Реалізація матеріалів ревізій здійснюється на основі Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та Інструкції про порядок вилучення і стягнення коштів, застосування фінансових санкцій за результатами ревізій та перевірок, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 03.07.98 № 130.
За результатами ревізій працівники контрольно-ревізійного апарату мають право оформити рішення про застосування фінансових санкцій і накладання адміністративних стягнень відповідно до вищевказаної інструкцією.
Працівники контрольно-ревізійних служб мають право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства з фінансових питань: штраф від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних втрат і збитків, внесення неправдивих даних до фінансової або статистичної звітності.
57. Порядок передачі матеріалів про нестачі органам слідства і суду
Ревізори зобов'язані негайно ставити до відома керівника вищестоящої організації про встановлені під час ревізії кримінально карані вчинки посадових осіб.
Керівники підприємств повинні про кожний випадок нестачі товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, крадіжки або зловживання повідомляти слідчі органи з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності й відшкодування матеріального збитку. Заява, яка подається органам слідства, має містити відомості, що дають можливість встановити суть злочину, коли, ким і за яких обставин його було вчинено.
У заяві (листі) слід зазначити: який конкретно скоєно злочин (крадіжка, привласнення, розтрата тощо); суму нестачі (викрадені, привласнені або розтрачені цінності); де було вчинено злочин; правильний опис самої події, тобто фактичні обставини; коли був учинений і встановлений злочин (крадіжка або нестача) і хто конкретно має бути притягнений до відповідальності. Слід також зазначити, хто може бути свідками.
Заява органам слідства може бути підписана керівником організації, до складу якої входить підприємство, де встановлено злочин.
Якщо нестачу встановлено під час ревізії, то заяву до органів слідства підписують самі ревізори, повідомивши про це вищестоящу організацію, на підприємстві якої встановлено нестачу. У заяві слід порушити перед органами слідства питання про вжиття невідкладних заходів щодо накладання арешту на майно осіб, притягнених до відповідальності.
Матеріали ревізії, які передають до слідчих органів, мають містити:
— лист, у якому викладено суть порушень, зловживань, які закони порушено, розмір заподіяних збитків, названо винних осіб;
— перший примірник акта ревізії;
— договір про повну матеріальну відповідальність;
— оригінали документів або їх копії, які підтверджують факти виявлених зловживань, якщо рішення про вилучення оригіналів документів після закінчення ревізії не прийняті правоохоронними органами;
— пояснення осіб, діяльність яких перевірена, а також інших осіб, які мають значення для перевірки обставин скоєння зловживань;
— висновки ревізуючих за поясненнями службових осіб за наявності їх заперечень щодо акта;
— документи, подані матеріально відповідальною особою, але не прийняті ревізором або бухгалтерією з поясненням про неприйняття при здаванні звіту (документи підчищені).
У справах КРУ, КРВ залишають другий та третій примірники акта ревізії, копії пояснень посадових осіб перевіреної організації щодо виявлених порушень чи зловживань, копії основних документів, які це підтверджують. Додатки до заяви мають бути пронумеровані (кожний лист зокрема) і зшиті. До заяви слід додати перелік (опис) прикладених документів із зазначенням їхньої назви. Якщо до заяви додаються не оригінали, а копії, вони мають бути належним чином засвідчені.
58. Особливості ревізії, яка проводиться на вимогу правоохоронних органів
Для проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу на підставі питань, що містяться у зверненні, складається програма ревізії, яка письмово погоджується з правоохоронним органом. Звернення правоохоронного органу долучається до матеріалів ревізії й залишаються на зберігання в органі служби. Акт ревізії складають у трьох примірниках: для органу служби, для об'єкта контролю, для передачі правоохоронним органам, що передбачено законодавством. За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єкта контролю. У разі виявлення ревізорами ознак злочину матеріали ревізій передаються правоохоронним органам і можуть служити приводом до порушення кримінальної справи.
