегка опираючись на нігтьові фаланги двох останніх пальців таким чином, що між ребром кисті і поверхнею парти залишався просвіт.
2.4 Графічні навички
Графічні навички потребують оволодіння дитиною цілого ряду усвідомлених дій у правильному зображенні елементів букви, самої букви, поєднанні її з наступними. Для прикладу наведемо тільки перелік дій, які має виконати дитина, передаючи на письмі перший найпростіший елемент рядкової букви:
а) відступити від початку сторінки або попередньої букви на таку відстань, щоб була рівномірність, тобто зробити такий проміжок на рядку, щоб помістилась рядкова буква о чи и;
б) розпочати писати точно від верхньої рядкової лінії, не виходячи за неї і не залишаючи просвіт між початком і верхньою рядковою лінією;
в) верхню частину елемента писати у вигляді прямої, не згинаючи і не ламаючи її;
г) при проведенні лінії не робити натиску, вести зверху – вниз, а не навпаки;
д) проводити пряму лінію з невеликим нахилом праворуч;
е) в нижній частинці елемента зробити таке закруглення, як і в зразку, не звужуючи і не розширюючи його;
є) довести лінію точно до нижньої рядкової лінії, не залишаючи просвіту між ними;
ж) провести поєднувальну лінію вгору до половини висоти елемента і на такій же відстані праворуч;
з) при зв’язному письмі елементів провести поєднувальну лінію від першого елемента до верхньої рядкової таким чином, щоб при написанні другого елемента поєднання між ними і першим елементом виявилося на половині висоти другого елемента.
Як бачимо, тут дитина свідомо має проконтролювати дев’ять особливостей у зображенні одного найпростішого елемента, не забуваючи і про технічні правила письма. І поки ці дії набудуть автоматизації, учневі доведеться виконувати величезну кількість вправ
2.5 Основні завдання
а) підготовчого періоду
Навчання писати, як і навчання читати першокласників відбуватиметься протягом усього навчального року за певними періодами, кожен з яких має свої специфічні завдання. Основними завданнями підготовчого періоду є: уміння правильно сидіти за партою під час письма; тримати кулькову ручку, зошит, олівець; орієнтуватись на сторінці зошита; знаходити основний рядок, верхню і нижню лінії, похилу, міжрядкову; графічно зображувати фігури, лінії, які схожі на елементи букв: пряма (коротка, довга), закруглений (внизу, вгорі) півовал, овал, петля (верхня, нижня), малювання, штрихування, складання орнаментів.