- узагальнює і поширює передової досвід спортивної роботи, проводить разом із радою клубу та радами світлиць підрозділів заходи фізичної культури і спорту;
- готує і подає командиру матеріали для нагородження спортсменів нагрудними знаками, присвоєння спортивних розрядів, звань і суддівських категорій.
Особливу увагу спортивний комітет приділяє розвитку легкої і важкої атлетики, стрілецького і лижного спорту, плаванню, гімнастиці, спортивним іграм, шахам і іншим видам спорту, а також таким вправам, що найбільше сприяють розвитку фізичних, вольових, психологічних якостей і навичок, притаманних певному військовому фаху.
Важливими засобами, які застосовує спортивний комітет частини щодо пропаганди спорту і залученню військовослужбовців до активної спортивно-масової роботи є:
- використання наочної агітації;
- демонстрація за допомогою технічних засобів пропаганди художніх, документальних і аматорських фільмів спортивної тематики;
- використання сценічного мистецтва при показі видовищних спортивних номерів у концертних програмах, що демонструють красу, силу, спритність і витривалість людини, посилені музикою, декоративним і світловим оформленням, що значно посилює емоційний вплив на військовослужбовців [3;4].
Особливою ділянкою роботи спортивного комітету частини виступає методична підготовка спортивних організаторів (спорторгів) підрозділів, тому що центром спортивно-масової роботи є рота.
У кожному підрозділі частини при особистій участі членів спортивного комітету створюються спортивні команди, до яких залучаються воїни підрозділу. Це можуть бути команди по футболу, волейболу, шахам, шашкам, військово-прикладним видам спорту. З членами команд проводяться учбово-тренувальні заняття.
Найбільше поширеними формами спортивно-масової роботи спортивного комітету виступають: лекції, доповіді, кінофільми, фізкультурні свята, показові спортивні виступи [4;8].
Зв’язок з місцевими державними органами та засобами масової інформації, роботу з неформальними організаціями молоді, релігійними концесіями здійснює актив військової частини (з’єднання).
Одним із напрямків роботи активу частини під керівництвом заступника командира частини (з’єднання) з виховної роботи по успішному виконанню поставлених перед частиною завдань, пропаганді службово-бойової діяльності Внутрішніх військ є налагодження тісних стосунків з державними органами влади, громадськими організаціями та представниками засобів масової інформації.
Даний напрямок роботи організовується і проводиться на основі вимог Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в якому в обов’язках заступника командира полку (окремого батальйону) з виховної роботи вказується на необхідність:
- вивчати соціально-політичну обстановку в районі розташування полку (окремого батальйону), вносити командирові пропозиції щодо вдосконалення виховної роботи особовим складом;
- забезпечити постійні інформування військовослужбовців про суспільно-політичну обстановку в Україні, військову політику держави та завдання Збройних Сил України, стан бойової підготовки та військової дисципліни особового складу;
- постійно підтримувати зв’язки з органами місцевого самоврядування, подавати їм допомогу у військово-патріотичному вихованні молоді [1;2;3].
Основними принципами взаємодії активу частини з громадськими організаціями та державними установами за містом дислокації частини виступає:
1. Позапартійність. Військовослужбовці частини і з’єднання виконують свої обов’язки поза політичною діяльністю. “Військового-службовці не можуть бути членами будь-яких політичних партій або рухів” (ст. 6 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).
2. Пріоритет державної політики щодо оборони, бойової та мобілізаційної підготовки, підтримання статутного порядку.
3. Узгодженість дій по формуванню у військовослужбовців вірності Конституції України, Законам, Указам Президента.
4. Спільне вироблення загальних заходів по зміцненню морально-психологічного стану особового складу підрозділів, частини і з’єднань.
Основні напрямки роботи активу частини:
1. Проведення державної політики щодо оборони і безпеки, посилення боротьби зі злочинністю.
2. Організація реклами військової служби у Внутрішніх військах МВС України через державні органи влади та засоби масової інформації.
3. Культурне шефство над військовими частинами і з’єднаннями з боку державних органів влади органів влади, культурно-просвітницьких організацій.
4. Надання допомоги місцевим адміністраціям у військово-патріотичній роботі з молоддю.
5. Вирішення соціально-побутових проблем військовослужбовців та членів їх сімей.
6. Організація передплати періодичних видань [3].
