Смекни!
smekni.com

Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки (стр. 1 из 3)

Міністерство освіти та науки України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра філософії та освітніх технологій

Педагогічна частина комплексної курсової роботи з дисципліни "Дидактичних основ професійної освіти"

Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки

Виконала: Кубракова К. Б

ДТ-Х7-1

Науковий керівник: Єрмола А.М

Харків 2009


ПЛАН

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи фізичного виховання студентів ВНЗ шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки

1.1 Особливості фізичного виховання студентів ВНЗ

1.2 Організація діяльності і формування досвіду поведінки як ефективний метод у процесі фізичного виховання студентів ВНЗ

2.ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Виховний захід для учнів ВНЗ за темою "Спортивні змагання "Сила духу"

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

Фізичне виховання студентів ВНЗ - одне з необхідних і вирішальних умов успішного розвитку сучасного суспільства [5].

Розвиток науки й передової практики фізичного виховання значно розширив уявлення про роль рухової діяльності, зокрема фізичних вправ, у розвитку й зміцненні біологічних і психічних процесів, які відбуваються в організмі людини.

Ніщо не може зрівнятися з перетворюючою силою фізичної культури й спорту. Ця сила робить неспритного спритним, слабкого - сильним, того, що завжди скаржиться на утому - витривалим, хворобливого – здоровішим [5].

Гарна фізична підготовка учнів у ВНЗ дозволяє швидше освоювати нові складні виробничі професії; вона ж стала одним з вирішальних факторів підготовки льотчиків, космонавтів, військових.

Фізична культура й спорт сприяють розвитку інтелектуальних процесів - уваги, точності сприйняття, відтворення, уяви, мислення, поліпшують розумову працездатність. Здоровіші, загартовані, добре фізично розвинені юнаки й дівчата, як правило, успішно сприймають навчальний матеріал, менше втомлюються на уроках, не пропускають занять через простудні захворювання [5].

Розробкою даної проблеми займались: Богданов Г.П.; Кенеман А.В; Лихачов Б.Т.; Савин Н.В.; Терованесян А.Л.; Толовин В.А.; Харламов І.Ф.;Щукина Г.І


1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. Педагогічні основи фізичного виховання студентів ВНЗ шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки

1.1 Особливості фізичного виховання учнів ВНЗ

Позитивний досвід поведінки створюється шляхом правильно педагогічно організованої діяльності учнів, яка є джерелом виховання в цій групі методів. Виховання в діяльності має ряд закономірностей, на основі яких формуються вимоги до її організації. Діяльність виховує, якщо значима для дітей, має "особистісний зміст" (А. Н.Леонтьев). Позиція учнів ВНЗ повинна бути активною, і функції їх повинні мінятися: усі проходять ролі виконавців і організаторів. Керівництво діяльністю дітей повинне бути гнучким, відповідним до педагогічної ситуації.

У вітчизняній педагогіці організація діяльності учнів ВНЗ є провідним методом виховання. Ця група методів містить у собі приучення, педагогічної вимоги, вправи, суспільної думки, ситуації, що виховують. [11].

Педагогічна вимога розуміється як пред'явлення до виконання певних норм поведінки, правил, законів, традицій, прийнятих у суспільстві й у його групах. Вимога може виражатися як сукупність норм суспільної поведінки, як реальне завдання, як конкретна вказівка про виконання якої-небудь дії. За формою вимоги бувають прямі й непрямі. Перші мають вигляд наказу, вказівки, інструкції, відрізняються рішучим тоном, особливо на початковому етапі виховання. Непрямі вимоги пред'являються у вигляді прохання, ради, натяку, вони апелюють до переживань, мотивів, інтересів учнів ВНЗ. У розвиненому колективі кращі непрямі вимоги [11].

Суспільна думка - вираз групової вимоги. Воно використовується в розвинених колективах при оцінці вчинків. Педагог повинен формувати здоровішу суспільну думку, стимулюючи виступ учнів з оцінкою їх діяльності.

Приучення й вправи сприяють формуванню стійких способів поведінки, звичок. Приучення - організація регулярного виконання дітьми дій з метою їх перетворення у звичні форми поведінки. Звички стають стійкими властивостями й відбивають свідомі установки особистості, тому їх так важливо формувати. Приучення ефективне на ранніх етапах розвитку. Методика вимагає пояснювати учням, що, як і навіщо потрібно робити. Приучення припускає й перевірку виконання дій [11].

Вправа - багаторазове повторення й удосконалювання способів дій як стійкої основи поведінки. У широкому змісті це така організація життя й діяльності учнів ВНЗ, яка створює умови для вчинків відповідно до суспільних норм. Вправа опирається на приучення, тісно з ним зв'язане й реалізується через доручення, виконання ролі в загальній діяльності. Участь у колективних справах на всіх стадіях (планування, виконання, оцінка) розбудовує здатності й формує якість особистості. Приучення й вправа ефективна, якщо опираються на позитивні мотиви діяльності й у свою чергу їх формують[11].

