Програми у вигляді карт, таблиць, схем, діаграм тощо, винесені за межі роботи, у розрахунок сторінок не входять.
2. Правила друкування сторінок :
• Друкування тексту проводиться через 1,5 інтервали з розрахунку приблизно 30 рядків на сторінці. У кожному рядку повинно бути приблизно 60 знаків (ударів), рахуючи пробіли.
• Вирівнювання - за шириною сторінки.
• Поля - не менше 2,5 см з кожного боку.
• Відступ (абзац) - 1,25 см.
• Розмір паперу - А4, книжковий формат.
3. Оформлення назв розділів та параграфів :
• Назви розділів пишуться ВЕЛИКИМИ літерами. Можна додатково виділяти назви розділів жирним шрифтом. Розділи реферату повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами з крапкою, наприклад: 1., 2., 3.
• Перенесення в заголовках (назви розділів і параграфів) не допускаються. В кінці заголовка знаки пунктуації, крім знаки оклику та питання, не ставляться.
• Короткі заголовки (менше 15 знаків) не повинні друкуватися вразрядку (тобто, коли після кожної букви йде пробіл). Назви установ, організацій, фірм, програмних засобів, прізвища, та інші власні назви у тексті роботи наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви й наводити назви організацій у перекладі на мову роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву
• Довгі заголовки (більше 40 знаків) розміщують у кілька рядків, але кожен рядок по можливості повинна мати смислове значення. Текст великого заголовка виконують через один інтервал і без розрядки.
• Не можна писати заголовок у кінці сторінки. Якщо на сторінці вміщується менше трьох рядків що йде за заголовком тексту, то заголовок і текст слід перенести на іншу сторінку.
• Підзаголовки (назви параграфу) друкують малими літерами. Для більшої наочності їх виділяють і відокремлюють від тексту додатковими інтервалами. Підзаголовки можна виділяти підкресленням або набирати жирним шрифтом.
4. Оформлення висновків (посилань)
Зноски (посилання) - примітка до тексту, бібліографічна довідка, переклад, тлумачення, що поміщаються в нижній частині сторінки дипломної роботи.
Вказівка на виноску робиться в тексті шляхом проставлення порядкового номера або іншого знака, наприклад, *, після відповідного слова в тексті.
В кінці сторінки, на якій відзначена посилання, проводиться риса, довжиною не менше однієї третини сторінки (20 ударів), під якою друкуються виноски в тому порядку, як вони вказані в тексті. Виноски можуть друкуватися меншим шрифтом і через мінімальний міжрядковий інтервал.
5. Оформлення додатків.
Додатки складаються з таблиць і малюнків. Звичайно, таблиці і малюнки можна поміщати усередині тексту, але якщо вони великі, то бажано – в додатки. Додатки мають нумерацію, яка ставитися у верхньому правому кутку Таблиці і малюнки також мають нумерацію, причому нумерація таблиці не залежить від нумерації малюнка. Номер таблиці і малюнка залежить від номера розділу і номера пункту, до яких вони відносяться. Наприклад, таблиця 1.1.1 – спочатку йде номер розділу, потім – номер пункту, а лише потім – номер самої таблиці.
Таблиці бувають наступних видів:
Розміщується на 2 і більш за сторінки.
Таблиці, в якій всі цифри мають однаковий вимір, наприклад, все в грн., штуках і так далі
Коли цифри мають різний вимір по рядках.
Коли цифри мають різний вимір по графах.
Малюнки діляться на три види:
Схеми.
Діаграми.
Графіки.
6. Оформлення таблиць
При оформленні таблиць пишеться слово "Таблиця", в правому верхньому куті, потім ставитися номер таблиці. Нижче, по центру ставитися її назва, і розміщується безпосередньо сама таблиця. У таблиці допускаються скорочення, всі цифри повинні знаходиться один під одним (одиниці під одиницями, десятки під десятками і так далі). Якщо таблиця займає дві і більше за сторінку, то обов'язково потрібно нумерувати графи, щоб на наступній сторінці не повторювати оформлення колонок.
7. Оформлення малюнків
Схеми зазвичай зображують класифікацію, структуру. Діаграма також відображує структуру об'єкту, як правило, це відображення у відсотках, тобто відображуються питомі ваги. Діаграми бувають круговими і у вигляді прямокутників. Якщо діаграма малюється від руки, то має бути замальована лише одним кольором. Графіки відображують динаміку або зміни в часі. У графіку головне – позначення горизонтальної і вертикальної осі. Всі точки мають бути підписані.
8. Загальноприйняті скорочення:
Кандидат економічних наук – к.е.н.
Доктор економічних наук – д.е.н.
Старший викладач – ст. викладач
Доцент – доц.
Професор – проф.
Група – гр.
Сторінка – стор.
Додаток - дод.
У тому числі – в т.ч.
Та інше – та ін.
І так далі – і т.д.
І тому подібне – і
Висновки
Реферат - це: 1) короткий виклад головного змісту певної роботи чи узагальнення ряду праць, які розкривають певну тему; 2) доповідь, заснована на огляді споріднених літературних чи наукових джерел.
Основна функція реферативної роботи полягає в акцентуванні уваги учнів на конкретних фактах, явищах, подіях, у створенні умов для оволодіння прийомами наукової аргументації і доказу.
Як правило, реферат виконується у письмовій формі і може бути використаним для виголошення доповідей, підготовки наукового звіту, написання статті, а також для накопичення інформаційного фонду для подальшої дослідницької роботи. В тому випадку, коли йдеться про результати власного пошуку, він називається авторефератом.
Підготовка рефератів є важливим засобом формування у учнів способів та прийомів опрацювання літературних джерел. Це вибір теми та ракурсу її розгляду з урахуванням елементів проблемності й актуальності, засвоєння правил послідовності пошуку літератури, систематизації матеріалу.
Особливості джерел, обраних для реферату, визначають його структуру. Наприклад, огляд наукової літератури повинен складатися з таких структурних компонентів:
– вступу, який дає уявлення про актуальність теми і завдання учня;
– основної частини, що містить стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргументацію положень, які автор вважає найвагомішими;
– висновків про можливість використання набутих знань у науковій чи практичній роботі;
– списку використаної літератури.
Якщо реферат відображає результати виконання наукової роботи, наведена структура доповнюється компонентами розкриття експериментальної частини дослідження, його теоретичної та практичної вагомості, а також рекомендаціями щодо доцільності використання у практичній діяльності.
Головними вимогами до написання реферату є: осмислення теми дослідження, усвідомлення логіки викладання реферату, врахування вимог до оформлення (тема, керівник, план та зміст за схемою: вступна частина, головна та заключна, список використаної літератури з урахуванням бібліографічних вимог).
Критеріями оцінки якості складання реферату є:
1. Формулювання мети реферативної роботи.
2. Складання плану реферативної роботи.
3.Виділення головного, суттєвого при розкритті теми.
4. Виділення головного при роботі з літературними джерелами.
5. Висловлення особистого ставлення до явищ та подій, що вивчаються,
6. Використання логічних прийомів мислення.
7. Наукова аргументованість викладеного матеріалу.
8. Підведення підсумків та написання висновків.
9. Дотримання умов оформлення реферативної роботи.
Таким чином, для написання реферату необхідно вміти аналізувати використану літературу, розкривати своє ставлення до неї, робити правильні висновки на основі опрацьованих теоретичних положень.
Список використаної літератури
1. Україна. Конституція (1996). Конституція України – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http:/www.zakon.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi/?nr-
eg=56-93 (дата звернення: 15.06.2010).
2. Україна. Закони. Про місцеве самоврядування: закон : [прийнято Верх. Радою 21 травня 1997 р.]. – [Електроний ресурс] – Режим доступу : http:/www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.?nreg=280%2F97-%E2%F0 (дата звернення: 15.06.2010).
3. Баскаков А. Я. Методология научного иследования : учеб. пособие. / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков – К. : МАУП, 2004. – 216 с.
4. Біленчук П. Д. Правова деонтологія / П. Д. Біленчук, С. С. Біленчук ; за ред. акад. П. Д. Біленчка. – К. : АТІКА, 1999. - 320 с.
5. Білуха М. Т. Основи наукових досліджень : підручник для студентів / М. Т. Білуха. – К. : Вища школа, 1997. – 271 с.
6. Гончаренко С. І. Педагогічний словник / С. І. Гончаренко. – К. : Либідь , 1997. – 376 с.
7. Задорожна В. К. Основи наукових досліджень в економіці : навчальний посібник / В. К. Задорожна. – К. : Слово, 1993. – 100 с.
8. Коханко О. М. Основи науково-педагогічних досліджень : навчальний посібник / О. М. Коханко. – Хмельницький : ХНУ, 2002. – 221 с.
9. Крейденко B. C. Библиотечные исследования. Научные основы: ученик / В. С. Крейденко. – М. : Книга, 1983. – 143 с.
10. Кушнаренко Н. М. Документознавство : посібник / Н. М. Кушаренко. – К. : Знання, 2000. – 460 с.
11. Мойсеюк Н. Є Педагогіка : навчальний посібник / Н. Є. Мойсеюк. – К. : Артус , 2001. – 608 с.
12. Мороз І. В. Структура кваліфікованих робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захист / І. В. Мороз. – К. : Вища школа, 1997. – 56 с.
13. Романчиков В. І. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В. І. Романчиков. – К. : ВШОЛ, 1997. - 242 с.
14. Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень / В. К. Сидоренко,
П. В. Дмитренко. – К. : РНКЦ "ДІНІТ", 2000. – 259 с.
15. Соловйов С. М. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / С. М. Соловйов. – Львів. : Вища школа, 2007. – 173 с.
16. Степанишин Б. І. Професійна спрямованість вузівської: навчальний посібник / Б. І. Степанишин. – Х. : Радянська школа, 1980. – С. 75-80.
17. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень / А. С. Філіпенко. – К. : Ніка Центр , 1999. – 529 с.
18. Цехмістров Г. С. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / Г. С. Цехмістров. – К. : Слово, 2003. – 240 с.
19. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : навчальний посібник /
С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2000. – 480 с.
20. Шейко В. М. Організація та методика НДД : навчальний посібник /
В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – Х. : ХДАК, 1998. – 288 с.