педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом (стр. 2 из 7)

Образотворча діяльність володіє величезною пізнавальною силою, дозволяючи дітям з недоліками слуху використовувати зоровий аналізатор. На допомогу зоровому аналізатору на заняттях образотворчою діяльністю є можливість привернути і інші підлягаючі зберіганню аналізатори – дотик, рухову чутливість. Зоровий ряд, що сприймається дитиною в процесі образотворчої діяльності, поєднується зі словом. На основі поєднання зорового образу зі словом у дітей з недоліками слуху формуються уявлення про навколишній світ. [6, с.25-26]

Навички і уміння, що складають техніку малювання, аплікації, орігамі, мають руховий характер. А рухи складають основу формування уявлень про форму, величину, простір і т.д.

Для розвитку моторики людини велике значення має дозрівання нервово-м'язового апарату і засвоєння досвіду попередніх поколінь. Освоєння рухів дитиною здійснюється під впливом вихователя. Особливо важливим для розвитку дитини є оволодіння рухами рук. Розвиток рухів руки багато в чому залежить від оволодіння знаряддями й інструментами. Людська рука як робочий орган починає розвиватися рано і поступово удосконалюється в процесі різноманітної діяльності і зокрема образотворчої. [5, с.18-19]

М.М. Кольцова прийшла до висновку, що формування мовних областей кори головного мозку здійснюється під впливом кінестетичних імпульсів від рук, а точніше від пальців. І цей факт повинен використовуватися в роботі з дітьми з порушеннями слуху.

Особливості образотворчої діяльності полягають в тому, що для її здійснення важливий не тільки розвиток руки, а сумісний розвиток руки і ока. Зоровий контроль за рухом необхідний на всіх етапах створення зображення. І на заняттях з образотворчої діяльності у дітей з порушеннями слуху необхідно розвивати координацію ока і руки, оскільки і те, й інше бере участь у дітей з порушеннями слуху в процесі мовної діяльності.

Діти, готуючись до свята, роблять подарунки батькам (листівки мамі до 8 березня), беруть участь в процесі оформлення залу (сніжинки, прикраси для ялинки до Нового Року, листя до свята осені і т.п.), використовуючи для цього аплікацію, орігамі і малювання. Дуже важливо, щоб дитина розуміла, що своєю працею вона бере участь у загальній справі. Дітям цікаво спостерігати, як їх стараннями звичний зал перетворюється то на казковий засніжений ліс, то на весняну зелену поляну, то на осінній парк.

Основну частину костюмів, необхідних для виступу на святі, готують батьки дітей і педагогічний колектив дитячого садку, а невеликі доповнення до костюмів і необхідні аксесуари діти можуть зробити самі.

Спілкування, як особливий вид діяльності, активно використовується як в процесі підготовки, так і безпосередньо при проведенні свята. Воно відбувається між дітьми і педагогом, батьками, персонажами дії і, звичайно ж, між самими дітьми.

Для нас представляє інтерес точка зору психологів (А.В. Петровського, А.В. Брушлінського, В.П. Зінченка та ін.) на спілкування як на багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності.

Спілкування включає обмін інформацією між учасниками спільної діяльності, який може бути охарактеризований як комунікативна сторона спілкування. Спілкуючись, люди звертаються до мови як до одного з найважливіших засобів спілкування. І сурдопедагогу необхідно уловити початок цього спілкування, щоб якби ненавмисно, непомітно підвести дітей до використання саме усної мови як засобу міжособового спілкування.

Друга сторона спілкування – взаємодія тих, що спілкуються – обмін в процесі мови не тільки словами, але й діями, вчинками.

Нарешті, третя сторона спілкування припускає сприйняття тими, хто звертається один до одного. Дуже важливо, наприклад, чи сприймає один з партнерів по спілкуванню іншого як такого, що заслуговує довіри, розумної, тямущої, підготовленої людини або ж наперед припускає, що той нічого не зрозуміє і ні в чому, повідомленому йому, не розбереться. І дуже важливе завдання для педагогів і вихователів – створити в колективі теплу, доброзичливу обстановку, навчити дітей терпимості, налагодити їх спілкування "на рівних", так, щоб не було скривджених і обділених, щоб яскрава, весела, добра подія в житті дитини – свято – не обернулося для нього психічною травмою, щоб в його пам'яті на довгі роки залишилися тільки хороші, світлі спогади, а не гірка образа.

Таким чином, в єдиному процесі спілкування можна умовно виділити три сторони: передача інформації, взаємодія і взаємосприйняття. Знання закономірностей спілкування і розвиток навичок і здібностей спілкування особливо важливі для педагога, професійне завдання якого може бути успішно вирішене тільки в тому випадку, якщо йому вдасться продуктивно включити дітей в спільну діяльність, налагодити взаєморозуміння і взаємодію.

