Смекни!
smekni.com

Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Оператор ПК" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Концентратори" (стр. 1 из 3)

КУРСОВА РОБОТА

З МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

на тему:

«Дидактичний проект підготовки робітника за фахом

«Оператор ПК»

з поглибленою розробкою технологій навчання по темі:

«Концентратори»


ВСТУП

Концентратор або хаб (жарг. від англ. Hub - центр діяльності) - мережевий пристрій, призначений для об'єднання кількох пристроїв Ethernet в спільний сегмент мережі. Пристрої підключаються за допомогою витої пари, коаксіального кабелю чи оптоволокна. Термін концентратор (хаб) застосуємо також до інших технологій передачі даних: USB, FireWire і др.

В даний час хаби майже не випускаються - їм на зміну прийшли мережеві комутатори (свитчи), що виділяють кожне підключений пристрій в окремий сегмент.В даний час одним із стандартних компонентів мереж стає концентратор. А в мережах з топологією «зірка» він служить центральним вузлом. Серед концентраторів виділяються активні (active) і пасивні (passive).

Активні концентратори. Активні концентратори регенерують і передають сигнали так само, як це роблять репітери. Іноді їх називають багатопортовими репітерами - вони зазвичай мають від 8 до 12 портів для підключення комп'ютерів.Пасивні концентратори. Деякі типи концентраторів є пасивними, наприклад монтажні панелі або комутуючі блоки. Вони просто пропускають через себе сигнал як вузли комутації, не посилюючи і не відновлюючи його. Пасивні концентратори не треба підключати до джерела живня.

1.1 План конспекту по темі «Концентратори»:

1 Призначення концентраторів

2 OSI

2.1 Концентратори початкового рівня

2.2 Концентратори середнього класу

2.3 SNMP-керовані концентратори

2.4 BNC-концентратори

3. 10/100Hub-и

4. Зв'язковий біт

5. Забезпечення секретності

1. Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання

Цілі вивчення теми - один з визначальних компонентів педагогічної системи. Вони залежать від соціального замовлення - вимог суспільства до освіти громадян. Проте при побудові педагогічної системи цілі конкретизуються на основі психолого-дидактичних знань.

У історії дидактичних учень є два погляди на цілі навчання. Перший стверджує, що метою є розвиток мислення, пам'яті і інших здібностей особи. Це отримало назву "Формальна освіта". Згідно другому, метою навчання є засвоєння основ наук, формування конкретних, потрібних в житті знань. Це мало назву " матеріальна освіта".

Сучасна дидактика вважає, що розвиток особистості не відбувається без освоєння знань. Тому цілі вивчення теми конкретизуються в наступних завданнях:

- забезпечення необхідного рівня засвоєння систематизованих знань про природу, суспільство, техніку, культуру, які зумовлять адаптацію учнів до подальшого навчання і життя;

- розвиток інтересів, здібностей, мислення, уваги, уяви, пам'яті, відчуттів, волі, пізнавальних і практичних умінь; завдання є чи не основним, оскільки розвинене мислення і інші здібності дозволяють випускникові поповнювати знання і удосконалювати себе;

- формування світогляду, етичних, естетичних і інших цінностей і якостей;

- формування здібностей до самоосвіти, потреби і умінь в самонавчанні, у використанні інформації і інформаційних технологій; це завдання важливе в умовах безперервної освіти, оскільки в сучасну епоху швидко застарівають знання і є необхідність в умінні і готовності постійно вчитися самостійно;

- формування знань про основи виробництва і організації праці в промисловості і управлінні, розвиток умінь користуватися технічними пристроями, зокрема електронними.

Типи навчання

Програмоване навчання – це кероване засвоєння учбового матеріалу, яке здійснюється за спеціально складеною покроковою повчальною програмою і реалізується за допомогою повчальних пристроїв або програмованих підручників. Програмований учбовий матеріал є серією порівняно невеликих порцій учбової інформації (кадрів, файлів, кроків), що подаються в певній логічній послідовності.

Модульне навчання. Модуль – це цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані учбовий зміст і технологія оволодіння ним. Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному навчанню, інтегруючи в собі все те прогресивне, що накопичене в педагогічній теорії і практиці. Найбільш повно основи модульного навчання розроблено і викладено П.Ю.Цявічене. Суть модульного навчання полягає в тому, що учень повністю самостійно (або з певною часткою допомоги) досягає конкретних цілей учення в процесі роботи з модулем. Педагог розробляє програму, яка складається з комплексу модулів і дидактичних завдань, що послідовно ускладнюються, забезпечуючи при цьому вхідний і проміжний контроль, що дозволяє учневі разом з вчителем здійснювати управління ученням. Зміст навчання представляється в закінчених самостійних комплексах (інформаційних блоках, засвоєння яких здійснюється відповідно до мети). Дидактична мета формулюється для навчаного і містить в собі не тільки вказівку не об'єм знання, але і на рівень його засвоєння. Модулі дозволяють перевести навчання на суб’єкт-суб’єктну основу, індивідуалізувати роботу з окремими учнями, дозувати індивідуальну допомогу, змінити форми спілкування вчителя і учня.

