Базовим в розвитку екологічної культури молодшого школяра є рівень, отриманий ним в дошкільному віці. Новий ступінь розвитку дитини пов’язується з отриманим нею екологічно-орієнтованого особистого досвіду за рахунок:
· спостережень різних станів навколишнього середовища, які супроводжуються роз’ясненнями педагога;
· початкових оцінок діяльності людей (на рівні добре – погано);
· виконання правил поведінки, запропонованих педагогом;
· спілкування з представниками тваринного і рослинного світу та емоційних переживань;
· естетичного задоволення красою природи і творчого виявлення своїх вражень в розповідях, малюнках;
· відчуття потреби в знаннях екологічного змісту;
· бережливого відношення до предметів використання, продуктів харчування і т. ін.;
· спостереження за діяльністю дорослих з покращання навколишнього середовища і своєї участі в ній.
Таким чином можна виділити показники сформованості екологічної культури молодшого школяра:
- Дитина проявляє інтерес до об’єктів навколишнього світу, умов життя людей, рослин, тварин, намагається оцінити їх стан з позиції „добре-погано”.
- З бажанням приймає участь в екологічно-орієнтованій діяльності.
- Емоційно реагує при зустрічі з прекрасним і намагається передати свої відчуття у творчості (розповідь, малюнок тощо).
- Намагається виконувати правила поведінки на вулиці, під час прогулянок тощо.
- Проявляє готовність надати допомогу людям, рослинам, тваринам.
- Намагається контролювати свою поведінку, вчинки, щоб не зробити поганого навколишньому середовищі.
Отже, орієнтуючись на виділені показники сформованості екологічної культури молодших школярів, була проведена дослідницька робота. Вона проходила в 2-х класах ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів міста Слов’янська. Експериментальним був 2-А (26 учнів), а контрольним виступив 2-Б (26 учнів).
У процесі експериментальної роботи використовувалися анкетування, опитування, спостереження та екологічні завдання.
Робота складалася з трьох етапів:
1) констатуючий експеримент;
2) формуючий експеримент (проект);
3) контрольний експеримент.
Завдання констатуючого експерименту – визначити рівень екологічної культури молодших школярів експериментального та контрольного класів.
Рівні сформованості екологічної культури визначали за такими критеріями:
1. Компонент досвіду:
a) знання джерел забруднення навколишнього середовища;
b) навички взаємовідносин молодших школярів з природним середовищем, бережливого ставлення до природи (практична допомога природі, позиція захисника природи).
2. Компонент формування відображенняя:особисте відчуття та сприймання природи (радощі та засмучення, пов’язані з природою та самим собою).
3. Компонент спрямованості:інтерес молодших школярів до природи та екологічних проблем.
На основі визначених компонентів було виділено три рівні екологічної культури молодшого школяра:
- високий;
- середній;
- низький.
Високий рівень сформованості екологічної культури молодшого школяра визначався знанням джерел забруднення навколишнього середовища, місцем людини в цьому процесі, навичкою культурного спілкування з навколишнім середовищем, активною участю у природоохоронній роботі.
Середній рівень визначався неповнотою екологічних знань, недостатньою активністю екологічної діяльності, стриманим і заспокоєним ставленням до природи, нестійкими переконаннями в необхідності збереження навколишнього середовища.
Низький рівень визначався відсутністю належних знань і проявів спілкування з навколишнім середовищем, пасивністю по відношенню до живого організму, споживацьким ставленням до природи.
За допомогою методики „Екологічний світлофор” ми констатували представлення дітей про раціональну взаємодію людини з природою – можливих і неможливих дій на природі; вміння оцінювати результати взаємодії людини і природи (взаємодія завдає шкоди, жодних змін, корисно).
Це дослідження проводилось як індивідуальна робота по картках. Діти на отримані картки наклеювали сигнал світлофора, відповідно до тексту або малюнка. Дитина отримувала набір кольорових кружечків (червоного, жовтого та зеленого) з поясненням, що кожний колір має своє значення. Таким чином, як і світлофор на перехресті, наш екологічний світлофор червоним світлом говорить, що дія під забороною, бо завдає шкоди довкіллю та життю людей; жовтий – попереджає про те, що необхідно бути обережним; зелений дозволяє дії, які допомагають рослинам і тваринам.
Учитель зачитував вчинок людини на природі та демонстрував відповідний малюнок. Учень повинен був оцінити цей вчинок, „включивши” той чи інший сигнал екологічного світлофора і пояснити свій вибір.
Були запропоновані такі ситуації:
1. У вихідний день Толя з батьком пішли до лісу. Невдовзі вони зупинилися біля мурашника, розворушеного якоюсь недоброю людиною. Мурашки ремонтували своє місто, метушливо таскаючи свій матеріал. Толя довго спостерігав за роботою лісових трудівників, а потім став збирати хвоїнки, сухе листя, травинки. Батько зацікавлено запитав: „Що це ти робиш, Толю?”. Толя відповів: „Ти подивись, як важко мурашкам матеріал до мурашника носити. В них же немає ані машин, ані залізничної дороги, все самі тягнуть. Треба їм допомогти”. Взявши зібрані травинки, коріння, листя, він підійшов до мурашника та обережно поклав біля нього в деяких місцях.
