Помилуйтесь такою жовтогарячою палітрою на цьому краєвиді, тобто пейзажі (сприймання унаочнення, бесіда): які кольори та колірні відтінки ви розпізнаєте на цій картині? Як ви вважаєте, які кольори з якими треба змішати, аби отримати їх? Чи пам'ятаєте, який з теплих кольорів є найтепліший? (Оранжевий).
Треба націлити дітей на розташування дерева або дерев саме на площині землі (самі діти можуть, не задумуючись, намалювати дерево і вище лінії зламу, тобто в небі).
Було б добре, якщо під керівництвом вчителя діти виконали вправу (2—3 хв) на одержання різнотовщинної лінії.
¾ Сьогодні осінніми, жовтогарячими кольорами виконаємо малюнок до цього вірша:
Прийшла осінь, люба, мила. дітям на потіху.
Груші всі позолотила у годину тиху.
Ще червону фарбу мала осінь-мальовничка.
Яблучка помалювала на обидва личка.
І куди лиш не ходила у годину тиху,
Весь садочок прикрасила дітям на потіху. М.Підгірянка
¾ Отже, ми малюватимемо дерева в осінньому саду. Поміркуймо, як крони різних дерев відрізняються між собою за формою. Порівняймо їх, наприклад, із тополею (обговорення цього питання).
А як передати на малюнку, що одні дерева розташовані до нас ближче, а інші — далі? Подивимось навколо та обміркуємо, як це відбувається. Також придивимось, як таке явище передають на своїх картинах-пейзажах художники (сприймання та обговорення просторових явищ у довкіллі та у творах художників). Спробуйте самі відповісти на запитання: Чим далі дерева (будинки і все інше), тим вони здаються нам: розташованими вище чи нижче? За розміром вони більші чи менші?
¾ А ще зверніть увагу на таке: предмети, що розташовані ближче до нас, частково загороджують те, що знаходиться далі.
¾ А тепер до роботи! Малюймо відразу фарбами, плямами. Фарби змішуємо одразу на малюнку (роздивіться на картині: видно, що художник робив так само).
На уроці за темою «Щедра осінь» досягається така навчальна мета: вивчається будова птахів; передача елементів руху; характер округлої силуетної форми (вільне малювання кіл та овалів); рівномірне заповнення зображальної поверхні. В учнів формується поняття про кольоротональний контраст.
¾ Осінь не тільки мальовничка. Вона ще й щедра господиня. Раніше ви вже малювали та ліпили дарунки осені — овочі та фрукти, тому добре знаєте, яку форму вони мають. Сьогодні малюватимемо овочі, що ростуть... на баштані.
¾ Крім овочів, нам доведеться намалювати бусла. Який він? Як і у всіх птахів, форма тулуба у нього схожа на яйце, голова — на кульку. Ще він має короткий хвіст і дуже довгі шию, дзьоб та ноги (унаочнення). Не забувайте, що він не стоїть, а ходить по баштану. Іголову теж може тримати по-різному: опустивши вниз чи піднявши вгору або витягнувши шию вперед.
¾ Малюнок краше робити на кольоровому папері. Спочатку намалюйте бусла. Його колір не обов'язково має бути білим. Це ж казковий птах. Малюйте його таким кольором, який добре виділяється на обраному кольоровому тлі паперу. А великі, гарні овочі нехай ростуть на баштані рівномірно усюди (варто показати це рухом руки стосовно аркуша паперу). Не забувайте, що вони ростуть на стеблах (які вони можуть бути — прямі, покручені?) та оточені листям.
При вивченні теми «Лиш айстра у саду цвіте» ставиться така навчальна мета: сформувати поняття про кольоротональний контраст.
¾ На цьому уроці малюватимемо осінні квіти айстри. Вони нагадують круглі зірки, в яких від жовто-золотої серединки густо-густо порозбігалися пелюстки, наче промінці.
¾ Щоб айстри на малюнку дійсно засвітилися ясним огнем, зробимо так: айстри малюємо на цупкому білому
Слід показати дітям наочно (прикладаючи різні за кольором і тоном клаптики паперу до того чи іншого колірного тла): світлого на світлому також, як і темного на темному не видно (або майже не видно). І навпаки, добре виділяються світле на темному і темне на світлому папері кольоровими восковими крейдами (можна кольоровими парафіновими свічками). Далі малюнок треба покрити якоюсь темною (але не густою) фарбою, наприклад темно-зеленою або чорною (в останньому випадку можна використати також чорну туш).
Для покриття малюнка темним фоном потрібен великий плаский пензель. Згодяться і такі саморобні інструменти: тампон (м'яка кулька із поролону, що закріплена на кінці палички ниткою) або квачик (згорнутий у конус та обв'язаний ниткою шматок цупкої, але м'якої тканини.
В учнів формувалися уміння отримувати похідні кольори та їх відтінки (додаванням білої чорної фарб та спектральних кольорів); повністю заповнювати зображенням площину аркуша; передавати прості за характером і чітко виражені силуети форми і поверхні предметів ті об'єктів живої природи кольором, різнохарактерними лініями, штрихами, крапками, плямою.