Проблемне навчання– це навчання, при якому учню знання не повідомляються в готовому вигляді, а отримуються тільки в процесі вирішення проблемних ситуацій.

Проблемна ситуація – це початковий момент розумового процесу учнів, усвідомлене утруднення, шляхи подолання якого необхідно знайти. Проблемне завдання (пізнавальне, пошукове завдання) – це завдання, спосіб виконання і результат якого учнем заздалегідь не відомі, але рівень їх підготовки дозволяє самостійно знайти спосіб його виконання і отримати відповідь.

1.2 Конспект лекцій по темі «Концентратори»

Hub чи концентратор - багатопортовий повторювач мережі з автосигментацією. Всі порти концентратора рівноправні. Отримавши сигнал від однієї з підключених до нього станцій, концентратор транслює його на усі свої активні порти. При цьому, якщо на якому-небудь з портів виявлена несправність, то цей порт автоматично відключається (сегментується), а після її усунення знову робиться активним. Обробка колізій і поточний контроль за станом каналів зв'язку зазвичай здійснюється самим концентратором. Концентратори можна використовувати як автономні пристрої або сполучати один з одним, збільшуючи тим самим розмір мережі і створюючи більш складні топології. Крім того, можливо їхнє з'єднання магістральним кабелем у шинну топологію. Автосегментація необідна для підвищення надійності мережі. Адже Hub, що змушує на практиці застосовувати зіркоподібну кабельну топологію, знаходиться в рамках стандарту IEEE 802.3 і тим самим зобов'язаний забезпечувати з'єднання типу моноканалу.

Призначення концентраторів - об'єднання окремих робочих місць в робочу групу в складі локальної мережі. Для робочої групи характерні такі ознаки: певна територіальна зосередженість; колектив користувачів робочої групи вирішує подібні задачі, використовує однотипне програмне забезпечення і загальні інформаційні бази; в межах робочої групи існують загальні вимоги щодо забезпечення безпеки і надійності, відбувається однаковий вплив зовнішніх джерел збурювань (кліматичних, електромагнітних і т.п.); спільно використовуються високопродуктивні периферійні пристрої; зазвичай містять свої локальні сервера, нерідко територіально розташовані на території робочої групи.

OSI. Концентратори працюють на фізичному рівні (Рівень 1 базової еталонної моделі OSI). Тому вони не чутливі до протоколів верхніх рівнів. Результатом цього є можливість спільного використання різних операційних систем (Novell NetWare, SCO UNIX, EtherTalk, LAN Manager і ін, сумісні з мережами Ethernet чи IEEE 802.3). Є, правда, певне 'тиск' на господаря мережі при використанні програм керування мережею: керуючі програми, як правило, використовують для зв'язку з SNMP устаткуванням протокол IP. Тому в частині керування мережею приходиться використовувати тільки цей протоколи і відповідно операційні оболонки на станціях керування мережею. Але це не дуже серйозний тиск, бо протокол IP є, напевно, самим популярним.

Усі концентратори мають такими характерними експлуатаційними ознаками:

• оснащені світлодіодними індикаторами, що вказують стан портів (Port Status), наявність колізій (Collisions), активність каналу передачі (Activity), наявність несправності (Fault) і наявність харчування (Power), що забезпечує швидкий контроль стану всього концентратора і діагностику несправностей;

• при включенні електроживлення виконують процедуру самотестування, а в процесі роботи - функцію самодіагностики;

• мають стандартний розмір по ширині - 19'';

• забезпечують автосигментацію портів для ізоляції несправних портів і поліпшення збереження мережі (network integrity);

• виявляють помилку полярності при використанні кабелю на крученій парі й автоматично переключають полярність для усунення помилки монтажу;

• підтримують конфігурації з застосуванням декількох концентраторів, з'єднаних один з одним або за допомогою спеціальних кабелів і stack-портів, або тонкої коаксіальної магістралі, включеної між портами BNC, або за допомогою оптоволоконного чи товстого коаксіального кабелю підключеного через відповідні трансивери до порту AUI, або за допомогою UTP кабелів, підключених між портами концентраторів;

• підтримують мовний зв'язок і передачу даних через один і той же кабельний джгут;

• прозорі для програмних засобів мережної операційної системи;

• можуть бути змонтовані і введені в дію протягом кількох хвилин.

Концентратори початкового рівня - 8-ми, 5-ти, рідше 12 ... 16-ти портові концентратори. Часто мають додатковий BNC, рідше AUI порт. Не забезпечує можливості керування ні через консольний порт (у виді його відсутності), ні по мережі (через відсутність SNMP модуля). Є простим і дешевим рішенням для організації робочої групи невеликого розміру.