Механізм взаємодії включає в себе процес прямого, активного двостороннього зв’язку заступників командирів частини (з’єднань) з виховної роботи, груп (відділів) виховної роботи представників різних ланок громадських організацій що входять до складу активу частини з державними і громадськими організаціями, засобами масової інформації, в результаті якого проходить координація дій для досягнення таких цілей:
- проведення державної воєнної політики;
- зміщення бойової і мобілізаційної готовності, військової дисципліни;
- підвищення морально-психологічного стану особового складу;
- забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;
- задоволення культурно-побутових запитів військовослужбовців;
- активна співпраця з виборчими територіальними органами під час проведення виборів, референдумів, опитувань тощо [1;2].
Давайте розглянемо, що бажано враховувати активу частини (з’єднання) під час підготовки та святкування Дня Внутрішніх військ, професійних, державних і релігійних свят:
- направити іменні запрошення на урочисті збори голові місцевої держадміністрації, начальникам УВС області, міста, району, начальникам взаємодіючих органів, головам громадських організацій, культурно-просвітницьких та благодійних фондів;
- разом із запрошеннями підготувати листи з клопотанням про заохочення особового складу;
- підготувати матеріали про досягнення в службово-бойовій діяльності частини (з’єднання) кращих офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів та передати ці матеріали разом із запрошеннями представникам засобів масової інформації;
- залучати до участі в святкових міроприємствах релігійних діячів, представників молодіжних патріотичних організацій [1;2;3].
Сьогодні в умовах активного розповсюдження релігії в суспільстві, що в першу чергу пов’язано з зняттям заборони та обмежень на цю проблему цілком актуальним є розуміння релігійного виховання, метою якого повинно бути формування у військовослужбовців поваги до релігії та розуміння її суті, як однієї з сфер духовного життя людства, на основі принципу добровільності.
В Україні з прийняттям закону 1991 року “Про свободу совісті і релігійні організації”, статті 35 Конституції України 1996 року щодо взаємин церкви і держави, закону України “По альтернативну (невійськову) службу”, затвердженням Кабінетом Міністрів “Переліку діючих в Україні організацій (конфесій), віровчення яких не припускає користування зброєю та служби у Збройних Силах” 1992 року створені достатні умови для вільного функціонування релігійних організацій традиційного і не традиційного спрямування у межах закону. На сьогоднішній день нараховується понад сімдесят різноманітних конфесій, більше п’ятсот тридцяти громад, одинадцяти віросповідних напрямків. Суттєво зросла діяльність впливових релігійних об¢єднань, національних меншин.
В цих умовах проходив процес релігійно-національного відродження, зростання релігійної мережі, міжнародного співробітництва церков та релігійних організацій України з міжнародними релігійними структурами та духовними центрами закордону [2;3].
Основними напрямками роботи громадських організацій частини з релігійними структурами є:
- роз’яснення військовослужбовцям історії релігії, її місце в духовному житті людства, особливостей сучасної релігійної структури в Україні, зміст та направленість існуючих релігійних течій;
- показ особовому складу зв’язку релігії та культури, змісту та особливостей релігійних свят, обрядів практичне їх втілення при організації культурно-освітньої роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей;
- виховання високої духовної культури, доведення та роз’яснення етичних правил поведінки в релігійних закладах;
- створення умов за принципом добровільного ознайомлення з змістом біблії, інших релігійних творів, для відвідування віруючими релігійних закладів;
- всебічне сприяння та надання допомоги військовими частинами релігійним установам в відновлені та збереженні історичних пам’ятників релігії.
Громадському активу частини та підрозділу необхідно пам’ятати, що виховний вплив релігійного напрямку повинен розкривати кращі духовні якості та цінності особистості, незважаючи виконанню службово-бойових завдань [3].
Таким чином стає зрозуміло, що члени громадських організацій у частині разом з активом підрозділів складають найбільш дійову ланку військовослужбовців та службовців Внутрішніх Військ МВС України, які суттєво впливають на результати виконання повсякденних завдань службової діяльності.
Недооцінка цього фактору та приниження ролі громадської організації в проведенні виховної роботи значно погіршує морально-психологічний стан, що в свою чергу знижує ефективність використання бойової техніки, та сучасної зброї.
Командир та його заступник повинні постійно піклуватися про професійну підготовленість, майстерність, ідейну переконливість активу та членів громадських організацій частини.
Заступник командира з виховної роботи щодо організації роботи громадських організацій та активу підрозділів повинен: