- вміння робити висновки про істинність або хибність думки, тези [31, 24-30].
Проект Державного освітнього стандарту з іноземної мови [1, 11] (загальна середня освіта) передбачає оволодіння такими типами монологу:
1) коротке повідомлення;
2) розповідь;
3) опис;
4) розмірковування/ переконання.
1. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-повідомлення передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
- Повідомити фактичну інформацію (Хто? Що робить? Який/ яка/ яке/ які? Навіщо?), поєднуючи речення в логічній послідовності.
2. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-розповіді передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
- Розповісти про себе (свого друга, школу, місто/ село тощо);
- Висловити при цьому свою думку, свою оцінку.
3. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-опису передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
- Описувати природу, місто/ село, зовнішність, використовуючи слова і словосполучення, що означають якості (добрий/ злий, довгий/ короткий, високий/ низький і т. д.)
4. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-міркування/ переконання передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
- Переконати співрозмовника у чомусь;
- Навести докази “за” чи “проти” певної дії/фактів;
- Спонукати співрозмовника до певних дій.
Функціонально-смислові типи монологічних висловлювань рідко зустрічаються в чистому вигляді. В описі, наприклад, може бути роздум, у розповіді – опис тощо. Найчастіше переплетені між собою повідомлення, розповідь та оповідь [40, 42].
Отже, під час навчання учнів різним видам монологів вчитель повинен звернути увагу на ті вміння, якими повинні оволодіти учні. Кожен вид монологу має свої особливості, і завдання вчителя полягає в тому, щоб пояснити учням ці особливості. Наприклад, при вивченні монологу-повідомлення учні вчаться будувати прості розповідні речення з дієсловами у PresentIndefinite, PresentPerfect. Отже, окрім того, що учні повинні володіти лексикою, вони повинні вміти правильно будувати своє висловлювання згідно граматичних вимог певного виду монологу. Як бачимо, деякі види монологу можуть переплітатися, на що теж потрібно звернути увагу при навчанні.
| Тип монологічного висловлювання | Мета висловлювання | Об’єкт висловлювання | ..... тип логіко-синтаксичного зв’язку | ||
| Просторові | Часові | Причинно-наслідкові | |||
| Опис | Описати (охарактеризувати) предмет (особу) | Предмет (особа) | + | - | - |
| Оповідь (повідомлення, розповідь) | Повідомити, розповісти про ... | Подію (факт) | - | + | - |
| Роздум (переконання) | Довести (переконати, прийти до висновку) | проблема | - | - | + |
1.3 Етапи навчання монологічного мовлення
Формування вміння висловлюватися в монологічній формі починається з того моменту, коли учень сполучає в логічній послідовності декілька раніше засвоєних ним мовленнєвих зразків (МЗ) фразового рівня в понадфразову єдність (ПФЄ), яка і є одиницею навчання монологічного мовлення. Понадфразова єдість відрізняється від групи речень своєю синтаксичною організованістю і комунікативною самостійністю.
Розглянемо різницю між групою речень і ПФЄ на конкретному прикладі:
Група реченьПФЄ
The boy went to the Boris went shopping yesterday.
market to buy some fruit First the boy bought some fruit at
yesterday. the market, then he bought some
The boy bought some bread at the baker’s. On his way
bread at the barker’s. home he saw ice-cream on sale
The boy saw ice-cream and bought an ice-cream for him-
on sale and bought an ice- self.
creamforhimself.
[32, 16]
В групі речень окремі речення не зв’язані між собою і не залежать одне від одного, хоч всі вони відносяться до однієї теми. В ПФЄ на початку висловлювання називається ім’я хлопчика, якого учні знають з текстів підручника англійської мови, слово theboy в наступному реченні є засобом міжфразової єдності – синонімічним лексичним повтором; в третьому і четвертому реченнях – займенниковий повтор. Крім того, речення ПФЄ зв’язані синтаксичними засобами міжфразової єдності – словами first, then, onhiswayhome, характерними для мононологу-повідомлення і розповіді [26, 70].
Всередині ПФЄ речення звичайно побудовані за різними моделями, тобто вони структурно різнотипні. Наприклад:
My mother’s name is V.I. She is 41. She is a teacher of Geography. Ilovemymotherverymuch.
Однак можливе поєднання структурно однотипних речень (структурне дублювання):
My mother’s name is V.I. My father’s name is S.P. My sister’s name is Tanya. My brother’s name is Sasha.
Поєднання МЗ рівня фрази (особливо різноструктурних МЗ) в ПФЄ являє для школярів певні труднощі, тому їх потрібно спеціально навчати цьому, це і є завданням першого етапу розвитку навичок і вмінь ММ. Наприклад, за темою “Погода” учні можуть з’єднувати такі ЗМ:
It’scoldtoday.
