ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ
1.1 Діяльність в контексті свята
1.2 Класифікація свят
1.3 Вплив свят на формування і розвиток психічних процесів дітей з порушеннями слуху
РОЗДІЛ ІІ. ПІДГОТОВКА І ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТА В ШКОЛІ ДЛЯ ДІТЕЙ З НЕДОЛІКАМИ СЛУХУ
2.1 Етапи роботи
2.2 Особливості підготовки свята
2.3 Особливості проведення свят в школі для дітей з порушеннями слуху
РОЗДІЛ ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ РОБОТИ ДИТЯЧИХ САДКІВ ПО ПІДГОТОВЦІ І ОРГАНІЗАЦІЇ СВЯТ
3.1 Аналіз організації свят в Лебединській спеціалізованій школі для дітей з недоліками слуху
3.2 Методичні рекомендації.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Дитяче свято – важлива частина життя дитини, це радісна подія, яка дозволяє розслабитися, забутися, а інколи і просто відпочити від буднів. І вже майже афоризмом сталі слова: "Без свят не буває дитинства!" Свята духовно збагачують дитину, розширюють її знання про навколишній світ, допомагають відновлювати старі добрі традиції, об'єднують і спонукають до творчості. Займаючись його підготовкою, педагоги, вихователі, батьки повинні в першу чергу орієнтуватися на інтереси кожної конкретної дитини й групи дітей, для яких готується це свято. І головний критерій підбору матеріалу тут – видовище, яскравість і веселість. Але це в масовій школі. А в школі для дітей з порушеннями слуху – це не тільки розважальний захід, але й важка підготовча робота й відмінна ситуація для розвитку й навчання дітей з порушеним слухом. Свято використовується для підбиття підсумків навчання, є зручною ситуацією для повторення пройденого за останній час матеріалу. Свято розвиває дітей, готує їх до творчої, продуктивної діяльності, допомагає вирішувати багато специфічних задач виховання і навчання дітей з порушеннями слуху.
Об'єкт нашого дослідження – виховання дітей з недоліками слуху.
Предмет – процес підготовки і організації свят в школі для дітей з недоліками слуху.
Мета – узагальнити педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом, виявивши характерні особливості даного виду роботи.
Мета визначила наступні завдання:
· Проаналізувати наявну літературу з проблеми;
· Проаналізувати досвід роботи з підготовки і проведення свят (Лебединська спеціалізована школа для дітей з недоліками слуху);
· Виявити значення свят для розвитку дітей з недоліками слуху;
· Виявити особливості процесу підготовки і проведення свят.
Передбачається використовувати наступні методи дослідження:
· Аналіз літератури з проблеми;
· Спостереження за процесом проведення свята;
· Бесіди з педагогами;
· Вивчення і аналіз матеріалів Лебединської спеціалізованої школи для дітей з недоліками слуху.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ
1.1 Діяльність в контексті свята
свято спеціалізована школа порушений слух
Враження дитинства часто залишаються в пам'яті на все життя. Їх яскравість і багатство можуть зігріти і прикрасити душу людини на довгі роки. У загальний ланцюг радісних настроїв, незабутніх емоцій дитинства свої особливі відчуття і переживання вносять свята. Свята – це радість спілкування, радість творчості та співтворчості, радість самовираження, радість розкріпачення і взаємозбагачення.
У зв'язку з тим, що для повноцінного всестороннього розвитку дітей з порушеннями слуху, необхідно використовувати для розвитку їх мови, мислення, координації всі можливі ситуації, свято в даному випадку повинне мати не тільки розважальні, але і розвиваючі навчальні функції.
Головне завдання педагогів, використовуючи інтерес дітей, їх захопленість, синтезувати в даному виді діяльності і естетичне, і етичне виховання, уміння бачити і розуміти прекрасне, а також всі ті уміння і навички, які діти опанували за весь період навчання.
Свято – це прекрасна ситуація для активізації мови, її комунікативної функції. Свято – це мовне середовище, яке так необхідне дітям з порушеннями слуху. Свято розкриває багатющі можливості всестороннього розвитку дитини з порушеннями слуху.
У будь-якому святі присутні різноманітні види мистецтва: література, музика, живопис, театр, пантоміма. Таким чином, свято є синтезом практично всіх видів мистецтв. А широке використання їх засобів в роботі з дітьми з пониженим слухом дозволяє розширити кругозір, сформувати погляди і норми поведінки дитини, розвинути її творчі здібності. У різноманітних видах діяльності виявляються схильності, формуються певні уміння і навички. На святі діти не тільки говорять, але танцюють, співають, малюють. Діти вчаться підпорядковувати свої рухи відповідно до ритму музики, розрізняти музичні темпи, відображати їх в рухах, іграх, супроводжуючи мовою.
У будь-якому святі присутні різноманітні види діяльності – це і музична, і мовна, і образотворча. Також слід виділити особливий вид діяльності – спілкування.
Психологія визначає діяльність як внутрішню (психічну) і зовнішню (фізичну) активність людини, регульовану усвідомлюваною метою. [16, с.99]
Для нашого дослідження є важливим визначення діяльності таких психологів, як Бєлов М.Я., Виготський Л.С., Гальперін П.Я., Леонтьєв А.Н., які розуміють під діяльністю систему взаємодій суб'єкта з світом, в процесі яких відбувається виникнення і втілення в об'єкті психологічного образу і реалізація опосередкованих ним відносин суб'єкта в наочній діяльності.
У психології, філософії, педагогіці представлені різні класифікації видів діяльності. Найбільш поширеною є наступна класифікація:
· Репродуктивна діяльність, яка спрямована на отримання вже відомого результату відомими засобами;
· Продуктивна (творча) діяльність, яка спрямована на вироблення нових цілей і відповідних до них засобів або досягнення відомої мети за допомогою нових засобів.
Аналіз даної класифікації дозволяє говорити, що діяльність – це активна форма відношення до об'єкту. [8, с.8]
Творча діяльність – це діяльність людини, в ході якої вона створює щось нове. Не важливо, чи буде це якою-небудь річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або відчуття. У педагогіці творча діяльність визначається як об'єктивний чинник розвитку особистості дитини. Професійне призначення педагога полягає в тому, щоб організувати процес формування особистості, тобто організувати життя дитини як постійне сходження до культури, взаємодія з світом на рівні сучасних досягнень культури, щоб в ході такої взаємодії протікав максимальний розвиток особистості і на рівні даного розвитку він входив в соціальне життя.
Провідним видом діяльності у дітей з порушеннями слуху є діяльність репродуктивна, оскільки провідний вид мислення – наочно-дієвий, наочно-образне мислення тільки формується, а словесно-логічне на даному етапі розвитку практично відсутнє. Діти з порушеннями слуху всі дії виконують "за шаблоном", їх мислення дуже конкретизоване, і як наслідок цього говорити про творчу діяльність ще рано. На даному етапі формуються передумови для розвитку творчої діяльності в подальшому.
Основою будь-якого свята є музична діяльність. У масовій школі вона складається з пісень і танців. Розучування і виконання пісень в школі для дітей з порушеннями слуху – дуже складна і копітка робота. І найважче в ній, напевно, – практична відсутність видимих результатів: у дітей з великим ступенем втрати слуху, як правило, відсутнє злиття мови, словесний і логічний наголос, а також інтонація. Але все-таки спів представляється нам важливим елементом навчання мови дітей з порушеним слухом, оскільки він надає велику допомогу в процесі розвитку слухового сприйняття, розвитку голосу і вимови.
На святах в масовій школі в музичній діяльності переважають, як правило, пісні, а в школі для дітей з порушеннями слуху пісні, навпаки, зустрічаються вкрай рідко. І провідними в даному виді діяльності тут стають танці.
В процесі постановки танцю проводиться велика робота по розвитку слухового сприйняття. Дітей необхідно навчити розрізняти музичні такти і ритм музики, необхідно так само розучити рухи танцю, що у свою чергу впливає на розвиток крупної моторики, координації і м'язової пам'яті. Також танець дозволяє дітям з порушеннями слуху через набір певних рухів відчути характер і ритм музики.
Не останню роль в святі, як в масовій, так і в школі для дітей з порушеннями слуху грає мовна діяльність, яка, в основному, зводиться до розучування віршів. Основна відмінність даного виду діяльності в школах для дітей з порушеннями слуху від масових полягає в ретельнішому відборі мовного матеріалу відповідно до стану мови і можливостей кожної конкретної дитини, а також в підготовчій роботі, що передбачає повне і всестороннє вивчення тексту, що дозволяє не тільки завчити і відтворити слова в певній послідовності, але і зрозуміти внутрішній зміст вірша, його сенс, а також оволодіти всіма словами твору і максимально використовувати їх в активному словнику.
Оскільки для дітей з пониженим слухом, у зв'язку з обмеженим об'ємом словника, порушеннями голосу і вимови, читання віршів представляє особливі труднощі, то даний вид діяльності недостатньо широко використовується на святах. На нашу думку, читання віршів та інша мовна діяльність на святі не тільки бажана і можлива, але й необхідна, оскільки це створює можливості для розвитку мови, створює таке необхідне для дітей з пониженим слухом мовне середовище; дитина, поставлена в умови публічного виступу, відчуває свою відповідальність: вона повинна говорити, говорити так, щоб його зрозуміли. Дітям подобається виступати, показувати те, що вони вміють. Свято є хорошою ситуацією для активізації мови.
Велику роль в процесі підготовки свята грає образотворча діяльність, в процесі якої розвивається зорова пам'ять, дрібна моторика, увага і акуратність.