Навчальний хімічний експеримент на уроках хімії (дидактичні функції) (стр. 7 из 7)
При вивченні теми «Хімічні властивості металів» можна поставити проблему: довести на практиці, що метали є відновниками.
Пропонується схема:
хімічна реакція → відновник + окисник
метал (?)
Якісною характеристикою активності металів є їх реакції витіснення. На дошці виконано малюнок, який допомагає зрозуміти суть демонстраційного експерименту.
Fe Cu Cu
CuSO4 
FeSO4 
AgNO3Демонструється хімічний експеримент за дані схемою. Учні аналізують експеримент:
•У пробірці № 1 на сірій пластинці червоний наліт. Це мідь. Отже, залізо — більш активний метал, бо витісняє мідь з розчину її солі:
Fе + СuСl2 = Сu + FеСl2
• У пробірці № 2 змін не відбулось. Отже, мідь — менш активний метал, ніж залізо.
• У пробірці № 3 чорний наліт на червоній ній пластинці. Це срібло:
Сu + 2АgNО3 = 2Ag + Сu(NО3)2.
Отже, мідь — більш активний метал, ніж срібло, бо витісняє його з розчину солі. Учні доповнюють ці рівняння записом переходу електронів від більш активного металу до менш активного.
Далі можна запропонувати учням самостійно закінчити можливі рівняння реакції, проектуючи запис через графопроектор:
ZnCl2+ Рb=...;
РbСl2 + Zn = ...;
FеСl3+Na = …
Учні, як правило, закінчують усі реакції, хоча не всі з них відбуваються реально. Для цього створюється проблемна ситуація: демонструється взаємодія натрію з водою в чашці Петрі, що проектується на екран через графопроектор. Учні доходять висновку, що натрій не зможе витіснити залізо з розчину його солі, бо сам прореагує з водою.
Якщо учні володітимуть навичками дедуктивного мислення, тобто вміннями передбачати властивості конкретної речовини, знаючи загальні властивості певної групи речовин, то хімія буде постійно цікавим предметом, а учні одержуватимуть задоволення від навчання.
Додаток В
Задача. У чотирьох пронумерованих пробірках містяться розчини алюміній сульфату, амоній хлориду, натрій сульфату, натрій карбонату. Дослідним шляхом визначте кожну речовину.
Рекомендації. Для розв'язування задачі учні можуть вибирати різні способи, виходячи з наявних у речовинах катіонів та аніонів і користуючись при цьому таблицею «Розчинність основ, кислот та содей у воді»:
Спосіб 1.
1.Щоб визначити солі Алюмінію та амонію, діють лугом (при нагріванні).
2.Щоб визначити сульфат та карбонат натрію, діють сіллю Барію.
3.Щоб розпізнати натрій карбонат, на одержані осади ВаSO4 і ВаСО3 діють хлоридною кислотою.
Під час розв'язування задачі було використано З реактиви і проведено три нагрівання.
Спосіб 2.
1.Щоб визначити амоній хлорид (за відсутності ■ ознак реакції), діють сіллю Барію на проби.
2.Щоб визначити карбонат, діють кислотою (хлоридною або нітратною) на осади, що утворилися, один з яких розчиниться з виділенням карбон(ІV) оксиду.
3.Щоб визначити Алюміній і натрій сульфат, що залишилися, діють лугом, у результаті чого Алюміній випадає в осад у вигляді Аl(ОН)3.
Висновок. Під час розв'язування задачі було використано тільки З реактиви, як і в першому способі, але беї нагрівання. Отже, більш раціональним буде другий спосіб.
При цьому план розв'язування задачі складають у вигляді таблиці.
Додаток Г
Алгоритм розв'язування експериментальних задач на спостереження і пояснення явищ.[12]
1.Прочитайте уважно умову задачі.
2.Проаналізуйте її (що дано, що потрібно знайти).
3.Напишіть формули сполук, зазначених в умові задачі: визначте їх клас.
4.Зазначте потрібні реактиви та обладнання.
5. Виконайте дослід практично, опишіть хід його виконання, запишіть рівняння відповідних хімічних реакцій та зазначте їх ознаки.
Задача.До розчину натрій карбонату додайте кілька крапель розчину кальцій хлориду. Опишіть, ознаки перебігу реакцій.
