Смекни!
smekni.com

Збагачення активного словника учнів початкових класів засобами дидактичних ігор у процесі вивчення української граматики (стр. 12 из 17)

Таким чином, ми отримали такі результати: на високому рівні - 4 учнів; на достатньому - 5 учнів; на середньому рівні - 7 учнів; на початковому рівні - 8 учнів.

Нижче наводимо стовпчикову діаграму у відсотках.

Діаграма №1

2.3 Розширення словника учнів 4-го класу за допомогою дидактичних ігор на уроках української мови

З метою розширення словника учнів 4 - Б класу нами було розроблено комплекс уроків з граматики української мови, на яких використовуються різноманітні дидактичні ігри. Ці уроки проводилися в першому та другому семестрах 2008/ 2009 навчального роках. За такими темами: "Відмінювання іменників", "Орудний відмінок іменників І відміни", "Відмінювання прикметників у множені", "Займенники 1-ї, 2-ї і 3-ї особи однини і множини", "Змінювання дієслів за часами".

Названі уроки передбачені навчальною програмою Міністерства освіти та науки України. Перед початком апробації розроблених уроків ми проаналізували підручники з української мови для російських шкіл: Хорошковська О.Н., Воскресенська Н.О., Свашенко А.О. Українська мова: мова і мовлення, на предмет наявності в них вправ та дидактичних ігр, спрямованих на розширення та активізацію словника учнів 4 класу.

Ми виявили, що у підручнику містяться вправи у текстах, до яких введено нові слова, які очевидно невідомі російськомовним учням. Внизу кожної сторінки під такими вправами подається тлумачення цих слів у перекладі російською мовою.

Наприклад, на сторінки 54 у вправі 116 є слово вежа: прочитати словосполучення, правильно вимовляючи приголосні звуки, позначені звуками ж, ш, ц. Дивився з вежі 1; привітати від душі; ягоди суниці.

Аналізуючи завдання з введенням нових слів ми знаходимо у вправах 70, 72, 76, 85, 102, 104, 119, 166, 180, 189, 204, 208, 216, 266, 273, 310.

У даному підручнику автори впровадили кілька окремих сторінок, які називаються "Сторінка для допитливих", на яких розміщені історичні довідки та етимологія слів, що є незрозумілими чи маловідомими для дітей молодшого шкільного віку. Таких сторінок чотири.

Перед проведенням уроків з української мови ми визначили той набір слів, який необхідно ввести в активний словник учнів дослідного класу за допомогою дидактичних ігор.

Словничок складається з таких слів: адреса; багряний, багатобарвний, багаття, барвінок, безмежне, благав; валіза, вежа, віхола, вогнище, вудка; галас, гардероб, гвинтівка, гектар, гриміти, грім, гумка,гуркіт, ґрунт, ґудзик; двірник, дзиґа, дзьоб, делікатний, дециметр, дивується, дипломат, дисципліна, діжка, дослід, духмяний; електрифікація; єднати; жайворонок; завзятість, запашна, зграя, знайомий, зненацька; кватирка, керівник, китиці, килим, кишеня, кількість, клуня, колосся, котрий, криниця, кузня, кукурудза; лани, лунка; мандрівка, мастак, мить, мізинець, межа, мереживо, мешканці, молодь, муляр; нагорода, нежить, неозорий, ножиці; обачний, обрій, одужав, ожина, охоче, очерет; панує, панчоха, парасолька, пашниця, писанка, повідь, попереду, порожній, проїзний; радо, райдуга, ратиці, революція, реп’ях, рівень, рідкісний, рибалка; силос, скеля, смеркає, снопи, соковитий, солома, соромливий, стежка, стелажі, стовбур, стомитися; табір, табун, терпуг, тиша, турбота; фанера, фермер, формуляр; хисткий, хоробрий, хуртовина, хутко; цвіль; чемність, черга, черговий, чернетка, черевики, черемха, чуйний; шеренга, шимпанзе: щур.

Тож, дидактичні ігри можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і таких, для повнішого і глибшого їх осмислення засвоєння, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі у грі: кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі.

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри - зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий - слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.

8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні бути доступними для учнів.

До вивчення частини мови "Іменник" можна підготувати таблиці за тематичними групами слів: домашні птахи, свійські тварини, рослини, транспорт, посуд, знаряддя праці та інші. До кожного слова, що називає предмет цієї групи (скажімо, вівця, морква), добирати конкретні та образні ознаки, дії, синонімічні ряди, емоційно забарвлені слова, метафоричні вислови, порівняльні звороти, загадки, прислів’я.