Ситуації, що виховують, - обставини утруднення, вибору, поштовху до дії, вони можуть бути спеціально організовані педагогом. Їхня функція - створити умови для свідомої активної діяльності учнів ВНЗ, у якій перевіряються й формуються нові норми поведінки, цінності. Це можуть бути ситуації конфлікту в групі, вибору правильного розв'язку та ін.

1.2 Організація діяльності і формування досвіду поведінки учнів ВНЗ як ефективний метод у процесі фізичного виховання

Фізичне виховання є процес організації оздоровчої й пізнавальної діяльності, спрямованої на розвиток фізичних сил і здоров'я, вироблення гігієнічних навичок і здоровішого способу життя. Фізична культура - частина способу життя людину, система збереження здоров'я й спортивна діяльність, знання про єдність і гармонії тіла й духу, про розвиток духовних і сил фізичних.

У культурі й педагогіці різних народів фізичний розвиток і виховання завжди займало важливе місце. Відомі давньосхідні й античні вчення про гармонійний розвиток людини, де фізична досконалість розглядалася в єдності з розумовим і моральним. Фізичне виховання у європейських країнах учнів ВНЗ опирається на ці традиції. В 19 столітті російський педагог П.Ф.Лесгафт створив вітчизняну систему фізичного виховання. Для вдосконалювання теорії фізичного виховання у сучасній Україні важливо опиратися на весь спектр культури й знань у цій області: на наукові теорії, народні традиції й культуру, філософсько-релігійні навчання й системи зроблений - створення людського духу й тіла [11].

До завдань і змісту фізичного виховання у ВНЗ належать: - розвиток основних рухових умінь і навичок, - забезпечення правильного фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, загартовування, підвищення працездатності, - виховання стійкого інтересу й потреби в систематичних заняттях фізичною культурою, - формування поглядів і моральних якостей, що ведуть до розуміння значення фізкультури й пробуджуючих прагнення до здоровішого способу життя, - формування знань в області здоров'я, гігієни, спорту.

Систему фізичного виховання у ВНЗ формують фізичні вправи й знання в навчальному процесі, на уроках фізкультури, біології й деяких інших, у позаурочній діяльності. Засоби фізичного виховання, що склалися історично, включають гімнастику, ігри, туризм, спорт. До них ставляться також природні сили (сонце, повітря й вода), гігієнічні фактори (режим праці й відпочинку, харчування, одяг, санітарні норми в обладнанні приміщень) [11].

Основними методами фізичного виховання є фізичні вправи, тренування, переконання (роз'яснення), інструкції, позитивний приклад. За допомогою останніх в учнів ВНЗ формуються знання, потреби, особисті якості, що сприяють їхньому правильному фізичному й загальному розвитку. Стимулююче значення мають осуд, схвалення, змагання й контроль за виконанням режиму й норм розвитку учнів ВНЗ.

Більші можливості для фізичного розвитку й освіти дітей в області фізичного самовдосконалення має позаучбова робота: кружки, секції, робота класних керівників, оздоровчих центрів. Фізичне виховання має особливе значення для формування здоровішого способу життя учнів ВНЗ.

Фізичне виховання - педагогічний процес, спрямований на вивчення фізичних вправ, розвиток (або підтримка) морфологічних, функціональних, психічних і інших властивостей особистості, формування пов'язаних з ними знань, способів і мотивів діяльності [5].

Основна форма використання фізичної культури й особистістю, і суспільством у сферах сімейної, дошкільної, загальної, професійної, вищої самостійної й професійної освіти, культурного дозвілля й в інших. Здійснюється у відповідності із властивому педагогічному процесу й специфічних закономірностей принципами й вимогами.

Фізичне виховання учнів ВНЗ формує систему ціннісних орієнтацій особистості на здоровіший спосіб життя, забезпечує мотиваційну, функціональну й рухову готовності до нього. Воно здійснюється відповідно до загальних і специфічних для нього закономірностями, принципами й правилами педагогічного процесу [8].

Впливає на інтелектуальні, психічні, морально вольові й інші якості особистості.

Основною формою фізичного виховання є обов'язковим навчальні заняття у ВНЗ. У процесі таких навчальних занять вивчається навчальна дисципліна "Фізична культура" - структурна одиниця системи утвору. Фізичне виховання здійснюється в процесі сімейного, позашкільного, спеціального, додаткового утвору в процесі самовиховання.

Фізичне виховання учнів ВНЗ дозволяє різнобічно впливати на особистість. Разом з тим, багато соціально значимі результати фізичного виховання досягаються в цей час лише частково. Усе це свідчить про проблему фізичної підготовки учнів [1].