В 6-7 років зароджується здібність до художньо-театральної діяльності. Сюжетно-рольова гра, яку Л. Виготський назвав «дев'ятим валом дошкільного виховання», у молодших школярів гармонійно змінюється захопленням ляльковим театром, театром іграшок, інсценуванням казок, байок, віршів.
Більшість молодших школярів виявляє нахили до образотворчого мистецтва. Здібності у виді діяльності проявляються у так званій «гостроті бачення», у високому рівні уяви.
У цьому віці починають розвиватися організаційні та конструктивно-технічні здібності. Організаційні здібності виявляються й формуються в іграх дітей. Здібності до конструктивної діяльності – в умінні легко, у швидкому визначенні опорних деталей, вузлів, конструкцій, у вмінні вносити зміни в рішення конструктивно-технічних завдань. Найяскравіше ці здібності виявляються у спорудженні необхідних для гри конструкцій, експериментуванні з конструктором, використанні замість реальних предметів їх ігрових замінників.
Спеціальні здібності, для розвитку яких молодший шкільний вік найбільш сенситивний, можуть бути реалізовані в системі позашкільних закладів. Структура та зміст діяльності цих закладів мають великі педагогічні можливості для розвитку здібностей.
Більшість дітей цього віку люблять займатися такими видами творчості, як малювання, складання віршів, казок, спів, танці, ігри.
Аналіз сучасних засобів і форм позакласної діяльності для молодших школярів свідчить про те, що вони націлені перш за все на виявлення та розвиток лише спеціальних здібностей, які можливі лише тільки за наявності природних задатків. Це такі форми, як концерти, виставки. Однак у формуванні особистості, здатної до творчості, не менш важливим є питання розвитку загальних здібностей.
Головна особливість творчої особистості – потреба у творчості, яка стає життєвою необхідністю. Суттєвим для педагогіки є розуміння дитячої творчості як процесу засвоєння матеріальних і духовних цінностей, що накопичені людством. Саме за таких умов і формується якості творчої особистості. Орієнтація в якостях творчої особистості дає змогу своєчасно виявити творчі здібності, зосередити увагу на їх розвитку, застерегти їх від згасання.
Педагог І. Лернер довів, що практично всіх дітей можна навчити творчо мислити, особливо, якщо починати в молодшому шкільному віці. Він визначив прийоми нестандартного мислення, які водночас є також процесуальними рисами творчої особистості:
- самостійне перенесення знань і вмінь у нову ситуацію;
- бачення нової функції знайомого об'єкта;
- бачення нових проблем у знайомих ситуаціях;
- бачення структури об'єкта.
Якщо до цих рис додати ще й високий рівень творчої уяви, розумові здібності, розвинуту пам'ять, досконале мислення, точність рухів, то цей перелік і складатиме структуру загальних здібностей. Виявлення й розвиток загальних здібностей – актуальна проблема позакласної роботи, бо, по-перше, досить розвинуті загальні здібності сприяють розвитку спеціальних і дають змогу досягти значних успіхів у виконанні будь-якої діяльності; по-друге, розвиток загальних здібностей значно менше залежить від природних факторів – задатків, бо загальні здібності спираються на розумову діяльність. Отже, у всіх дітей з нормальним розумовим розвитком можна сформувати процесуальні риси творчої особистості
Висновки
Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей молодших школярів та розв'язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Тобто, позашкільні заклади найдієвіше впливають на безперервне і свідоме духовне вдосконалення і самовизначення дітей.
Заняття в позашкільних закладах, будучи необов'язковими, природно добудовують незаповнені проміжки соціального становлення особистості. Свобода і можливість вибору улюблених занять у позашкільних закладах благотворно впливає на молодших школярів. При цьому організація діяльності дітей у формі дозвілля сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов'язаною і авторитет яких для неї безперечний. У той же час, переживання успіху викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчої особистості.
Літературний брейн-ринг
Веселий ерудит
Раунд історичний
1. Серед правителів Київської Русі була одна жінка. Хто вона?
(Ольга, княгиня)
2. Кого з давньоруських князів народ називав “ Красне сонечко”?
(Володимира)
3. Назвіть острів на Дніпрі, де була Запорізька Січ?
(Хортиця)
4. Назвіть ім’я сестри Кия, Щека і Хорива?
(Либідь)
5. Хто заснував першу на Русі бібліотеку?
(Ярослав Мудрий)
6. Як у давні часи на Україні називали перевізників солі?
(Чумаки)
7. Як звали Київського князя, котрий загинув від укусу гадюки ?
(Олег)
8. Як у середні віки в Київський Русі називалося м. Стамбул?
(Царьград)
Раунд народознавчий
1. Назвіть рослину, що є поетичним символом України?
(Калина)
2. Як називається головна обрядова страва, яка готується на свят-вечір напередодні Різдва?
(Кутя)
3. Як називається зачіска запорожця?
