Смекни!
smekni.com

Автоматизація реферування (стр. 8 из 9)

3.9 Непряма перевiрка гiпотез

У попередньому роздiлi ми проiлюстрували принцип прямої перевiрки лiнгвiстичної гiпотези. Проте виявляється, що застосування цього засобу до деяких лiнгвiстичних об’єктiв є неефективним, не дозволяючи одержати надiйну оцiнку сформульованої гiпотези. Це має мiсце у тих випадках, коли моделюємий лiнгвiстичний об’єкт погано пiддається безпосередньому спостереженню. Важливо пiдкреслити, що неможливiсть прямого спостереження об’єкту, що моделюється, неминучо призводить до суб’єктивностi в описi цього об’єкту. Так, наприклад, вiдома гiпотеза про можливiсть подання значення слова у виглядi сукупностi “елементарних смислiв” потребує саме непрямої перевiрки, яка дозволила б об’єктивно оцiнити правильнiсть такого подання. Проiлюструємо тепер метод непрямої перевiрки на прикладi гiпотези про мiжфразову синтаксичну структуру англiйських текстiв iнформацiйних повiдомлень. Газетне iнформацiйне повiдомлення - це, як правило, текст довжиною вiд 3 до 20 речень, типовий для сучасної англiйської газети (пор. тексти повiдомлень VWD, гл.2). Гiпотеза про його гiперсинтаксичну структуру була сформулювана нами в такому виглядi: 1) Текст iнформацiйного повiдомлення утворює гiперсинтаксичну структуру. 2) Елементами цiєї структури є: а) речення (нижчий рiвень); б) маркованi, тобто такi, що мають спецiальний вислiв у виглядi конекторiв, мiжфразовi одиницi, якi ми назвали поверхньо-синтаксичними мiжфразовими одиницями - ПМО. 3) До складу ПМО входять: одне автосемантичне, а також, можливо, декiлька синсемантичних речень. 4) Перше, автосемантичне, речення ПМО є “головним” для всiєї одиницi, тобто мiстить головну iнформацiю даної ПМО, являючись свого роду “анотацiєю” ПМО. 5) Перше речення в ланцюжку автосемантичних речень є головним, тобто несе те ж навантаження, що й перше речення ПМО. 6) Кiлькiсть головних речень тексту складає не бiльше 25% всiх речень цього тексту. 7) З головних речень може бути складений такий новий текст, що утворить гiперсинтаксичну структуру. Цю гiпотезу покладено в основу системи автоматичного квазiреферування текстiв англiйських iнформацiйних повiдомлень, побудовану на тих же принципах, що й описана вище система квазiреферування наукових статей. Систему було реалiзовано у виглядi пiдсистеми багатофункцiональної IС, розробленої в ЛГПI iм. А.I.Герцена пiд керiвництвом Л.Н.Беляєвої [Чижаковський, Беляєва, 1983]. Для перевiрки зазначеної гiпотези була побудована формальна модель мiжфразової структури тексту, що використовує апарат конекторiв i квазiконекторiв. На пiдставi даного апарату було розроблено подiбну описанiй вище систему квазiреферування, що витягає зi вхiдного тексту головне речення i формує квазiреферати двох типiв: зi вказiвкою смислових класiв вилучених речень - РР1; без вказiвки цих класiв - РР0. Речення вважається головним, якщо не мiстить конекторiв i квазiконекторiв i є першим у ПМО або в ланцюжку автосемантичних речень. Система використовує морфологiчний i гiперсинтаксичний засоби “розумiння” тексту. Перевiрка гiпотези здiйснювалася на масивi 17 довiльно вiдiбраних газетних повiдомлень. Були введенi такi якiснi характеристики квазiрефератiв: а) повнота передачi основного змiсту документу; б) точнiсть - вiдсутнiсть у квазiрефератi речень, надлишкових для передачi основного змiсту документу; в) зв’язнiсть (у звичайному розумiннi цього слова). Були також введенi такi кiлькiснi оцiнки кожної з перелiчених характеристик квазiрефератiв: 1 - дуже погано 2 - погано 3 - задовiльно 4 - добре 5 - вiдмiнно. Квазiреферати оцiнювалися автором цiєї книги, тобто людиною, яка знає англiйську мову, але не обiзнана зi змiстом тексту, що реферується. Оцiнки виставлялися виключно з точки зору майбутнього користувача системи, в припущеннi, що квазiреферат в iдеалi повинен мати статут самостiйного документу, тобто давати користувачевi чiтке уявлення про тему вхiдного документу, iнформувати про його основний змiст, але не мiстити при цьому надлишкової iнформацiї, вiдрiзняючись тим самим вiд повного документу. Документи, що опрацьовувалися, були подiленi нами на два класи: (а) якi пiддаються iнтелектуальному реферуванню i (б) якi не пiддаються iнтелектуальному реферуванню (наприклад, перелiки спортивних результатiв).

