Смекни!
smekni.com

Роль і значення громадських організацій у вихованні військовослужбовців та формування морально-психологічного клімату у військових колективах (стр. 2 из 6)

Склад ради клубу затверджується наказом командира, якому безпосередньо підпорядкований клуб. Головою ради призначається начальник клубу. Для вирішення питань художня рада збирається не менше одного разку на місяць [1;2].

Рада клубу в своїй діяльності:

- відпрацьовує проекти планів, програм культурно-виховної та просвітницької роботи відповідно до особливостей місця знаходження клубу і запитів військовослужбовців, членів їх сімей;

- співпрацює з державними, громадськими організаціями з метою координації культурно-просвітницької роботи та організації дозвілля;

- веде роботу щодо виявлення додаткових резервів і можливостей для розвитку і організації дозвілля, виходить з відповідними пропозиціями до командування;

- вивчає запити і побажання військовослужбовців, членів їх сімей, готує пропозиції щодо їх задоволення;

- створює ініціативні групи для участі в проведенні відповідних масових заходів;

- заслуховує інформацію членів ради з окремих питань культурно-просвітницької роботи і дає необхідні рекомендації;

- сприяє шефській роботі, організації проведення ремонту, благоустрою приміщень, придбанню обладнання, культурно-освітнього майна, поповненню книжкового фонду бібліотеки [1;2;3].

Рада музею (кімнати історії військової частини) – створюється для організації практичної роботи у складі 5 – 7 чоловік строком на 1 рік.

Наказом по частині її головою призначається офіцер, як правило виховної ланки терміном на 1 рік. До складу ради залучаються також і ветерани частини (з¢єднання).

Рада музею (кімнати історії військової частини) в своїй діяльності:

- допомагає командуванню виховувати особовий склад в дусі безумовного виконання Конституції України, законів, вимог військової присяги, статутів, готовності зі зброєю в руках захистити суверенітет і територіальну цілісність держави;

- активно бере участь у формуванні високих бойових та морально-психологічних якостей, необхідних для військової служби і виконання службово-бойових завдань, покладених на Внутрішні Війська МВС України;

- забезпечує вивчення особовим складом історії частини, з’єднання, подвигів солдатів, сержантів, прапорщиків та офіцерів Внутрішніх Військ МВС України

Члени ради музею та актив підрозділів популяризують зібрані в музеї матеріали, дають консультації, беруть участь у написанні історії частини, допомагають у створенні пам’яток, наочних матеріалів, інших видань на матеріалах музею історії частини, з’єднання.

До роботи рада музею історії частини, з’єднання залучає широкий актив зі складу офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів, а також офіцерів запасу [1;2;3].

Рада бібліотеки – безпосередньо організовує роботу бібліотеки, з метою всебічного і своєчасного задоволення запитів військовослужбовців на літературу й іншу інформацію, сприяння відродженню їх національної самосвідомості, підвищенню культурного рівня, військових знань і службової кваліфікації. Очолює її офіцер чи службовець за контрактом. Склад ради бібліотеки у кількості 5-7 осіб затверджується наказом командира частини на початку року, терміном на 1 рік.

Рада бібліотеки в своїй роботі:

- визначає та надає пропозиції щодо найбільш зручного режиму діяльності бібліотеки;

- оформлює різноманітні літературні виставки;

- організовує проведення культурно-виховних заходів у приміщенні бібліотеки та надає допомогу при їх проведенні у підрозділах частини;

- періодично готує сценарії тематичних ранків та вечорів, літературних читань, усних часописів та інших виховних заходів;

- бере участь у перспективному плануванні роботи бібліотеки.

Планування роботи розглянутих рад здійснюється на період навчання, на місяць, та на кожний захід, який проводиться [3].

Організація ветеранів частини – є добровільним громадським об¢єднанням військовослужбовців запасу Внутрішніх Військ МВС України, з метою соціального захисту ветеранів, їх активної участі у військово-патріотичному вихованні військовослужбовців та молоді в подальшій розбудові незалежної Української держави, які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному обчисленні [3].

Організація ветеранів частини є складовою частиною організації ветеранів МВС України. Вона керується у своїй діяльності Конституцією України, Законом України “Про об’єднання громадян”, Законом України “Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист”, Статутом ветеранів України, нормативними актами МВС та ГУ ВВ МВС України щодо діяльності ветеранських організацій.

У своїй роботі організація ветеранів взаємодіє зі всіма службами та підрозділами частинами, а також з відповідними місцевими (регіональними) організаціями ветеранів військ, бойових дій та праці.

