1) виявлення того, що учні здатні робити і що їм не під силу, а також вироблення програми, націленої на набуття ними необхідних навичок;
2) вибір відповідних текстів для роботи;
3) вибір і складання завдань для розвитку потрібних навичок;
4) підготовка класу до виконання завдання;
5) упевненість у тому, що кожний працює продуктивно та докладає максимум зусиль, мотивація учнів до найкращих результатів;
6) впевненість у тому, що кожен учень у класі покращує свої навички та вміння відповідно до його здібностей [53, с.366-385].
Отже, активне читання має бути побудоване таким чином:
Етап 1. Встановлення загальних цілей для читання тексту.
Етап 2. Репрезентування тексту.
Етап 3. Вправа на загальне сприйняття тексту.
Етап 4. Вивчення тексту по частинах [97, с.21].
Процес вивчення кожної частини будується таким чином:
а) Робота з мовленнєвим матеріалом (якщо для читачів він представляє труднощі).
б) Постановка загальних питань для перевірки розуміння кожної частини.
в) Читання про себе всієї частини цілим класом.
г) Перевірка відповідей на питання і постановка нових питань до наступної частини тексту.
Далі робота може проходити або в режимі вчитель - клас, або в малих групах [91, с.28-42].
Модель роботи з усім класом.
д) Учні перечитують текст та виконують завдання (відповідають на питання).
е) Клас під керівництвом учителя опрацьовує частини тексту усно, учні обговорюють питання завдання, працюють над точним розумінням усіх важливих елементів (якщо необхідно використовувати читання вголос, краще це зробити в кінці цього етапу).
ж) Повернення до загальних питань, якщо необхідно, а потім опрацювання всієї частини тексту: передбачити, що буде далі (якщо це не остання частина тексту); співвідносити з початком (якщо це не перша частина тексту); обговорити функцію цієї частини тексту або її роль по відношенню до всього тексту.
Модель роботи в групах.
д) Група перечитує, обговорює завдання, питання та готує відповіді.
е) Звіт груп: групи порівнюють проведену роботу, відповіді на питання.
ж) Якщо необхідно, вчитель надає допомогу, роз'яснюючи найбільш складні уривки тексту.
Етап 5. Після роботи з окремими частинами тексту даються завдання (групові або індивідуальні) для роботи з текстом у цілому, узагальнення інформації, отриманої з уривків, що опрацьовуються.
Етап 6. Групові або індивідуальні завдання.
Етап 7. Остаточне обговорення [53, с.366-385].
Залежно від тексту ці етапи можуть бути використані протягом декількох уроків або як частина домашнього завдання.
Вправи, спрямовані на розвиток навичок читання
Незалежно від типу читання, перед початком потрібно провести ряд підготовчих вправ, метою яких є подати текст учням, ознайомити їх з новою лексикою та новими граматичними структурами.
1. Учням пропонується розповісти про їх особистий досвід, пов'язаний з темою тексту.
2. Учням пропонується висловити особистий погляд на тему, можлива коротка дискусія.
3. Учням пропонується описати малюнок, на якому зображені елементи тексту.
4. Учням пропонується уявити сцену або людину з тексту.
5. Учням пропонується перед читанням відповісти на декілька запитань.
6. Учням пропонується перед читанням тексту про місто, країну або острів попрацювати з картою, виявити, де знаходиться певне географічне місце.
7. Учням пропонується надати інформацію, використовуючи малюнки.
8. Учням пропонується за схемою, яка складається з ключових слів, здогадатися про зміст тексту та дати йому назву.
9. Учням пропонується прочитати текст до вказаного місця та припустити, чим він закінчиться.
10.Учням пропонується визначити, за якими словами поданих назв можна встановити, про що йдеться [91, с.28-42].
Обов'язковими видами роботи на передтекстовому етапі є введення та актуалізація нової лексики.
1. Робота з дефініцією нових слів:
а) учням пропонується дефініція нових слів;
б) учням пропонується з'єднати слова з відповідною дефініцією;
в) учням однієї групи пропонуються дефініції, учням іншої - слова, для яких потрібно знайти необхідну дефініцію.
2. Кросворд.
3. Mine name.
4. На початковому етапі учням пропонуються ігри з м'ячем для активізації лексики.
5. Учням пропонується з кожної групи слів виписати ті слова, які відрізняються від інших за певними ознаками.
6. Учням пропонується знайти в тексті і виписати іменники, які утворені від дієслів.
Вправи на впізнання та диференціацію граматичних явищ
1. Учням пропонується вибрати з поданих речень ті, які вміщують.
2. Учням пропонується прочитати та визначити, як змінюється зміст речення залежно від:
а) прийменника,
б) форми дієслова.
3. Учням пропонується знайти підмет, який стосується виділеного присудка, та означення, яке стосується вказаного іменника.
4. Учням пропонується заповнити пропуски сполучниками залежно від змісту речення.
5. Учням пропонується читати про себе речення і відмічати протилежні за змістом.
6. Учням пропонується співвіднести частини речень та записати їх [82, с.220-223].
Текстовий етап.
Перед тим як учні будуть детально вивчати текст, важливо проглянути його для отримання загальної інформації, для того щоб узагалі дізнатися про зміст тексту.
1. Учням пропонується проглянути текст та знайти певну інформацію або відповіді на деякі запитання.
2. Учням пропонується прочитати текст і використати отриману інформацію для того, щоб заповнити схему, таблицю або малюнок.
3. Учням пропонується виправити помилки в тексті.
4. Учням пропонується прочитати текст та відобразити прочитане в малюнках.
5. Учням пропонується співвіднести частини тексту з малюнками або з іншими текстами.
6. Учням пропонується прочитати переплутані частини тексту та розставити речення або абзаци за порядком.
7. Учням пропонується розподілити речення з двох перемішаних текстів на два тексти.
8. Учням пропонується прочитати текст та розподілити його за змістом на частини та підібрати назву до кожної з них.
9. Учням пропонується прочитати та виділити основні теми оповідання.
10.Учням пропонується прочитати два тексти за однією темою та виявити, що в них спільного та чим вони відрізняються один від одного.
11.Учням пропонується прочитати текст та знайти в кожній частині по одному реченню, яке передає основну ідею цієї частини.
12.Учням пропонується прочитати всі дієслова які передають динаміку оповідання [91, с.28-42].
Післятекстовий етап.
Цей етап уміщує в собі вправи на перевірку розуміння змісту тексту, на розвиток уміння висловлюватися про прочитане.
1. Учням пропонується, спираючись на зміст прочитаного тексту, закінчити речення, використовуючи варіанти, які пропонуються.
2. Учням пропонується розташувати речення в тій послідовності, в якій вони подані в тексті.
3. Учням пропонується вибрати вірну відповідь з декількох даних.
4. Учням пропонується, використовуючи інформацію з тексту, заповнити таблицю, схему.
5. Учням пропонується виписати з тексту прикметники, які характеризують. і додати свої прикметники.
6. Учням пропонується висловити своє ставлення до прочитаного, спираючись на таблицю, схему, слова.
7. Учням пропонується на прикладі даного тексту описати острів, школу, свої канікули.
8. Учням пропонується знайти в тексті слова, які об'єднують різні частини тексту.
9. Учні закінчують речення словами, словосполученнями з тексту.
10.Учням пропонується працювати в парах. Першому учню пропонується читати перший текст, іншому - другий, потім з допомогою питань їм пропонується отримати інформацію про текст свого сусіда.
11. Учням пропонується драматизувати прочитане [91, с.28-42].
Післятекстові вправи, які спрямовані на розвиток навичок монологічного та діалогічного мовлення, повинні проходити в парах або групах. Учні обговорюють проблеми в групах або парах та приходять до загальної думки. Ці види роботи сприяють тому, що учні відчувають себе більш упевненими та вільними, з більшим бажанням висловлюють свої думки.
Ефективним засобом заохотити учнів до додаткового читання є практика читання текстів, які учні пишуть самостійно. Вчитель може збирати розповіді (Projects), які діти написали самі, та вивішувати їх у заздалегідь підготовленому для цього місці у класі. Учні можуть читати ці роботи у, вільний і час або, якщо вони раніше за інших виконали те або інше завдання. Цей вид роботи є гарним засобом повторення вивчених структур, актуалізації вивченої лексики [53, с.366-385; 54, с. 20-29; 97, с.21].