Проаналізувавши програму для профільного навчання учнів ЗНЗ з української мови (10-11 класи) [40], також помітили, що риториці увага приділяється. Для розгляду в 11 класі учням запропоновані наступні блоки з риторики: “Лінгвістична риторика” (8 год.), під час вивчення якого учні отримують знання про риторику як науку, її роль у професійній діяльності, основні поняття риторики; “З історії риторики й ораторського мистецтва” (4 год.), де розглядаються риторика Давньої Греції, Риму, вітчизняна риторика, розвиток риторичних традицій в Україні; “Основи ораторського мистецтва” (8 год.), де вивчаються види красномовства (академічне, ділове, судове, духовне, соціально-побутове), театральна і педагогічна риторика, види ораторського мистецтва за метою висловлення. Тобто на рівні школи подаються лише основи знань з риторики. Але нашою метою є все ж розгляд підручників, які пропонуються з риторики для загальноосвітнього навчального закладу, адже про те, що дитяча риторика повинна зайнята своє чільне місце у системі навчальних дисциплін вказує той факт, що 1877 року вийшла “ Дитяча риторика, чи Розсудливий вітія до користь і вживання юнацтва сочинённый”. У назві книжки точно відбитий її адресат: діти, юнацтво. Адресатно – орієнтований підручник риторики отримав поширення у Росії.
Доцільно розпочати розгляд наявних підручників із навчальних посібників з риторики для початкової школи, адже цей навчальний предмет запропонований як курс за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів, для нього створена і відповідна програма [20] і підручники (автори В. Науменко, М.Захарійчук). На початку посібника (“Риторика 1 кл.” ) [21] подані мовні позначення, які будуть супроводжувати учня протягом кожного заняття: Риторинка, хлопчик із мікрофоном, хлопчик у навушниках.
На першій сторінці першокласників зустрічає велична Риторика в образі красивої мудрої жінки в античному одязі зі свитками в руках, на яких різними мовами написані висловлювання (українською, англійською, німецькою, латинською), “говори красиво, щиро, мудро”. Цим автори посібника хотіли підкреслити думку, що риторика – давня наука, яка об'єднує всі народи й потрібна в усі часи.
Наступний розворот знайомить учнів з головними героями, які допомагатимуть дітям засвоювати матеріал: Риторинка й торба Ляпа. Риторинка дає поради, як спілкуватися. Вона одягнена в плаття у вигляді лілії. Лілія, як відомо, символ краси й красномовства. Отже, усі поради Риторинки дитина буде намагатися сприйняти серцем і розумом, використовуватиме їх у житті. З торбою Ляпою діти знайомляться, прослухавши казку. Чільне місце на сторінках посібника відведено артикуляційним вправам, які бажано проводити на початку уроку. Вони спрямовуються на розвиток мовленнєвого апарату, дикції, дихання.
Особливим потенціалом “Риторика” для 2 класу [22]є взаємодія, яка спрямована на взаєморозуміння партнерів, тому запропоновані наступні теми: “Теплі слова”, “Прощання”, “Зустріч”, “Розмова по телефону”, “Звертання”, “Ввічлива відмова”, “Компліменти”, “Усмішка”, “Слова подяки”, “Переконання”, “Встановлення контакту”, “Гідність” та інші. На сторінках “Риторики” (3 кл.)[23] подається короткий теоретичний матеріал, який включає різноманітні поради, висловлювання, схеми, визначення понять. Для кращого усвідомлення теоретичного матеріалу, він вкладений в уста помічників, а саме: Риторинки – мешканки країни Красного спілкування. Вона любить розповідати про все, що знає з історії і культури спілкування; Курсарик – мешканець Комп'ютерної країни. Він із задоволенням розповідає, що відбувається в інших країнах: як там спілкуються, які існують правила спілкування. Вірус - розбишака, який заважає спілкуванню інших героїв. Він радіє, коли щось не виходить і боїться тільки Антивіруса. Останній суворо стоїть на сторожі чистоти мовлення і веде непримиренну боротьбу з Вірусом. Навчальний зміст “Риторики” (3 кл.) розширений такими темами як: “Мовленнєві ролі”, “Шляхетність”, “Мовчання”, “Тон, інтонація”, “Погляд, очі”, “Пауза”, “Постава”, “Візитка”, “Етикет у мережі інтернет”, “Листування”. Окремий розділ “Будова тексту. Оформлення думки” пропонує теми “Текст-опис”, “Текст-розповідь”, “Текст-міркування”. У посібнику для 4 класу [24] основна увага приділена формуванню умінь ефективного спілкування в повсякденному житті, початкових умінь будувати і виголошувати публічні виступи. Для ефективного спілкування його учасники повинні звертати увагу на особистість мовця. Тому розроблений розділ, який включає теми: тактовність – тонка річ, як проявити вихованість, гарні манери, навчитися взаєморозумінню, бути впевненим у собі, привернути до себе увагу, чи критикувати (коректна і некоректна критика). Якщо для початкової школи є хоч спроби розробки підручників, то для середньої школи їх немає взагалі.
Що ж до старшої школи, то тут з підручниками трішки оптимістичніша ситуація, хоча важко назвати її навіть задовільною. Розглянемо посібники з риторики, які запропоновані для старшої школи. Підручник “Риторика 10-11 класи. Збірник навчальних і контрольних вправ” (автор Л.Нечволод)[25] відповідає вимогам чинної програми з рідної мови щодо навчання школярів різних видів мовленнєвої діяльності. Теоретичний матеріал посібника подано у “картках-інформаторах”, а практичні завдання представлено в різних формах: різнорівневі — на дослідження, спостереження, проблемні та ситуативні, для самостійної роботи, диференційовані, індивідуальні та групові. Пропоновані завдання можна використовувати як для навчання певного виду мовленнєвої діяльності, так і для контролю та самоконтролю знань. Рекомендований для учнів загальноосвітніх навчальних закладів та викладачів української мови.
