Іменник як частина мови та методика його вивчення у початкових класах (стр. 8 из 9)

— Утворіть від поданих іменників чоловічого роду іменники жіночого роду, додаючи суфікс -к-.

— Іменники якого роду ви утворили? Складіть речення з утвореними словами. Визначте, в якому відмінку вжиті іменники.

VI. Формування умінь правильно вживати відмінки іменників у словосполученнях типу дякувати (кому?)

Учитель демонструє кодозапис з текстом:

Ти російську мову знаєш,

Форми правильно вживаєш:

«Настю нужно звинить,

Маму - поблагодарить».

В українській мові, брате,

Іншу форму слід вживати:

«Дякуймо (кому?) матусі.

Вибачте (кому) Настусі».

— Прочитайте текст. Визначте, в яких відмінках стоять іменники в підкреслених словосполученнях у російській і українській мовах. Зробіть висновок про те, якого відмінка в українській мові вимагають від іменників дієслова дякуймо і вибачте.

VII. Домашнє завдання

Урок 2

Тема. Відмінювання іменників чоловічого і жіночого роду у закінченнях

–а(-я) в однині.

Мета: формувати уміння вживати в мовленні і на письмі іменники чоловічого і жіночого роду із закінченнями –а(-я) в орудному відмінку однини. Розвивати навички усного і писемного мовлення.

Обладнання: кодоскоп, таблиця.

Хід уроку

I. Взаємоперевірка домашнього завдання.

— Хто яку загадку вивчив напам`ять ? (Учні розповідають). У якому відмінку були вжиті іменники, що стояли в дужках?

II. Новий матеріал.

1. Оголошення теми та завдань уроку.

2. Порівняння закінчень іменників, ужитих в орудному відмінку, в російській і українській мовах (запис на дошці або таблиця) і виконати так, як це рекомендовано завданням до вправи.

3. Бесіда

— Які закінчення мають іменники жіночого і чоловічого родів в орудному відмінку? Поставте ці іменники в називному відмінку і запишіть їх поруч за зразком: листуватися з Ольгою-Ольга. Спробуйте пояснити, іменники з основою на який приголосний мають закінчення –ою, а на який –ею, -єю. Свій висновок перевірте за правилом.

III. Формування умінь правильно вживати закінчення іменників у формі орудного відмінка в усному мовленні і на письмі.

1. На дошці записано вірш, який учні читають хором. Потім проводиться списування з орфографічним завданням – записати потрібні закінчення.

Пливе туман долиною

над вільх.., калин..,

над білою берез..,

над кленом і ліщин…

а) перевірка написаного;

б) пояснення розділових знаків.

2. Вправи у підручнику(спочатку усно, потім письмово).

3. Удосконалення мовленнєвих умінь. Розгляньте малюнки. З яких казок ці герої? Розкажіть, хто з чим намальований.

IV. Домашнє завдання.

V. Підсумок уроку.

— Яку тему ми сьогодні вивчали? У яких випадках іменники в орудному відмінку мають закінчення –ою, а в яких - еє, -єю

2.2 Перевірка ефективності використаного комплексу вправ

З метою перевірки стану сформованості знань і умінь четверокласників із розділу «Іменник» було проведене опитування учнів.

Експериментальне дослідження було проведене у 4-А і 4-Б класах СЗОШ I-III ст. №123 м. Харкова. 4-А визначався як експериментальний клас, 4-Б – контрольний. В експериментальному класі було 30учнів і стільки ж у контрольному. Рівень мовної підготовки учнів в обох класах практично однаковий.

У контрольному класі навчання здійснювалося традиційно за допомогою переважно пояснювально – ілюстративного методу. В експериментальному класі в основу вивчення другої мови було покладено порівняльний метод, а також використовувався комплекс описаних вище вправ.

Після вивчення даної теми нами був проведений підсумковий контроль знань умінь і навичок учнів, з теми «Іменник». Учні обох класів виконували такі контрольні вправи.

1. Визнач групу, до якої входять тільки іменники.

а) Висловлювати, плутатися, дзюркотіти;

б) висловлений, заплутана, дзюркотливий;

в) плутанина, висловлювання, дзюркіт.

2. Познач групу іменників, які вживаються тільки в однині.

а) Волосся, колосся, коріння;

б) ножиці, двері, окуляри;

в) стіл, полиця, гілка.

3. Познач групу іменників, у яких відбувається чергування приголосних у давальному та місцевому відмінках.

а) Береза, сестра, земля;

б) свято, дятел, питання;

в) підлога, музика, стріха.

4. Із поданих слів склади речення. Підкресли іменники, визнач їх відмінок.

Кумедний, знайшли, під, їжачок, стара, груша.

5. Зміни подані іменники за позначеними в дужках відмінками.