2. Іван, Петро та Оля пішли на річку. Цілий день вони просиділи біля дерева та спостерігали за живою природою.
3. Сашко пішов зі своїм класом на екскурсію до лісу. Раптом під великим дубом він побачив маленьке пташеня. Не довго розмірковуючи хлопчик узяв пташку у руки. Хлопці запитали: ” Сашко, навіщо ти це зробив?”. „А я його сам вигодую!”.
4. Після пікніка на галявині залишились папір, сміття на лісовій стежині.
„Екологічний світлофор” викликав багато позитивних емоцій, оскільки завдання базувалось на прикладах з реального життя.
Таблиця №1
Динаміка показників оцінки взаємодії людини і природи молодшими школярами.
| Клас | 1 ситуація | 2 ситуація | 3 ситуація | 4 ситуація | |||||||||
| Ч | Ж | З | Ч | Ж | З | Ч | Ж | З | Ч | Ж | З | ||
| 2-А (експеримент-таль ний) 26 чоловік | Кількість | 1 | 2 | 23 | 5 | 17 | 4 | 20 | 2 | 4 | 24 | 2 | 0 |
| % | 3,8 | 7,7 | 88,5 | 19,2 | 65,4 | 15,4 | 76,9 | 7,7 | 15,4 | 92,3 | 7,7 | 0 | |
| 2-Б (контрольний) 26 чоловік | Кількість | 0 | 1 | 25 | 7 | 17 | 2 | 21 | 1 | 4 | 25 | 1 | 0 |
| % | 0 | 3,8 | 96,1 | 26,9 | 65,4 | 7,7 | 80,8 | 3,9 | 15,4 | 96,1 | 3,8 | 0 | |
Отримані дані свідчать про те, що обидва класи мають приблизно однаковий рівень екологічної культури та у більшості дітей вже сформовані зародки раціональної взаємодії людини з природою.
З метою виявлення готовності учнів надавати необхідної допомоги природі, виховання в них емпатійних здібностей, нами було запропоновано проблемне завдання „Лист зеленому другові”.
Зміст методики: дітям подавалась наступна ситуація –
„Уявіть, що десь у лісі є малесеньке деревце. Іноді його поливає дощик, іноді гойдає вітерець...іноді на його гілках співає зграйка пташок. Вони спілкуються одна з одною, метушаться або, навіть, б’ються. А потім кудись летять. Ось це деревце сказало по секрету, що більш за все на світі йому потрібен друг – людина. Краще учень, ніж дорослий. І спочатку йому хотілося отримати від нього листа.” Далі вчитель запропонував: „Напишіть дереву. Можливо, хтось і є тим самим другом, якого воно так чекає. Поміркуйте, про що саме дерево бажало б прочитати в вашому листі, на які питання відповісти, що б ви запропонували своєму другові для того, щоб він погодився з вами товаришувати.”
При аналізі дитячих робіт була звернена увага на наступне:
- Чи переважають в дитячих листах приклади практичної допомоги природі;
- Чи відбиває лист дитини активну позицію захисника природи;
- Чи наводять діти приклади вже проробленої ними природоохоронної праці.
Наведемо приклади деяких робіт учнів:
« Здравствуй милая берёзка! Я хотел бы иметь такого друга как ты. К тебе можно прийти и посидеть рядом, поговорить с тобой. А тебе интересно со мной? А кто ещё с тобой дружит?
Я всё время думаю о тебе. Можно я приду к тебе со своим братиком. До встречи». (Саша, 2-Б).
«Милый дубок! Это я пишу тебе письмо. А давай мы будем с тобой дружить, я буду тебя поливать а ты будешь шуметь для меня своими листьями. Как тебе в лесу? Наверное не скучно? Вокруг много других деревьев. И вы все время разговариваете друг с другом.» (Никита, 2-А).
«Дорогие и любимые деревья, я с радостью пишу вам письмо. Я очень люблю природу. Мне нравится быть среди вас, деревьев! Я рада, что дружу с вами. Я приду к вам в гости и буду с вами разговаривать. Ждите меня. Ваша подруга.» (Валя, 2-А).
Проаналізовані твори дали такі результати:
Таблиця №2
Динаміка показників готовності дітей допомагати природі.
| Клас | Кількість учнів | Готовність допомагати | Процентне вираження |
| Експериментальний | 26 | 5 | 19,2% |
| Контрольний | 26 | 6 | 23,07% |
Отримані результати свідчать про однаково невисокий рівень готовності практично допомагати природі в учнів обох груп. Переважна більшість дітей в листах звертали більшу на сам факт дружби та можливість спілкування з товаришем, цікавились наявністю інших друзів, шукали взаємовигоду. Лише деякі з них запитували про те, як поживає деревце, чи не нудьгує воно.