Урок на тему "Відмінювання іменників" з використанням дидактичних ігор.

Мета: ознайомити учнів із відмінюванням іменників, назвами відмінків та відмінковими запитаннями; розвивати мислення учнів, вміння спостерігати за мовними явищами, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Обладнання: опорна схема "Іменник", квітки з назвами відмінків і їхніми запитаннями.

Хід уроку

І. Організація класу

Діти приготуйтесь до уроку української мови.

ІІ. Удосконалення каліграфічних навичок

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Повторення про іменник.

(Демонстрація опорної схеми.)

Пригадайте все, що ви знаєте про іменник:

Що означає? Назвою чого є? Які бувають? Як змінюються?

2. Розповідь учителя.

Предмети, що оточують нас, мають різну форму. (демонстрація олівця, крейди, підручника, квітки тощо.)

Слова, як і предмети, також можуть мати різну форму. Це відбувається тоді, коли у слові змінюються тільки закінчення, а значення залишається незмінним.

Наприклад, слово книга має такі різні форми. (Запис на дошці.)

книга

книги

книгу

книгою

у книзі

Форми одного й того ж слова треба відрізняти від інших спільнокореневих слів, які мають іншу будову, інше значення: книжка, книгарня, книжковий.

3. Робота з текстом.

(Запис на дошці.)

Прочитайте. Виправте помилки і виділять закінчення у змінених іменниках.

У роботі не жалій (руки).

Хвала (руки), що пахнуть хлібом.

Майстер на всі (рука).

Працьовитими (руки) весь світ тримається.

Зняття у (руки) не носити.

Скажіть, змінені слова - це форма одного і того ж слова чи це спільнокореневі слова? Доведіть.

ІV. Повідомлення теми та мети та завдань уроку

Отже, ми знаємо, що іменники, пов’язуючись у реченні з іншими словами, змінюють свої закінчення, тобто вживаються в різних формах. Зміна закінчень іменників називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками. Сьогодні ми розпочинаємо вивчати відмінювання іменників.

Ми будемо вчитися змінювати іменники за відмінками, які:

Наче лицарі казкові,

Вірно служать рідній мові:

Так слова єднати вміють,

Що усі їх розуміють.

У Країні Відмінків дуже суворі закони. Потрапити до кожного міста можна тільки тоді, коли правильно поставиш питання до іменника. Отже, починаємо їх вивчати.

V. Первинне сприймання та усвідомлення матеріалу

1. Знайомство з назвами відмінків.

На дошці дві квітки із з ємними пелюстками. Під час читання вірша про відмінки пелюстки знімаються з квіток і розміщуються на вертикальних наборних полотнах. З одного боку назви відмінків, з іншого - запитання.

До іменника в гостину

Завітала вся родина.

Мов пелюстка у барвінку,

Розмістилися відмінки.

Місця вистачило всім,

Бо було їх рівно сім.

Називний питає: хто ти? що ти? А орудний хоче знать: ким? чим?

Хоче він про наслідки роботи У труді орудуй разом з ним.

і про тебе чути лиш похвали. Хоче знать: що здатний ти утнути?

Що тебе, як приклад називали. Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

Родовий доскіпує свого - А місцевий - де? В якому місці?

хоче знати він: кого? чого? Хоче знати - у селі чи в місті?

І про тебе знать, якого роду, Пропадає десь одвічно

що немає роду переводу. Сьомий брат - відмінок кличний.

Все давальний дасть - не жаль йому, Всі гукають: "Брате, брате!"

але хоче знать: кому? чому? Де ж це він? Всі хочуть знати.

Знать про тебе, гожого на вроду, Ось зібралися усі:

що даєш і ти своєму народу? Сім братів, відмінків сім

У знахідного свої потреби: Бережуть, любові гідну,

він - кого? і що? - питає в тебе. Нашу мову з вами рідну.

І кого всі ми за друзів маємо, Д. Білоус

І що друзі роблять нам навзаєм?

Скільки відмінків мають іменники?

Скільки відмінків відповідають на певні питання?

2. Запис відмінків до зошита.

Називний Н. хто? що?

Родовий Р. кого? чого?

Давальний Д. кому? чому?

Знахідний З. кого? що?

Орудний О. ким? чим?

Місцевий М. на кому? на чому?

Кличний К.

3. Робота з таблицею.

Впр.110, с.54-55.

4. Читання правил, наведених на с.54, 55 підручника.

VІ. Закріплення та осмислення нових знань

1. Практична робота.

Спробуйте за зразком відмінювання іменника моряк змінити за відмінками іменник мама.

2. Осмислення назв відмінків.