Обсяг одержаних квазiрефератiв - вiд 1 до 3 речень; у двох випадках обсяг склав 4 речення: це були документи, котрi не пiдлягають iнтелектуальному реферуванню. Отже, експеримент дозволив зробити такi висновки. По-перше, було встановлено, що сфоромульована гiпотеза не вiдноситься до невеликої частини текстiв iнформацiйних повiдомлень, якi не пiддаються iнтелектуальному реферуванню. По-друге, на матерiалi бiльшої частини текстiв були перевiренi всi 7 пунктiв гiпотези про гiперсинтаксичну структуру текстiв iнформацiйних повiдомлень. 1) Текст iнформацiйного повiдомлення утворює гiперсинтаксичну структуру. Це припущення пiдтверджується тим, що система видiлила в текстах реально iснуючi в них мiжфразовi зв’язки, що задовольняють усiм умовам синтаксичного мiжфразового зв’язку; саме цi вiдносини об’єднують текст повiдомлення в єдине цiле. 2,3) Речення цiєї гiперсинтаксичної структури об’єднуються в ПМО. Це припущення пiдтверджується чергуванням у текстi повiдомлення автосемантичних i синсемантичних речень. 4,5) Припущення про те, що автосемантичнi речення є справдi головними, оцiнюється так. Той факт, що 12 з 14 квазiрефератiв (Табл. 4.1) мають вiдмiнну чи хорошу повноту, свiдчить про те, що в 85% текстiв речення, котрi ми назвали головними, справдi мiстять основну iнформацiю, закладену у вхiдних текстах. Крiм того, одержанi квазiреферати мiстять мало надлишкової iнформацiї, а її наявнiсть викликана в основному помилками, не пов’язаними з якiстю нашої моделi. Таким чином, включенi в квазiреферат речення мiстять, як правило, основну iнформацiю вхiдного тексту, тобто вiдповiдають визначенню головного речення. 6) Кiлькiсть головних речень, як правило, складає не бiльше 25% всiх речень цього тексту (див. Табл. 4.1): коефiцiент стиску менше 4 одержаний тiльки для дуже коротких текстiв. 7) Припущення про те, що з головних речень може бути складений новий текст, що має власну гiперсинтаксичну структуру, частково спростовується результатами експерименту: 5 квазiрефератiв з 14 (кожний третiй) одержали низьку оцiнку по параметру “зв’язнiсть”, тобто цi квазiреферати мають вигляд скорiше штучних об’єднань речень, якi вiдносяться до однiєї теми, нiж тексту. З iншого боку, основною причиною цього були зовнiшнi для нашої моделi чинники, тому треба вважати одержаний результат попереднiм i таким, що потребує додаткової перевiрки. На закiнчення визначимо, що реферування росiйських та українських текстiв є дещо складнiшим, головним чином, iз-за вiдсутностi в цих мовах такого важливого показника мiжфразового зв’язку, як визначений артикль, наприклад:

Si-1: В статье анализируются порошки на основе алюминия. Si: Порошки отличаются тем, что...

Для вияву мiжфразового зв’язку в подiбних випадках необхiдно розробити спецiальну процедуру пошуку антецедентiв слiв, не оформлених маркером визначеностi.