План
Вступ
1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
2. Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного навчального закладу
3. Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп
4. Метод моделей в пізнанні навколишньої дійсності
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Творчим розвитком прогресивних ідей і поглядів на природу, що закладені О. Водовозовою, А. Шлегер, Є. Тихєєвою, є праці сучасних учених. В останніх увага акцентується на глибокому ознайомленні дітей з рослинами (3. Плохій, Н. Яришева), на організації пошуково-дослідницькоії роботи (Н.Лисенко), вивчаються можливості засвоєння дітьми знань про сезонні зміни в житті рослин (Е. Замкілд).
Зосередження уваги вихователя на поєднанні різних способів подачі дітям знань про природу, формуванні у них практичних вмінь і навичок взаємодії з нею, вихованні бережливого ставлення до неї на заняттях і в повсякденному житті водночас сприяє інтелектуальному, дїєво-вольовому та емоційно-чутливому розвиткові дошкільника.
Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності й засобів, що їx стимулюють та екологізують, викликають потребу вибору найефективніших з-поміж них, які мають забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільного закладу в цьому напрямі. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльність дітей, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти свій світ шляхом спостереження та експериментування.
Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона мaє у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Що яскравіші в її уявленні ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи» .
У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтepec до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність.
Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у cвіті природи. Адже під час досліду дитина сама розвязує пізнавальне завдання за допомогою наявних у нeї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті знаходить правильні шляхи його розв'язання, а також подібних завдань з варіативністю змісту й ознак. Об'єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв'язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ.
Відомий педагог М. Поддьяков виділяє як вид специфічної діяльності експериментування, що, на його думку, стимулює пізнавальну активність дитини. Практика свідчить про плідність цієї ідеї.
Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне, вельми нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм.
Метою курсової роботи виступає: обґрунтування пошуково-дослідницької діяльності, як засобу формування реалістичних уявлень про природу.
Завдання дослідження:
1. Визначення суті дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи.
2. Визначення змісту дослідницької діяльності в дошкільному навчальному закладі.
3. Визначення структури досліду та методики його проведення.
4. Вивчення досвіду роботи по організації пошуково-дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп.
5. Проведення пошуково-дослідницької роботи з дітьми старшого дошкільного віку днз № 801 м. Києва.
пошуковий дослід дошкільник пізнання природа
1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
За даними дошкільної педагогіки у ставленні дошкільнят до пошуково-дослідницької діяльності до природи переважає когнітивний компонент. Отож активність дитини доцільніше розвивати у пізнавальній діяльності. Її основними видами є пошукова робота, спостереження, екологічне моделювання.
Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено, що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності у дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння , інтелектуальні та практичні дії, розвиваються мисленнєві процеси; доведена й ефективність створення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментування зумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак, прихованістю причинових зв’язків.
Проблема пошуково-дослідницької діяльності дошкільників у психолого-дошкільній літературі, починаючи з дошкільного віку, розробляється багатьма педагогами і психологами як в історично-педагогічній спадщині, так і в сучасних дослідженнях на велику роль праці у вихованні маленьких дітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоцці, Р. Оуен, Ф. Фребель, M. Moнтecopі. Першочергового значення праці в природі і пошуково-дослідницькій діяльності у вихованні підростаючого покоління надавав засновник вітчизняної педагогіки К.Д. Ушинський. Дуже важливими є методичні вимоги К.Д. Ушинського до організації пошуково-дослідницької діяльності: вона повинна бути різноманітною, посильною і неодмінно такою, що активізувала б роботу дитячої думки .
В сучасній педагогіці і психології в Україні проблема дитячої пошукової діяльності посідає значне місце. Праці Котирло В.К., Подоляк Л.Г. розкривають механізм формування самостійності в дитячій діяльності, особливості розвитку ставлення дітей до праці , оціночних відносин.
Педагогічні дослідження в Україні останніх років (В.О. Павленчик, Г.В. Беленька, M.A. Maшовeць, H.M. KOT, Н.Б. Кривошея) розглядають нові аспекти виховного впливу трудової діяльності дітей на формування позитивних взаємовідносин дітей в спільній діяльності під час експериментування.
Організація пошуковоі діяльності дітей.
Елементарна пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш високий ступінь активності самодіяльності дітей. Вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення Є.М. Водовозова, Є.І. Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостійні висновки. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бути приділено значну увагу.
Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників.
Kpім цього досліди цінні тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов, у д/з проводяться такі види дослідів:
l. Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам про водить дослід, а діти лише спостерігають, всі разом роблять висновки);
2. Навчальний (діє кожна дитина. Йому слід надавати перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).
2. Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного
навчального закладу
Пошукова діяльність проводиться в окремій системі.
Структура дослідів має багато спільного із спостереженнями.
Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?»
Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»
Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.
Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.
Дуже важливим є етап перевірки гіпотези. Щоб застерігтися від неправильних засобів та способів, вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність і діяльність дітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способи поетапної фіксації результатів, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто планування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті обґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених та систематизованих знань.
Для засвоєння об'єму знань, визначеного "Програмою виховання в дитячому садку" , необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльність починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі - "Що відбувається і чому так відбувається?"