Міністерство освіти і науки України Рівненський державний гуманітарний університет
Кафедра романо-германської філології
Бакалаврська робота
на тему:
"Робота над технікою читання на німецькій мові на початковому етапі навчання в ЗОШ"
студентки IV курсу факультету іноземної філології
групи ІМ-45
Борщ Ірини Олегівни
Науковий керівник
Середюк Лариса Анатоліївна
Рівне2010
Зміст
Вступ
Розділ І. Навчання читання іноземною мовою
1.1 Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі
1.2 Основні напрямки читання. Види усвідомленого іншомовного читання
1.3 Формування навичок іншомовного читання на початковому етапі
Розділ II. Розробка методичних рекомендацій щодо проведення навчання читання іноземною (німецькою) мовою на початковому етапі вЗОШ
2.1 Обов'язковість комунікативно-ігрового методу на початковому етапі навчання іноземній (німецькій) мові
2.2 Перший рік формування навичок читання іноземною (німецькою) мовою
2.3 Формування навичок іншомовного (німецького) читання на другому та подальших роках навчання на початковому етапі
2.4 Контроль рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною (німецькою) мовою в учнів початкової школи
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Одним з найважливіших видів мовленнєво-пізнавальної діяльності людини є читання. Читання іноземною мовою як комунікативне вміння та засіб спілкування є найрозповсюдженішим способом іншомовної комунікації, яким учні загальноосвітньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту вивчення іноземних мов. [24; 35] Згідно Концепції 12-річної освіти початок вивчення іноземної мови перенесений з основної школи в початкову.
Спеціальним дослідженням доведено, що раннє шкільне навчання іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування є ефективним інструментом стимуляції пізнання, розкриття творчого потенціалу особистості учня і посилення гуманізації початкової освіти.
Саме тому стало важливим таке питання як формування навичок іншомовного читання на початковому етапі, що й обумовлює актуальність майбутнього дослідження. Методична наука має вагомий потенціал досліджень проблеми навчання читання (С.К. Фоломкіна,
3.І. Кличнікова, В.І. Андрієвська, І.О. Зимня, Г. Доман, А.П. Старков, А. Леонтьєв). Теоретичну базу дослідження становлять праці даних вчених, педагогів.
Робота складається з двох розділів. Перший містить в собі теоретичний матеріал, огляд літератури, на основі якої буде проводитись дослідження. Другий розділ містить практичний матеріал, а саме розробку методичних рекомендацій щодо проведення навчання читання на початковому етапі в ЗОШ.
Об'єкт дослідження - читання як один із видів навчальної діяльності учнів під час вивчення іноземної мови.
Предметом дослідження виступає формування навичок читання іноземною (німецькою) мовою на початковому етапі.
німецька мова читання початкова
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, практично розробити методику формування навичок іншомовного читання на початковому етапі в загальноосвітніх школах (на матеріалі німецької мови).
Для досягнення цієї мети передбачається вирішити такі завдання:
- проаналізувати, чому саме початок вивчення іноземної мови за новою програмою припадає на початкову школу, переконатись, що учні даної вікової категорії мають свої психологічні особливості, що й впливає на методику подання навчального матеріалу;
- виділити основні напрямки читання, види усвідомленого читання, як елементів системи навчання іншомовного читання, для того, щоб з'ясувати, які саме елементи даної системи потрібно засвоїти учням на початковому етапі (техніка читання, початок розвитку вмінь читання);
- проаналізувати особливості формування навичок іншомовного читання на початковому етапі;
- встановити завдання, які повинен вирішити вчитель при формуванні в молодших учнів навичок читання іноземною (німецькою) мовою; після чого є необхідним довести, чому саме при цьому потрібно використовувати ігровий метод;
розробити технологію формування навичок читання іноземною
і німецькою) мовою на першому, другому та на подальших роках навчання в початковій школі;
розробити технологію ефективного контролю сформованості навичок і вмінь читання іноземною (німецькою) мовою в молодших школярів.
Для вирішення поставлених завдань передбачається використати такі методи дослідження:
- критичний аналіз літературних джерел для вивчення проблеми з точки зору методики та її базових та суміжних наук;
- наукове спостереження за процесом навчання німецької мови в молодших класах ЗОШ;
експериментальне навчання.
Практична значущість бакалаврської роботи полягає в розробці методичних рекомендацій щодо проведення навчання читання іноземною (німецькою) мовою в молодших класах загальноосвітньої школи.
Апробація роботи проведена на звітній науковій конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів РДГУ.
Перед тим як робота над дослідженням розпочалася, виникло запитання: у якому віці учням найкраще розпочинати вивчати іноземну мову, тобто який час найсприятливіший? Тому, перш ніж перейти безпосередньо до розгляду теми бакалаврської роботи, під час дослідження було важливо дізнатися відповідь на це запитання.
Дослідивши це питання, виявилося що доцільніше розпочинати вивчати іноземну мову у початковій школі.
Визнання на державному рівні доцільності запровадження іноземної мови у початковій школі змушує замислитись над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями їх реалізації.
Як відомо, сучасні нормативні матеріали орієнтують вчителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні. На початковому ступені (відтепер це 2-4 класи загальноосвітньої школи) мають бути закладені основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку в курсі вивчення іноземної мови в середній школі.
Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного педагогічного досвіду та досвіду авторів, переконує в тому, що початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції.
Найважливішими є такі чинники: вікові психофізіологічні й психічні характеристики учнів; досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни предмета; наявність в учнів досить сильної мотивації, зумовленої співпаданням навчання іноземної мови з періодом інтенсивної соціалізації учнів початкових класів; потенційні можливості предмета для успішного розв'язання головних завдань початкової школи: стимуляції пізнавальної мотивації дітей, максимальної соціалізації кожної дитини, розвитку її особистості, підготовки до діалогу культур.
Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостереження показують: за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко й міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки.
Протягом тривалого часу, особливо у 60-70 роках, раннє шкільне навчання іноземної мови базувалося значною мірою на імітації мовленнєвих зразків. Між тим дослідниками раннього навчання іноземної мови переконливо доведено, що імітація не є основним прийомом оволодіння іноземною мовою в дитинстві. Більш вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані металінгвістичні здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею. Результати експериментів свідчать про підвищення рівня розвитку вербального інтелекту сучасних дошкільнят. І цей фактор, на думку психологів, зокрема О.О. Леонтьєва, є одним із важливих аргументів на користь запровадження іноземної мови у початковій школі. [24; 35]
Головними чинниками цього феномена молодшого шкільного віку вважають підвищення освітнього й матеріального рівня сучасного суспільства, розширення можливостей засобів масової інформації, появу ефективних інформаційних технологій, а також прискорення фізичного розвитку (тобто акселерацію) сучасних дітей, функціональні можливості яких відповідають тим, котрі 40-50 років тому були властиві особам, старшим на 1 - 2 роки.
Загальновідомо, що одне з головних психолого-дидактичних завдань початкової школи полягає у створенні ситуації соціального розвитку дитини (в термінології Л.С. Виготського). [24; 36] Важливу психологічну передумову соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, довірлива підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, реактивність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересів, сугестивність, розвинута уява. Брак життєвого досвіду, знань у дітей цього віку часто-густо компенсується бурхливим фантазуванням. Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює творчий процес у десятки разів.
Нині внаслідок інформаційного вибуху пік здатності до творчої уяви, фантазії змістився до 8-10 років, і раннє шкільне навчання іноземної мови співпадає з найсприятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої ніколи при виборі початку запровадження цього предмета слід вважати на весь комплекс психологічних факторів.