Отже, в процесі підготовки і проведення свята використовуються різноманітні види діяльності (музична, мовна, образотворча діяльність і спілкування). Використання різноманітної діяльності не тільки визначає зміст свята, але і вирішує ряд специфічних завдань: розвиває слухове сприйняття, вимову, голос, розширює активний словник дитини, розвиває крупну і дрібну моторику, розширює уявлення дітей про навколишній світ, сприяє формуванню навичок спілкування.

1.2 Класифікація свят

У школах для дітей з порушеннями слуху традиційно проводяться наступні свята:

Свято осені. Проводиться зазвичай в жовтні місяці. Це свято прощання з літом. Зал прикрашений жовтим листям, зображеннями овочів і фруктів. Оскільки це свято є першим в навчальному році і діти на заняттях в основному займалися повторенням матеріалу, пройденого минулого року, основу свята складають видовища і ігри.

Новий Рік. Дітей традиційно вітає Дід Мороз з Снігуронькою. Діти водять хоровод навколо ялинки. Зал прикрашений різнокольоровими гірляндами, виблискуючими ліхтариками, іграшками й сніжинками. Діти показують Дідові Морозу свої танці, пісні, читають вірші. Новий Рік – найвеселіше свято для всіх. Тому воно зазвичай буває найяскравішим, таким, що саме запам'ятовується. Педагоги придумують безліч ігор, сюрпризних моментів. Дітей приходять привітати з Новим Роком найрізноманітніші казкові герої. У завершенні свята Дід Мороз дарує дітям подарунки.

Восьме Березня. Діти вітають своїх мам, бабусь, вчителів і вихователів зі святом. На заняттях з образотворчого мистецтва діти готують подарунки для мам. Хлопчикам пояснюється, що це свято всіх жінок, і дівчаток теж треба поздоровляти цього дня. Потрібно бути ввічливими і уважними до них.

Ці свята можна умовно розділити на два типи:

Табл. 1

Табл. 2 Основні цілі свят

Тип	Назва	Цілі
КАЛЕНДАРНІ	Восьме Березня	Виховання почуття поваги і вдячності до жінки
	Новий Рік	Формування ставлення до свята як прекрасної радісної події; розвиток емоційної сфери дітей
ТЕМАТИЧНІ	Свято Осені	Виховання вміння бачити прекрасне в природі

Слід зазначити, що глибокі зміни, що охопили нашу країну й суспільство в останні десятиліття, корінним чином змінили соціальну спрямованість навчання. На жаль, з дитячого садку пішли такі поняття як патріотизм, любов до Батьківщини. І разом з цим перестали наголошуватися всі радянські свята. Серед них опинився й День Перемоги. Але в той же час в школах з'являються й нові свята.

1.3 Вплив свят на формування і розвиток психічних процесів дітей з порушеннями слуху

Молодший шкільний вік – час формування і активного розвитку всіх без виключення психічних процесів. Свята, як частина навчально-виховної роботи, як частина дитинства, грають важливу роль у розвитку цих процесів. Найбільший вплив вони мають на розвиток уваги і пам'яті.

Увага розглядається психологією як спрямованість і зосередженість свідомості, що припускають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової активності індивіда. [16, с.231]

За характером походження і за способами здійснення виділяють два основні види уваги: довільну й мимовільну. Мимовільна увага виникає і підтримується незалежно від свідомих намірів людини. Увагу викликає все незвичайне. Найрізноманітніші подразники, що володіють фактично однією тільки загальною властивістю – новизною, привертають увагу тому, що реакція на них не ослаблена в результаті звички. А свято для дитини – це завжди маса нових, яскравих вражень. На святі часто використовуються сюрпризні моменти, міняються дійові особистості і види діяльності. Таким чином, можна говорити про постійне використання на нім мимовільної уваги дітей.

Довільна увага – це зосередження, свідомо направлене й регульоване. Воно виникає, якщо в діяльності людина ставить перед собою певне завдання і свідомо виконує програму дій. Необхідність вольових зусиль для організації уваги яскраво виявляється при входженні в роботу, при виникненні в ній ускладнень, ослабленні пізнавального інтересу, а також за наявності перешкод (нових, сильних або емоційно значущих подразників).

В процесі підготовки свята сурдопедагог пояснює дітям важливість майбутнього заходу, тематику свята, розповідає, що на нім буде і що треба буде зробити дітям. Таким чином, перед дітьми ставиться завдання, яке вони за допомогою педагогів і виконують. Так запускається механізм і відбувається тренування довільної уваги.

Крім довільної і мимовільної уваги, може бути виділений ще один особливий її вид – післядовільна увага. Якщо в цілеспрямованій діяльності для особистості цікавими і значущими стають зміст і сам процес діяльності, а не тільки його результат, як при довільному зосередженні, то є підстава говорити про післядовільну увагу. Діяльність так захоплює в цьому випадку дитину, що від неї не вимагається помітних вольових зусиль для підтримки уваги.