(Оселедець)
4. Продовжіть українське народне прислів’я: “Мачухине серце, як зимове сонце...”
(Світить, а не гріє)
5. Як називаються українські обрядові пісні, якими зустрічають весну?
(веснянки)
6. Назвіть музичний інструмент, у супроводі якого виконували свої пісні кобзарі?
(бандура)
Літературний раунд
1. Назвіть літературного героя, ім’ям якого названий дитячий журнал?
(Барвінок)
2. Як звуть фею, котра боялася води і скільки років вона не вмивалася?
(Бастинда, 500 років)
3.З назви якої яхти збило 2 літери і назва змінилася зовсім?
(Беда- Победа)
4. Як зветься найкращий в світі засіб проти жара і який його рецепт?
(Карлсон)
Казковий раунд
1. Який герой казки дуже полюбляв взуття і як його за це прозвали?
(Кіт у чоботях)
2. Сама язиката жінка в українських казках?
(Язиката Феська)
3. Як звалася харчевня в казці А.Толстого “Золотий ключик?
(Три пескаря)
4. Казка, де всі герої фрукти та овочі?
(Пригоди Чиполіно)
5. За яку ціну купив дід козу в казці “Коза-дереза”?
(За три копи)
6. Герой української народної казки, якому у тяжку хвилину допомогло гусеня?
(Івасик-Телесик)
7. Хто автор казки “Рукавичка?
(Народ)
Раунд веселий
1. Який оселедець не можна з’їсти?
(козацький)
2. Яйце вариться в мішечку3 хвилини. Скільки потрібно хвилин, щоб зварити 6 яєць?
(3 хвилини)
3. Яка чайка не літає?
(козацька)
4. Яке поле не можна засіяти?
(магнітне)
5. Якого каменя немає в морі?
(сухого)
6.Доки заяць біжить у лісі?
(доки стане сил)
Раунд поетичний
1. Звідки ці рядки?
1.”І мене в сім’ї великій
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом”
Т.Г.Шевченко
2.”Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніше
Що нам ближче і миліше
І дорожче в час недолі?
О.Олесь
3.”Там, де гори і долини,
Де гуляє вітровій, -
Там цвіте краса країна
З дивним ім’ям Сльозолий “
(В.Симоненко, Цар Плаксій та Лоскотон)
4.”Чи хто правий, чи неправий,
Чи хто прийде сам, чи вдвох
Всіх приймає пан ласкавий
Тільки треба мовить: “Ох!”
(Леся Українка, Казка “Про Оха- Гародія”)
5.”Бачить Хлопчик: садять сад,
Він поміг кінчити ряд,
Вмить приніс відро води
І полив аж два ряди.”
(П.Воронько, “Помагай”)
6.”Ми спитали журавля:
-Де найкращая земля?-
Журавель відповідає:
-Краще рідної немає!”
(П.Воронько, “Облітав журавель”)
Висновок до розділу 2
Позакласна виховна робота має величезні можливості для прилучення дітей до формування особистості, ніж звичайні шкільні заняття. Величезна розмаїтість позаурочних виховних методик і прийомів дозволяє робити це найбільше всебічно. Обсяг цієї роботи не дозволяє розповісти про всі можливі позашкільні і позакласні заходи, присвячені вихованню в дітей особистісного розвитку. З урахуванням цих положень педагогічний колектив має розробити систему позакласної виховної роботи, а керівництво школи повинно надати методичну допомогу і здійснювати контроль за проведенням і якістю цієї роботи. Різносторонність її змісту, і суспільну спрямованість. Необхідно, щоб вона охоплювала етичне, естетичне, фізичне, трудове виховання.
Я б хотіла, працюючи в даній області, рухатися в тому напрямі, де мистецтво виховання базується на науково-теоретичному фундаменті, а нові методики і технології виховного процесу виростають із зерен соціально-педагогічної теоретичної думки.
Висновок
Основною проблемою ефективності позакласної роботи є класне керівництво, адже, саме від класного керівника залежить наскільки дітям буде цікава позакласна робота. Деякі діти навіть не змогли порозумітися з своїм класним керівником. І саме в класах, де у учнів немає контакту з куратором, вони вважають за непотрібне позакласну роботу і обтяжливою. Майже всі вчителі вважають, що інтереси учнів і вчителів повинні співпадати, але як видно з досліджень такого в школі немає. Інтереси не тільки не співпадають, а як вважають учні про ці самі інтереси вчителі не знають і природно не прагнуть їх задовольняти. Необхідно, щоб вчителі проводили анкетування з метою з'ясування їх інтересів. При обговоренні проблеми ефективності позакласної виховної роботи я визначила, що в більшості випадків вчителі не справляються з обов'язками вихователя-куратора. З цією метою необхідно для ефективнішої позакласної роботи, щоб питаннями виховної роботи займалася окрема людина – соціальний педагог. У цьому я бачу рішення проблеми недостатньої ефективності позакласної виховної роботи.