Слідчий має право вимагати проведення ревізії. На вимогу слідчого безпосередньою підставою для проведення ревізії є наказ або розпорядження відповідної посадової особи. Ревізор не тільки досліджує подані йому матеріали й робить висновки на підставі спеціальних знань, а й сам активно збирає матеріали, проводить інвентаризації, огляди й обстеження, обміри виконаних робіт, запуски сировини й матеріалів у виробництво тощо. Як результат, слідчий одержує акт ревізії з доданими до нього документами та іншими матеріалами. Матеріали ревізії стають джерелом судових доказів. Докази збирає не ревізор, а слідчий, одержуючи матеріали ревізії й встановлюючи за їх допомогою відповідні фактичні дані. До способів фактичної перевірки, які можуть застосовуватися під час проведення ревізій, належать: огляд; обстеження; інвентаризація; обмір виконаних робіт; контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво (експеримент); аналіз сировини, матеріалів і продукції; одержання пояснень і довідок. Термін проведення ревізії не повинен перевищувати одного місяця, оскільки зволікання з розслідуванням зменшує ймовірність повного виявлення всіх зловживань. Акт ревізії з доданими до нього документами стає джерелом доказів тільки тоді, коли його додають до кримінальної справи, а фактичні дані про обставини скоєння злочину набувають значення судових доказів лише після того, як слідчий їх установить і використає в процесі доведення. Документування результатів ревізії здійснюється відповідно до законодавства з питань державного фінансового контролю. При цьому в акті ревізії слід обов'язково зазначити про встановлені факти порушень законодавства (назву, дату, номер, статтю чи пункт нормативно-правового акта), величину матеріальної шкоди (збитків), посадових (службових) осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальної шкоди (збитку).
Правоохоронний орган відповідного рівня до 1 листопада, 1 лютого, 1 травня і 1 серпня кожного року надсилає відповідному органу державної контрольно-ревізійної служби пропозиції щодо включення до проектів планів контрольно-ревізійної роботи (ревізій) на об'єктах контролю із зазначенням конкретних фактів їх фінансово-господарської діяльності, що можуть свідчити про порушення законодавства. При проведенні ревізії за зверненням правоохоронного органу матеріали ревізії не пізніше, ніж через десять робочих днів після реєстрації акта ревізії, передають до правоохоронного органу.
59. Відмінності між аудитом, обліком, ревізією і судово – бухгалтерською експертизою
Ревізія — це складова системи управлінського контролю, покликана встановлювати законність, вірогідність, доцільність і економічну ефективність здійснюваних господарських операцій. Основні завдання ревізії є здійснення контролю за дотриманням державної дисципліни, використанням коштів, збереженням матеріальних цінностей, правильністю ведення бухгалтерського обліку і звітності й попередження фактів безгосподарності, зловживань і крадіжок.
Аудит — незалежна перевірка фінансових звітів і бухгалтерських балансів суб'єктів підприємницької діяльності з метою одержання висновків.
Спільність аудиту і ревізії полягає в тому, що вони досліджують господарсько-фінансову діяльність підприємств, користуються однаковими методичними прийомами і процедурами господарсько-фінансового контролю. Вони виявляють негативні явища в діяльності юридичних і фізичних осіб з метою ліквідації й попередження їх у майбутньому, Вони використовують однакові джерела інформації — первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, баланси і звіти тощо. Однак висновки аудитора є виваженим і обґрунтованим доказом під час вирішення майнових спорів у арбітражному й народному судах між власником і його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності й розширення сфер впливу підприємницьких структур, сприяє розвиткові маркетингу й комерційної діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, допомагає уникнути банкрутства. Широке впровадження діяльності аудиту в сферу економіки України обумовлене такими перевагами: різким скороченням бюджетних коштів на утримання відомчого контрольно-ревізійного апарату; надходженням додаткових коштів у бюджет від аудиторських фірм та фізичних осіб —підприємців-аудиторів тощо. Іноді плутають аудит з бухгалтерським обліком, бо вони тісно пов'язані між собою. Бухгалтерський облік виконує 3 функції — це запис, класифікація й узагальнення господарських процесів на підставі документів для підготовки інформації й прийняття відповідних рішень. Бухгалтери покликані оволодівати принципами і положеннями, що є базою для підготовки інформації.
Залежно від прийомів і способів контролю і системи контрольних процедур розрізняють аудит, ревізію, судово-бухгалтерську експертизу. Вони досліджують господарсько-фінансову діяльність підприємства, використовують спільні методичні прийоми й процедури контролю. їх мета — виявити негативні явища у виробничій і фінансово-господарській діяльності господарюючих суб'єктів, усунути та запобігти їм у майбутньому. Об'єктами контролю для них є однакові джерела інформації. Вони обґрунтовують свої висновки документально перевіреними доказами.
Разом із тим між ними існують суттєві відмінності.
Під час ревізії досліджується фінансово-господарська діяльність підприємства в статистиці після завершення господарських процесів. Функції ревізії звужуються інтересами власника, від імені якого проводять ревізію. Основною метою ревізії є виявлення та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням вищестоящої організації й правоохоронних органів.
У процесі судово-бухгалтерської експертизи досліджуються конфліктні ситуації, що стали предметом розгляду в судово-слідчих органах. Вона має встановити істину й надати допомогу суб'єктові в розробці профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарської діяльності.