Смекни!
smekni.com

Експериментальне дослідження проблеми використання іграшок у іграх дітей (стр. 5 из 7)

А куди ми литимемо воду? Разом з дітьми згадуємо предмет, через який наливають воду. Загадую загадку: призначена для води, а вода з неї виливається (воронка). Після цього пропоную попрати білизну і подивитися, як машина стирає.

Ставлю наступні питання: що потрібне для прання білизни? (Вода, пральний порошок, дві ванни, прищіпки, мотузок, воронка, годинник.) Якщо дітям важко назвати годинник, то загадаю їм загадку: з каютки в каютку пробігають малятка, вважають хвилинки. Уточнюю, навіщо потрібний годинник. Що зробите раніше: наллєте воду або закладете в бак білизну? Чому? Скільки води потрібно налити в бак? Чому? (Звертаю увагу на мітку.) Куди і як наливатимемо воду? Діти вставляють воронку, наливають воду, включають пральну машину, дивляться, як вона стирає. Пропоную подумати, скільки часу повинна стиратися білизна. Звертаю увагу дітей, що час прання закладеної в бак білизни закінчується і треба вимкнути машину. Питаю, як вимкнути. (Підвести ключ.) Що робимо далі? (Відводимо шланг і виливаємо воду у ванну. Потім відкриваємо бак, дістаємо білизну, полощемо, віджимаємо і вішаємо сушити.)

Пропоную подумати, яку гру можна організувати з пральною машиною. Вислуховую відповіді і підвожу до гри «Пральня». Обговорюємо разом наступні питання: у якому місці організовуємо пральню? Що потрібно зробити, щоб всі охочі могли попрати білизну, дотримували чергу і не товпилися біля дверей пральні? (Купити талон, де буде вказано час.) Що треба зробити, якщо клієнт забуде про час відвідини пральні? (Подзвонити по телефону і ввічливо нагадати йому.) Хто стежитиме за справністю роботи машини? Як називається працівник, який стежить за її справністю? Скільки чоловік повинне бути? (Ціла бригада.) У скільки їм треба приходити на роботу? Хто піклуватиметься про зручність клієнтів, стежитиме за порядком? Хто продаватиме талони, нагадуватиме час забудькуватим клієнтам? Чи цікаво, легко і чи весело одному працювати? Вислуховую відповіді і узагальнюю: одному нудно, а удвох, утрьох веселіше прати білизну: є кому допомогти, кого запитати, з ким порадитися, крім того, економитиметься і електроенергія. Тому потрібно дітям домовитися наперед, хто з ким працюватиме. Дівчатка приходять з хлопчиками, один одному допомагають.

Правила поведінки в грі: дотримувати тишу, розмовляти спокійно і ввічливо; своєю чергою можна поступатися; стирати, білизна не більше десяти хвилин. Забезпечення ігрового процесу необхідним устаткуванням, організація ігрового середовища є найважливішою умовою розвитку сюжетно ролевих ігор і самостійної діяльності дітей.

У зв'язку з цим вихователь зобов'язаний добре знати класифікацію іграшок і ігрового устаткування, призначення кожного виду, методику показу і обігравання кожної іграшки, керуватися віком дітей.

2.2 Методичні рекомендації по організації системи формування у дітей елементів національної культури за допомогою української народної іграшки

Українська народна іграшка — цілісний культурний феномен. Через неї передається і зберігається соціально-культурний досвід, зокрема виховний та художній, здійснюється зв'язок поколінь. „Гра з народною іграшкою є також важливим засобом національного виховання”.[21]

Спираючись на надбання вітчизняних та зарубіжних педагогів та сучасну концепцію дошкільного виховання, ми розробили систему формування у дітей дітей старшої групи дитячого садку елементів національної культури за допомогою української народної іграшки. Програмний матеріал згрупували за тематичними блоками: "Українська народна іграшка як культурно-історична пам'ятка"; "Національна своєрідність української іграшки", "Спадкоємці народних традицій". Кожний тематичний блок складається з програмного матеріалу й може опрацьовуватися у міру засвоєння дітьми певних знань та практичних умінь. Основною формою навчально-виховної роботи можуть бути заняття, на яких вихователі широко застосовуватимуть ігрові моменти та прийоми зацікавлення, оскільки у дитини-дошкільняти емоції є пусковим механізмом довільної уваги та довільного запам'ятовування. Необхідні уявлення можуть формуватися у дітей за допомогою бесід та розповідей. Можливі також пізнавально-технічні хвилинки, "мандрівки" до художнього салону, музею народного побуту, виготовлення й оздоблення виробів за мотивами народної іграшки, підготовка та проведення свят, розваг, виставок, конкурсів на кращу іграшку, організація самостійної художної діяльності.

Дитячу творчість при потребі можно об'єднувати із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з літературними та музичними творами, довкіллям, з театральною діяльністю. Такий міжпредметний зв’язок допомагає комплексно розв'язувати завдання формування у дошкільнят елементів національної культури. Знання про культурну цінність і прадавні витоки народної іграшки повинні подаватися у такий спосіб, щоб навчання йшло в руслі ознайомлення з довкіллям і було пов'язане із сучасним життям. Розкриваючи дітям символічний зміст ляльки, треба звернути увагу на те, що досить часто її можна побачити на весіллі. Пояснити, що цей звичай дуже давній: „колись люди вважали, що іграшка-лялька принесе добробут молодій родині, сприятиме народженню дітей”.[22]

Згодом можно розповісти малим про символіку образів півня, курки, баранця, коника тощо. У бесідах про українську народну іграшку пригадаємо, як вона описується у народних піснях, казках, загадках та прислів'ях. Ознайомлення старших дошкільнят зі звичаями та віруваннями українців, пов'язаними з іграшкою, із символічним змістом її традиційних образів сприяє формуванню відповідного ставлення до неї як до культурного явища, що має давнє походження. Пояснення та розкриття різноманітних функцій народних іграшок допомогає дітям зрозуміти необхідність збереження їх для наступних поколінь, сприяє формуванню зацікавлення процесами виготовлення і засобами надання художньої виразності образам. Розроблена нами система спирається на загальнодидактичні принципи: природовідповідності й гуманності, послідовності і наступності, емоційності й активності самої дитини у виховному процесі, систематичності і зв'язку набутих знань та вмінь з живою практикою. Ось так, будується освітньо-виховна робота за тематичними блоками, у процесі якої формується у дошкільнят елементи національної культури засобами впливу української народної іграшки.

І. Українська народна іграшка як культурно-історична пам'ятка.

Основні тєми: 1. Вірування та звичаї українців, пов'язані з народною іграшкою. 2. Символіка давніх образів. 3. Значення іграшки в житті людей.

Підтєми. Фігурки-обереги. Символічний зміст традиційних іграшкових образів (ляльки, півника, коника, курки, баранця та ін.). Археологічні знахідки прадавніх іграшок. Іграшка як предмет гри, як витвір народного мистецтва, сувенір, історична пам'ятка. Об’єднюючи їх розгляданням виробів народних майстрів, ілюстрацій, художніх альбомів з декоративно - вжиткового мистецтва. У грі та художньо-образотворчій діяльності закріплюваємо і поповнюваємо засвоєне на заняттях збагачення знань про українську народну іграшку.

Робота в ігровому напрямку. Бесіда про побут, культуру та звичаї наших пращурів. Бесіда про символіку іграшкових образів. Розглядання ілюстрацій прадавніх іграшок. Малювання археологічних знахідок. Розучування віршів, загадок, пісень, пов'язаних з традиційними іграшковими образами.

Малювання за розповіддю вихователя. Закріплення вживання у мовленні типових образних виразів та зворотів ("Якщо кінь біжить, то земля тремтить"). Оздоблення площинних силуетів прадавніми символами (колами, крапками, дугами, хрестами, хвилями). Віднаходження традиційних іграшкових образів в інших видах народної творчості (у вишивці, тканні, у фольклорі тощо).

Ігри та розваги. "Продовжи розповідь", "Відгадай за описом" (дидактичні ігри). "У музеї", "Археологи на розкопках" (сюжетно-рольові ігри). "Конкурс знавців традиційних іграшкових образів" (розвага).

II. Національна своєрідність української народної іграшки.

Робота на заняттях та у повсякденні.

Основні тєми: 1. Види народних іграшок за матеріалом виготовлення. 2. Пластичні особливості керамічних іграшок. 3. Декоративне оздоблення керамічної, дерев'яної, сирної іграшок.

Підтєми. Відвідання виставки народних іграшок. Матеріали, з яких виготовляють українські народні іграшки. Способи та послідовність створення керамічної, дерев'яної, сирної іграшок. Залежність між виготовленням іграшки з певного матеріалу та природними умовами народного промислу. Особливості форми та пропорцій опішнянської (Полтавщина), косівської (Івано - Франківщина), яворівської (Львівщина) іграшок. Оздобленя української іграшки. Художні традиції і творчі знахідки народних майстрів.

Робота в ігровому напрямку. Перегляд альбомів, слайдів, ілюстрацій, які демонструють українську народну іграшку різних промислів. Оформлення куточка народної іграшки. Вивчення прислів'їв та приказок, що стосуються праці людини ("Пташка красива пір’ям, а людина - вмінням", "Гарна робота два століття живе").

Ліплення традиційних іграшкових образів. Малювання основних елементів розпису опішнянської, косівської, яворівської, петриківської іграшок. Виготовлення таблиць основних елементів розпису української народної іграшки. Оздоблення площинних силуетів за мотивами іграшок певного промислу. Читання художніх творів (О. Коваленко "Глиняні свищики", народні байки "Кінь і собака", "Воли і цап", Кінь і осел", "Лев і мишеня", "Лев і комарі", "Кінська сила", "Навчасний жаль"). Розпис виготовлених іграшок. Ліплення з натури ("Вершник"). Відгадування загадок про іграшки ("Хто двічі родився, у школі не вчився, а години знає?", "Яким гребінцем не можна розчесатися?").