В частинах можуть утворюватися ради ветеранів з метою збереження традицій та розповсюдженню військово-патріотичного виховання ради ветеранів частин Внутрішніх Військ МВС України підтримують зв’язки з колишніми військовослужбовцями, що проживають за межами України.

Прийом до ради ветеранів проводиться згідно письмової заяви ветерана.

Первині організації ветеранів створюються в частині при наявності не менш 15 її членів, а групи не менш 5. На засіданнях групи ради ветеранів визначаються напрямки та зміст роботи.

Для ведення поточної роботи в організаціях де нараховується понад 25 ветеранів обирається рада та її голова терміном на 2 роки. Свої пленарні засідання рада проводить по мірі необхідності, але не менше 1 разу на рік.

План роботи рад ветеранів складається на рік, а загальні збори ветеранів проводяться по мірі необхідності, але не рідше одного разу на два місяці.

Члени ради ветеранів мають певні права та обов’язки [3;13].

Профспілкова організація – це самостійна громадська організація, яка об’єднує на добровільних засадах працівників та службовців Внутрішніх Військ МВС України з метою захисту їх професійних, трудових, соціально-економічних прав і задоволенню їх духовних запитів та інтересів.

Членство у профспілці є добровільним, прийом здійснюється в індивідуальному порядку на підставі особистої заяви у місячний термін на чергових зборах членів профспілки.

Вищім керівним органом профспілкової організації є профспілкові збори, які вважаються правомочними при участі в них більше половини членів профспілки.

Профспілкові збори проводяться при необхідності, але не рідше 2 разів на рік для ведення поточної роботи на профспілкових зборах обирається комітет, засідання якого проводяться при необхідності, але не рідше 1 разу в 2 місяці.

Із складу комітету обирається голова профкому, його заступник, а в організації чисельність якої менше 15 членів тільки профорганізатор.

Профспілка має особисті кошти, які складаються із вступних та щомісячних членських внесків, надходжень від господарчої, видавничої діяльності, благодійних внесків організацій, приватних осіб та інших надходжень, що не суперечать чинному законодавству України.

Члени профспілки мають певні права та обов’язки [1;2].

Жіноча рада – є постійно діючою суспільно-громадською організацією, до складу якої входять тільки жінки:

- військовослужбовців Внутрішніх Військ МВС України;

- працівників та службовців Внутрішніх Військ МВС України;

- ветеранів Внутрішніх Військ МВС України.

Вищим органом жіночої ради є збори жінок, які проводяться при необхідності, але не рідше одного разу у квартал.

Для ведення поточної роботи на зборах жіночої ради обирається комітет жіночої ради відритим голосуванням в кількості, яка встановлюється рішенням зборів.

На першому організаційному засіданні комітету жіночої ради обирається голова та її заступники. Склад комітету жіночої ради затверджується командиром частини.

Жіноча рада на зборах та засіданнях комітету розглядає питання пов’язані з наданням допомоги командуванню:

- у вирішенні проблемних питань забезпечення та обслуговування військовослужбовців усім необхідним;

- при організації та проведенні культурно-виховної роботи, дозвілля військовослужбовців Внутрішніх Військ МВС України та членів їх родин;

- у забезпеченні соціального захисту, дотриманні та доведенні встановлених законодавством пільг військовослужбовцям та службовцям Внутрішніх Військ МВС України.

- при розвитку самодіяльної художньої та технічної творчості, фізичної культури, спорту, туризму.

Рішення зборів та комітету жіночої ради приймається відкритим голосуванням, заноситься до протоколу та носить пропозиційний характер щодо прийняття рішення командиром частини.

Члени жіночої ради мають певні права та обов’язки [14].

Спортивний комітет частини. Організацію і керівництво спортивною підготовкою і спортивною роботою в частині (підрозділі) здійснює командир. Для надання йому допомоги створюється спортивний комітет, який складається з голови, двох заступників, секретаря, голови колегії суддів і 6-8 членів [1;2;3].

Склад спортивного комітету затверджується наказом командира частини. У нього можуть входити командири підрозділів, спортивні організатори (спорторги), члени інших громадських організацій частини (ради ветеранів, клуби, бібліотеки, жінради).

Спортивний комітет:

- розробляє і подає на затвердження командиру плани спортивних заходів і положення про змагання, організовує огляди спортивної роботи в підрозділах, спортивні змагання на першість частини, направляє роботу колегії суддів, комплектує спортивні команди частини, організовує в них тренування протягом року;

- готує громадські спортивні кадри – спорт організаторів (спорторгів), тренерів, суддів; надає допомогу підрозділам в організації спортивної роботи і контролює її приведення;