Зміст
Вступ.
Розділ І Теоретичні основи використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання
1.1 Стан та умови використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи в теорії і практиці сучасної школи
1.2 Сутність проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на уроках трудового навчання
1.3 Методичний аналіз програми трудового навчання з розділу «Технологія вирощування рослин»
Розділ ІІ Методичні основи організації проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання
2.1 Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях трудового навчання з розділу «Технологія вирощування рослин»
2.2 Планування занять
2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин».
Висновки
Література
Додатки:
А. Календарно-тематичний план.
Б. План-конспект заняття.
В. План-конспект заняття.
Вступ
Сучасне суспільство можна з впевненістю назвати суспільством попиту і пропозиції. Розвиток сучасного виробництва потребує творчих, винахідливих, комунікабельних робітників і керівників, здатних ефективно працювати як в команді, так і використовувати індивідуальну готовність до виконання завдань на найякіснішому рівні. Тому, природно, підвищуються вимоги щодо рівня підготовки випускників навчальних закладів. Традиційна система освіти не може задовольнити сучасні потреби і, не тільки в нашій країні, але і в багатьох країнах світу, вона зазнала реформування. Змінюються цілі і завдання, що постали перед сучасною освітою в суспільстві, особистісно-орієнтована система навчання приходить на зміну традиційній. Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, тепер акценти в навчальній діяльності спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення долі репродуктивної діяльності. В центрі навчального процесу знаходиться учень, його пізнавальна творча діяльність.
Шкільна освіта на сучасному етапі повинна вирішувати такі завдання.
1. Формувати готовність учнів до вирішення різних проблем. Очевидно, що залежно від ситуації, рішення конкретної проблеми буде спиратись на цілий спектр знань, навичок, умінь у різних предметних галузях. Для більш проблемно-орієнтованим. Ширше використовувати рефлексивний підхід у навчанні. Стимулювати в учнів не тільки уміння відповідати на поставлені питання, а й формулювати свої власні. Підсилити ступінь автономії учнів та переглянути роль вчителя і учня на уроці.
2. Розвивати прагнення учитися все життя, оновлюючи та вдосконалюючи отримані знання, уміння і навички.
Особливо це стосується предметів, що пов'язані з інтеграцією школяра в подальшому у навколишній світ. Отже, перед учителями постає низка об'єктивних проблем: діти приходять в клас з різним рівнем життєвого досвіду і навичок; у кожної дитини існує своя мотивація; у новоствореному колективі, як правило, потрібно проводити своєрідне психолого-педагогічне коригування з огляду на індивідуальну готовність учня до роботи в колективі. Саме правильно розставлені акценти у підході до методики зумовлюють досягнення певної мети, яку ставить перед собою вчитель та якої він намагається досягти разом з учнями. Особливими, з точки зору впровадження новітніх педагогічних технологій, є уроки праці, на яких учні повинні навчитися не тільки і не скільки виконувати певну роботу, а більш за все набути навичок праці і співпраці, визначати мотивацію діяльності, передбачати необхідний її результат, та навіть розраховувати свої зусилля і витрати для досягнення поставленої мети. Саме такі вимоги ставить життя перед випускниками шкіл.
Для успішного досягнення цієї мети у навчальному процесі я використовую проектні технології. Ця ідея на основі соціально вмотивованої діяльності сприяє підготовці учнів як громадян до сприйняття загальнолюдських моральних цінностей, розвитку власних інтелектуальних і творчих здібностей, здатності до самореалізації, самостійного мислення, надихає приймати важливі рішення та формує вміння працювати над вирішенням важливих проблем як самостійно, так і в групі з опорою на критичне і творче мислення. Адже у проектній методиці широко використовується принцип «егофактора», що припускає спрямування навчання на особистість учня, його потреби й інтереси. Проектна методика Ґрунтується на особистісно-діяльнісному підході, що означає переорієнтацію навчального процесу на постановку та вирішення самими школярами пізнавально-комунікативних і дослідницьких завдань. Це дає змогу розглядати проектне навчання як одну з найбільш продуктивних та інтенсивних методик, яка забезпечує досягнення високих результатів навченості й освіченості особистості.
Цей підхід альтернативний вербальним методам і формам догматичної передачі готової інформації, монологічності і знеособленості словесного викладання, пасивності навчання та орієнтації його на «середнього» учня.
Але як свідчать дослідження та наші спостереження методика організації проектно-технологічної діяльності при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» розроблена недостатньо.
Отже, актуальність проблеми, недостатність її розробки в теорії і практиці трудового навчання й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: Об'єкт дослідження — процес трудового навчання учнів 7 класів загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження - методика організації проектно-технологічної діяльності учнів у процесі вивчення технології вирощування рослин.
Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка методики організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання в процесі вивчення технології вирощування рослин в основній школі.
Завдання роботи:
Розкрити зміст, структуру та етапи проектно-технологічної діяльності учнів і розробити її структурно-функціональну модель.
1. Визначити й експериментально перевірити основні організаційно-методичні умови ефективної організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання.
Розробити методику організації проектно-технологічної діяльності учнів 7 класів у процесі вивчення технічних видів праці та експериментально перевірити її вплив на розвиток творчої активності школяра.
Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано комплекс методів, що забезпечують системне вивчення методики організації проектно-технологічної діяльності учнів 7 класів на уроках трудового навчання, а саме:
Теоретичні теоретико-критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, а також порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації з метою вивчення сутності, структури та історії використання методу проектів у навчальній діяльності;
емпіричні — методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв'ювання), за допомогою яких вивчалося ставлення учнів до уроків трудового навчання та проектно-технологічної діяльності; проводилося спостереження за навчально-трудовим процесом на уроках технічної праці; для встановлення рівня сформованості творчої активності учнів застосовувались методи незалежних характеристик та експертної оцінки;
педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий), статистичні методи обробки експериментальних даних (перевірялись, обґрунтовувались теоретичні прогнози, вивчалась ефективність застосування проектно-технологічної діяльності для розвитку творчої активності учнів основної школи).
Розділ І. Теоретичні основи впровадження проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання
трудовий навчання вирощування рослина
1.1 Стан реалізації пректно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання в теорії і практиці сучасної школи
Актуальність дослідження теоретичних та методичних аспектів використання проектної технології на уроках трудового навчання в загальноосвітніх школах зумовлена тим, що в нових умовах соціально-економічного розвитку України відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що спричиняє відповідні зміни на ринку праці. Тому трудова підготовка має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам загальноосвітніх шкіл у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки.
Відвідування та аналіз занять, спостереження за діяльністю вчителя та учнів на уроках трудового навчання показує, що ні зміст навчально-трудової діяльності, ні методи та форми, що застосовуються на заняттях не забезпечують повною мірою розвиток творчого потенціалу учнів.
Опитування учнів основної школи свідчить, що їх інтерес до уроків трудового навчання спадає з року в рік. Традиційна предметно-операційна система, за якою складалися програми з трудового навчання, розроблена методика вичерпала свої можливості в нових умовах реформування загальноосвітньої школи, переходу її на 12-річний термін навчання.
У нових умовах соціально-економічного розвитку України існуюча система трудової підготовки учнівської молоді вичерпала свої можливості. Відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що відображається" відповідними змінами на ринку праці. Тому стає цілком очевидною невідповідність між традиційним змістом трудового навчання і потребами суспільного розвитку. Разом з тим звичні для багатьох поколінь уявлення про зміст уроків трудового навчання стають причиною відвертого принизливого ставлення до ролі і місця трудової підготовки в системі загальної середньої освіти. Причинами, що викликали незадоволення у суспільстві існуючою системою трудового навчання, слід вважати: