Українські селяни знали й деякі основи геометрії. Зокрема, вони мали уявлення про просту й ламану лінії, про властивості рівнобіжних ліній тощо. При будівництві хат та виготовленні бондарських виробів використовували властивості діагоналей прямокутника (щоб побудувати стіни під прямим кутом), обчислювали відношення довжини кола до діаметра (за останній приймали третину довжини кола). Бондарі та теслярі вміли користуватися циркулем. Розписуючи хати, побутові вироби, селяни послуговувалися різними геометричними фігурами. Українцям були відомі оригінальні прийоми визначення відстані до недоступного предмета, виміру площі земельних ділянок різноманітних форм. Знали й основи механіки, які використовували при будівництві хат, вітряків, культових споруд.
Схиляєшся перед мудрістю простого народу, який знаходив доступні засоби для морального та інтелектуального розвитку дитини. Вражає цілісність та цілеспрямованість цієї педагогіки. Звернімося хоча б до художнього слова – починаючи від колискових пісень до народних казок. Колискові, загадки, приказки, прислів'я, пісеньки, дражнилки, мирилки, лічилки – в словах-перлинках закодовано розум, мораль, етику, інакше кажучи – модель буття людини.
Крім узагальнених понять, кожна з цих форм дає дитині конкретну інформацію різної спрямованості – про природу, математику, людські стосунки. Питання математичного розвитку дітей дошкільного віку своїм корінням сягають у класичну педагогіку. Особливе місце серед джерел розвитку методики займає усна народна творчість. Різні лічилки, прислів'я, приказки, загадки, потішки завжди були хорошим матеріалом у навчанні дітей лічби, допомагали сформувати у дитини поняття про число, форму, розмір, час і простір. Наприклад: «Сорока-білобока Кашу варила, Діток годувала. І цьому дала, І цьому дала, І цьому дала, А цьому не дала: Ти води не носив, Дров не рубав, Каші не варив, Нема тобі нічого!»
Народ створив безліч жартівливих задач, загадок, прислів'їв, в яких використано математичні поняття. Вони перейняті добрим гумором, у них виявляється розум, кмітливість, спостережливість українського народу, відбито його будні та свята.
Читаючи малюкові казки, загадуючи загадки, треба звертати його увагу на математичний зміст, що може бути яскраво виражений або дещо прихований у цих творах. Якщо поставити собі за мету зробити цікаві «математичні» добірки малих фольклорних форм, то можна побачити, які вони універсальні у використанні, – їх можна розігрувати за допомогою персонажів настільного театру чи власними силами, за їхніми мотивами можна малювати, ліпити тощо.
Звичайно, щоб зібрати літературний матеріал, відповідно оформити його, потрібен час. Але ця копітка робота обов'язково буде винагороджено дитячою зацікавленістю, радістю пізнання та щастям спілкування.
Треба добирати літературний матеріал до кожного з розділів, на які умовно поділяють зміст ознайомлення з математичними поняттями: кількість і лічба; величина; геометричні фігури; орієнтування в часі та просторі.
Краще почати з колискової. Щаслива та людина, яка змалку чула над своєю головою мамину пісню. Порадіймо мудрості матері, яка співає колискових своїй дитині. Колискова пісня – оберіг від усякої напасті, зла й страху, то – прилучення до рідного, родинного, святого. Посіявши в душу дитини ніжність, щирість, теплоту колискової пісні, ми тим самим закладаємо морально-етичний код, животворну модель існування прийдешніх поколінь. Малеча охоче слухає колискові, а старші дошкільнята залюбки співають їх своїм лялькам. Набуте в дитинстві лишається скарбом на довгі роки. Ось так і не переривається ниточка духовного зв'язку між поколіннями. А погляньмо на колискові ще й з математичної точки зору. Здебільшого в них згадується про число, кількісну та порядкову лічбу. Показавши дітям число в такому ракурсі, ми збагатимо та розширимо їхні знання про можливості застосування числа.
«А-а-а, котки два – Шарі, бурі обидва. Один пішов по миші, Другий Юру колише. Що ж ви, котки, зробили, Що ви Юрочку збудили!».
Можна запитати дитину: «Скільки було котиків? Скільки котиків пішло на полювання? Скільки котиків залишилося? Як ти думаєш, чому вони збудили Юру?». Можна запропонувати дитину намалювати котиків або зробити аплікацію з геометричних фігур. Запитати, якого, на думку дитини, кольору котики – «шарі-бурі обидва». Якщо вони однакові на колір, то чим можуть відрізнятися (за розміром)? Запропонуйте дібрати ще слова, які б позначали цю кількість: два, обидва, двоє, пара, двійко, удвох.
Або така колисаночка: «Ой ну, люлі, люлі, прилинули гулі, та й сіли на люлі. Стали думати-гадати, чим дитину дарувати. Дали їй три квіточки: одну квітку – сонливую, другу квітку – дрімливую, а третюю – щасливую».
Скільки голубів прилетіло до колисочки? Котрий голуб приніс сонливую квітку? Скільки квіток було в кожного голуба? Котрий голуб подарував дрімливу квітку? Скільки всього квіток принесли голуби? Котрий голуб дав щасливу квітку? Треба звернути увагу дитини на те, як узгоджуються числівники та іменники – один голуб, три голуби, одна квітка, три квітки. Та намалювати сюжет колискової разом з дитиною.
Можна запропонувати зробити аплікацію або виготовте разом настільний театр (старші дошкільнята можуть виготовити його в стилі орігамі). Довірте дитині обирати кольори самостійно. Так можна дізнатися, як вона розуміє зазначені в колисанці поняття – сонливий, дрімливий, щасливий. Можливо, разом пошукати аналоги таких квіток у природі. Сонливими та дрімливими можуть бути сон-трава, кульбаба; щасливими – лісові дзвіночки, чорнобривці.
Математичне обігрування колисанок цікаве для всіх. Адже давно доведено, що існує тісна залежність між інформаційною забезпеченістю малюка (сенсорною та словесною), активністю моторики та рівнем розвитку інтелекту. Цікавинки математичного характеру можна знайти і в примовках, мирилках, дражнилках, прозивалках, скоромовках, пісеньках.
«Гайку, гайку, дай гриба й бабку, Сироїжку з добру діжку, Красноголовця
з доброго молодця».
«Гайку, гайочку, дай гриба й бабочку, Сироїжку з діжку, Хрящика
з ящика, Красноголовця з хлопця».
Ці примовки можна використати для закріплення кількісної та порядкової лічби, а також для розширення знань про склад числа з одиниць.
Великий етичний потенціал закладено у мирилках! Мирилки, виконуючи свою основну функцію – навчити дітей виходити з конфліктних ситуацій мирним шляхом – ще й допомагають розширити діапазон математичних знань, учать зіставляти, порівнювати.
«Дві подруженьки зажурилися, Дві подруженьки посварилися. Тобі яблучко, мені грушечка – Не сварімося, моя душечка. Тобі яблучко, мені зернятко – Не сварімося, моє серденько».
«Равлику-Павлику, вистав ніжки та ріжки, Тобі два – мені два, поділимся обидва».
Оперуючи з натуральним рядом чисел при визначенні понять багато, мало, можна використовувати прозивалки. Вони просякнуті добрим гумором, який легко сприймається дітьми. «А в нашого Омелька Сімейка маленька: Сім пішло, сім поїхало, Сім вдома лишилося». «А в нашого Нестірка Дітей шестірка: Ти та я, та нас двоє, Та ми з тобою, Та ще ті чотири, Що отам горох молотили, Та ті п'ять, Що в соломі сплять. Та оце й усі, Та ще дванадцять у вівсі».
Діти охоче відгадують загадки. Ця усна поетична форма концентрує в собі матеріал, який потребує міркування, абстрагування, спостережливості, кмітливості, образного мислення. Народна дидактика пропонує безліч загадок математичного змісту. Майже до кожного числа натурального ряду можна дібрати загадку. Що то за звірі, що мають чотири роги і пір'я. (Подушка).
Чотири чотирки, дві розтопирки, а сьомий вертун. (Корова).
«П'ятеро хлоп'яток розійшлися у п'ять хаток і в кожного своя». (Пальці і рукавички). «П'ять братів поруч живуть, у кожного своє ім'я». (Пальці) «Десятеро хлоп'ят пішли в хижки спати». (Руки та рукавички). «Дерев'яне полінце шість дірочок має, весело співає». (Сопілка). «Має сім шкір, витискає сльози всім». (Цибуля)
Можна звернути увагу на загадки такого змісту: «Чотири чотирки, дві розтопирки, а сьомий вертун». Запитати дитину, звідки раптом з'являється число 7. Якщо дитина не може здогадатися, що нове число з'явилося внаслідок арифметичної дії додавання, зверніться до малюнка і полічіть разом з дитиною.
«У народній математиці багато задач – жартів, задач – загадок. Їх використання підвищує інтерес до математики, дає змогу внести елементи змагання, створити добрий настрій».
«Йшло два батьки й два сини і знайшли три апельсини, а як розділилися, то попало по одному. Як вони зуміли поділитися?» (Апельсини знайшли дід, син та онук). «На дубі три гілки, на кожній гілці по шість яблук. Скільки всього яблук?» (Яблука на дубі не ростуть). «Горіло сім свічок, дві з них згасли. Скільки свічок лишилося?» (Сім)
На основі таких народних задач можна створити літературні твори для дітей з математичним змістом, наприклад «Біля двору – дві Федори, Біля ґанку – дві Тетянки, Біля річки – дві Марічки, А на лузі дві Ганнусі, Тих дівчаток, ой багато, Порахуйте їх, малята».
2.2 Результати експериментального дослідження
Проілюструємо, як з допомогою ігрового персонажа можна цікаво використати у навчанні дошкільнят елементи народної математики.
Програмний зміст: познайомити дітей з народною міркою вимірювання довжини предметів – аршином; закріпити знання про народну міру вимірювання сипких речовин – пучкою. Закріпити кількісну та порядкову лічбу методом пальцевої лічби (обчислення на пальцях). Закріпити знання про національні страви (борщ, вареники, узвар) та сучасні страви – бутерброди, бутерброди – канапе. Поповнювати знання дітей про вплив харчування на здоров'я людини. Формувати математичні уявлення, використовуючи усну народну творчість (прислів'я, мирилки тощо). Виховувати інтерес і повагу до народної мудрості.