It isn’t snowing now.
The sky is blue.
The sun is shining.
Кожен учень вимовляє одну фразу. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформлені у мовному відношенні. Вже на цьому етапі враховується самостійність висловлювання: вчитель лише називає тему, визначає загальний напрям думки, а вибір конкретного змісту залишається вільним [38, 19-25].
На другому етапі учні повинні навчитися самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. У ролі зображальної опори можуть виступати окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картини, композиції на магнітній дошці, кодограми. Вони допомагають створити навчально-мовленнєву ситуацію, а також варіювати її і, відповідно, мовлення учнів [9, 87].
Важливим видом вербальної зорової опори є підстановча таблиця, яка здатна забезпечити логічний зв’язок речень, їх граматичну правильність, належний вибір усіх необхідних мовних засобів для побудови власного висловлювання. Наприклад, опишіть одного із членів своєї сім’ї, користуючись таблицями.
| My mother’s My father’s My sister’s My brother’s | name is ... | |||
| He She | is isn’t | tall. very tall. small. | ||
| His Her | hair is | fair dark | and | short. long. |
| He She | Has | an oval a round | face. | |
| His Her | Eyes | are | blue. grey. green. brown. | |
У навчанні монологічного мовлення широко використовується така ефективна вербальна опора як логіко-структурна схема, яка забезпечує логічну послідовність висловлювання і створює можливості для варіювання змісту залежності від реальних обставин. Наприклад:
Учитель: Розкажіть про себе, користуючись цією схемою.
Mynameis...
My surname is...
I am ... years old.
I am a pupil of the ... form. [11, 50-52]
Поряд з такими таблицями і схемами застосовуються також ілюстративні невербальні опори, які лише підказують тематику, певний зміст і послідовність висловлювань. Різновидом повної вербальної опори може слугувати висловлювання-зразок у звуковому (фонограма, мовлення учителя) чи зоровому (друкований текст) варіанті.
З метою навчання усного мовлення доцільніше використовувати звуковий зразок (фонограму), в якому після кожної фрази передбачена пауза для висловлювання учнів за аналогією. Проте слід пам’ятати, що поступово опори обов’язково усуваються.
Учитель: Ти береш участь у конкурсі гідів для навколишньої подорожі. Підготуйся до виступу перед членами міжнародного журі. В паузах за диктором, який описує Україну, опиши одну із країн світу (Ангію, США).
Sp: Ukraine is situated in Europe.
P: ... is situated in...
Sp: It is washed by the Black Sea and the Sea of Asov.
P: It is washed by...
Sp: It has an area of more than 603 thousand square kms.
P: It has an area of...
Sp: Ukraine borders on Poland, Slovakia, Hungary, Romania, Moldavia, Belaruss and Russia.
P: ... borders on...
Sp: Its capital is Kyiv.
P: Its capital is... [19, 214]
Головне завдання третього етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в такому обсязі, який передбачено програмою для даного класу. Третій етап навчання монологічного мовлення характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень; формулювати критичну оцінку і доводити правильність будь-якого факту; включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації. Одночасно повинно відбуватися збільшення обсягу висловлювання. Учні повинні заздалегідь засвоїти ряд словосполучень і штампів, характерних для монологічного мовлення. Включення подібних словосполучень до монологічного висловлювання дає можливість учням передати своє особисте ставлення до обговорюваних подій та фактів [21, 45].
Завдання на цьому етапі формулюються таким чином, щоб учень не міг обмежитись двома-трьома реченнями. Наприклад, учитель говорить:
Якщо ви згодні з таким твердженням, наведіть свої докази, які підтверджують його справедливість.
Київ – дуже красиве місто.
Літо – найкраща пора року.
Теніс – найбільш захоплюючий вид спорту.
Виконуючи такі завдання, учні вчаться розвивати думку, передавати її засобами іноземної мови, доводити правильність своїх тверджень [26, 69-72].
Етапність роботи над повідомленням зумовлюється також фактичними мовними можливостями учнів. Якщо вони високі, то кількість етапів можна скоротити.
Такий загалом умовно-комунікативний шлях формування умінь монологічного мовлення. Це мовлення не завжди комунікативне, оскільки учням часто доводиться говорити про відомі їм речі. Мовний матеріал не рідко визначається наперед, і позамовної мети такі мовні дії здебільшого не мають. Проте при добрій організації роботи учитель може вивести учнів і на рівень живої комунікації. В усіх випадках цим мають закінчуватись відповідні цикли роботи.