Спочатку учні в загальних рисах ознайомилися із творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури. Тому засвоєння програми 3-го класу передбачало актуалізацію раніше набутих знань, їх поглиблення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень різних художників й нібито перевтілення учнів у майстрів живопису, скульпторів тощо. Це дозволяє органічно продовжити формування художньої компетентності учнів з основ образотворчої грамоти ("колір", "форма", "простір", "композиція").
Новим у навчальному матеріалі програми є ускладнення палітри кольорів, ознайомлення зі специфікою роботи аквареллю та збагачення засобів композиційної організації зображальної площини.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
У процесі ознайомлення учнів з живописом розв’язувалися такі навчальні завдання:
1. Знаряддя праці та матеріали художника—живописця. Колір як головний засіб виразності живопису. Актуалізація знань з основ кольорознавства (колірне коло).
2. Споріднені кольори; гармонія споріднених кольорів. Кольорові контрасти. Свідомий вибір колірного вирішення на підставі контрастних або споріднених кольорів.
3. Свідоме ставлення (мімікою, мовленнєвими й образотворчими засобами): до краси природи навколишнього світу та відображеної у творах живопису; впізнавання (з-поміж інших) твори живопису та усвідомлення основних ознак живописних творів;
4. Знайомство з технікою роботи акварельними фарбами (на основі порівняння з роботою гуашшю). Акварель по вогкій основі.
5. Малювання фігури людини (актуалізація знань про елементарну будову та основні співвідношення частин фігури). Фігура людини як центр композиції.
6. Досягнення композиційної рівноваги шляхом ритмічно-рівномірного розташування на площині великих та малих елементів.
7. Елементарне передавання динамічного стану об'єктів (вітер).
Для реалізації таких завдань проводилися сприймання та практична діяльність.
1. Бесіда: уявна подорож до майстерні художника-живописця. Репродуктивно-творчі завдання та вправи (на вибір): "Палітра кольорів твору живопису", "Тихесенький вечір на землю спадає", "Сходить сонце", "Устає туман з води", "Плаче небо вкрите хмарами", "Листопад, листопад, золотиста віхола", малюнок під враженням від натури: "Вже обтрусили айстри роси". Художньо-творчі завдання: пейзажна композиція — "Kpaй шляху калина червона росла" або "Серед поля мак розцвів" декоративна композиція -^Соняшник у золотім брилі" "Райдужна птиця", сюжетно-тематична композиція "Осінь така мила" (за віршем П.Тичини).
2. Художні матеріали: гуаш, акварель. Великі щетинні та м'які пензлі. Папір білий кольоровий або тонований.
3. Матеріали живопису та знаряддя праці художника-живописця (пензлі, палітра, етюдник, мольберт, фарби); основні та похідні барви колірного кола; приклади споріднених кольорів (з тих, що розташовані поруч на колірному колі); приклади контрастних кольорів (з протилежно розташованих на колірному колі); засоби передачі динамічного стану дерев; 2 — 3 твори живопису та їх авторів.
В результаті учні мали елементарне уявлення: про особливості роботи акварельними фарбами, в т.ч. "по вогкій основі"; про врівноваженість композиції, яка досягається шляхом рівномірного (ритмічного) розташування елементів на площині; вміли (на елементарному рівні і за підтримки вчителя): користуватися палітрою; утворювати відповідно до задуму відтінки кольорів шляхом змішування фарб (синьо-зелений, жовто-зелений, оранжево-червоний тощо); передавати елементарними засобами глибину простору (межа зламу поверхонь, розміщення об'єктів вище або нижче н картинній площині, зорове зменшення віддалених предметів, загороджування об'єктів другого плану об'єктами першого плану; передавати головне у композиції розміром та місцем розташування.
Критеріями оцінки впливу досвіду оцінюючої діяльності на формування збагаченого художнього сприймання творів живопису в складних структурних композиційних утвореннях, емоційно-образного вираження живопису на другому етапі реалізації цілісної системи навчання основ виконання натюрморту молодшими школярами нами були визначені в процесі навчального і контрольного експериментів три рівні підготовки учнів:
високий – відповідають на запитання, даючи загальну характеристику колориту твору, і пояснюють логічний зв’язок між кольором - засобом вираження і змістом; пояснюють поєднання кольорів і предметів у композиції натюрморту, при аналізі використовуючи поняття та термінологію образо-творчого мистецтва; вміють користуватися образною мовою при поясненні.
середній – відповідають на запитання правильно, але не завжди можуть пояснити, чому вони так думають; дають загальну характеристику натюрморту; розуміють деякою мірою виражальну сутність кольору в натюрморті, але не можуть дати точне пояснення суті поєднання кольорів у композиційній структурі; володіють термінологією, поняттями образо-творчого мистецтва, але не завжди адекватно їх використовують; слабко використовують образні порівняння.