Дано: розчини натрій карбонату NaCO3 і кальцій хлориду СаСl2 належать до класу сполук — сіль.
Обладнання і реактиви: штатив із пробірками.
Визначити: ознаки перебігу реакцій.
Розв'язування
1.У пробірку наливаю розчин натрій карбонату об'ємом 1 мл.
2.Додаю такий же об'єм розчину кальцій хлориду.
3.Спостерігаю, що випадає білий осад.
4.Записую рівняння реакції:
Na2CO3 + CaCl2 = CaCO3 + 2NaCl.
Алгоритм розв'язування експериментальних задач на проведення характерних реакцій
1.Прочитайте уважно умову задачі.
2.Проаналізуйте її (що дано, що потрібно знайти).
3.Запишіть формулу речовини, зазначеної в умові задачі, визначте її клас.
4.Зазначте реакції, характерні для даного класу сполук.
5.Зазначте досліди, які слід проробити, щоб підтвердити властивості речовин.
6.Виконайте досліди практично, опишіть хід роботи, запишіть рівняння відповідних хімічних реакцій та зазначте їх ознаки.
Задача.Проробіть реакції, характерні для натрій карбонату.
Дано: натрій карбонат; клас сполук — сіль; солі взаємодіють із активними металами, лугами, солями, кислотами.
Обладнання і реактиви: Na2CO3, HCl, Са(ОН)2, MgSO4: штатив із пробірками.
Визначити: реакції, характерні для Na2CO3.
Розв'язування
1.У три пробірки наливаю безбарвний розчин натрій карбонату об'ємом 1 мл.
2.У першу пробірку додаю З-4 краплі хлоридної кислоти. Виділяються бульбашки безбарвного газу:
3.
Na2CO3 + 2НСl= 2NaCl + H2O + CO2↑.
4.У другу пробірку додаю рівний об'єм вапняної води. Випадає білий осад:
5.
Na2CO3 + Са(ОН)2 = СаСО3 ↓+ 2NaOН.
6.У третю пробірку додаю розчину магній сульфату об'ємом 0,5 мл. Випадає осад білого кольору:
Na2CO3 + MgSO4 = MgCO3↓+ Na2SO4.
10. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Савчин М. Шкільний хімічний експеримент як система та його дидактичне забезпечення// Педагогічна Думка. – 2003.– № 1-2.– С.36-44.
2. Книш Л.А. Застосування хімічного експерименту при вивченні хімії // Хімія. – 2004. – №4/52/. – С. 2-6.
3. Буринська Н.М. Хімія, 7кл.:підруч. для загальноосвіт. навч. закл./Н.М.Буринська. – К.:Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 112с.
4. Куленко О.А. Шкільний хімічний експеримент в умовах реформування навчально-виховного процесу з хімії // Хімія.– 2009.– №7.– С.36-39.
5. Беспалов П.И. Как сделать безотходным школьный химический кабинет / П.И.Беспалов.А.А., Гамаюнова // Химия в школе.– 2000.– №5.– С.31-33.
6. Хімічний експеримент: Теорія і практика. – К: Шкільний світ, 2008 – Спеціальний номер газети « Хімія» – 2008.– №1 / 541/.– С.48.
7. Симоненко С. Шкільний хімічний експеримент як основа розвитку творчої діяльності учнів // Хімія. – 2008. – №13 /553/.– С.22-24.
8. Коник М. Демонстраційний експеримент у системі засобів навчання /на прикладі вивчення хімії // Матеріали звітних наукових конференцій кафедри педагогіки. – Л. 2005. – Вип. 4, С. 20-24.
9. Грабовий А. Естетика шкільного хімічного експерименту// Біологія і хімія в школі. – 2007.– №1. – С.17-20.
10. Гаврилюк І. Хімічний експеримент як засіб розвитку логічного мислення учнів // Хімія. – 2006. – №11 /479/. – С.11-17.
11. Романенко Ю., Олійник М. Технологія моніторингу навчання: Хімічний експеримент // Біологія і хімія в школі.– 2006.– №3.– С.43-45.
12. Йосипенко Л. Хімічний експеримент: формування в учнів системного аналітичного мислення // Хімія. – 2010. – № 9 /621/.– С.11-22.
13. Грабовий А. Компетентнісний підхід до учнівського хімічного експерименту // Біологія і хімія в школі. – 2006. – №4. – С.13-15.