Гілка (М. в.) –

Завірюха (Д. в.) –

Зозуля (О. в.) –

Мама (Кл. в.) –

6. Познач правильну відповідь.

Який з цих відмінків не має питань?

а) Місцевий;

б) давальний;

в) кличний;

7. Які закінчення мають в орудному відмінку іменники середнього роду із закінченням –я?

а) Закінчення -м;

б) -ям;

в) -ням.

8. Познач групу іменників, у яких в орудному відмінку відбувається подовження приголосних.

а) Молодість, старанність, честь;

б) мати, любов, кров;

в) тінь, медаль, синь.

9. Познач групу словосполучень, у яких іменники у множині мають закінчення –і.

а) сильна хуртовина, вузенька смужка, пухнаста хмарка;

б) літня подорож, зелена груша, солодка диня;

в) зелений берег, бурхливе море, чудовий водоспад.

Таблиця 1 - Результати контрольної роботи

№ п/п	Характеристика відповідей	Кількість учнів класу		Відсоток учнів у класах
		Експериментальний	Контрольний	Експериментальний	Контрольний
1.	Повна правильна	8	5	26, 7	16,7
2.	Неповна правильна	7	6	23,3	20
3	Частково правильна	13	14	43,3	46, 6
4.	Неправильна	2	3	6,7	10
5	Відсутня	0	2	0	6,7

Дані таблиці яскраво показують відмінність між рівнем засвоєння граматичних категорій іменника учнями експериментального класу, з одного боку, і учнями контрольного класу - з іншого.

Результати свідчать про те, що більшість молодших школярів справились із запропонованими завданнями (93,3 відсотки учнів експериментального і 83,3 відсотки контрольного класів). Учні експериментального класу в процесі роботи використовували схеми-опори, таблиці; вони краще володіють прийомами аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, у них багатше і емоційніше мовлення, словниковий запас, краще сформоване вміння висловлювати і обґрунтовувати власне міркування, знайти іменник, визначити число, рід, відмінок, ніж в учнів контрольного класу. Як виявилося, учням контрольного класу важко визначити взаємозв'язок слів у реченні, іменники, які вжиті в однині і множині, з групи іменників вилучити "зайве". У той час, як значна частина учнів експериментального класу (53,3 відсотки) добре справилась з цими завданнями. Бесіди, проведені з учнями контрольного класу, дають підстави стверджувати, що допущені помилки зумовлені не стільки недосконалим знанням мовного матеріалу, скільки одноманітністю навчальних вправ, використовуваних на уроці, які мають швидше тренувальне значення, однотипними видами навчальної діяльності, відсутністю знань про практичне використання матеріалу, що вивчається. Як наслідок дітям нецікаво вивчати іменник. Тому і кількість правильних відповідей у них нижча. Наочне уявлення цього дають нам графіки (рис. 5).

Рис. 5

В - Відсутня відповідь;

Н – неправильна відповідь;

ЧП – частково правильна;

НП – неповна правильна;

ПП – повна правильна.

Як бачимо, одержані результати в експериментальному і контрольному класах різні: якщо в експериментальному класі кількість правильних відповідей більша, а відсутніх відповідей немає, то в контрольному класі помітні різкі коливання відповідей за загальної тенденції до пониження. Таким чином, кількість повних відповідей є меншою на 10 відсотків, ніж в експериментальному класі.

Було також запропоновано скласти коротеньку розповідь на будь-яку з таких тем: "Що я знаю про іменник", "Казка про Іменник", “Чим цікавий іменник?”. Діти склали досить цікаві і змістовні розповіді. Аналізували їх в залежності від вибраної теми. Можна сказати, що 50 відсотків учнів експериментального класу обрали тему "Казка про іменник", 33,3 відсотки – ”Чим цікавий іменник?”, 16,7 відсотки - "Що я знаю про іменник".

У контрольному класі результати дослідження такі: 43,3 відсотка - тема "Казка про Іменник"; 30 відсотків - "Що я знаю про іменник"; 26,7 відсотка - "Чим цікавий іменник?".

Зведені результати у експериментальному і контрольному класах подані на діаграмі (рис. 6).

Рис. 6

Отже, внаслідок проведеного експериментального дослідження встановлено, що результативність роботи на уроках, рівень засвоєння вивчення іменника у значній мірі обумовлюється рівнем сформованості пізнавального інтересу учнів, який формується внаслідок порівняльного вивчення мовного матеріалу обох мов.

ВИСНОВКИ

Проведене експериментальне дослідження дає підставу зробити такі загальні висновки:

1. Методика вивчення українського іменника диктується його лінгвістичними особливостями.

2. Іменник - граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм у початкових класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами.

3. Вивчення ознак українського іменника поглиблює знання учнів про значення цієї частини мови, і на уроках рідної мови, сприяє абстрактного мислення.