Вченим Скуратівським Л.В. був укладений додаток до підручника “Українська мова 10-11 кл.” під назвою “Українська мова.10-11кл. Елементи практичної риторики”[36], де подано основні відомості з розділу “Елементи практичної риторики” за програмою загальноосвітньої школи. Посібник містить як теоретичний матеріал, так і вправи на застосування знань і вмінь з риторики. Вміщено також вправи для самостійного виконання та уривки з промов видатних ораторів. Рекомендований для учнів, учителів-словесників, абітурієнтів, студентів.
У посібнику “Українська мова. Довідник для учнів 5-11класів та абітурієнтів” (автор В.Мельничайко)[16] викладено найважливіші відомості про мову як суспільне явище і, зокрема, про українську мову, про мовлення і спілкування, лінгвістичний зміст навчання. Розглядаються й елементи практичної риторики, а саме такі теми: “Риторика як наука і мистецтво”, “Види публічних виступів”, “Підготовка до публічного виступу”, “Виражальні засоби риторики”, “Поведінка оратора під час виступу”. Посібник призначений для старшокласників і вступників до вищих навчальних закладів, але може бути корисним і для студентів та вчителів-словесників.
У наступній праці “Уроки рідної мови, Елементи практичної риторики. 10-11 класи” (автор Е.Палихата)[28] вміщено орієнтовні розробки уроків з теми "Елементи практичної риторики”. Враховано вимоги щодо лінгвістичної, комунікативної, культурологічної та діяльнісної ліній шкільного курсу рідної мови, органічних зв’язків між ними. Вміщує такі теми з риторики:10 клас – “Виступ.Жанри публічних виступів”, “Композиція виступу”, “Техніка підготовки до виступу”, “Вимоги до оратора”, “Найважливіші якості публічного ораторського мовлення”; 11 клас – “Промова, її види і будова”, “Виражальні засоби риторики: порівняння, метафора, гіпербола, риторичні запитання”, “Доповідь, її види і будова”. “Виражальні засоби”, “Лекція. Огляд”, “Публічний діалог”, “Публічний полілог”. Призначений для вчителів рідної мови середніх загальноосвітніх шкіл, студентів філологічних факультетів педагогічних інститутів та університетів.
Посібник “Мова наша – українська” (автори: Л.І.Мацько, О.М.Семеног, Н.Б.Голуб та ін.)[19] для десятого класу ( профіль українська філологія) містить теоретичний матеріал з історії мови, сучасного українського і світового мовознавства, лінгвістики тексту, теорії мовленнєвої діяльності. Також представлено систему вправ і завдань, розроблених на засадах дослідницького навчання, з урахуванням комунікативно-діяльнісного підходу. Підручник цікавий з риторичного боку тим, що кожна нова тема починається комунікативною розминкою, наприклад, до теми 5 “Культура усного і писемного мовлення”: “Складіть асоціативний кущ поняття “культура особистості”. Розкажіть, за якими ознаками можна впізнати культурну людину [19, с.27]. Окрім того, зазначена тема майже повністю побудована у риторичному руслі, і спрямована на вдосконалення культури мовлення, мовної майстерності, подано вправи, орієнтовані на правильне вживання певних слів, словосполучень. До 13 теми “Мова міста і села” теж подається цікава комунікативна розминка: “Прочитайте епіграф до теми ( “Хто ж вас виплекав, діти? Та чийого ж ви роду, що навчились губити рідне слово для моди?” А.Багряна). Поділіться на групи й поміркуйте, до кого звертається письменниця. Обговоріть, чи є актуальне це питання нині і про яку моду йдеться[19, с.70]”. Таке завдання сприятиме не лише усвідомленню учнями важливості рідної мови і виробленню свідомого ставлення до неї, а й воно спрямоване на формування у школярів усної мовної культури, і розвиватиме вміння висловлювати свою і переконувати у своїй правоті інших, тобто навіть є певна підготовка до толерантного ведення дискусій. На формування правильної вимови, що є однією із запорук вдалого виступу, спрямована комунікативна розминка до теми 18 “Основні історичні чергування голосних звуків”: “правильна вимова є одним із показників культури мовлення та рівня освіченості людини. Чи не трапляються у вашому мовленні такі слова: Біжять, лошя, зорна, галава, тудою, знанє, адин? Вимовте ці слова правильно. Чим зумовлені такі помилки?[19, с.92]”. Однією з ознак гарного мовлення, цікавого для оточуючих, є використання крилатих висловів, приказок, прислів’їв, народних порівнянь, які і є предметом вивчення 48 теми. Комунікативна розминка теж сприяє цьому: “Кажуть, хоч і по коліна в воду, аби до свого роду. А як немає роду-родиноньки, то ні до чого притулитися, нікому порадоньки дати. Саме через відчуття роду і завдяки йому людина приходить до світлого образу Батьківщини. А яка ваша думка? Наведіть приклади відомих вам прислів’їв і приказок про рід, родину, сім’ю [19, с.219]”. Вміти висловлюватися усно і доводити свою думку вчить тема 112 “Розмовне мовлення”. Комунікативна розминка до цієї теми виглядає так: “Як ви розумієте слова давнього мудреця ( “Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду”. Публілій Сір)? Доведіть, що сутність людини і її мовлення взаємопов’язані? [19, с.482]”.